Справа № 183/638/25

№ 2/183/259/25

Р І Ш Е Н Н Я

       І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2025 року                                                         м. Самар

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Самар цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и в :

21 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

1.Стислий виклад позиції позивача

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилався на те, що 14 липня 2014 року Виконавчим комітетом Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області зареєстровано шлюб між ним і відповідачем, актовий запис № 6.

Він і відповідач є батьками дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач зазначив у заяві, що він та відповідач не підтримують сімейні відносини, не ведуть сумісне господарство, оскільки мають різні погляди на життя, сімейні цінності, між ними відсутні довіра та взаєморозуміння, внаслідок чого виникали конфлікти, сварки, які призвели до втрати почуття любові та поваги один до одного, подальше спільне життя та збереження шлюбу вона вважає неможливим, таким, що суперечить його інтересам.

В зв`язку з наведеним, в позовній заяві ОСОБА_1 просив суд розірвати шлюб між ним та відповідачем ОСОБА_2 .

2.Стислий виклад позиції та заперечень відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 не зверталася до суду з відзивом на позов.

3. Рух справи та процесуальні дії у справі.

21 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2025 року відкрите провадження у справі, розгляд якої призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

4.Судовий розгляд

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, згідно заявипросив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує, просить суд розірвати шлюб між ним та відповідачем.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, згідно заяви просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги визнає, просить суд розірвати шлюб, після розірвання шлюбу залишити прізвище без змін.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

5.Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 14 липня 2014 року Виконавчим комітетом Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_5 , актовий запис № 6, після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 присвоєне прізвище ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб.

Подружжя є батьками дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження.

Судом встановлено, що сторони припинили сімейні відносини, не ведуть сумісного господарства.

6.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки та жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Згідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», відмічено, що зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в ст. 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч. 1 підпункту «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує його добровільний характер.

Згідно з частиною п`ятою статті 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

На підставі ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно із статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, і це не випадково, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду конкретної справи. Важливою особливістю справ про розірвання шлюбу є те, що суд з урахуванням усіх фактичних обставин може відкласти розгляд справи та призначити подружжю строк для примирення (частина п`ята статті 191 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень (далі - ЦПК України 2004 року)).

Системний аналіз норм СК України вказує на те, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Отже, надання строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, коли буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і зберігання шлюбу буде суперечити одному з них, інтересам їх дітей, що має суттєве значення.

Відповідно до ч. 2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 3 ст.115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

У відповідності до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Враховуючи наведене, ОСОБА_2 має право надалі іменуватися прізвищем, яке їй було присвоєне у зв`язку з реєстрацією шлюбу.

7.Висновки суду.

Оскільки судом встановлено, що сторони припинили сімейні відносини, не ведуть сумісного господарства, не зверталися до суду з клопотанням про надання строку для примирення у справі про розірвання шлюбу, підтвердили своє небажання зберегти сім`ю, суд, у відповідності до ст. 112 СК України, прийшов до висновку, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, у зв`язку з чим, позов підлягає задоволенню, та шлюб між подружжям підлягає розірванню.

4.Судові витрати

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, згідно із ч. 1 ст. 142 ЦПК України розподіл судових витрат необхідно здійснити таким чином: позивачу з Державного бюджету повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 1 211,20 грн., що становить 605,60 грн., та стягнути з відповідача на користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 605,60 грн.

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 104, 112, 113 СК України, ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , зареєстрований 14 липня 2014 року Виконавчим комітетом Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, актовий запис № 6.

Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_2 прізвище – ОСОБА_6 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з витрат по сплаті судового збору в розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять грн. 60 коп.).

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути ОСОБА_1 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду за квитанцією № 5400-7983-1565-3094 від 17.01.2025 р., що становить 605,60 грн. (шістсот п`ять грн. 60 коп.).

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повне судове рішення складене 23 квітня 2025 року.

Суддя                                                                        Д.І. Городецький