Справа № 752/9239/24

Провадження №: 1-кп/752/1153/25

У Х В А Л А

Іменем України

05.05.2025 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

провівши в приміщенні суду підготовче судове засідання кримінального провадження №12019100000000207 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

встановив:

захисник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 заявив клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України з урахуванням доповнення до вищевказаного клопотання. Свою позицію обґрунтував тим, що 01.03.2019 року до ЄРДР було внесено відомості за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, 08.01.2020 року слідчим Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві було прийнято постанову про зміну кваліфікації та змінено кваліфікацію з ч. 4 ст. 190 КК України на ч. 2 ст. 190 КК України, однак, на думку сторони захисту, слідчий Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві не мав жодних правових підстав на прийняття даної постанови, оскільки станом на 08.01.2020 року досудове розслідування здійснювало слідче управління ГУ НП у м. Києві, і тільки 14.04.2020 року прокурором прокуратури м. Києва було прийнято постанову про визначення підслідності. Захисник вказує, що з 14.04.2020 року до 01.08.2020 року в матеріалах справи взагалі були відсутні постанови про визначення групи слідчих та постанови про призначення групи прокурорів, тобто після надходження матеріалів досудового розслідування з СУ ГУ НП у м. Києві до Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві. Захисник зазначає, що 01.08.2020 року слідчим СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві було прийнято постанову про закриття кримінального провадження за відсутністю складу злочину, однак 31.08.2020 року слідчим Голосіївського УП ГУНП у м. Києві за погодженням прокурора було підготовлено клопотання до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва про продовження строку досудового розслідування, яке було зареєстровано у суді 02.09.2020 року, а вже ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 03.09.2020 року було відмовлено в задоволенні вищевказаного клопотання, на тій підставі, що станом на дату звернення з клопотанням до суду строки досудового розслідування сплили.

Захисник вказує, що матеріали кримінального провадження наводять на висновки про те, що постанова про закриття кримінального провадження не приймалась слідчим 01.08.2020 року, оскільки при закритому кримінальному провадженні не вносяться клопотання про продовження строку досудового розслідування.

07.12.2023 року, тобто за минуванням 3-х років, першим заступником Голосіївської окружної прокуратури ОСОБА_7 було прийнято постанову про скасування постанови про закриття кримінального провадження від 01.08.2020 року.

Захисник зазначає, що навіть якщо проігнорувати факт звернення слідчого до Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку досудового розслідування і вважати, що постанова про закриття кримінального провадження була дійсно прийнята слідчим 01.08.2020 року і скасована заступником Голосіївської окружної прокуратури м. Києва 07.12.2023 року, то строк досудового розслідування тоді сплинув не 01.09.2020 року, а 07.01.2024 року, а отже повідомлення про підозру було складено та вручено ОСОБА_3 04.04.2024 року, тобто так само поза межами строку досудового розслідування. Вказане було встановлено ухвалою слідчого судді Голосївського районного суду м. Києва від 23.04.2024 року. За таких обставин, як вказує захисник, складання та затвердження обвинувального акту 29.04.2024 року, вручення його ОСОБА_3 та скерування до суду 30.04.2024 року також було здійснено поза межами строку досудового розслідування, а отже, на думку захисника, є всі підстави для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника та просив задовольнити подане клопотання.

Прокурор в судовому засіданні вказала, що розгляд клопотання поданого захисником є передчасним на підготовчому судовому засіданні, і таке клопотання має бути вирішене після дослідження доказів у даному кримінальному провадженні, а тому, на її думку є підстави для призначення справи до судового розгляду. Крім того, прокурор надала суду письмові заперечення на подане захисником клопотання, в яких зазначила, що 07.12.2023 року було скасовано постанову про закриття кримінального провадження, і на той момент діяла редакція ч. 8 ст. 615 КПК України, відповідно до якої у кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не повідомлено про підозру на дату введення воєнного стану, строк від зазначеної дати до дати припинення чи скасування воєнного стану не зараховується до загальних строків, передбачених ст. 219 КПК України. Прокурор вказує, що Законом України №3509-ІХ від 08.12.2023 року, який набрав законної сили 01.01.2024 року, втратила чинність норма ч. 8 ст. 615 КПК України і викладена нова редакція ст. 219 КПК України, відповідно до якої, після 01.01.2024 року строк досудового розслідування обчислюється не з моменту внесення відомостей в ЄРДР, а з моменту повідомлення про підозру. Вказує, що повідомлення про підозру відбулось 04.04.2025 року, а тому, на її думку, звернення з обвинувальним актом 30.04.2025 року відбулось в межах строків досудового розслідування. Крім того, прокурор зазначає, що постанова від 07.12.2023 року винесена в порядку КПК України, оскільки така постанова винесена за скаргою потерпілого.

Представник потерпілого ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала позицію прокурора та надала письмові заперечення на подане захисником клопотання. В запереченнях вказувала, що на момент внесення відомостей в ЄРДР, а саме 01.03.2019 року діяла редакція ст. 219 КПК України, відповідно до якої строк досудового розслідування обчислювався з моменту внесення відомостей в ЄРДР. Представник вказує, що станом на 01.08.2020 року строк досудового розслідування склав 1 рік 5 місяців та 1 день, а отже, на думку представника, таке рішення прийнято слідчим у строки, передбачені ст. 219 КПК України. ОСОБА_6 також вказує, що станом на 07.12.2023 року діяла редакція ч. 8 ст. 615 КПК України, відповідно до якої у кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не повідомлено про підозру на дату введення воєнного стану, строк від зазначеної дати до дати припинення чи скасування воєнного стану не зараховується до загальних строків, передбачених ст. 219 КПК України. Зазначає, що з моменту скасування постанови про закриття кримінального провадження, тобто з 07.12.2023 року і до дня повідомлення про підозру, тобто до 04.04.2024 року досудове розслідування здійснювалось в межах строків передбачених ст. 219 КПК України в новій редакції. Вказала, що з дня повідомлення ОСОБА_3 про підозру і до скерування обвинувального акту до суду, пройшло 26 днів, а отже, на думку ОСОБА_6 , строки досудового розслідування передбачені п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України не порушені, і підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України немає.

Вивчивши клопотання захисника з доповненням до клопотання про закриття провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, заслухавши думку сторін, суд дійшов наступних висновків.

Так, згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Положення ч. 1 ст. 21 КПК України гарантують кожному право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Розумність строків - є однією із засад кримінального провадження, передбачених ст. 7 КПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 КПК України обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу.

Згідно із ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Частина 2 ст. 113 КПК України передбачає, що будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 294 КПК України строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Приписами ч. 1 ст. 337 КПК України передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Тобто, суд може проводити розгляд кримінального провадження лише щодо особи, якій висунуто обвинувачення. При цьому, висунення обвинувачення повинно бути проведено у законодавчо визначений процесуальний спосіб, що передбачає: вчинення такої дії компетентною особою та в межах строків досудового розслідування.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

При вирішенні поданого захисником клопотання, суд враховує висновок постанови об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 17 лютого 2025 року по справі №283/1638/23, відповідно до якого суд першої інстанції в підготовчому судовому засіданні, з метою вирішення клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, має право дослідити додані до клопотання процесуальні документи, в тому числі рішення слідчого, прокурора, слідчого судді.

Враховуючи вказаний висновок, твердження прокурора про передачасність поданого захисником клопотання є помилковим.

Із матеріалів справи вбачається, що 01.03.2019 року до ЄРДР під № 12019100000000207 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

08.01.2020 року слідчим Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 було прийнято постанову про зміну кваліфікації та змінено кваліфікацію з ч. 4 ст. 190 КК України на ч. 2 ст. 190 КК України.

01.08.2020 року старшим слідчим СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві капітаном поліції ОСОБА_8 було прийнято постанову про закриття кримінального провадження №12019100000000207 за ч. 2 ст. 190 КК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

31.08.2020 року слідчим ОСОБА_9 за погодженням прокурора ОСОБА_10 було затверджено клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019100000000207 за ч. 4 ст. 190 КК України.

02.09.2020 року вказане клопотання було зареєстровано в Голосіївському районному суді м.Києва та на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, передано в провадження слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 03.09.2020 року у задоволенні клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві Полохало про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019100000000207 за ч. 4 ст. 190 КК України було відмовлено у зв`язку з закінченням строків досудового розслідування 01.09.2020 року.

07.12.2023 року першим заступником керівника Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 було прийнято постанову про скасування постанови від 01.08.2020 року про закриття кримінального провадження № 12019100000000207 за ч. 2 ст. 190 КК України.

04.04.2024 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

29.04.2024 року ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч.4 ст. 190 КК України.

29.04.2024 року було затверджено обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 190 КК України.

30.04.2024 року вказаний обвинувальний акт було направлено до Голосіївського районного суду м. Києва.

Слід зазначити, що станом на дату внесення відомостей до ЄРДР, діяла редакція КПК України, згідно якої за ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду, зокрема, з обвинувальним актом. Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Таким чином строк досудового розслідування у даному провадженні закінчився 01.09.2020 року (01.03.2019 року + 18 місяців = 01.09.2020 року).

Слід зазначити, що 02.09.2020 року орган досудового розслідування звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строків досудового розслідування, тобто на наступний день після закінчення строків досудового розслідування, що стало підставою для відмови у задоволенні вказаного клопотання і констатовано в ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 03.09.2020 року, яка набрала законної сили.

Таким чином, 18 місячний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019100000000207 сплив 01.09.2020 року.

Однак, орган досудового розслідування не тільки звернувся з клопотанням про продовження строків досудового розслідування, а перед цим (зважаючи саме на хронологію дат процесуальних рішень), закрив провадження за відсутністю складу кримінального правопорушення. Додатково слід звернути увагу, що в клопотанні про продовження строків досудового розслідування від 31.08.2020 року немає вказівок на факт існування постанови від 01.08.2020 року про закриття кримінального провадження, а відомості про прийняття постанови від 01.08.2020 року було внесено в ЄРДР слідчим за спливом більше 5 місяців з дня прийняття такого рішення, а саме 08.01.2021 року.

За таких обставин, суд погоджується з позицією сторони захисту про те, що існування одночасно постанови від 01.08.2020 року старшого слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві капітана поліції ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження №12019100000000207 за ч. 2 ст. 190 КК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, та подання через місяць, а саме 02.09.2020 року, клопотання про продовження строків досудового розслідування цього ж провадження, є не логічним, взаємовиключним та таким, що суперечить одне одному, оскільки наявність постанови, якою закрито кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю складу без існування постанови про скасування цієї постанови про закриття у будь-якому випадку, на переконання суду, унеможливлює подання клопотання про продовження строків досудового розслідування.

Також суд звертає увагу на те, що орган досудового розслідування не зміг визначитись за якою саме частиною статті 190 КК України він здійснює досудове розслідування за ч. 2 чи за ч. 4 ст. 190 КК України, оскільки кримінальне провадження було закрито за ч. 2 ст. 190 КК України, а вже через місяць клопотання про продовження строків досудового розслідування стосувалось ч. 4 ст. 190 КК України.

Слід зазначити, що органом досудового розслідування не оспорювався факт наявності постанови про закриття кримінального провадження та звернення через місяць після її постановлення до суду з клопотанням про продовження строків досудового розслідування, а тому, враховуючи наявність двох взаємовиключних фактів таких як закінчення строків досудового розслідування 01.09.2020 року та закриття кримінального провадження перед цією датою 01.08.2020 року з подальшим скасуванням постанови про закриття кримінального провадження 07.12.2023 року не може бути залишено судом поза увагою.

Так, 01.08.2020 року страшим слідчим СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві капітаном поліції ОСОБА_8 було прийнято постанову про закриття кримінального провадження №12019100000000207 за ч. 2 ст. 190 КК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

07.12.2023 року першим заступником керівника Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 було прийнято постанову про скасування постанови від 01.08.2020 року про закриття кримінального провадження 12019100000000207 за ч. 2 ст. 190 КК України.

Як вірно вказує захисник, за умови наявності даної постанови, враховуючи те, що станом на 01.08.2020 року залишок строку досудового розслідування становив 30 днів (період з 01.08.2020 року по 01.09.2020 року), то строк досудового розслідування закінчився 07.01.2024 року (07.12.2023 року +30 днів), що також констатовано в ухвалі слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23.04.2024 року, якою було відмовлено в задоволенні клопотання слідчого Голосіївського УП ГУНП у м. Києві про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що підозра ОСОБА_3 була пред`явлена поза межами строку досудового розслідування.

Слід вказати, що суд не вправі на власний розсуд обирати одну з двох дат закінчення строків досудового розслідування 01.09.2020 року або 07.01.2024 року, оскільки такі обчислення строків досудового розслідування не є помилкою, а існування двох дат обумовлено наявністю взаємовиключних процесуальний дій органу досудового розслідування таких як закриття кримінального провадження слідчим, звернення після цього з клопотанням про продовження строків досудового розслідування та в подальшому скасування постанови про закриття кримінального провадження, а отже, суд зобов`язаний врахувати закінчення строків досудового розслідування в обох випадках.

Таким чином, строки досудового розслідування закінчились як 01.09.2020 року, про що, зокрема, вказує слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва в ухвалі від 03.09.2020 року, так і 07.01.2024 року, про що, зокрема, вказує в своїй ухвалі слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва від 23.04.2024 року.

Як було встановлено судом ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, 04.04.2024 року, однак таке повідомлення було здійснено поза межами строку досудового розслідування, який закінчився в одному випадку 01.09.2020 року та в другому випадку 07.01.2024 року.

Крім того, 29.04.2024 року було затверджено та 30.04.2024 року було направлено обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 до Голосіївського районного суду м. Києва, що також було здійснено поза межами строків досудового розслідування.

Суд вказує, що законодавець передбачив закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, якщо саме після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу.

Однак враховуючи вищевказані обставини, слід зазначити, що судом констатовано, що строк досудового розслідування закінчився ще до повідомлення ОСОБА_3 про підозру, а отже це створює процесуальний логічний наслідок, що всі подальші дії органу досудового розслідування, такі як вручення підозри, складення та направлення обвинувального акту до суду вчинені поза межами строку досудового розслідування і це виключає набуття ОСОБА_3 першочергово статусу підозрюваного, а в подальшому - обвинуваченого, та унеможливлює розгляд справи судом по суті.

Вказані висновки узгоджуються з позицією колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховний Суд у постанові від 15.09.2021 у справі № 711/3111/19, згідно якої направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого, а, отже унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України.

Суд зазначає, що строки, які закінчились поновленю не підлягають, а отже, якщо взяти до уваги факт закінчення строків досудового розслідування до повідомлення про підозру, то строк досудового розслідування не може відновитись і почати відраховуватись з дня повідомлення особі про підозру, оскільки, на переконання суду, безкінечні строки досудового розслідування до повідомлення особи про підозру обмежують права особи.

Так у справі «Іванов проти України» зазначено, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в кримінальному провадженні застосовується у такий спосіб, щоб особа, яку звинувачено, не залишалася тривалий час у стані невизначеності щодо своєї долі (пункт 71). Аналогічні позиції ЄСПЛ висловив у справах Карт проти Туреччини (пункт 68), Вемхофф проти Німеччини (пункт 18). При цьому ЄСПЛ у справі «Іванов проти України» вказав, що період, який має прийматися до уваги повинен відраховуватися саме з порушення кримінальної справи проти особи (пункт 63).

Слід вказати, що підготовче провадження є своєрідним процесуальним фільтром між досудовим провадженням і судовим розглядом, одним із завдань якого є перевірка відповідності вимогам закону процесуальних рішень, що надійшли від прокурора.

На переконання суду подальший судовий розгляд кримінального провадження з наявністю встановлення очевидного факту закінчення строків досудового розслідування та як наслідок наявність підстави для закриття кримінального провадження, яке існує з 2019 року, буде суперечити загальним засадам кримінального провадження таких як верховенство права, законність, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків. Крім того, суд враховує, що здійснення судового провадження при наявності підстав для закриття кримінального провадження відповідно до пункту 1 частини 2 статті 412 КПК становить істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою безумовне скасування судового рішення, ухваленого за результатами такого судового розгляду.

Вказане вище у своїй сукупності є безумовною підставою для закриття кримінального провадженняна № 12019100000000207 відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Доводи прокурора як і доводи представника потерпілого, викладені в письмових запереченнях та надані в судовому засіданні, повністю спростовуються вказаними вище доводами суду. Крім того, такі доводи сторони обвинувачення та потерпілої сторони, на переконання суду, є нічим іншим як тлумаченням норм КПК України з обвинувальним нахилом, оскільки такі доводи ґрунтуються на упередженому тлумаченні вищевказаних норм КПК України, виключно на користь сторони обвинувачення, що суперечить загальним засадам кримінального провадження, таким як верховенство права, законність, презумпція невинуватості, змагальність сторін та рівність учасників кримінального провадження.

Крім того, слід вказати, що доводи захисника про те, що слідчий ОСОБА_11 , який приймав постанову про зміну перекваліфікації 08.01.2020 року та постанову про закриття кримінального провадження 01.08.2020 року, не був уповноваженим суб`єктом на прийняття таких рішень, є слушними, проте встановлення відсутності повноважень слідчого під час здійснення ним процесуальних дій є підставою для визнання зібраних органом досудового розслідування доказів недопустимими, однак, враховуючи те, що наразі судом вирішується клопотання про закриття кримінального провадження, оцінка зібраних доказів органом досудового розслідування у даному випадку не надається, оскільки перебуває поза предметом судового розгляду.

Положення ст. 129 КПК України передбачають повноваження суду розглядати заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті виключно у разі ухвалення обвинувального вироку, постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, або встановлення відсутності події кримінального правопорушення.

В той же час, вирішення питання щодо цивільного позову у кримінальному провадженні по суті вимагало б від суду дослідження усіх пов`язаних із даним позовом обставин кримінального провадження, яке можливо здійснити виключно під час судового розгляду, разом з тим, в даному кримінальному провадженні, у зв`язку із надходженням обвинувального акту до суду поза межами строку досудового розслідування - судовий розгляд не призначається.

За таких умов суд приходить до висновку про необхідність залишити без розгляду заявлений у кримінальному провадженні позов потерпілого ОСОБА_12 .

Враховуючи відсутність у розпорядженні суду на даній стадії необхідних матеріалів кримінального провадження, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо долі речових доказів, процесуальних витрат та щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у зв`язку із чим вважає за необхідне роз`яснити сторонам кримінального провадження право звернутися до суду у порядку ст. 539 КПК України у разі необхідності вирішення таких питань.

Керуючись ст.ст. 284, 314 КПК України, суд

постановив:

клопотання захисника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №12019100000000207 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України - задовольнити.

Кримінальне провадження №12019100000000207 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, закрити у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Цивільний позов ОСОБА_12 залишити без розгляду.

Повний текст ухвали буде оголошено 06.05.2024 року о 09 год. 00 хв.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1