Справа № 135/610/25

Провадження № 1-кп/135/99/25

ВИРОК

іменем України

05.05.2025                                          м. Ладижин Вінницької області

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного судового провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025025240000030 від 19.04.2025 відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя Запорізької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, працюючого слюсарем у ТОВ «Інтеренергосервіс», не судимого, -

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

18.04.2025 в ранці (точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_2 , проходячи біля магазину «Фортуна» по вул. Будівельників в м. Ладижин Гайсинського району Вінницької області, помітивши на землі прозорий поліетиленовий пакет із застібкою, виявивши, що в ньому знаходиться кристалічна речовина, будучи особою, яка періодично вживає психотропні речовини та розуміючи, що в прозорому поліетиленовому пакеті із застібкою може міститися психотропна речовина – PVP, забрав його собі та помістив до лівої нагрудної зовнішньої кишені куртки, і таким чином, незаконно придбав без мети збуту психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP масою 0,3676 г яку незаконно зберігав при собі до 21 год. 50 хв. 19.04.2025 для власного вживання без мети збуту.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Положення ст. 12 КК України в сукупності із санкцією ч. 1 ст. 309 КК України свідчать, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України  суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Прокурор ОСОБА_3 враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до ч. 1 ст. 302 КПК України, просить розглядати обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, повністю згоден із встановленими під час дізнання обставинами скоєного ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст.394 КПК України, і у присутності захисника – адвоката ОСОБА_4 подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Вказана позиція учасників провадження та факт того, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені кримінального проступку, свідчить про наявність підстав для розгляду вказаного обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у відповідності до ч. 2 ст. 381 КПК України.

Згідно із ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Із заяви ОСОБА_2 , наданої в присутності захисника, судом встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнає свою вину за ч. 1 ст. 309 КК України за описаних у формулюванні обвинувачення обставин, згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинуваченим не оспорюються встановлені органами досудового розслідування обставини щодо часу, дати, місця вчинення кримінального правопорушення, способу його вчинення, предмету правопорушення. Добровільність вказаного встановлено із змісту заяви обвинуваченого, складеної за участю захисника.

Враховуючи сукупність вказаного, а саме факт того, що обвинувачений та його захисник не оспорюють всі встановлені обставинами кримінального проступку зазначені в обвинувальному акті, учасники судового провадження згодні з розглядом обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без їх виклику, суд вважає за можливе здійснити розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, відповідно до положень ст. 381-382 КПК України.

Здійснивши розгляд справи у спрощеному провадженні, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши встановлені органом досудового розслідування обставини, позицію учасників судового провадження щодо цих обставин, висловлену з дотриманням вимог ст. 302 КПК України, встановивши, що учасники не оспорюють жодну із встановлених досудовим розслідуванням обставин, суд дійшов висновку про достатність даних для ухвалення вироку із визнанням обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

На підставі вказаного, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_2 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

З характеристики виданої Виконавчим комітетом Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області від 24.04.2025 вбачається, що ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується задовільно.

Відповідно до довідки КП «Ладижинська міська лікарня» Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області №б/н від 21.04.2025, ОСОБА_2 до лікаря-психіатра за останні п`ять років за медичною допомогою не звертався.

Відповідно до довідки КП «Ладижинська міська лікарня» Ладижинської міської ради Гайсинського району Вінницької області № 346 від 21.04.2025, ОСОБА_2 до лікаря-нарколога за останні п`ять років за медичною допомогою не звертався.

З вимоги про судимість від 21.04.2025 року вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 , раніше не судимий.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 , раніше не судимий, вчинив умисний кримінальний проступок, вину у вчиненні кримінального проступку визнав та щиро розкаявся.

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненому кримінальному правопорушенні, є щире каяття.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.

Суд зазначає, що згідно положень статей 50, 65 Кримінального кодексу України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно з частинами 1, 2 статті 53 Кримінального кодексу України, штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного.

Враховуючи викладене, суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, при призначені покарання ОСОБА_2 враховує обставини вчиненого ним кримінального проступку, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання; працює; на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває; наявність пом`якшуючої покарання обставини, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 призначити покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією частини першої ст. 309 Кримінального кодексу України.

Суд не вбачає підстав для застосування більш суворого покарання.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не застосовувався.

Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 124, ст. 126 КПК України, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення  експертів для проведення  експертизи в кримінальному провадженні, а саме №СЕ-19/102-25/8979-НЗПРАП від 23.04.2025 у  розмірі 3565 грн. 60 коп.

На підставі ч. 4 ст.174 КПК України, суд вважає необхідним скасувати арешт на тимчасово вилучене майно, накладений ухвалою слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області 135/530/25 (провадження 1-кс/135/145/25) від 22.04.2025.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до приписів ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 65-67 КК України, ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим  ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Призначити  ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з  ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 3565 гривень 60 копійок.

Арешт накладений ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 22.04.2025 - скасувати.

Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме: особливо небезпечну психотропну речовину обіг якої заборонено PVP масою 0,3676 г., яку поміщено до спеціального пакету сейф-пакету № 200249671, що зберігається у кімнаті зберігання речових доказів ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області (квитанція № упакування ID 3025119611267501 від 29.04.2025) – знищити.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. У разі, якщо вирок було постановлено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1