ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 травня 2025 року                                                                   Справа 160/12233/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1  до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -  

ВСТАНОВИВ:

29.04.2024 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач 1), Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач 2), в якому просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , протиправність яких полягає у порушенні частини першої статті 39 Закону ВР України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII, пункту 1 частини першої статті 23 Закону ВР України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII, абзацу другого пункту 2, абзацу сьомого пункту 12 Порядку бронювання військовозобов`язаних під час воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2024 року № 650), незаконній мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , заброньованого за ТОВ «Балівський завод залізобетонних конструкцій» на період з 31 липня 2024 року до 31 липня 2025 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову службу під час мобілізації;

- визнати протиправним та скасувати поіменний список військовозобов`язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_4 і відправлені у складі команди № НОМЕР_1 в частині включення до нього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) в частині призначення на посаду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 як похідний від наказу про призов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову службу під час мобілізації;

- зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 видати наказ про звільнення з військової служби військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідно до пунктів 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, який відповідно до частини першої статті 122 КАС України може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частинами другою та п`ятою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Так, оскаржуваним наказом позивача було призвано на військову службу, яка є різновидом публічної служби, до спірних відносин застосовується місячний строк звернення до адміністративного суду.

Представник позивача звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначив, що 02 вересня 2024 року позивач був мобілізований відповідачем 1 та у подальшому зарахований до особового складу військової частини НОМЕР_1 . Натомість позивач був заброньований за ТОВ «Балівський завод залізобетонних конструкцій» на період до 31 липня 2025 року. З урахуванням того, що позивач не має знань у сфері права, не може самостійно захищати свої права, перебував у складі військової частини, лише у квітні 2025 року звернувся за правовою допомогою до адвоката і 22 квітня 2025 року було укладено договір про надання правової допомоги, просить суд поновити строк звернення до суду.

Частиною першою статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09 грудня 2021 року у справі № 9901/241/21, проаналізувавши положення частини п`ятої статті 122 КАС України, дійшла висновку, що нею встановлено скорочені строки звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби, однак такі не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідують легітимну мету якнайскорішого поновлення порушених прав добросовісного позивача. При цьому не порушується пропорційність між застосованими законодавцем засобами (строком звернення до суду за захистом порушеного права протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та метою звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, строк, передбачений частиною п`ятою статті 122 КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Зі змісту позовної заяви та повістки на відправку вбачається, що ОСОБА_1 з 02.09.2024 року з оголошенням мобілізації призивається до військової частини НОМЕР_1 .

Оскаржуваний наказ відсутній в матеріалах справи.

Дана позовна заява сформована в системі “Електронний Суд” 28.04.2025 року та 29.04.2025 року зареєстрована Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З урахуванням вищенаведеного, враховуючи відсутність доказів, що відповідач був зарахований до військової частини НОМЕР_1 та проходив військову службу (військовий квиток позивача не додано до позову) суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду.

Таким чином, позивачеві слід подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення строку, з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.

Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, до позовної заяви позивачем не додано доказів на підтвердження сплати судового збору.

Натомість представник позивача зазначає про наявність у позивача пільг щодо сплати судового збору, проте доказів на підтвердження у позивача статусу військовослужбовця суду не надано.

Частиною 1 статті 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року у розмірі 3028,00 грн.

Розміри ставок судового збору визначені у ст.4 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, за подачу позовної заяви фізичною особою з однією вимогою немайнового характеру судовий збір складає 1211,20 грн (3028,00 грн х 0,4 = 1211,20 грн).

Отже, позивач, звертаючись до суду з таким позовом, повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн., однак, доказів сплати судового збору позивачем не надано.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за позов, який містить вимогу немайнового характеру у розмірі 1211,20 грн., за наступними платiжними реквiзитами для перерахування судового збору в гривнях:

отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632

код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу:

*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 видати наказ про звільнення з військової служби військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Проте, позивачем не було долучено до позову жодного доказу на підтвердження включення позивача до списків особового складу військової частини № НОМЕР_1 , а так само військового квитка або іншого документа, який підтверджує статус військовослужбовця.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст. 161 КАС України, а тому згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Відповідно до ч. 3 ст. 169 КАС України, у разі якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Оскільки останнім днем для вирішення питань, визначених статтею 171 Кодексу адміністративного судочинства України є 04.05.2025 вихідний день, ухвалу постановлено першого робочого дня - 05.05.2025.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 123, 160,  161,  169, 171,  248,  256  Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1  про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачеві у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху запропонувати усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши обставини для поновлення строку та докази на підтвердження таких обставин;

- документу про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.

- надати до суду наказ про включення позивача до списків особового складу військової частини № НОМЕР_1 , військовий квиток або інший документ, який підтверджує статус військовослужбовця.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.     

Суддя                                                                                 Н.Є. Сліпець