ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2025 рокуСправа №160/5409/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                                   Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2025 року представник ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), яка виразилася у відмові надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) вчинити певні дії - прийняти рішення, яким надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позову представник позивача зазначила, що 20 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою, в якій просив надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надавши підтверджуючий пакет документів.

20 січня 2025 року представник ОСОБА_1 звернулася до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з клопотанням, в якому повідомила, що ОСОБА_1 є здобувачем вищої освіти, який навчається за денною формою навчання, здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту» та має підстави для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

За результатами розгляду заяви, протоколом від 23 січня 2025 року №4 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (причина відмови: Не відповідає переліку пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (зі змінами та доповненнями - відсутні підстави (поточне здобуття освіти порушує послідовність, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту) та додатково повідомлено, що ОСОБА_1 підлягає призову на військову службу на загальних підставах.

ОСОБА_1 вважає протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови в наданні відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки він є здобувачем вищої освіти, який навчається за денною формою навчання, здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту», у зв`язку з чим представник позивача звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 лютого 2025 року для розгляду адміністративної справи №160/5409/25 визначено суддю Олійника В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - відмовлено.

10 березня 2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву вх.№1274/25, в якому представник відповідача вважає, що позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» має статус військовозобов`язаного та перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_3 .

20 січня 2025 року представником позивача було надано до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву з додатками, яка адресована голові комісії. Дану заяву було отримано 20.01.2025 року та зареєстровано до журналу звернень громадян за номером Р-28 і передано на розгляд Комісії.

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. Засідання комісії відбувається щочетверга з 10:00 до 12:00 години.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

23 січня 2025 року Комісією було розглянуто надану представником позивача заяву разом з додатками.

Під час дослідження наданих додатків Комісією встановлено, що згідно наданої довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, у військовозобов`язаного виявлено порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Інформацію зазначену в довідці №286202 від 06.09.2024 року було перевірено через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, внесена Міністерством освіти інформація щодо порушення порядку здобуття освіти є достовірною та відображена в реєстрах, відтак довідка вважається дійсною.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи зараховані на навчання до інтернатури.

Відповідно до пункту 62 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.

Згідно додатку 5 до Порядку, визначено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також докторантів - довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

Інших документів зазначеним вище додатком не передбачено.

Виходячи з вищевикладеного, основним документом на підставі якого можливо прийняти рішення про надання відстрочки, є довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, яка підтверджує інформацію щодо послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”.

Представник відповідача щодо відмітки "Ні, порушує" в довідці №286202 додатково зазначив, що згідно роз`яснень МОН №1/9758-24 від 03.06.2024 року "про особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти", роз`яснено в яких випадках відсутнє порушення послідовності здобуття освіти.

У даному випадку позивач 07.08.2017 року був зарахований на навчання (ступінь бакалавр) та 31.01.2018 року був відрахований, згодом не поновлювався для продовження навчання для продовження здобуття ОС бакалавра та не переводився, а тільки 02.09.2024 року був зарахований на інше навчання, що є порушенням послідовності.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

12 березня 2025 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив вх.№12745/25, в якій представник позивача вважає, що доводи сторони відповідача у відзиві на позовну заяву є безпідставними та такими, що не можуть вплинути на вирішення спору по суті, з огляду на наступне.

Статтею 7 Закону № 1556 встановлено, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.

Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.

Невід`ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання.

У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.

Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що фізична особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню, у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми необхідного обсягу та проходження атестації.

Тобто, основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що, своєю чергою, має підтверджуватись відповідним документом про освіту.

Позивач не завершував навчання за освітнім рівнем бакалавра та не отримував диплом бакалавра, як особа, яка успішно виконала відповідну освітню програму необхідного обсягу, оскільки був відрахований із навчання.

Отже, вказані факти не можуть свідчити про здобуття позивачем відповідного рівня освіти у зв`язку із незавершеністю процесу здобуття освіти.

На факт незавершеності здобуття позивачем вищої освіти безумовно вказують також відомості з ЄДЕБО (щодо позивача), згідно із якими до цієї бази включено лише два документи про освіту позивача: атестат про повну загальну середню освіту та свідоцтво про базову загальну середню освіту.

На теперішній час ОСОБА_1 отримує першу вищу освіту та згідно Довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти згідно наказу № 3896-н від 16 серпня 2024 року зарахований на навчання до Дніпровського інституту ПАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» на денній формі навчання за спеціальністю 073 "Менеджмент".

Бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС.

Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти. Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

Отже, оскільки позивач не завершив навчання за освітнім рівнем бакалавра, його вступ для здобуття освіти, за наявності лише раніше здобутої повної загальної середньої освіти, яка є нижчою за рівнем, не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".

Законодавство України про освіту, зокрема, Закон №2145 та Закон №1556 чітко визначають, що здобуття рівня освіти підтверджується отриманням відповідного документа.

Отже, законодавець однозначно використовує термін здобутий для позначення завершеного і офіційно підтвердженого рівня освіти, чого в ситуації з позивачем не було.

Таким чином, доводи представника відповідача повністю спростовуються матеріалами позовної заяви та не підлягають врахуванню під час надання судом оцінки доказам та ухвалення судового рішення.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» має статус військовозобов`язаного та перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з інформацією, що міститься в ЄДЕБО, ОСОБА_1 :

- отримав атестат про повну загальну середню освіту (серія НР №49564742), виданий 24.06.2017 Криворізькою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №103 Криворізької міської ради Дніпропетровської області.

- 01.09.2017 року був зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) до Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського та був відрахований з цього закладу освіти 31.01.2018;

- 08.08.2018 року був повторно зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) до Криворізького національного університету та був відрахований з цього закладу освіти 31.12.2018;

- 16.08.2024 року був повторно зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) до Дніпровського інституту приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом».

Інші діючі документи про освіту ОСОБА_1 в ЄДЕБО відсутні.

Судом встановлено, що відповідно до довідки "про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти" №2862020 від 06 вересня 2024 року ОСОБА_1 на підстави даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" - "Ні, Порушує".

20 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою, в якій просив надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надавши підтверджуючий пакет документів, а саме:

1. Завірена власноручно копія ID-паспорту та коду РНОКПП ОСОБА_1 ;

2. Копія військово-облікового документа ОСОБА_1 з QR-кодом (Витяг з Резерв+) від 02.01.2025 року;

3. Копія витягу з реєстру територіальної громади про адресу місця проживання ОСОБА_1 з QR-кодом від 20.01.2025 року;

4. Копія Довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти з QR-кодом №286202 від 06.09.2024 року;

5. Завірена власноручно копія витягу з наказу в.о. ректора Донецького Національного університету економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського №448-с від 07.08.2017 року про зарахування на навчання до університету за спеціальністю 051 Економіка з 01 вересня 2017 року;

6. Завірена власноручно копія витягу з наказу в.о. ректора ДНУ економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського про відрахування з навчання № 69-с від 31.01.2018 року;

7. Завірена власноручно копія архівної довідки КНУ про відрахування з навчання № 02-7 від 07.01.2025 року:

8. Завірена власноручно копія довідки Дніпровського інституту ПАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» про зарахування на навчання до Дніпровського інституту ПАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» на денну форму навчання за спеціальністю 073 Менеджмент з 02 серпня 2024 року;

9. Клопотання адвоката Перепелиця Л.Л. від 20.01.2025 р.;

10. Копія Договору про правничу допомогу №18/01 від 18.01.2025 року.

20 січня 2025 року представник ОСОБА_1 звернулася до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з клопотанням, в якому повідомила, що ОСОБА_1 є здобувачем вищої освіти, який навчається за денною формою навчання, здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту» та має підстави для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

За результатами розгляду заяви  протоколом від 23 січня 2025 року №4 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (причина відмови: Не відповідає переліку пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (зі змінами та доповненнями - відсутні підстави (поточне здобуття освіти порушує послідовність, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту") та додатково повідомлено, що ОСОБА_1 підлягає призову на військову службу на загальних підставах.

ОСОБА_1 вважає протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови в наданні відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки він є здобувачем вищої освіти, який навчається за денною формою навчання, здобуває рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту», у зв`язку з чим представник позивача звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом, який встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, є Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 року №3543-XII.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан, відповідно до Указу Президента України №65/2022 від 24.02.2022 року в Україні оголошено та проводиться загальна мобілізація.

У силу приписів статті 2 Закону №3543-XII правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону №3543-XII мобілізаційна підготовка та мобілізація здійснюються на основі таких принципів: централізоване керівництво; завчасність; плановість; комплексність і погодженість; персональна відповідальність за виконання заходів щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації; додержання прав підприємств, установ і організацій та громадян; гарантована достатність; наукова обґрунтованість; фінансова забезпеченість.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу", Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону №3543-XII громадяни зобов`язані:

- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період;

- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Статтею 23 Закону № 3543-ХІІ передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності.

Відповідно до пункту 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з підпунктом 8 пункту 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів») призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до пункту 19 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до пункту 9 Положення №154, завданнями територіальних центрів є комплектування, підготовка та мобілізація, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведених заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу, патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

У системі освіти діє Єдина державна електронна база з питань освіти - автоматизована система, функціями якої с збір, верифікація, оброблення, зберігання та захист інформації про систему освіти.

Власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава.

Розпорядником ЄДЕБО е Міністерство освіти і науки України, а технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

Відповідно до положень пункту 2 розділу II Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620 (зі змінами), головним призначенням ЄДЕБО є забезпечення фізичних та юридичних осіб інформацією в галузі освіти.

Згідно з абзацом 1 пункту 3 розділу III Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620 (зі змінами), інформація вноситься до ЄДЕБО користувачами ЄДЕБО протягом п`яти робочих днів з моменту її створення або отримання, якщо інший строк не встановлений законодавством.

Користувачі ЄДЕБО - працівники уповноважених суб`єктів, яким наказом керівника уповноваженого суб`єкта надано право доступу до ЄДЕБО (абзац третій пункту 2 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620 (зі змінами).

Пунктом 8 розділу IV Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 №620 (зі змінами), суб`єкти освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти, засновники яких не мають органів управління освітою (суб`єкти освітньої діяльності приватної форми власності), а також професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти:

1) вносять до ЄДЕБО та підтримують в повному, актуальному та достовірному стані інформацію за переліком, визначеним у пунктах 6-9 розділу III цього Положення (крім інформації про сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання, результати зовнішнього незалежного оцінювання, участь у вступних кампаніях до закладів освіти (коли, до яких закладів освіти, на які професії, спеціальності, спеціалізації, рівні, форми навчання особа подавала заяви в електронній формі) та інформації, зазначеної в підпункті 6 пункту 6) для таких суб`єктів освітньої діяльності.

Так, відповідно до підпункту 2) пункту 6 розділу III Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620 (зі змінами), в ЄДЕБО вносяться дані про фізичних осіб:

«2) щодо здобувачів освіти - прізвище, ім`я, по батькові (за наявності); дата народження; тип, серія (за наявності), номер, ким і коли виданий документ, що посвідчує особу (для особи, якій не виповнилось 14 років - свідоцтво про народження; для особи, яка звернулася із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і не має документів, що посвідчують особу - довідка про звернення за захистом в Україні); реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності): громадянство; стать; серія, номер, ким і коли виданий документ про освіту (науковий ступінь) особи з інформацією про здобуті нею рівень (освітньо-кваліфікаційний (кваліфікаційний) рівень), ступінь освіти, професію, спеціальність та спеціалізацію (у деяких випадках зазначаються напрям підготовки, освітня програма, професійна кваліфікація); про зарахування, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення за спеціальністю, спеціалізацією, професією; рівень (освітньо-кваліфікаційний (кваліфікаційний) рівень), ступінь освіти, що здобувається, освітня програма; джерело фінансування здобуття освіти; назва факультету (відділення), структурного підрозділу; форма навчання; курс навчання; навчальна група; серія, номер, ким і коли виданий студентський (учнівський) квиток державного зразка особи з інформацією про назву факультету (відділення), структурного підрозділу, номер групи, форму навчання, дату видачі та строк дії квитка, цифрова фотографія (за наявності)».

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» має статус військовозобов`язаного та перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з інформацією, що міститься в ЄДЕБО, ОСОБА_1 :

- отримав атестат про повну загальну середню освіту (серія НР №49564742), виданий 24.06.2017 Криворізькою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №103 Криворізької міської ради Дніпропетровської області.

- 01.09.2017 року був зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) до Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського та був відрахований з цього закладу освіти 31.01.2018;

- 08.08.2018 року був повторно зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) до Криворізького національного університету та був відрахований з цього закладу освіти 31.12.2018;

- 16.08.2024 року був повторно зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра (НРК 6) до Дніпровського інституту приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом».

Інші діючі документи про освіту ОСОБА_1 в ЄДЕБО відсутні.

Щодо надання відстрочки від призову, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Порядок надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», регламентовано Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (пункти 56-67), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (зі змінами).

Додаток 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (зі змінами) містить перелік документів, що підтверджують право на відстрочку, для кожної категорії осіб, які мають право на відстрочку відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Судом встановлено, що 20 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою, в якій просив надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надавши підтверджуючий пакет документів.

За результатами розгляду заяви, протоколом від 23 січня 2025 року №4 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (причина відмови: Не відповідає переліку пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (зі змінами та доповненнями - відсутні підстави (поточне здобуття освіти порушує послідовність, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту) та додатково повідомлено, що ОСОБА_1 підлягає призову на військову службу на загальних підставах.

А отже, ОСОБА_1 відповідно до довідки "про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти" №2862020 від 06 вересня 2024 року ОСОБА_1 на підстави даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" - "Ні, Порушує", яка є актуальною та не потребує уточнень.

Відповідно до вимог Переліку (додаток 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560) довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти є обов`язковою та подана позивачем з відміткою про порушення послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту».

Комісією було своєчасно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 20 січня 2025 року про надання йому відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», про що проінформовано позивача листом голови Комісії №4/286 від 23 січня 2025 року.

А отже, під час розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а також доданих до заяви документів Комісія вивчила документи та прийняла правомірне рішення.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

З урахуванням відмови в задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до                 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                                                      В.М. Олійник