Справа №538/620/25

Провадження по справі №2/538/530/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2025 року м.Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Кунець М.Г.,

за участю секретаря судового засідання – Дугніст А.В.,

   розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиця Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Руденко Сергій Павлович до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" про стягнення заборгованості за договором оренди,

                                                                  в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції сторін.

Позивач ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Руденко Сергій Павлович звернувся до Лохвицького районного суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" про стягнення заборгованості за договором оренди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки з кадастровим номером 5322684000:00:002:0350, загальною площею 4,78 га з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Жабківської (колишньої Луценківської) сільської ради Миргородського (колишнього Лохвицького) району Полтавської області, право власності на яку підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 069947, виданим 11.08.2004 Лохвицьким районним відділом земельних ресурсів, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №303.

22.09.2015 між позивачем та Приватним акціонерним товариством «РАЙЗМАКСИМКО» був укладений договір оренди землі.

Відповідно до умов цього договору оренди землі позивач передав у строкове платне користування ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО» земельну ділянку строком на 7 років.

Відповідно до додаткової угоди від 19.02.2018 були внесені зміни до Договору оренди землі від 22.09.2015, відповідно до яких : замінено орендаря земельної ділянки, після чого новим орендарем стало Товариство з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ СХІД»; продовжено строк дії Договору до 26.03.2023; встановлено, що розмір орендної плати за користування земельною ділянкою складає 16 568,05 гривень.

Таким чином, термін дії договору оренди землі від 22.09.2015, з урахуванням змін внесених до нього додатковою угодою від 19.02.2018, завершився 26.03.2023.

Однак, відповідач ТОВ «Райз-Схід» не виплатило позивачу орендну плату за користування земельною ділянкою за 2022 рік та частину 2023 року.

На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за 2022 і частину 2023 року оренди у розмірі 25 542,18 гривень (з яких: 16 151,27 грн. – сума основного боргу з орендної плати за 2022 рік з урахуванням індексації та обов`язкових зборів і податків, 3 236,36 грн. – інфляційне збільшення, 1 084,57 грн. –3% річних, 1 321,17 грн. – пеня; 3 060,86 грн. – сума основного боргу з орендної плати за 2023 рік з урахуванням індексації та обов`язкових зборів і податків, 435,58 грн. –інфляційне збільшення, 113,71 грн. – 3% річних, 138,66 грн. – пеня) , а також судові витрати.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подавав.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Лохвицького районного суду від 01.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відзив на позовну заяву відповідач до суду не подавав, однак, як встановлено судом, останній копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів отримав в електронному кабінеті підсистеми "Електронний суд" 02.04.2025, а в письмовому вигляді, вказані документи, отримав 11.04.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення кореспонденції відповідачу.

       Крім того, відповідач про розгляд судовї справи повідомлявся шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

       Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи до суду не надходило.

На підставі ч. 2  ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки з кадастровим номером 5322684000:00:002:0350, загальною площею 4,78 га з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Жабківської (колишньої Луценківської) сільської ради Миргородського (колишнього Лохвицького) району Полтавської області, право власності на яку підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 069947, виданим 11.08.2004 Лохвицьким районним відділом земельних ресурсів, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №303 (а.с. 8).

22.09.2015 між позивачем та Приватним акціонерним товариством «РАЙЗМАКСИМКО» був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого позивач передав у строкове платне користування ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО» земельну ділянку строком на 7 років (а.с. 9-11).

Відповідно до додаткової угоди від 19.02.2018 були внесені зміни до Договору оренди землі від 22.09.2015, відповідно до яких: замінено орендаря земельної ділянки, після чого новим орендарем стало Товариство з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ СХІД»; продовжено строк дії Договору до 26.03.2023; встановлено, що розмір орендної плати за користування земельною ділянкою складає 16 568,05 гривень (а.с. 14).

Таким чином, термін дії договору оренди землі від 22.09.2015, з урахуванням змін внесених до нього додатковою угодою від 19.02.2018, завершився 26.03.2023.

Відповідно до п. 11 договору оренди землі від 22.09.2015, що не був змінений додатковою угодою від 19.02.2018, орендна плата вноситься орендарем у такі строки -до 31 грудня поточного року.

Згідно з п. 10 Договору оренди землі від 22.09.2015, що не був змінений додатковою угодою від 19.02.2018, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Відповідно до Відомостей з державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, отриманих станом на 10.02.2025, відповідачем за 2022 рік було нараховано та нібито виплачено позивачеві орендну плату в розмірі 29 822,50 грн. (без урахування обов`язкових зборів та податків).

Виходячи з інформаційної довідки про надходження коштів на рахунки ОСОБА_1 за період з 01.01.2022 по 24.02.2025, наданої АТ КБ «ПриватБанк», на розрахунковий рахунок позивача не було жодного зарахування орендної плати відповідачем.

Таким чином, на даний час у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 26.03.2023 (85 календарних днів) орендного використання земельної ділянки у відповідності до договору оренди землі від 22.09.2015 (зі змінами внесеними додатковою угодою від 19.02.2018), а тому заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати без урахування індексації та з урахуванням податків і обов`язкових платежів склав за 2022 і частину 2023 року: за 2022 рік -12 757,39 грн. (16 568,05 грн. – 18% ПДФО – 5% ВЗ); за частину 2023 рік (85 днів оренди) -2 970,90 грн. (16 568,05 грн. – 18% ПДФО – 5% ВЗ) / 365 х 85).

Шляхом проведення розрахунку індексації зазначеної заборгованості з орендної плати за допомогою калькулятора на сайті «Liga 360», розмір розрахованої заборгованості із застосуванням індексації та з урахуванням податків і обов`язкових платежів за 2022 рік оренди складає 16 151,27 грн., а за 2023 рік – 3 060,86 грн.

До того ж, відповідно до п. 41 Договору оренди землі від 22.09.2015, що не був змінений додатковою угодою від 19.02.2018, за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Пунктом 14 договору оренди землі від 22.09.2015, що не був змінений додатковою угодою від 19.02.2018, встановлено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 11 Договору оренди землі від 22.09.2015, що не був змінений додатковою угодою від 19.02.2018, орендна плата вноситься орендарем у такі строки до 31 грудня поточного року.

Таким чином, перебіг терміну прострочення з оплати оренди згідно з умовами договору за 2022 рік розпочався з 01.01.2023, а за 2023 рік оренди – з 01.01.2024.

Оскільки, сума нарахованої і не виплаченої відповідачем проіндексованої орендної плати за 2022 рік становить 16 151,27 грн. (з урахуванням відрахувань податків та обов`язкових платежів), а тому сума заборгованості з урахуванням інфляційних втрат, 3% річних та пені на день підготовки даного позову (28.03.2025) склала 21 793,37 грн., а за 2023 рік оренди – 3 748,81 грн.

Норми права, які застосував суд.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю- це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до частини першої статті 24 цього ж Закону, орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк виконання, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Мотивована оцінка і висновки суду.

Як встановлено судом, внаслідок грубого порушення відповідачем договірних зобов`язань, позивач позбавлений можливості отримати в повному обсязі орендну плату, на яку він об`єктивно розраховував. Не маючи іншої змоги захистити своє право, позивач змушений звернутись до суду для примусового стягнення орендної плати з відповідача, оскільки відповідач добровільно відмовляється погасити заборгованість, яка утворилась за 2022 і частину 2023 року оренди.

На спростування цих обставин, відповідачем не було подано жодних заперечень та не надано жодного доказу, тоді як відповідно до положень частини третьої  статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, частиною першою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог.

Тому, суд, виходячи з принципів змагальності та диспозитивності, приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором оренди землі за 2022 рік і частину 2023 року.

Невиконання зобов"язань ТОВ "Райз-Схід" по своєчасній виплаті орендної плати (плати за користування земельною ділянкою) тягне за собою відповідальність передбачену п. 41 - за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Відповідно до пункту 14 Договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня в розмірі 0,01 % від несплаченої суми за кожний день прострочення.

За частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина перша статті 550 ЦК України передбачає, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно положень статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки орендна плата є грошовим зобов`язанням, то в зв`язку з невиконанням орендарем умов договору оренди землі про повну та своєчасну виплату орендної плати для нього настають наслідки, передбачені статтею 625 ЦК України.

Подібна правова позиція визначена і у постанові Верховного Суду України від 26 квітня 2017 року по справі № 3-1522гс16 (№ 918/329/16) зазначено, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за ввесь час прострочення, тобто, таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць (за кожен день такого прострочення) з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Таким чином, сума нарахованої і не виплаченої відповідачем проіндексованої орендної плати за 2022 рік становить 16 151,27 грн. (з урахуванням відрахувань податків та обов`язкових платежів), а тому сума заборгованості з урахуванням інфляційних втрат, 3% річних та пені на день підготовки даного позову (28.03.2025) склала 21 793,37 грн., а за 2023 рік оренди – 3 748,81 грн., згідно з проведеними розрахунками.

Отже, загальний розмір заборгованості відповідача на користь позивача за прострочення оплати оренди за 2022 і частину 2023 року, з урахуванням інфляційних втрат, 3% річних, пені, а також з урахуванням обов`язкових зборів та податків складає 25 542,18 грн. (двадцять п`ять тисяч п`ятсот сорок дві грн. 18 коп.), яка так і не була виплачена позивачу відповідно до умов договору оренди землі від 22.09.2015 зі змінами, внесеними додатковою угодою від 19.02.2018.

Судом перевірений розрахунок позивача в частині нарахування інфляційних збитків, трьох відсотків річних від простроченої заборгованості та пені, який є правильним, будь-яких спростувань саме такої суми відповідачем не надано, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати за 2022 і частину 2023 року оренди у розмірі 25 542,18 гривень (з яких: 16 151,27 грн. – сума основного боргу з орендної плати за 2022 рік з урахуванням індексації та обов`язкових зборів і податків, 3 236,36 грн. – інфляційне збільшення, 1 084,57 грн. –

3% річних, 1 321,17 грн. – пеня; 3 060,86 грн. – сума основного боргу з орендної плати за 2023 рік з урахуванням індексації та обов`язкових зборів і податків, 435,58 грн. – інфляційне збільшення, 113,71 грн. – 3% річних, 138,66 грн. – пеня) підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої, пункту першого частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись статтею 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.

Крім того, позивачем у позові ставиться вимога про стягнення з відповідача на його користь понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 6 500 (шість тисяч п`ятсот ) гривень 00 копійок.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано: ордер про надання правничої допомоги від 28.03.2025, договір № 28/03-25Ц про надання правничої допомоги у цивільній справі від 28.03.2025, акт здачі -приймання робіт (наданих послуг) від 16.04.2025.

При вирішенні питання про судові витрати, суд виходить з такого.

Із правової позиції Великої Палати Верховного Суду вбачається, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), a також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були тaкi витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обгрунтованою (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12- 171гс19).

Європейський суд з прав людини (далі-ЄСПЛ) у своїх рішеннях від 12 жовтня 2006 p. y справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначив, що присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заявник має право на

компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фaктичними і неминучими, a їхній розмір обгрунтованим. У рішенні ЕСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, якi мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказані критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Суд, враховуючи вищезазначене, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг тa витрачений адвокатом час, виходячи з критерію розумності тa співрозмірності, вважає за можливе стягнути з вiдпoвiдaча на користь позивача 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок витрат на пpaвничy допомогу, вважаючи таку суму співмірною з огляду на розумну необхідність витpaт для цієї cпpaви.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 18, 81, 137, 141, 178, 258, 259, 263-265, 274, 279, 280, 352, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Руденко Сергій Павлович до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" про стягнення невиплаченої орендної плати за оренду землі - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за 2022 і частину 2023 року оренди у розмірі 25 542 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот сорок дві) гривні 18 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід"на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Відмовити ОСОБА_1 в стягненні на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" витрат на правничу допомогу в розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

       У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід» (місцезнаходження: вул.Аеродромна 1/1, м.Лохвиця, Миргородський район, Полтавська область, код ЄДРПОУ 41104731).    

Повний текст рішення виготовлено 05 травня 2025 року.

Суддя                                                                               Мирослава КУНЕЦЬ