Справа №173/2400/24

Провадження №2/173/207/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого: - судді Петрюк Т.М.

При секретареві – Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, в м. Верхньодніпровську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», представник позивача Сироватка Соломія Василівна, до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

23.07.2024 року до суду звернувся позивач, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», представник позивача Сироватка С.В., з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

09.08.2024 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної особи.

12.09.2024 року ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі. Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін на 12.12.2024 року.

12.12.2024 року розгляд справи відкладено на 19.02.2025 року.

19.02.2025 року розгляд справи відкладено на 14.04.2025 року.

Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось відповідно до положень ст. 247 ЦПК України.

Згідно поданої позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 014/0136/82/0250644 від 11.05.2018 року в сумі 17241 грн. 67 коп., та понесені судові витрати по сплаті судового збору.

       В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: 11.05.2018 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/0136/82/0250644, відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит строком на 72 місяці.

       Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

       19.06.2023 року АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал», уклали Договір відступлення права вимоги № 114/2-62, згідно якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками АТ «Райффайзен Банк», в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/0136/82/0250644 від 11.05.2018 року.

       Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 17241 грн. 67 коп., яка складається з наступного:

-заборгованість за тілом кредиту - 11851 грн. 90 коп.;

-заборгованість за відсотками - 5389 грн. 77 коп.

       Всупереч умов кредитного договору Відповідач тривалий час своєчасно не вносить платежів на повернення кредиту, тобто суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання, що й стало підставою для звернення до суду.

       Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників розгляду справи.

       Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий.

       Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

       Відповідно до вимог ст.55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

       Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

       Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

       За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

       Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

       При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

       Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

       Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

       Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

11.05.2018 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/0136/82/0250644, строком на 72 місяці. Сума кредиту - 19520 грн. 85 коп.

       Додатком №2 до кредитного договору № 014/0136/82/0250644 від 11.05.2018 року встановлено розмір комісії за послуги кредитора, загальна вартість кредиту та реальна річна процентна ставка. Сторонами також погоджено графік погашення кредитної заборгованості та сплати страхових платежів.

       Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 014/0136/82/0250644, графік погашення кредитної заборгованості та сплати страхових платежів, Додаток №2 до кредитного договору № 014/0136/82/0250644 від 11.05.2018 року, заяву-анкету для отримання кредиту та графік погашення кредиту підписано відповідачем власноруч.

       Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦПК України правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

       Крім того положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

       Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 30 травня 2018 року по справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18).

       Судом встановлено, що укладений між сторонами договір не оспорювалися та не визнавалися судом недійсним тому є чинним оскільки відповідає формі, передбаченій ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України.

       Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

       Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

       Частино 2 ст. 6 ЦК України, передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

       Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

       Судом встановлено, що фінансова установа належним чином виконала взяті на себе зобов`язання за укладеним з відповідачем кредитним договором.

       Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , порушила умови укладеного Договору, зокрема, не надавала своєчасно та в повному обсязі банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитами, відсотками, а також іншими витратами, відповідно до умов укладеного договору та графіку повернення платежів, погодженому в додатках до Додаткової угоди № 014/0136/82/0250644.

       В зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 17241 грн. 67 коп., яка складається з наступного:

-заборгованість за тілом кредиту - 11851 грн. 90 коп.;

-заборгованість за відсотками - 5389 грн. 77 коп.

       Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч.1 ст. 1049 ЦК України - Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України - Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1052 ЦК України - У разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

В укладеному кредитному договорі та додатковій угоді сторонами погоджені умови щодо розміру та видів відсотків за користування кредитом.

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитами, відповідач порушує зобов`язання за даними договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Доказів того, що відповідач виконав взяті на себе зобов`язання та сплатив заборгованість за укладеними кредитними договорами суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст. 265 ЦК України - Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Також судом встановлено, що на підставі договору відступлення права вимоги № 114/2-62 від 19.06.2023 року ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками АТ «Райффайзен Банк», в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/0136/82/0250644 від 11.05.2018 року.

       Згідно реєстру боржників від 19.06.2023 року до Договору відступлення прав вимоги 114/2-62 від 19.06.2023 року розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/0136/82/0250644 від 11.05.2018 року сума заборгованості перед новим кредитором складає 17241 грн. 67 коп., яка складається з наступного:

-заборгованість за тілом кредиту - 11851 грн. 90 коп.;

-заборгованість за відсотками - 5389 грн. 77 коп.

       Відповідно до ст. 514 ЦК України - До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

       Відповідно до ч. 1 ст. 515 ЦК України Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

       Відповідно до ч.1,2 ст. 516 ЦК України - Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

       Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.        

Відповідно до ч. 1 ст. 518 ЦК України - Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Наслідком неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у платі новому кредиторові. А може впливати на визначення боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора.

Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредиторові за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання, не припиняє зобов`язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.

Таким висновок відповідає правовій позиції, що викладена у постанові Верховного Суду від 28 листопада 2019 року у справі № 555/2428/15-ц (провадження № 61-33585св18).

Таким чином у позивача виникло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 014/0136/82/0250644 від 11.05.2018 року, як у правонаступника первісного кредитора.

На адресу реєстрації місця проживання відповідача позивачем було надіслано повідомлення - вимогу по кредитних договорах із зазначенням реквізитів для погашення боргу по договору № 014/0136/82/0250644.

       Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що належними та допустимими доказами знайшло своє підтвердження порушення прав позивача, яке виражається в неналежному виконанні відповідачем взятих на себе зобов`язань за укладеним кредитним договором щодо повернення кредитних коштів та погоджених сторонами відсотків за укладеним кредитним договором. Тому у відповідності до обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд приходить до висновку про наявність підстав для їх задоволення і стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за укладеними кредитним договором в сумі 17241 грн. 67 коп., яка складається з наступного:

-заборгованість за тілом кредиту - 11851 грн. 90 коп.;

-заборгованість за відсотками - 5389 грн. 77 коп.

       Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі оскільки судом ухвалюється рішення про задоволення позовних вимог.

       Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», представник позивача Сироватка Соломія Василівна, до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

       Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», (ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: 79029, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, б. 1, корп. 28, 3-й поверх), заборгованість за кредитним договором 014/0136/82/0250644 від 11.05.2018 року в сумі 17241 (сімнадцять тисяч двісті сорок одна) грн. 67 коп., яка складається з наступного:

-заборгованість за тілом кредиту - 11851 грн. 90 коп.;

-заборгованість за відсотками - 5389 грн. 77 коп.

       Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», (ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: 79029, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, б. 1, корп. 28, 3-й поверх) - 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп., на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги , відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 14.04.2025 року.

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 06.05.2025 року

Дата набрання законної сили: 15.05.2025 року