ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

05.05.2025 р.                                                                           Справа № 914/1365/25

Суддя Господарського суду Львівської області Бургарт Т.І., розглянувши матеріали

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

до відповідача 1: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідача 2: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 );

про: стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

          Фізична особа-підприємець (далі по тексту також ФОП) ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 434'575, 91 грн, з яких 110'624,32 грн - основний борг, 19'181,59 грн - інфляційне збільшення, 304'770,00 грн - пеня.

          Позовні вимоги обгрунтовано неналежним виконанням грошового зобов`язання з оплати товару, поставленого на підставі договору постачання від 18 квітня 2023 року, укладеного ФОП ОСОБА_1 та  ФОП ОСОБА_2 , діяльність якого як суб`єкта господарювання надалі було припинено.  

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху у зв`язку з недотриманням позивачем при зверненні до суду з позовом вимог статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України) з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно ч.1 ст.172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Згідно п.2 Правил надання послуг поштового зв`язку, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Відповідно до п. 19 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 (надалі Правила), внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Пунктом 59 Правил регламентовано, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

Згідно п.61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку “Укрпошта” від 12.05.2006 № 211 затверджено Порядок пересилання поштових відправлень, в п. 3.2.1.2 якого наведено зразок оформлення опису вкладення за формою 107.

Так, за формою 107 відправник складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, зазначення кількості кожного предмета, його оголошеної цінності, загальної кількості предметів та загальної оголошеної цінності вкладення і підписує його.

Необхідність зазначення поіменного переліку предметів (найменування вкладення) корелюється із обов`язком працівника зв`язку звірити вкладення з описом, а також із правом одержувача відправлення на розкриття такого відправлення в його присутності в об`єкті поштового зв`язку та, у випадку нестачі, заміни, повного або часткового пошкодження чи зіпсуття вкладення, - на складення відповідного акту.

При прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв`язку звіряє вкладення з описом ф. 107 (рис. 27), а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля.

Правильне заповнення опису вкладення надає можливість суду встановити, які саме документи направлено іншому учаснику справи та їх відповідність документам, які додано до позову, що надійшов до суду.

Враховуючи наведені вище норми та вимоги встановлені статтями 164, 172 ГПК України, належним доказом надіслання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів є в тому числі опис вкладення до поштового відправлення, який повинен містити вичерпний перелік найменувань документів, що надсилаються, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення.

Отже, позивач зобов`язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу (ч. 1 ст. 172 ГПК України).

Приписи згаданих норм мають на меті забезпечення як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів статей 2, 7 ГПК України.

Вивченням матеріалів позовної заяви судом виявлено, що до позову долучено описи вкладення та фіскальні чеки, які не відповідають вищевикладеним вимогам.

Зокрема, у описах вкладення позивачем не зазначено поіменний перелік предметів, включених до вкладення. З аналізу змісту останніх вбачається, що вкладення до цінних листів охоплюють перелік з двох предметів:

1.  “Позовна заява про стягнення заборгованості за договором поставки з додатками на 1 арк (2 стор.)”  

2.  "Додатки на 38 сторінках.pdf" на 19 арк (38 стор.).

Відтак, без зазначення повної назви кожного додатку до позовної заяви, його дати та реквізитів, неможливо однозначно стверджувати, що позивачем направлено відповідачам саме додані до позовної заяви документи.

Крім цього, наявна в матеріалах справи позовна заява викладена на 13 сторінках формату А4, що не відповідає її обсягу, який зазначено  позивачем у описах вкладення (1 аркуш (2 стор.). Зазначена обставина викликає обґрунтований сумнів щодо направлення відповідачам ідентичного тексту позовної заяви тому, яку подано до суду.

Таким чином, позивачем не додано до позовної заяви документів, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Одночасно з цим, позивачем при зверненні до суду з позовом не дотримано також і вимоги пунктів 4 та 5 ст. 162 ГПК України.

Зокрема, відповідно до згаданих положень закону, позовна заява повинна містити (крім іншого) зміст позовних вимог до кожного відповідача, а також виклад обставин, якими такі вимоги обґрунтовано та правові підстави позову.

Позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 на користь позивача заборгованості за договором, що був укладений позивачем тільки з відповідачем 1.

При цьому, заявляючи позов по солідарне стягнення заборгованості з відповідачів, позивачем не наведено обставин, якими обґрунтовується виникнення солідарного обов`язку у відповідача 2 щодо сплати коштів за договором, стороною якого такий не є.  Крім цього, позивачем не зазначено правові підстави позову в частині солідарного стягнення заборгованості з відповідача 2.

Суд звертає увагу, що відповідач 2 не є фізичною особою - підприємцем, а позивачем не наведено жодних аргументів на обґрунтування наявності договірних відносин з останнім, як і фактів можливого здійснення відповідачем 2 будь - якого виду господарської діяльності, з якої б виник даний спір.

Відтак, позивачем належним чином не обґрунтовано заявлення позовної вимоги до фізичної особи в порядку господарського судочинства, що позбавляє суд можливості з достеменністю перевірити дотримання правил підсудності на стадії відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, відповідно до частини 1 статті 174 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.

Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя, оскільки це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, що сприятиме належному виконанню завдання господарського судочинства, визначеного ч. 1 ст. 2 ГПК України.

Відповідно до положень ч. ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк у 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення позивачем зазначених в цій ухвалі недоліків шляхом надання:

- належних доказів (описів вкладення із зазначенням поштового відправлення та зазначенням у них поіменного переліку предметів, зазначення кількості кожного предмета, його оголошеної цінності, загальної кількості предметів та загальної оголошеної цінності вкладення) надіслання відповідачам копії позовної заяви та документів, які долучені до позову;

- належного обґрунтування заявлення в порядку господарського судочинства  позовної вимоги щодо солідарного стягнення коштів до відповідача 2 -   ОСОБА_3 , який не є фізичною особою – підприємцем (з наведенням правових підстав позову в цій частині).

.

У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 ГПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                   Бургарт Т.І.