ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 травня 2025 року                                                                               Справа 160/12262/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши клопотання позивача - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження або, у разі відмови у задоволенні останнього, щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в адміністративній справі за позовною заявою  Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -  

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС  у Дніпропетровській області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 1 086 845,58 гривень.

Ухвалою суду від 30.04.2025 р. відкрито провадження в адміністративній справі №160/12262/25 та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

02.05.2025 р. представником позивача подано до суду клопотання про перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження або, у разі відмови у задоволенні останнього, щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В обґрунтування означеного клопотання зазначено, що представник позивача зацікавлений в тому, щоб судове засідання відбулось за його участі. При цьому зазначає, що справа має значний суспільний інтерес.

Суд, вивчивши доводи представника позивача, викладені в клопотанні, проаналізувавши норми КАС України, прийшов до таких висновків.

Предметом спору у вказаній справі є стягнення податкового боргу з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 1 086 845,58 гривень.

Приписами ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що останній наділений правом при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі за правилами спрощеного або загального позовного провадження враховувати як складність даної справи, так і необхідність з`ясування всіх обставин у такій справі. Відтак, відкриття провадження у справі як за правилами спрощеного позовного провадження, так і загального позовного провадження є правом суду, а не обов`язком.

Частиною 1 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до частини 2 статті 12 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З наведеного, суд приходить до висновку, що дана справа не відноситься за своїм змістом до встановленого переліку справ передбачених ч.4 ст.12 КАС України, відповідно до п.20 ч.1 ст.4 КАС України за характером спірних правовідносин, предметом доказування та складом учасників тощо, дана адміністративна справа є незначної складності (малозначна справа) та не вимагає проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин, тобто підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ч.6 ст.12, ч.2, ч.3 ст.257 КАС України.

Так, бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Разом з цим суд також звертає увагу на те, що Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1   статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод   (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Таким чином, розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами жодним чином не свідчить про порушення принципів верховенства права, законності, рівності всіх учасників адміністративного процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування усіх обставин справи.

Покликання представника позивача на складність справи не може бути сприйняте як належний аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Будь-який спір з огляду на дії позивача щодо його ініціювання є значимими для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними.

Суд зазначає, що оцінити "значення справи для сторін" і "значний суспільний інтерес" має суд в рамках конкретних правовідносин, з яких виник спір. Це означає, що вказані підстави (для розгляду справи за правилами загального позовного провадження) повинні мати своєрідне "конкретизоване" пояснення у вимірі певної справи; посилання на ці підстави безвідносно до конкретних фактичних підстав не достатньо для того, щоб вимагати розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом в численних постановах, зокрема, від 26.05.2022 у справі №640/594/20, від 22.10.2021 у справі №200/6491/20-а, від 07.10.2021 у справі №640/23517/20, від 05.10.2021 у справі №640/23385/20, від 05.08.2021 у справі №200/5490/20-а, від 29.07.2021 у справі №340/1727/20, від 28.07.2021 у справі №160/6740/20, від 27.07.2021 у справі №340/1901/20, від 22.07.2021 у справі №460/6542/20, від 23.06.2021 у справі №520/13014/2020 тощо.

Крім того, рішенням Ради суддів України № 23 від 05 серпня 2022 р. затверджено рекомендації з організаційних питань роботи суддів в умовах воєнного стану. Цим рішенням звернуто увагу суддів на недопустимість ігнорування сигналів повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту.

Тому, з огляду на предмет спору між сторонами, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій адміністративній справі, суд вважає клопотання представника позивача, як щодо переходу зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження, так і щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін необґрунтованою та такою, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання позивача - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження або, у разі відмови у задоволенні останнього, щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в адміністративній справі за позовною заявою  Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                 І.О. Лозицька