П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

06 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/9234/24

Перша інстанція: суддя Птичкіна В.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача – судді Турецької І. О.,

суддів – Єщенка О. В., Градовського Ю. М.

розглянувши, в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просила:

-          визнати протиправними дії щодо ненарахування та невиплати за період з 10.09.2020 по 10.09.2024 грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704;

-          зобов`язати провести нарахування та виплатити за період з 10.09.2020 по 10.09.2024 грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 14.11.2019 року №294-ІХ на 1 січня 2020 року, Закон України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” ВІДІ5.12.2020 року №1082-1Х на 1 січня 2021 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” від 02.12.2021 року №1928-ІХ на 1 січня 2022 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” від 03.11.2022 року №2710-ІХ на 1 січня 2023 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” від 09.11.2023 року №3460-ІХ на 1 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, компенсацію громадянам втрат частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, включно з одночасним відрахуванням 1,5% військового збору, та із одночасною грошовою компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу згідно пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету' Міністрів України від 15.01.2004 року №44;

-          провести нарахування та виплатити грошову допомогу на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки у розмірі місячного грошового забезпечення виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 14.11.2019          року №294-ІХ на 1 січня 2020 року, Закон України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” від15.12.2020 року №1082-ІХ на 1 січня 2021 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” від 02.12.2021 року №1928-ІХ на 1 січня 2022 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” від 03.11.2022 року №2710-ІХ на 1 січня 2023 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” від 09.11.2023 року №3460-ІХ па 1 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, включно з одночасним відрахуванням 1,5% військового збору, та із одночасною грошовою компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу згідно пункту 2 Порядку' виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;

-          провести нарахування та виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2021, 2022, 2023 та 2024 роки у розмірі місячного грошового убезпечення виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 14.11.2019 року №294-1X на 1 січня 2020 року, Закон України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” ВІДІ5.12.2020 року №1082-ІХ на 1 січня 2021 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” від 02.12.2021 року №1928-ІХ на 1 січня 2022 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” від 03.11.2022 року №2710-ІХ на 1 січня 2023 року, Законом України “Про Державний бюджет У країни на 2024 рік” від 09.11.2023 року №3460-ІХ на 1 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт і згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, включно з одночасним відрахуванням 1,5% військового збору, та із одночасною грошовою компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу згідно пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;

-          виготовити та направити новий грошовий атестат виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 14.11.2019 року №294-ІХ на 1 січня 2020 року, Закон України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” від15.12.2020 року №1082-ІХ на 1 січня 2021 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2022          рік” від 02.12.2021 року №1928-1Х на 1 січня 2022 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” від 03.11.2022 року №2710-ІХ на 1 січня 2023 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” від 09.11.2023 року №3460-ІХ на 1 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” за період з 10.09.2020 року по 10.09.2024 року;

-          виготовити та направити нову довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 14.11.2019 року №294-ІХ на 1 січня 2020 року, Закон України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” від 15.12.2020 року №1082-ІХ на І січня 2021 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” від 02.12.2021 року №1928-ІХ на 1 січня 2022 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” від 03.11.2022 року №2710-ІХ на 1 січня 2023 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” від 09.11.2023 року №3460-ІХ на 1 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” за період з 01.01.2020 року по 10.09.2024 року;

-          виготовити та направити нову довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, Додаток 8 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (пункт 3 розділу II), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 року №3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02 березня 2023 року №10-1), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 року за №135/13402, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 14.11.2019 року №294-ІХ на 1 січня 2020 року, Закон України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” від15.12.2020 року №1082-ІХ на 1 січня 2021 року', Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” вії 02.12.2021 року №І928-ІХ на 1 січня 2022 року, Законом України “Про Державний бюджет України па 2023 рік” від 03.11.2022 року №2710-ІХ на 1 січня 2023 року, Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” від 09.11.2023 року' №3460-ІХ на 1 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” за період з 10.09.2020 року по 10.09.2024 року”.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року відкрито провадження у даній справі.

У подальшому, ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року зупинено провадження у даній справі №400/9234/24 до набрання законної сили рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі № 460/21394/23.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції установив, що 13.02.2025 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановив ухвалу про передачу справи № 460/21394/23 на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду з метою відступу від висновків Верховного Суду щодо застосування статті 233 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 29.01.2025 у справі № 500/6880/23, від 28.08.2024 у справі № 580/9690/23, від 23.01.2025 у справі № 400/4829/24, від 20.11.2023  у справі № 160/5468/23.

Вказана ухвала мотивована тим, що під час касаційного перегляду установлено наявність неоднакової практики Верховного Суду щодо застосування строків звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, зокрема:

1) у постановах від 29.01.2025 у справі № 500/6880/23 та від 28.08.2024 у справі № 580/9690/23 Верховний Суд до правовідносин щодо перерахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовця за 2016-2018 роки застосував статтю 233 КЗпП України у редакції, що набула чинності з 19 липня 2022 року, оскільки саме вона була чинною на момент звернення позивачів до суду із позовом (жовтень 2023 року);

2) у постановах від 23.01.2025 у справі № 400/4829/24 (предмет спору - перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця та його складових за період з 01 березня 2022 року по 19 травня 2023 року; дата звернення до суду з позовом 22 травня 2024 року) та від 20.11.2023  у справі № 160/5468/23 (предмет спору - нарахування та виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01 січня 2016 року по грудень 2018 року; дата звернення до суду з позовом 21 березня 2023 року) Верховний Суд констатував, що у випадках звільнення військовослужбовця з військової служби та у разі невиплати йому частини грошового забезпечення, на отримання якого він мав право під час проходження служби, перебіг строку звернення починається саме з дати його звільнення з цієї служби;

3) у постанові від 05.12.2024 у справі № 560/866/24 (предмет спору - нарахування та виплата індексації заробітної плати за період з 2013 по 2017 роки; дата звернення до суду з позовом 18 січня 2024 року) Верховний Суд дійшов висновку про те, що нові зміни в законодавстві, які обмежують строк звернення до суду з трудовими спорами до трьох місяців, не поширюються на події, які мали місце до 19 липня 2022 року. Зокрема, для стягнення заробітної плати, яка належала працівнику до цієї дати, залишається можливість звернення без обмежень у часі, згідно з попередньою редакцією закону. Тобто, в зазначеній постанові Верховний Суд застосовує статтю 233 КЗпП України у редакції, яка була чинною у період, за який позивач просить нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення.

Отже, на думку суду першої інстанції, правовідносини у цій справі №400/9234/24 та у справі № 460/21394/23 є подібними, а передача останньої на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду здійснена з метою формування єдиної правозастосовної практики, що, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України, є підставою для зупинення провадження у справі №400/9234/24.

Не погоджуючись з ухвалою суду про зупинення провадження у справі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтування вимог апеляції зводиться до того, що предмети позовних вимог як і періоди нарахування та виплати грошового забезпечення у даній справі №400/9234/24 та у справі №460/21394/23, яка перебуває на розгляді у Верховному Суді, є різними, а тому суд першої інстанції помилково посилаючись на справу №460/21394/23 зупинив провадження у даній справі за позовом ОСОБА_1 .

Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляцію.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду – до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Тобто, зупинення провадження у справі на підставі даного пункту частини 2 статті 236 КАС України є правом, а не обов`язком суду.

Досліджуючи підставу зупинення провадження у даній справі, колегія суддів виходить з такого.

13.02.2025 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановив ухвалу про передачу справи № 460/21394/23 на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду з метою відступу від висновків Верховного Суду щодо застосування статті 233 КЗпП України у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 29.01.2025 у справі № 500/6880/23, від 28.08.2024 у справі № 580/9690/23, від 23.01.2025 у справі № 400/4829/24, від 20.11.2023 у справі № 160/5468/23.

Дана ухвала Верховного Суду мотивована тим, що під час касаційного перегляду установлено наявність неоднакової практики Верховного Суду щодо застосування строків звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, зокрема:

1) у постановах від 29.01.2025 у справі № 500/6880/23 та від 28.08.2024 у справі № 580/9690/23 Верховний Суд до правовідносин щодо перерахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовця за 2016-2018 роки застосував статтю 233 КЗпП України у редакції, що набула чинності з 19 липня 2022 року, оскільки саме вона була чинною на момент звернення позивачів до суду із позовом (жовтень 2023 року);

2) у постановах від 23.01.2025 у справі № 400/4829/24 (предмет спору - перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця та його складових за період з 01 березня 2022 року по 19 травня 2023 року; дата звернення до суду з позовом 22 травня 2024 року) та від 20.11.2023  у справі № 160/5468/23 (предмет спору - нарахування та виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01 січня 2016 року по грудень 2018 року; дата звернення до суду з позовом 21 березня 2023 року) Верховний Суд констатував, що у випадках звільнення військовослужбовця з військової служби та у разі невиплати йому частини грошового забезпечення, на отримання якого він мав право під час проходження служби, перебіг строку звернення починається саме з дати його звільнення з цієї служби;

3) у постанові від 05.12.2024 у справі № 560/866/24 (предмет спору - нарахування та виплата індексації заробітної плати за період з 2013 по 2017 роки; дата звернення до суду з позовом 18 січня 2024 року) Верховний Суд дійшов висновку про те, що нові зміни в законодавстві, які обмежують строк звернення до суду з трудовими спорами до трьох місяців, не поширюються на події, які мали місце до 19 липня 2022 року. Зокрема, для стягнення заробітної плати, яка належала працівнику до цієї дати, залишається можливість звернення без обмежень у часі, згідно з попередньою редакцією закону. Тобто, в зазначеній постанові Верховний Суд застосовує статтю 233 КЗпП України у редакції, яка була чинною у період, за який позивач просить нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення.

Тож, з урахуванням наявності різних підходів до застосування приписів статті 233 КЗпП України колегія суддів Верховного Суду, з метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах, вважала необхідним передати цю справу на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу з метою відступу від висновків Верховного Суду щодо застосування статті 233 КЗпП України у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 29 січня 2025 року у справі №500/6880/23, від 28 серпня 2024 року у справі №580/9690/23, від 23 січня 2025 року у справі №400/4829/24, від 20 листопада 2023 року у справі №160/5468/23.

Порівнявши предмети спору у даній справі за позовом ОСОБА_1 та у справі №460/21394/23, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вони є подібними.

Колегія суддів пояснює скаржнику, що суд першої інстанції, зупиняючи провадження у даній справі №400/9234/24, очікує остаточний висновок об`єднаної палати щодо застосування строків звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, передбачених статтею 233 КЗпП України.

Також слід зазначити, що, на момент розгляду даної апеляційної скарги, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду вже ухвалив постанову від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23.

На підставі цієї постанови Верховного Суду, Миколаївський окружний адміністративний суд ухвалою від 07 квітня 2025 року поновив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 .

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі №400/9234/24, задля дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи, з метою повного та об`єктивного розгляду справи та для недопущення порушення прав сторін у справі.

Відповідно до вимог статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Позаяк суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, немає причин для втручання в нього.

За правилами ч.2 ст.328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Оскільки ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі у зазначеному переліку відсутня, оскарженню у касаційному порядку вона не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 236, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 328 суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Доповідач – суддя                                                            І. О. Турецька

                      суддя                                                            О. В. Єщенко

                      суддя                                                            Ю. М. Градовський