КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 року м. Кропивницький Справа №340/8349/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар-Україна Плюс»

до відповідача: Головного управління ДПС у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, вимоги про сплату боргу, рішення про застосування штрафних санкцій.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агродар-Україна Плюс» звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Д» від 18.12.2024 р. №00189582406 щодо збільшення суми грошового зобов`язання із податку на доходи фізичних осіб у розмірі 185 236,27 грн, штрафні санкції - 37 321,63 грн, пеня - 72 236,89 грн;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Д» від 18.12.2024 р. №00189652406 щодо збільшення суми грошового зобов`язання із військового збору в розмірі 12 657,83 грн, штрафні санкції - 2 550,32 грн, пеня - 4 936,20 грн;

- визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 18.12.2024 р. №Ю-00189722406 в розмірі 178 887,15 грн;

- визнання протиправним та скасування рішення №00189732406 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 18.12.2024 р. у розмірі 73 374,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що висновки контролюючого органу щодо організації харчування, в тому числі отримання харчування працівниками Товариства базуються виключно на виявленні обставин придбання у постачальників Товариства продуктів харчування та відповідно реєстрації Товариством податкових зобов`язань із ПДВ за податковими накладними, та співставлення із кількістю працівників Товариства, які були залучені до виконання польових робіт. Крім того, матеріали перевірки не містить посилань на первинні документи, що підтверджували б організацію харчування працівникам Товариства. Представник позивача зауважує, що у Товаристві харчування для працівників не організовувалось, у тому числі документи щодо харчування «накладні на харчування» не складались Товариством, а також кількість людей, які були залучені до польових робіт, прораховані контролюючим органом виключно співставленням наявних штатних одиниць та їх посадовими обов`язками, зведені відомості Товариство не надавались та не складались. Представник позивача стверджує, що придбані продукти харчування було передано як благодійну допомогу Благодійній організації «Благодійний фонд «Кроп-Хелп» (код ЄДРПОУ 41706017). Представник позивача вважає, що контролюючим органом без належного обґрунтування визначено для співставлення вартість придбаних продуктів харчування за податковими накладними та відповідно визначено вартість харчування 1 працівника, та суми витрат на харчування. Водночас, представник позивача зауважує, якщо знижка поширюється на будь-якого платника податку та не є індивідуальною, то сума такої знижки не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Вирішальним для цілей оподаткування є саме така знижка, яка надається фізичній особі індивідуально, тобто така, яка надається вибірково тільки окремим (індивідуалізованим) фізичним особам/працівникам. Індивідуальною є знижка, яка надається конкретній особі. При цьому, знижка, що надається невизначеному колу осіб не може вважатися індивідуальною, така знижка є звичайною, тому що при наданні такої знижки відсутній вибірковий підхід. Звичайною є знижка, що надається невизначеному колу осіб. Отже, якщо знижка поширюється на усіх фізичних осіб-працівників підприємства та фізичних осіб, залучених за цивільно-правовими договорами, то така знижка є звичайною (колективною, для невизначеного кола осіб) та не може бути віднесена до персональної (індивідуальної). Відтак, така знижка (звичайна знижка) не є об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором, та відповідно єдиним внеском. Представник позивача звертає увагу на те, що жодними розпорядними документами Товариства (накази, розпорядження тощо) не передбачено пільг та/або виплат соціального характеру щодо оплати або дотацій харчування працівників. Також представник позивача вказує що під час відрядження працівником ОСОБА_1 було втрачено 166 400,00 грн, залишок не витрачених коштів в розмірі 4 600,00 грн повернуто Товариству, що підтверджується Звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт. Крім того, в закордонному паспорті ОСОБА_1 поставлено відмітки прикордонної служби про перетин кордну, зокрема 05.02.2024 та 27.03.2024. Представник позивача зауважує, що Товариством розмір добових витрат для працівника ОСОБА_1 було визначено в розмірі 80 євро, тобто в межах граничних норм добових витрат. Крім того, в рамках відрядження працівником було витрачено 166 400,00 грн, які у розрахунку на період відрядження не перевищували визначеної граничної норми добових. Представник позивача звертає увагу, що до посадових обов`язків директора з матеріально-технічного постачання, зокрема забезпечення підготовки в узгодженні умов і укладанні договорів поставок з матеріально-технічного забезпечення підприємства, вивчення можливості і доцільності встановлення прямого довгострокового зв`язку щодо поставок матеріально-технічних ресурсів та розширення прямих постійних і довгострокових господарських зв`язків з постачальниками, забезпечення доставки матеріальних ресурсів згідно з передбаченими у договорах строками, контроль їх кількості, якості і комплексності і збереження на складах підприємства. Відрядження ОСОБА_1 було пов`язано із господарською діяльністю Товариства, та виконанням господарських зобов`язань за контрактом №28/12/23 від 28.12.2023, та налагодженням подальшої співпраці.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву відповідно до якого не погоджується з позовними вимогами та заперечує проти позову повністю (а.с.158-162, Т.2). Представник відповідача зазначила, що в перевіряємому періоді підприємство здійснювало придбання продуктів харчування: м`ясопродукти, риби, різних видів круп та макаронних виробів, цукру, овочів та спецій. Відповідно до наданого на перевірку штатного розкладу, в якому зазначалися кухарі, накладних на придбання продуктів харчування, які потребують обробці в їдальні, перевіркою зроблено висновок, що підприємство забезпечувало своїх працівників безкоштовним харчуванням. На підставі даних бухгалтерського обліку списання продуктів харчування здійснювалося на загальновиробничі витрати. За даними Єдиного державного реєстру податкових накладних, підприємство здійснювало нарахування ПДВ та реєстрацію накладних з номенклатурою - «продукти харчування» з зазначенням ТОВ «Агродар-Україна Плюс», тобто, як самі собі реалізовують. Виходячи з штатного розпису підприємства, а саме кількості працівників, з зазначенням прізвища, ім`я по батькові, реєстраційного номеру облікової картки платника податків, які були залучені до польових робіт, сум понесених витрат на придбання продуктів харчування визначено суму додаткового блага (харчування) у вигляді знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податків. У зв`язку з тим, що підприємство зволікало з наданням документів, в ході перевірки зроблено запит від 14.11.2024 р. про надання документів, який вручено директору ТОВ «Агродар-Україна Плюс» Іщенко Н.М. Підприємством надані акти-приймання передачі благодійної допомоги товарами Благодійній організації «Благодійний фонд «Україна - дітям» (код ЄДРПОУ 41706017) та Благодійній організації «Благодійний фонд «Кроп-Хелп» (код ЄДРПОУ 41706017) в кількості 39 штук на загальну суму 717 223,40 грн., які відповідають зареєстрованим в ЄРПН податковим накладним, відповідно твердження підприємства про те, що підприємством не складалися накладні не відповідає дійсності. Відповідно до інформаційних баз даних контролюючого органу Благодійна організація «Благодійний фонд «Кроп-Хелп» створений та зареєстрований 03.11.2017, перебуває на обліку в Кропивницька ДПІ Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ДПІ 1123), місцезнаходження: м. Кропивницький, Подільський район, вул. Тараса Карпи, 84, кв.(офіс) 414, тобто за юридичною адресою ТОВ «Агродар-Україна Плюс». Фактично за зазначеною адресою «Благодійний фонд «Кроп-Хелп» не знаходиться, як і ТОВ «Агродар-Україна Плюс», про що відображено в п.2.3 акта перевірки - перевіркою встановлено, що фактично ТОВ «Агродар-Україна Плюс» знаходиться за адресою: 25006, м. Кропивницький, вул. Архангельська, 89. Відповідно до інформаційних баз даних контролюючого органу Благодійна організація «Благодійний фонд «Кроп-Хелп» звітував про відсутність діяльності за період з 01.01.2017 по 30.03.2019 року, взагалі не звітував за період з 01.04.2019 по 31.12.2021 року. З 01.01.2022 року «Благодійний фонд «Кроп-Хелп» звітує про відсутність діяльності. Протягом всього періоду повідомлення про прийняття на роботу працівників «Благодійний фонд «Кроп-Хелп» не подавав. Благодійному фонду «Кроп-Хелп» присвоєна ознака неприбутковості з 10.05.2023 року. Так як Благодійна організація «Благодійний фонд «Кроп-Хелп» звітувала про відсутність діяльності, або взагалі не звітувала, акти приймання-передачі благодійної допомоги товарами, складеними з ТОВ «Агродар-Україна Плюс» не взяті до уваги. Враховуючи вищевикладене, працівниками підприємства отримано додаткове благо протягом перевіряємого періоду в сумі 717223,40 грн, у тому числі за квітень-грудень 2018 року - 218 997,23 грн, 2019 рік - 151 990,42 грн, 2020 рік - 57 913,59 грн, 2021 рік - 82 445,80 грн, 2022 рік - 96 569,26 грн, 2023 рік - 94 247,42 грн, лютий-квітень 2024 року - 15 059,68 грн. В ході перевірки ТОВ «Агродар-Україна Плюс» встановлено, що підприємством за перевіряємий період ненараховано та неперераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб з доходу, отриманого як додаткове благо у вигляді індивідуально призначеної знижки звичайної ціни за харчування, безоплатно отриманого платником податків в сумі 148 709,51 грн. При цьому, підприємством ненараховано, неперераховано військовий збір з доходу, отриманого як додаткове благо у вигляді індивідуально призначеної знижки звичайної ціни за харчування, безоплатно отриманого платником податку в сумі 10 161,83 грн. Перевіркою правильності нарахування та сплати єдиного внеску ТОВ «Агродар-Україна Плюс» встановлено порушення абз.1 п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», п.п.2.3.4. п.2.3 розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету зі статистики України від 13.01.2004 р. №5, в результаті чого не сплачено єдиний внесок із сум оплати на харчування працівників в сумі 157 789,15 грн. Відповідно до наказу ТОВ «Агродар-Україна Плюс» від 02.02.2024 року №1-В «Про службове відрядження за кордон» ОСОБА_1 - директора з матеріально-технічного забезпечення ТОВ «Агродар-Україна Плюс» відряджено до країни Німеччина, м. Берлін для вирішення виробничих питань та заключення контрактів для подальшої реалізації продукції підприємства. Наказом встановлено розмір добових - 80,00 (вісімдесят) євро на добу, під час відрядження заборонено проживання в номерах готелів класу «Люкс», головному бухгалтеру видати кошти на відрядження в сумі 171 000,00 грн (сто сімдесят одна тисяча грн. 00 коп.). За звітом про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт від 28.03.2024 року ОСОБА_1 (рнок пп НОМЕР_1 ) сума, яка підлягає відшкодуванню - 166 400,00 грн за 52 доби на підставі документа «добові» з 05.02.2024 по 27.03.2024. Перевіркою встановлено, що документів, що засвідчують вартість витрат ОСОБА_1 : на проїзд як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, дозволів на в`їзд (віз), обов`язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов`язані з правилами в`їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв`язку із здійсненням таких витрат до Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт не надано, що вказує на нереальність даної операції. Перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 отримав дохід у вигляді відшкодування добових за 52 доби згідно звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт від 28.03.2024 року в сумі 166 400,00 грн. Таким чином, в ході перевірки ТОВ «Агродар-Україна Плюс» встановлено, що підприємством за перевіряємий період ненараховано та неперераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб з доходу у вигляді відшкодування добових за 52 доби згідно звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт від 28.03.2024 року в сумі 36 526,76 грн, військовий збір з доходу у вигляді відшкодування добових за 52 доби згідно Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт від 28.03.2024 року в сумі 2496,00 грн. Також ТОВ «Агродар-Україна Плюс» донараховано єдиний внесок в сумі 21 098,00 грн. Стосовно рішення від 18.12.2024 р. №00189732406, представник відповідача зазначив, що до ТОВ «Агродар-Україна Плюс» застосовано штрафні санкції за ненарахування єдиного внеску на суми оплати харчування працівників та при отриманні доходу у вигляді відшкодування добових за 52 доби згідно звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт від 28.03.2024 року в сумі 178 887,15 грн у розмірі 73 374,28 грн.

Представником позивача подано відповідь на відзив у якій вказано, що відповідач не спростував наведені позивачем обставини та підстави позову, зокрема із посиланням на відповідні належні докази та норми права (а.с.219-221, Т.2). Представник позивача зауважує, що штатний розклад, у якому зазначено кухарі, накладні на придбання продуктів харчування, які потребують обробки в їдальні, не можуть свідчити про організацію харчування в Товаристві, у тому числі надання його працівникам безкоштовно. Представник позивача наголошує на тому, що твердження відповідача не підтверджені відповідними первинними документами. Представник позивача наголошує на тому, що у Товаристві харчування для працівників не організовувалося. Жодними розпорядчими документами Товариства (накази, розпорядження тощо) не передбачено пільг та/або виплат соціального характеру щодо оплати або дотацій харчування працівників. Представник позивача зазначає, що виключно на припущеннях відповідача базуються відомості щодо кількості працівників із зазначенням прізвища, імені, по батькові, реєстраційного номеру облікової картки платника податків, які були залучені до польових робіт, сум понесених витрат на придбання продуктів харчування визначено суму додаткового блага (харчування) у вигляді знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого працівника. Представник позивача вказує, що кількість працівників Товариства, які нібито були залучені до польових робіт, прораховані контролюючим органом виключно співставленням наявних штатних одиниць та їх посадовими обов`язками, зведені відомості Товариством не надавались та не складались. Придбані продукти харчування було передано як благодійну допомогу Благодійній організації «Благодійний фонд «Кроп-Хелп». Також представник позивача наголошує на тому, що Товариством розмір добових витрат для працівника ОСОБА_1 було визначено в розмірі 80 євро, тобто в межах граничних норм добових витрат. Та в рамках відрядження працівником було витрачено 166 400,00 грн, які у розрахунку на період відрядження не перевищували визначеної граничної норми добових.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 р. позовну заяву залишено без руху (а.с.137, Т.2).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.151-152, Т.2).

У судовому засіданні 28.02.2025 р. заслухано пояснення представників сторін та оголошено перерву для підготовки представником позивача пояснень (а.с.225-226, Т.2).

У судовому засіданні 18.03.2025 р. оголошено перерву у зв`язку з витребуванням доказів (а.с.242-243, Т.2).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 р. витребувано докази у Благодійної організації «Благодійний фонд «Кроп-Хелп» (а.с.244, Т.2).

У судовому засіданні 04.04.2025 р. оголошено перерву для застосування заходів процесуального примусу (а.с.14, Т.3).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 р. застосовано до Благодійної організації «Благодійний фонд «Кроп-Хелп» захід процесуального примусу у вигляді штрафу (а.с.28-29, Т.3).

16.04.2025 р. судове засідання не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги (а.с.39, Т.3).

У судовому засіданні 24.04.2025 р. оголошено перерву у зв`язку з закінченням відведеного часу для розгляду справи (а.с.42, Т.3).

У судовому засіданні 25.04.2025 р. суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення і повідомив сторонам дату і час його проголошення (а.с.45, Т.3).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 14.10.2024 р. по 22.11.2024 р. посадовими особами Головного управління ДПС у Кіровоградській області на підставі направлень №3524, №3525, №3526 від 11.10.2024 р. (а.с.194-196, Т.2) та відповідно до наказів №729-п від 02.10.2024 р. (а.с.192, Т.2), №847-п від 07.11.2024 р. (а.с.193, Т.2) проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар-Україна Плюс» з питань правильності обчислення, нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.01.2018 р. по 30.06.2024 р., а також правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 р. по 30.06.2024 р., за результатами якої складено акт №17113/11-28-24-06/33423315 від 29.11.2024 р., висновками якого є порушення ТОВ «Агродар-Україна Плюс», зокрема:

- пп.164.2.1, пп164.2.17, пп.«б» та пп.«е» п.164.2, п.164.5 ст.164, пп.168.1.4 п.168.1 ст.168, пп.«а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в частині не нарахування та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходу, отриманого як додаткове благо у вигляді індивідуально призначеної знижки звичайної ціни за харчування, безоплатно отриманого платником податків в сумі 148709,51 грн, у тому числі за грудень 2018 року - 39 342,99 грн, 2019 рік - 33 363,69 грн, 2020 рік - 12 712,72 грн, 2021 рік - 18 097,83 грн, 2022 рік - 21 198,09 грн, 2023 рік - 20 688,42 грн, лютий-квітень 2024 року - 3 305,78 грн та відповідно до пп.129.1.4 п.129.1 ст.129 та з урахуванням п.52 прим.1 підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України нараховано пеню в сумі 68 249,37 грн;

- пп.164.2.11 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.170.9.1 п.170.9 ст.170 Податкового кодексу України, в частині не нарахування та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходу у вигляді відшкодування добових за 52 доби згідно Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт від 28.03.2024 року в сумі 36 526,76 грн, в тому числі за березень 2024 року - 36 526,76 грн та відповідно до пп.129.1.4 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України нараховано пеню в сумі 3 987,52 грн;

- пп.164.2.1, пп164.2.17, пп.«б» та пп.«е» п.164.2, п.164.5 ст.164, пп.168.1.4 п.168.1 ст.168, пп.«а» п.176.2 ст.176, п.161 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, в частині не нарахування та не перерахування до бюджету військового збору з доходу, отриманого як додаткове благо у вигляді індивідуально призначеної знижки звичайної ціни за харчування, безоплатно отриманого платником податків в сумі 10 161,83 грн, у тому числі за 2018 рік - 2 688,44 грн, 2019 рік - 2 279,86 грн, 2020 рік - 868,70 грн, 2021 рік - 1 236,69 грн, 2022 рік - 1 448,54 грн, 2023 рік - 1 413,71 грн, лютий-квітень 2024 року - 225,89 грн та відповідно до пп.129.1.4 п.129.1 ст.129 та з урахуванням п.52 прим.1 підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України нараховано пеню в сумі 4 663,72 грн;

- пп.164.2.11 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.170.9.1 п.170.9 ст.170, п.161 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, в частині не нарахування та не перерахування до бюджету військового збору з доходу у вигляді відшкодування добових за 52 доби згідно Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт від 28.03.2024 року в сумі 2 496,00 грн, в тому числі за березень 2024 року - 2 496,00 грн та відповідно до пп.129.1.4 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України нараховано пеню в сумі 272,48 грн;

- абз.1 п.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в частині не нарахування єдиного внеску на дохід у вигляді відшкодування добових за 52 доби згідно Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт від 28.03.2024 року в сумі 21 098,00 грн, в тому числі за березень 2024 року - 21 098,00 грн;

- абз.1 п.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», пп.2.3.4 п.2.3 розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету зі статистики України від 13.01.2004 р. №5, в частині не сплати єдиного внеску із сум оплати на харчування працівників в сумі 157 789,15 грн, в тому числі за 2018 рік - 48 179,39 грн, 2019 рік - 33 437,89 грн, 2020 рік - 12 740,99 грн, 2021 рік - 18 138,08 грн, 2022 рік - 21 245,24 грн, 2023 рік - 20 734,43 грн, січень - червень 2024 року - 3 313,13 грн (а.с.28-84, Т.1).

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено:

- податкове повідомлення-рішення №00189582406 від 18.12.2024 р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Агродар-Україна Плюс» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на суму 294 794,79 грн, у тому числі 185 236,27 грн за податковими зобов`язаннями, 37 321,63 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), 72 236,89 грн - пені (а.с.12-13, Т.1);

- податкове повідомлення-рішення №00189652406 від 18.12.2024 р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Агродар-Україна Плюс» збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на суму 20 144,35 грн, у тому числі 12 657,83 грн за податковими зобов`язаннями, 2 550,32 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), 4 936,20 грн - пені (а.с.18-19, Т.1);

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-00189722406 від 18.12.2024 р., з огляду на зміст якої заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар-Україна Плюс» з єдиного внеску становить 178 887,15 грн (а.с.20-21, Т.1);

- рішення №00189732406 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 18.12.2024 р., яким на підставі пункту 3 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар-Україна Плюс» штрафні санкції у розмірі 73 374,28 грн (а.с.22, Т.1).

Як встановлено судом, податкове повідомлення-рішення №00189582406 від 18.12.2024 р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Агродар-Україна Плюс» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, винесено у зв`язку з:

- не нарахуванням та не перерахуванням до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходу, отриманого як додаткове благо у вигляді індивідуально призначеної знижки звичайної ціни за харчування, безоплатно отриманого платником податків в сумі 148709,51 грн;

- не нарахуванням та не перерахуванням до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходу у вигляді відшкодування добових за 52 доби згідно Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт від 28.03.2024 року в сумі 36 526,76 грн.

Стосовно висновку контролюючого органу про заниження податку на доходи фізичних осіб у зв`язку не нарахуванням та не перерахуванням до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходу, отриманого як додаткове благо у вигляді індивідуально призначеної знижки звичайної ціни за харчування, безоплатно отриманого платником податків, суд зазначає наступне.

З огляду на акт №17113/11-28-24-06/33423315 від 29.11.2024 р., перевіркою встановлено, що протягом перевіряємого періоду працівниками підприємства отримано додаткове благо в сумі 717 223,40 грн (а.с.38-40, Т.1). Такі висновки ґрунтуються на аналізі даних єдиного державного реєстру податкових накладних, зокрема накладних з номенклатурою - «продукти харчування» (а.с.166-169, Т.2), штатного розкладу (а.с.99-149, Т.1, а.с.1-35, Т.2), накладних на харчування та кількості людей, які були залучені до польових робіт. Як наслідок, податковим органом складено список ідентифікованих працівників, які отримали додаткове благо (харчування) у вигляді знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого працівника податків (додаток №1 до акта перевірки) (а.с.76-77, Т.1, а.с.172, Т.2).

ТОВ «Агродар-Україна Плюс» як під час перевірки, так і під час судового розгляду заперечувало факт харчування працівників. При цьому позивачем надавалися акти приймання-передачі благодійної допомоги товарами, складені між ТОВ «Агродар-Україна Плюс» та Благодійною організацією «Благодійний фонд «Україна - дітям», яка у подальшому змінила назву на Благодійною організацією «Благодійний фонд «Кроп-Хелп» (а.с.41-87, 175-188, Т.2).

Суд враховує, що наявність у платника податків первинних документів, у даному випадку актів приймання-передачі благодійної допомоги товарами, не є безумовним доказом реальності таких господарських операцій. Визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами здійснених господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть підтвердити чи спростувати реальність відповідних господарських операцій.

У судовому засіданні представник позивача не змогла пояснити яким чином продукти харчування використовувалися благодійною організацією, як сторони погоджували необхідний перелік продуктів харчування задля їх завчасного придбання з метою подальшої передачі як благодійної допомоги.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 р. витребувано у Благодійної організації «Благодійний фонд «Кроп-Хелп» завірені копії статуту Благодійної організації «Благодійний фонд «Кроп-Хелп» у редакціях, які діяли у період з 01.01.2018 р. по 30.04.2024 р., письмову інформацію та підтверджуючі докази стосовно того, хто є бенефеціаром благодійної допомоги, переданої ТОВ «Агродар-Україна Плюс» у період з 01.01.2018 р. по 30.04.2024 р., письмову інформацію та підтверджуючі докази як саме була використана благодійна допомога, передана ТОВ «Агродар-Україна Плюс» у період з 01.01.2018 р. по 30.04.2024 р., письмову інформацію та підтверджуючі докази щодо узгодження із ТОВ «Агродар-Україна Плюс» асортименту товару (продуктів харчування), якого потребує благодійна організація, письмову інформацію стосовно того, у якій сфері здійснює благодійну діяльність Благодійна організація «Благодійний фонд «Кроп-Хелп» та які види діяльності нею здійснюються (а.с.244, Т.2).

Однак, незважаючи на застосовані судом заходи процесуального примусу, Благодійною організацією «Благодійний фонд «Кроп-Хелп» вимоги ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 р. не виконано.

Таким чином, під час розгляду справи не встановлено кінцевого беніфеціара благодійної допомоги, переданої за актами приймання-передачі благодійної допомоги товарами, складені між ТОВ «Агродар-Україна Плюс» та Благодійною організацією «Благодійний фонд «Україна - дітям», яка у подальшому змінила назву на Благодійною організацією «Благодійний фонд «Кроп-Хелп»: №1 від 30.04.2018 р. на суму 33 139,78 грн (а.с.41-42, Т.2), №2 від 31.12.2018 р. на суму 149 357,83 грн (а.с.43-44, Т.2), №1 від 30.09.2019 р. на суму 115 910,88 грн (а.с.45-46, Т.2), №2 від 31.10.2019 р. на суму 10 747,80 грн (а.с.47-48, Т.2), №1 від 31.08.2020 р. на суму 22 789,88 грн (а.с.49-50, Т.2), №2 від 30.09.2020 р. на суму 11 360,56 грн (а.с.51-52, Т.2), №3 від 31.10.2020 р. на суму 8 418,44 грн (а.с.53-54, Т.2), №4 від 30.11.2020 р. на суму 5 692,44 грн (а.с.55-56, Т.2), №1 від 28.02.2021 р. на суму 5 293,21 грн (а.с.52, Т.2), №2 від 31.03.2021 р. на суму 7 604,96 грн (а.с.58-59, Т.2), №3 від 30.06.2021 р. на суму 13 242,76 грн (а.с.60, Т.2), №4 від 31.07.2021 р. на суму 15 963,76 грн (а.с.61, Т.2), №5 від 31.08.2021 р. на суму 11 093,94 грн (а.с.62, Т.2), №6 від 30.11.2021 р. на суму 8 890,20 грн (а.с.63, Т.2), №7 від 31.12.2021 р. на суму 6 616,01 грн (а.с.64, Т.2), №1 від 31.01.2022 р. на суму 4 775,48 грн (а.с.65, Т.2), №2 від 28.02.2022 р. на суму 1 415,14 грн (а.с.66, Т.2), №3 від 31.03.2022 р. на суму 5 369,58 грн (а.с.67, Т.2), №4 від 29.04.2022 р. на суму 7 949,77 грн (а.с.68, Т.2), №5 від 31.05.2022 р. на суму 7 821,20 грн (а.с.68, Т.2), №6 від 30.06.2022 р. на суму 9 470,71 грн (а.с.70, Т.2), №7 від 31.07.2022 р. на суму 10 040,97 грн (а.с.71, Т.2), №8 від 31.08.2022 р. на суму 12 428,28 грн (а.с.72, Т.2), №9 від 30.09.2022 р. на суму 5 896,33 грн (а.с.73, Т.2), №10 від 31.10.2022 р. на суму 7 763,12 (а.с.74, Т.2), №11 від 30.11.2022 р. на суму 7 543,80 грн (а.с.75, Т.2), №2 від 31.03.2023 р. на суму 6 389,55 грн (а.с.76, Т.2), №1 від 31.01.2023 р. на суму 4 136,55 грн (а.с.77, Т.2), №9 від 29.12.2023 р. на суму 5 004,86 грн (а.с.78, Т.2), №8 від 31.10.2023 р. на суму 6 053,26 грн (а.с.79, Т.2), №7 від 30.09.2023 р. на суму 22 794,54 грн (а.с.80, Т.2), №6 від 31.07.2023 р. на суму 11 787,52 грн (а.с.81, Т.2), №5 від 30.06.2023 р. на суму 7 788,95 грн (а.с.82, Т.2), №4 від 31.05.2023 р. на суму 9 782,99 грн (а.с.83, Т.2), 33 від 30.04.2023 р. на суму 4 801,30 грн (а.с.84, Т.2), №1 від 29.02.2024 р. на суму 4 717,42 грн (а.с.85, Т.2), №2 від 31.03.2024 р. на суму 4 454,07 грн (а.с.86, Т.2), №3 від 30.04.2024 р. на суму 3 378,25 грн (а.с.87, Т.2).

Суд враховує, що у позивача ТОВ «Агродар-Україна Плюс» та Благодійної організації «Благодійний фонд «Кроп-Хелп» одна і та ж юридична адреса: м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84, кімната 414 (а.с.17-27, Т.3). Водночас, в акті перевірки №17113/11-28-24-06/33423315 від 29.11.2024 р. відображено, що фактично ТОВ «Агродар-Україна Плюс» знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Архангельська, 89, згідно з договором оренди нерухомого майна від 01.10.2024 р. №01/10-24 (а.с.30, Т.1).

Суд також бере до уваги, що адреса електронної пошти Благодійної організації «Благодійний фонд «Кроп-Хелп», яка на час розгляд справи містилася у відкритих джерелах, ІНФОРМАЦІЯ_1, складається з прізвища директора такої благодійної організації і слова агродар, що є частиною назви позивача.

Представником відповідача надано копії фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва Благодійної організації «Благодійний фонд «Україна - дітям» за 2018 рік (а.с.204-205, Т.2), фінансових звітів суб`єкта малого підприємництва Благодійної організації «Благодійний фонд «Кроп-Хелп» за 2022 рік (а.с.206, Т.2), за 2023 рік (а.с.207).

Зі змісту фінансових звітів судом встановлено, що у 2018 році Благодійна організація «Благодійний фонд «Україна - дітям» та у 2022 і 2023 роках Благодійна організація «Благодійний фонд «Кроп-Хелп» не здійснював діяльність.

Представник відповідача зазначає, що за період з 01.01.2019 р. по 31.12.2021 р. Благодійна організація «Благодійний фонд «Україна - дітям», яка у подальшому змінила назву на Благодійною організацією «Благодійний фонд «Кроп-Хелп», фінансову звітність не подавала.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що акти приймання-передачі благодійної допомоги товарами, складені між ТОВ «Агродар-Україна Плюс» та Благодійною організацією «Благодійний фонд «Україна - дітям» (Благодійною організацією «Благодійний фонд «Кроп-Хелп»), не підтверджують фактичний рух активів і реальну передачу ТОВ «Агродар-Україна Плюс» благодійної допомоги товарами.

Оцінюючи правомірність висновків податкового органу в частині неоподаткування ТОВ «Агродар-Україна Плюс» додаткового блага у вигляді індивідуально призначеної знижки звичайної ціни за харчування, безоплатно отриманого платником податків, суд враховує наступне.

Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

З огляду на пп.«є» пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору.

Підпунктом 14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу

Відповідно до пунктів 18.1, 18.2 ст.18 Податкового кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з пп.164.2.1, 164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту); дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Відповідно до п.164.3 ст.164 Податкового кодексу України при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

За пунктом 164.5 статті 164 Податкового кодексу України під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України встановлено, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

З огляду на пп.162.1.3 п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України, платниками податку є податковий агент.

Відповідно до пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений статтею 351 цього Кодексу.

Отже, для нарахування податку на доходи фізичних осіб податковим агентом додаткове благо повинно бути персоніфікованим та пов`язаним із конкретною фізичною особою - платником податків, створювати певні вигоди для такої особи, надаватися податковим агентом та виражатись у формі коштів, матеріальних або нематеріальних цінностей, послуг чи інших видів доходу.

При цьому контролюючий орган під час визначення додаткового блага повинен обов`язково вказувати фізичну особу - платника податків, у якої це благо виникає, та період, у який воно виникло.

Викладене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду від 05.03.2020 р. у справі №813/6095/15.

У постанові Верховного Суду від 08.01.2025 р. у справі №809/1117/18 сформовано правову позицію, що норми Податкового кодексу України передбачають персоніфікований підхід при визначенні загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та, відповідно, при визначенні бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, тоді як у випадку, коли витрати підприємства мають не персоніфікований характер, то загальна вартість таких витрат не є об`єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб та, як наслідок, не підлягають включенню до бази нарахування єдиного внеску.

Суд враховує, що Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області зазначено фізичних осіб - платників податків у яких виникло додаткове благо та його грошовий вираз.

Однак, податкове законодавство не визначає способу обчислення доходу працівника у вигляді вартості харчування, якщо таке харчування забезпечується колективно та без ведення відповідного обліку осіб, які одержали відповідне додаткове благо, оскільки фактично унеможливлюється визначення кількості спожитих продуктів кожною окремою особою та їх вартість окремо для кожної особи, тобто обсяг безоплатного харчування щодо кожної особи не може бути персоніфікованим.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вартість колективного харчування працівників не є додатковим благом у розумінні пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України для цілей оподаткування.

Таким чином, протиправним є висновок контролюючого органу щодо не нарахування та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходу, отриманого як додаткове благо у вигляді індивідуально призначеної знижки звичайної ціни за харчування, безоплатно отриманого платником податків в сумі 148709,51 грн.

Стосовно висновку контролюючого органу про заниження податку на доходи фізичних осіб у зв`язку з не нарахуванням та не перерахуванням до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходу у вигляді відшкодування добових, виданих на відрядження або під звіт, суд зазначає наступне.

В акті №17113/11-28-24-06/33423315 від 29.11.2024 р. зазначено, що перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 (рнок пп НОМЕР_1 ) отримав дохід у вигляді відшкодування добових за 52 доби згідно Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт від 28.03.2024 року в сумі 166 400,00 грн (а.с.50, Т.1). Такі висновки ґрунтуються на відсутності документів, що засвідчують вартість витрат ОСОБА_1 : на проїзд як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких розрахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, дозволів на в`їзд (віз), обов`язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов`язані з правилами в`їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв`язку із здійсненням таких витрат до Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт (а.с.49, Т.1).

Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів визначені статтею 170 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп.«а» пп.170.9.1 ст.170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом 170.9.3 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, а саме: на відрядження - у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно з цим підпунктом.

Не є доходом платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме: на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в`їзд (віз), обов`язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов`язані з правилами в`їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв`язку із здійсненням таких витрат.

Фактична кількість днів перебування у відрядженні визначається згідно з наказом про відрядження за наявності одного чи декількох документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).

Зазначені в абзаці другому цього підпункту витрати не є об`єктом оподаткування цим податком лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість таких витрат.

До підтвердних документів належать:

транспортні квитки або транспортні рахунки та багажні квитанції (у тому числі електронні квитки);

документи, отримані від осіб, які надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхові поліси;

документи (виписки та/або відомості з рахунку), що містять визначену законом інформацію про виконані платіжні операції за рахунком, до якого емітовані платіжні інструменти;

документи, що підтверджують виконання операції з використанням платіжних інструментів;

інші документи, що засвідчують вартість витрат.

Включаються до оподатковуваного доходу вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, суми «чайових», за винятком випадків, коли суми таких «чайових» включаються до рахунку згідно із законами країни перебування, а також плата за видовищні заходи.

До оподатковуваного доходу не включаються також витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв`язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.

Кабінетом Міністрів України окремо визначаються граничні норми добових для відрядження членів екіпажів суден/інших транспортних засобів або суми, що спрямовуються на харчування таких членів екіпажів замість добових, якщо такі судна (інші транспортні засоби):

провадять комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіальних вод України;

виконують міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордону України;

використовуються для проведення аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіальних вод України.

Суми та склад витрат на відрядження, порядок звітування про використання коштів, виданих на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену цим підпунктом.

Сума добових визначається в разі відрядження:

у межах України та країн, в`їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в`їзд), - згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами;

до країн, в`їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в`їзд), - згідно з наказом про відрядження за наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).

За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів сума добових включається до оподатковуваного доходу платника податку.

Будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв`язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Якщо згідно із законами країни відрядження або країн, територією яких здійснюється транзитний рух до країни відрядження, обов`язково необхідно здійснити страхування життя або здоров`я відрядженої особи чи її цивільної відповідальності (у разі використання транспортних засобів), витрати на таке страхування не включаються до оподатковуваного доходу платника податку.

За запитом представника контролюючого органу роботодавець/сторона, що відряджає, забезпечує за власний рахунок переклад підтвердних документів, виданих іноземною мовою.

Підпунктом 164.2.11 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: сума надміру витрачених коштів/електронних грошей, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу.

Отже, Податковим кодексом України передбачено розмір витрат на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), які не включаються до оподатковуваного доходу.

Натомість, сума перевищення добових понад розміри установлені Податковим кодексом України є об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб. При цьому база оподаткування у такому разі визначається у порядку установленому пунктом 164.5 статті 164 Податкового кодексу України.

Викладене узгоджується з висновками Верховного Суду сформованими у постанові від 29.08.2019 р. у справі №653/3802/15-а.

Наказом заступника директора ТОВ «Агродар-Україна Плюс» №1-В від 02.02.2024 р. «Про службове відрядження за кордон» ОСОБА_1 - директора з матеріально-технічного забезпечення ТОВ «Агродар-Україна Плюс» відряджено до країни Німеччина, м. Берлін для вирішення виробничих питань та заключення контрактів для подальшої реалізації продукції підприємства. Встановлено розмір добових 80,00 (вісімдесят) євро на добу. Під час відрядження заборонено проживання в номерах готелів класу «Люкс» та вище. Наказано головному бухгалтеру Ліматовій Світлані видати кошти на відрядження в сумі 171 000,00 грн (сто сімдесят одна тисяча грн 00 коп.) (а.с.88, Т.2).

Відповідно до відміток у закордонному паспорті ОСОБА_1 встановлено, що у період з 05.02.2024 р. по 27.03.2024 р. ОСОБА_1 перебував за межами території України (а.с.89, Т.2).

28.03.2024 р. ОСОБА_1 подано звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №15 від 28.03.2024 р. відповідно до якого ОСОБА_1 отримано 171 000,00 грн, витрачено 166 400,00 грн, залишок 4 600,00 грн. залишок 4 600,00 грн внесений за касовим ордером №31 від 28.03.2024 р. (а.с.90-91, Т.2).

В обґрунтування підтвердження зв`язку відрядження ОСОБА_1 з діяльністю підприємства позивачем надано копії контракту №28/12/23 від 28.12.2023 р. (а.с.100-103, Т.2), рахунків-фактур №1 від 05.01.2024 р. (а.с.104, Т.2), №2 від 05.01.2024 р. (а.с.105-107, Т.2), №3 від 31.01.2024 р. (а.с.112. Т.2), специфікації №1 від 28.12.2023 р. (а.с.108, Т.2), №2 від 28.12.2023 р. (а.с.109-11. Т.2), міжнародної товарно-транспортної накладної №451209 (а.с.113, Т.2), митної декларації №24UA901020000882U8 (а.с.114-126, Т.2), посадової інструкції директора з матеріально-технічного постачання (а.с.127-130, Т.2).

Судом встановлено, що під час перевірки контролюючим органом не ставилося під сумнів питання пов`язаності відрядження ОСОБА_1 з господарською діяльністю підприємства та факт перетину ним державного кордону.

Зі змісту розрахунку добових витрат ОСОБА_1 судом встановлено, що ОСОБА_1 не допущено перевищення законодавчо встановленого розміру максимальних добових витрат у зв`язку з відрядженням за кордоном (80 євро) (а.с.131, Т.2).

Представник відповідача у судовому засіданні зазначила, що про перевищення 80 євро добових контролюючий орган не стверджує. Єдиною підставою, яка зумовила висновок про заниження податку на доходи фізичних осіб внаслідок не нарахування та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходу у вигляді відшкодування добових, виданих на відрядження або під звіт, стало неподання документів документів, що засвідчують вартість витрат ОСОБА_1 : на проїзд як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких розрахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, дозволів на в`їзд (віз), обов`язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов`язані з правилами в`їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв`язку із здійсненням таких витрат до Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт.

Суд враховує, що Головне управління ДПС у Кіровоградській області наполягає на необхідності подання документів, перелік яких визначений в абзацах 5 - 10 пп.«а» пп.170.9.1 ст.170 Податкового кодексу України. Однак, такі документи стосуються витрат, зазначених в абзаці 2 підпункту «а» підпункту 170.9.1 статті 170 Податкового кодексу України.

Натомість, з огляду на абзац 12 підпункту «а» підпункту 170.9.1 статті 170 Податкового кодексу України, витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв`язку з відрядженням за кордон, що не перевищують 80 євро за кожен календарний день такого відрядження, не включаються до оподатковуваного доходу.

Отже, до оподатковуваного доходу підлягають включенню витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), у частині, яка перевищує законодавчо встановлений максимальний розмір.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 за 52 доби відрядження не допущено перевищення максимального розміру добових витрат (80 євро за календарний день), при цьому такі витрати не підлягають документальному підтвердженню, відсутні правові підстави для включення розміру добових витрат до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Таким чином, під час розгляду справи не знайшло підтвердження порушення позивачем вимог пп.164.2.1, пп.164.2.11, пп164.2.17, пп.«б» та пп.«е» п.164.2, п.164.5 ст.164, пп.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168.1.4, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.170.9.1 п.170.9 ст.170, пп.«а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України в частині не нарахування та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходу, отриманого як додаткове благо у вигляді індивідуально призначеної знижки звичайної ціни за харчування, безоплатно отриманого платником податків в сумі 148709,51 грн та в частині не нарахування та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходу у вигляді відшкодування добових за 52 доби згідно Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт від 28.03.2024 року в сумі 36 526,76 грн.

На підставі викладено, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №00189582406 від 18.12.2024 р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Агродар-Україна Плюс» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на суму 294 794,79 грн, у тому числі 185 236,27 грн за податковими зобов`язаннями, 37 321,63 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), 72 236,89 грн - пені, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №00189652406 від 18.12.2024 р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Агродар-Україна Плюс» збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на суму 20 144,35 грн, суд враховує наступне.

Відповідно до п.161 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Отже, об`єктом оподаткування військовим збором для фізичної особи-підприємця є чистий оподатковуваний дохід.

Висновок про заниження ТОВ «Агродар-Україна Плюс» військового збору зумовлений висновком про заниження ним оподатковуваного доходу, внаслідок не нарахування та неперерахування до бюджету військового збору з доходу, отриманого як додаткове благо у вигляді індивідуально призначеної знижки звичайної ціни за харчування, безоплатно отриманого платником податків та не нарахування та неперерахування до бюджету військового збору з доходу у вигляді відшкодування добових за 52 доби згідно Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт від 28.03.2024 року.

Оскільки під час розгляду справи не знайшов підтвердження факт заниження позивачем оподатковуваного доходу, то відсутні підстави для висновку про заниження військового збору.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №00189652406 від 18.12.2024 р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Агродар-Україна Плюс» збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на суму 20 144,35 грн, у тому числі 12 657,83 грн за податковими зобов`язаннями, 2 550,32 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), 4 936,20 грн - пені, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-00189722406 від 18.12.2024 р. на суму 178 887,15 грн винесена Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області у зв`язку з висновком про порушення позивачем абз.1 п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в частині заниження суми податкового зобов`язання з єдиного внеску, з огляду не сплати єдиного внеску із сум оплати на харчування працівників в сумі 157 789,15 грн та не нарахування єдиного внеску на дохід у вигляді відшкодування добових за 52 доби згідно Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт від 28.03.2024 року та в сумі 21 098,00 грн.

Згідно з п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VI (далі за текстом - Закон №2464) платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

З огляду на абз.1 п.1 ч.1 ст.7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

На підставі абз.1 ч.4 ст.25 Закону №2464 податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Оскільки під час розгляду даної справи не знайшов підтвердження факт заниження єдиного внеску на загальну суму 178 887,15 грн, а тому відсутні підстави для обчислення Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області сум єдиного внеску та винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Зважаючи на викладене, вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-00189722406 від 18.12.2024 р. підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Рішенням №00189732406 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 18.12.2024 р. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар-Україна Плюс» на підставі п.3 ч.11 ст.25 Закону №2464 застосовано штрафні санкції у розмірі 73 374,28 грн.

Згідно з п.3 ч.11 ст.25 Закону №2464 податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

З огляду на висновки суду про відсутність підстав для обчислення Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області сум єдиного внеску на загальну суму 178 887,15 грн, то відповідачем протиправно застосовано до ТОВ «Агродар-Україна Плюс» штраф у розмірі 73 374,28 грн, а тому рішення №00189732406 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 18.12.2024 р. підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З огляду на п.п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

З огляду на п.1 ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. №5076-VI встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у п.95 рішення від 26.02.2015 р. у справі «Баришевський проти України», п.80 рішення від 12.10.2006 р. у справі «Двойних проти України», п.88 рішення від 30.03.2004 р. у справі «Меріт проти України». заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23.01.2014 р. у справі «East/West Aliance Limited» проти України»), обгрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 р. у справі №922/1964/21 викладено правовий висновок стосовно того, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті у порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

У постанові від 03.10.2024 р. у справі №357/8695/23 Верховний Суд виснував, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність і розумність.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. При вирішенні питання щодо певних видів правничої допомоги адвоката враховується як пов`язаність їх з розглядом справи, обґрунтованість та розумність визначення у контексті обсягу заперечень, наданих протилежною стороною. Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 8 508,01 грн (а.с.132, Т.2) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 25 000,00 грн (а.с.234, Т.2).

До суду надано договір №59/24 про надання правничої допомоги від 24.12.2024 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агродар-Україна Плюс» (Замовник) та Міжнародним адвокатським об`єднанням «Рада» (Виконавець) відповідно до якого Виконавець зобов`язався надати Замовнику правничу допомогу. Яка складається з консультування, підготовки позову на податкові повідомлення-рішення від 18.12.2024 р. №00189582406, №00189652406, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.12.2024 р. №Ю-00189722406 та рішення №00189732406 від 18.12.2024 р., підготовки процесуальних документів (відповіді на відзив, заяв, клопотань тощо) та представництва інтересів Замовника в суді першої інстанції (а.с.232, Т.2).

Відповідно до п.3.3 Договору замовник оплачує вартість Правничої допомоги, що становить 25 000,00 (двадцять п`ять тисяч) грн, протягом одного дня з моменту вручення йому рахунку-фактури (а.с.232, Т.2).

Міжнародним адвокатським об`єднанням «Рада» виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Агродар-Україна Плюс» рахунок на оплату №102 від 24.12.2024 р. за правничу допомогу (попередня оплата) на суму 25 000,00 грн (а.с.233, Т.2).

24.12.2024 р. ТОВ «Агродар-Україна Плюс» сплачено за правничу допомогу згідно з рахунком на оплату №102 від 24.12.2024 р. 25 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3743 від 24.12.2024 р. (а.с.234, Т.2).

Представником відповідача подано заяву у якій зазначено, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт. Та їх обсягом (а.с.7-9, Т.3). Представник відповідача зазначає, що дана справа не характеризується складністю правовідносин, що становлять предмет спору. Вказана справа. На думку представника відповідача, не вирізняється особливою складністю формування правової позиції та доказової бази.

Суд враховує, що матеріали справи не містять розрахунку та доказів щодо обсягу наданих послуг адвоката і виконаних робіт та часу витраченого на їх виконання, що, з урахуванням заперечень сторони позивача щодо розміру витрат на правничу допомогу, унеможливлює оцінку судом співмірності розміру витрат з умовами, які передбачені для врахування ч.5 ст.134 КАС України.

На підставі викладеного та зважаючи на відсутність доказів щодо фактично виконаних адвокатом робіт і часу витраченого на такі роботи, суд дійшов висновку, що вважає обґрунтованими, співмірними, пов`язаними з розглядом даної справи та такими, що підтверджені належними доказами витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн.

Таким чином, підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар-Україна Плюс» понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн та судовий збір у розмірі 8 508,01 грн, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №00189582406 від 18 грудня 2024 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Агродар-Україна Плюс» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на суму 294 794,79 грн, у тому числі 185 236,27 грн за податковими зобов`язаннями, 37 321,63 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), 72 236,89 грн - пені.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №00189652406 від 18 грудня 2024 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Агродар-Україна Плюс» збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на суму 20 144,35 грн, у тому числі 12 657,83 грн за податковими зобов`язаннями, 2 550,32 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), 4 936,20 грн - пені.

4. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-00189722406 від 18 грудня 2024 року про сплату боргу (недоїмки) на суму 178 887,15 грн.

5. Визнати протиправним та скасувати рішення №00189732406 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 18 грудня 2024 року, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар-Україна Плюс» застосовано штрафні санкції у розмірі 73 374,28 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар-Україна Плюс» (м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84, кімната 414, ЄДРПОУ 33423315) понесені ним судові витрати у загальному розмірі 17 508,01 грн (сімнадцять тисяч п`ятсот вісім грн 01 коп.), у тому числі судовий збір у розмірі 8 508,01 грн (вісім тисяч п`ятсот вісім грн 01 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн (дев`ять тисяч грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 43995486).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного рішення суду - 05 травня 2025 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ