Провадження № 2/641/296/2025 Справа № 641/513/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 року                                                                м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого – судді Маньковської О.О.,

за участю представника позивача – адвоката Ямполець І.С.,

представника відповідача – Михайлова О.І.

секретаря судового засідання – Почерніної А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Інвест Енд Менеджмент Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Реалайнс Фінанс» про визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить визнати недійсним Договір факторингу № 2109/23 від 21.09.2023 року, укладений між ТОВ «Алекс Івест Енд Менеджмент Груп» та ТОВ «Реалайнс Фінанс» з застосуванням наслідків недійсності правочину.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що між ТОВ «Алекс Івест Енд Менеджмент Груп» та ТОВ «Реалайнс Фінанс» 21.09.2023 року укладено договір факторингу № 2109/23, згідно якого Клієнт (Відповідач) передав, а Фактор (третя особа) прийняв на себе право грошової вимоги, що належить Клієнту і стає кредитором за Кредитними договорами, в розмірі заборгованості за Кредитними договорами. За цим Договором Фактор одержує право (замість Клієнта) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов`язань за Кредитними договорами.

Проте, раніше, 12.11.2021 року між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ «Алекс Івест Енд Менеджмент Груп» укладався Договір про відступлення права вимоги (далі - Договір від 12.11.2021 року), згідно якого ТОВ «Алекс Івест Енд Менеджмент Груп» відступає ОСОБА_1 права вимоги, що виникли з кредитних договорів з фізичною особою, а саме – кредитного договору № ML-701/158/2006 від 25.07.2006року, який був укладений між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 ; кредитними договорами № CNL-701/664/2007 від 13.07.2007 року та № CM-SME701/32/2008 від 08.02.2008 року, які були укладені між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 та в подальшому відступлені ТОВ «ОТП Факторинг Україна», на підставі Договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 27.01.2012 року, укладеного з ПАТ «ОТП Банк», та в подальшому відступлене Первісному кредитору на підставі відповідних договорів факторингу № 25/08/2021/1 від 25.08.2021 року та № 25/08/2021/2 від 25.08.2021 року. Тобто за тими самими кредитним договорами, що вказані в оспорюваному за даним позовом Договорі факторингу № 2109/23 від 21.09.2023 року.

Вказав, що про наявність оспорюваного договору дізнався від ОСОБА_2 , яка є боржником за договором від 12.11.2021 року. На даний час співвідповідачем ТОВ «Реалайнс Фінанс» подана позовна заява до ОСОБА_2 до Київського районного суду м. Харкова про стягнення заборгованості за договором № 2109/23. Вважав, договір № 2109/23 недійсним, посилаючись на положення ст.203 ЦК України.

Також позивач вказав, що Відповідач - ТОВ «Алекс Івест Енд Менеджмент Груп» не мав необхідної правоздатності та дієздатності для укладення оспорюваного Договору, та не мав достатніх повноважень, оскільки станом на дату його укладення - 21.09.2023 року, вже не мав законних прав вимоги, що виникли з кредитних договорів, укладених з ОСОБА_2 , оскільки вже відбулось відступлення права вимоги позивачу ОСОБА_1 12.11.2021 року.

Вказав, що на момент укладення Договору № 2109/23 були наявні обставини, які обмежували Відповідача ТОВ «Алекс Івест Енд Менеджмент Груп» в укладенні Договору 2109/23, і такими обставинами було укладення Договору від 12.11.2021 року з позивачем та оплата останнім суми 290 000 грн. на користь відповідача ТОВ «Алекс Івест Енд Менеджмент Груп». При цьому, зазначив, що в Договорі № 2109/23 немає згадування про наявність договору від 12.11.2021 року, а також не вказано про сплачену частину за цим договором в розмірі 290000 грн.

Вважав, що, всупереч положень договору від 21.09.2023 року, не була отримана згода боржника ОСОБА_2 на укладання цього договору крім того, був порушений п.6.3 Договору, й протягом 3-х робочих днів з моменту підписання сторонами договору від 21.09.2023року, не було здійснено фінансування та надходження грошових коштів в повному обсязі на рахунок ТОВ «Алекс Івест Енд Менеджмент Груп» з боку Фактора - ТОВ «Реалайнс Фінанс». Зазначив про порушення відповідачем ТОВ «Алекс Івест Енд Менеджмент Груп» при укладенні опорюваного Договору вимог ст.ст.203,215 ЦК України.

Крім того, вказав, що з 12.11.2021року сплатив за договором 290 000грн., що свідчить про намір вподальшому виконувати Договір від 21.11.2021року. В зв`язку із початком військових дій в країні, припинив сплачувати за Договором відступлення, при цьому зазначив, що останній платіж ним було здійснено 25.01.2022 року, тобто менше ніж за 30 днів до початку повномасштабного вторгнення, що не давало відповідачу підстав вважати, що він відмовляється від виконання умов договору від 12.11.2021року. Саме настання форс-мажорних обставин стало підставою для неможливості позивачем здійснити запланований продаж земельної ділянки, оскільки він з дружиною та малолітньою дитиною опинився в окупації в перші дні війни, так як перед війною гостювали у батьків дружини позивача в Харківській області. Посилаючись на положення п.п.9.1-9.3 договору від 12.11.2021року, просив визнати недійсним Договір факторингу №2109/23 від 21.09.2023року, укладений між ТОВ «Алекс Івест Енд Менеджмент Груп» з боку Фактора - ТОВ «Реалайнс Фінанс» з застосуванням наслідків правочину.

Ухвалою суду від 21.04.2025 року, за клопотанням представника позивача, ТОВ «Реалайнс Фінанс» залучено до участі в цій справі в якості співвідповідача, змінивши статус третьої особи на статус відповідача.

Представник відповідача ТОВ «Алекс Інвест Енд Менеджмент Груп» надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позовних вимог, посилаючись на порушення позивачем умов договору від 12.11.2021року та втрати чинності вказаного договору на момент укладення Договору Факторингу №2109-23 від 21.09.2023року між ТОВ «Алекс Івест Енд Менеджмент Груп» та ТОВ «Реалайнс Фінанс». Зокрема, вказали, що з 25.01.2022 року по 21.09.2023 року - по дату укладення Договору факторингу № 2109/23, позивачем жодних платежів не здійснювалось, не надходило ніякої кореспонденції щодо перспектив подальшого існування договору.

Представник відповідача ТОВ «Реалайнс Фінанс» надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем порушено умови договору від 12.11.2021 року, у зв`язку з чим, останній втратив свою дію на момент укладення Договору факторингу № 2109/23 від 21.09.2023 року, останній платіж позивачем здійснено 25.01.2022 року і станом до 12.03.2024 року жодних платежів ОСОБА_1 здійснено не було. Крім того, відповідач посилався на п. 7.6 Договору від 12.11.2021 року, вказав, що Договір укладено зі «скасувальною обставиною», а саме - у відповідності до ст. 212 ЦК України, «скасувальною обставиною» є несплата Новим кредитором ( ОСОБА_1 ) Первісному кредитору (ТОВ «Алекс Інвест Енд Менеджмент Груп») грошових коштів, передбачених п.п 4.1. та 4.2 цього Договору, що призводить до втрати чинності цим Договором на 3-й день після закінчення строку для здійснення перерахування Новим кредитором грошових коштів у п.п. 4.1 та 4.2 цього Договору. Вважали, що Договір про відступлення права вимоги від 12.11.2021 року є припинення з 04.09.2022 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити в повному обсязі. Вказала, що повідомити про наявність форс-мажорних обставин позивач не мав можливості, оскільки знаходився в окупації разом з сім`єю, проте, підтверджуючих документів цього факту представник позивача не має. Пояснила, що в зв`язку з воєнним станом позивач не зміг продати земельну ділянку й за рахунок одержаних грошей з продажу якої, позивач розраховував сплатити за Договором про відступлення права вимоги від 12.11.2021року. Разом з цим, будь-яких підтверджуючих документів щодо наявності земельної ділянки – представником позивача суду не надано.

Представник відповідача ТОВ «Реалайнс Фінанс» в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, доводи, викладені у відзиві, підтримав.

Відповідач ТОВ «Алекс Інвест Енд Менеджмент Груп» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Враховуючи, що відповідач ТОВ «Алекс Інвест Енд Менеджмент Груп» повідомлялись належним чином, причини неявки суд не повідомили, разом з тим, відповідачем наданий відзив на позов, відповідач повідомлений належним чином в електронному кабінеті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Згідно положень статей 203, 215, 217 ЦК України оспорювати правочин у суді може одна зі сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття «заінтересована особа» такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину.

Об`єднана палата Верховного Суду  (справа № 910/12787/17)  зазначила, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме підтвердити, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Так, 21.09.2023 року між ТОВ «Алекс Івест Енд Менеджмент Груп» та ТОВ «Реалайнс Фінанс» був укладений Договір факторингу № 2109/23, згідно якого Клієнт (Відповідач - ТОВ «Алекс Івест Енд Менеджмент Груп») передав, а Фактор (Відповідач - ТОВ «Реалайнс Фінанс») прийняв на себе право грошової вимоги, що належить Клієнту і стає кредитором за Кредитними договорами, в розмірі заборгованості за Кредитними договорами. За цим Договором Фактор одержує право (замість Клієнта) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов`язань за Кредитними договорами.

Оспорюючи правомірність даного двостороннього правочину, позивач посилався на наявність діючого на той час, на думку позивача, Договору про відступлення права вимоги від 12.11.2021 року, укладеного між ним та ТОВ «Алекс Інвест Енд Менеджмент Груп», при цьому відповідач - ТОВ «Алекс Івест Енд Менеджмент Груп» не отримав згоду боржника ОСОБА_2 на заміну одного кредитора на іншого.

Так, згідно Договору про відступлення права вимоги від 12.11.2021 року, ТОВ «Алекс Інвест Енд Менеджмент Груп» відступив позивачу в цій справі - ОСОБА_1 , право вимоги, що виникло з кредитних договорів з фізичною особою, а саме – кредитного договору № ML-701/158/2006 від 25.07.2006 року, який був укладений між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 ; кредитними договорами № CNL-701/664/2007 від 13.07.2007 року та № CM-SME701/32/2008 від 08.02.2008 року, які були укладені між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» (а.с. 12-14).

Суд критично оцінює твердження позивача в тій частині, що, оспорюваний договір є недійсним, зокрема, з тих підстав, що відповідачем ТОВ «Алекс Івест Енд Менеджмент Груп» не була отримана згода боржника ОСОБА_2 на укладання Договору факторингу № 2109/23, тобто, не була отримана згода боржника на заміну одного кредитора в зобов`язанні на іншого.

Згідно з пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512, статей 514, 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Для заміни кредитора згода боржника не є обов`язковою.

Тобто, в разі заміни кредитора у зобов`язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов`язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов`язання, тобто обсяг прав та обов`язків його сторін залишається незмінним.

Таким чином, твердження позивача в зазначеній частині є неспроможними.

Також суд критично оцінює твердження позивача ОСОБА_1 щодо порушення сторонами Договору факторингу № 2109/23 від 21.09.2023року положень п.6.3 Договору при його укладанні, а саме - на думку позивача, протягом 3-х робочих днів з моменту підписання сторонами договору від 21.09.2023року, нібито, не було здійснено фінансування та надходження грошових коштів в повному обсязі на рахунок ТОВ «Алекс Івест Енд Менеджмент Груп» з боку Фактора - ТОВ «Реалайнс Фінанс», а також при укладенні оспорюваного Договору відповідачем ТОВ «Алекс Івест Енд Менеджмент Груп» були порушені вимоги ст.ст.203, 215 ЦК України.

Проте, як вбачається з наданої в судовому засіданні платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 21.09.2023року, ТОВ «Реалайнс Фінанс» сплачено на рахунок отримувача - ТОВ «Алекс Івест Енд Менеджмент Груп» в рахунок оплати за Договором факторингу № 2109/23 від 21.09.2023року суми в розмірі 370 000грн – 21.09.2023року, що відповідає пп.6.1-6.3 Договору факторингу № 2109/23 від 21.09.2023року.

Оцінюючи правомірність Договору факторингу № 2109/23 від 21.09.2023року, також суд враховує, що, згідно Договору про відступлення права вимоги від 12.11.2021 року, укладеного ТОВ «Алекс Інвест Енд Менеджмент Груп» з позивачем ОСОБА_1 , положеннями п.4.1 Договору було передбачено, що ціна відступлення права вимоги становить 2700 000,00 грн., яка повинна бути сплачена шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок Первісного кредитора наступним шляхом: сума у розмірі 200 000,00 грн. в будь-який момент, але не пізніше 15.01.2022 року; залишок суми у розмірі 2500 000,00 грн. - в будь-який момент, але не пізніше 01.09.2022 року включно.

Згідно вимог п.1.3 Договору про відступлення права вимоги від 12.11.2021 року, право вимоги за договором переходить до Нового кредитора ( ОСОБА_1 ) за кредитними договорами після повної оплати грошових коштів, відповідно до пп.4.1 та 4.2 даного Договору. При цьому Новий кредитор набуває статус кредитора за Кредитними договорами.

Проте, як вбачається з квитанцій, наданих позивачем на підтвердження сплати за даним договором, позивачем загалом сплачено 290 000 грн, а саме: 200 000 грн. – 07.12.2021 року; по 30000 грн. сплачено 16.11.2021,07.12.2021, 25.01.2022 року (а.с. 15).

Тобто, останній платіж за Договором про відступлення права вимоги від 12.11.2021 року, позивачем ОСОБА_1 сплачений 25.01.2022 року. При цьому позивач ОСОБА_1 посилався на форс-мажорні обставини, неможливість в зв`язку з повномасштабною війною в Україні здійснити запланований продаж земельної ділянки, оскільки він з дружиною та малолітньою дитиною опинився в окупації в перші дні війни.

Проте, будь-яких доказів на підтвердження вказаних фактів – наявності у позивача земельної ділянки, відомостей щодо часу перебування позивача в окупації - суду не надано. При цьому суд враховує, що останній платіж за вказаним Договором позивачем здійснений 25.01.2022року, тоді як Договір факторингу № 2109/23 укладений 21.09.2023року, тобто, через 1 рік та 8 місяців.

Крім того, позивач, стверджуючи щодо неможливості своєчасної сплати сум, передбачених Договором про відступлення права вимоги від 12.11.2021 року, посилався на форс-мажорні обставини, пов`язані з військовою агресією на території України, як на обставини непереборної сили.

Так, за ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. 

Згідно ч. 2 ст. 14-1 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні», форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Проте, факт військової агресії рф проти України, сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов`язань. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру. Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Сторона, яка посилається на форс-мажор, має довести причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Крім того, форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін (Постанова Верховного Суду у постанові від 17 серпня 2022 року у справі №922/854/21).

Проте, в даному випадку наявність обставин непереборної сили, наслідки - невиконання позивачем зобов`язань за Договором, та причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання - позивачем в судовому засіданні не доведено.

         Крім того, обгрунтовуючи позов,  ОСОБА_1  посилався на положення п.7.7 Договору про відступлення права вимоги від 12.11.2021 року, згідно якого сторони погодились, що при настанні об`єктивних підстав згідно розділу 9 Договору, що привело до несплати Новим кредитором Первісному кредитору грошових сум, передбачених п.4.1 Договору, залишок суми в розмірі 2 500 000 грн, не пізніше 01.09.2022 року включно, сторони зобов`язуються докласти зусиль для виконання п.9.3. цього Договору – якщо такі обставини продовжують діяти протягом 30 днів з дати виникнення, сторони зобов`язуються вжити заходи для досягнення домовленостей щодо умов Договору.

Разом з тим, в судовому засіданні суду не надано будь-яких підтверджуючих даних щодо повідомлення позивачем Первісного кредитора за Договором про відступлення права вимоги від 12.11.2021 року, тобто - ТОВ «Алекс Інвест Енд Менеджмент Груп», про наявність обставин непереборної сили, які унеможливлюють виконання зобов`язань позивачем за Договором.

          Також суд враховує, що, відповідно до п.7.6, Договір про відступлення права вимоги від 12.11.2021 року укладений зі «скасувальною обставиною». Відповідно до положень ст.212 ЦК України, сторони погоджуються, що «скасувальною обставиною» за цим Договором, що призводить до припинення його дії відповідно до ст.212 ЦК України, є несплата новим кредитором Первісному кредитору грошових сум, передбачених пп.4.1 та 4.2 цього договору. Настання «скасувальної обставини» призводить до втрати чинності цим Договором на 3-й день після закінчення строку для здійснення перерахування Новим кредитором грошових коштів у п.п. 4.1. та 4.2 цього Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).

Частиною 1 ст. 598 ЦК України, встановлено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Враховуючи невиконання позивачем п.п.4.1, 4.2 Договору про відступлення права вимоги від 12.11.2021 року, а саме - несплату ним компенсації витрат на користь відповідача ТОВ «Алекс Інвест Енд Менеджмент Груп», правочин є таким, що не створив жодних юридичних наслідків, позивач не набув права вимоги за Договором від 12.11.2021року, а Договір відступлення права вимоги від 12.11.2021 року, відповідно, є припиненим з 04.09.2022 року.

       Таким чином, суд оцінює критично твердження позивача щодо відсутності у відповідача - ТОВ «Алекс Інвест Енд Менеджмент Груп», необхідної правоздатності та дієздатності та повноважень для укладення з ТОВ «Реалайнс Фінанс» 21.09.2023 року Договору факторингу № 2109/23, оскільки на момент укладення даного правочину, Договір про відступлення права вимоги від 12.11.2021 року вже був припинений.

Відповідно до положень ст.16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачено ст.215 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Оспорюваний правочин ЦК України імперативно не визнає недійсним, допускаючи можливість визнання його таким у судовому порядку на вимогу однією зі сторін або іншої заінтересованої особи, якщо в результаті судового розгляду буде доведено наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину в порядку, передбаченому процесуальним законом.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи ст.ст.3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, у чому полягає його порушення, оскільки від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, керуючись положеннями діючого законодавства України, ураховуючи, що позивачем в судовому засіданні не доведена недійсність Договору факторингу №2109/23 від 21.09.2023р., укладеного між «Алекс Івест Енд Менеджмент Груп» та ТОВ «Реалайнс Фінанс», суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача – ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1  до ТОВ «Алекс Інвест Енд Менеджмент Груп», ТОВ «Реалайнс Фінанс» про визнання договору недійсним є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.ст.263-265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Інвест Енд Менеджмент Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Реалайнс Фінанс» про визнання договору недійсним - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекс Інвест Енд Менеджмент Груп», код ЄДРПОУ 40935281, юридична адреса: м.Харків, 61105, проспект Аерокосмічний, 181,оф.12.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Реалайнс Фінанс», юридична адреса: м.Харків, 61072, пр.Науки, 58, оф.405, код ЄДРПОУ 44544575.

Суддя О.О.Маньковська