Справа № 308/6341/25

1-кс/308/2691/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2025 року                                                         м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання заступника начальника СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_7 , про обрання відносно:

ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця: Закарпатської області, Великоберезнянсього району, с. Сіль, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, з середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування стороною обвинувачення клопотання про застосування запобіжного заходу.

06.05.2025 заступник начальника СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_8 за погодженням з прокурором Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В рамках даного клопотання слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

06.05.2025 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, а саме: в незаконному переправленні осіб через державний кордон України, в сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими слідчому судді, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, запобігти яким шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо.

Позиції учасників судового засідання.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого, просив його задовольнити, зауваживши на наявність ризиків, зокрема можливості підозрюваного ухилятися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до її підзахисного запобіжний захід, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав. Зазначив, що має можливість внести заставу в якості альтернативного запобіжного заходу в сумі 70 – 80 тис грн.

Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення  ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12025071170000309 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.04.2025, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.04.2025.

Підставою внесення зазначених відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стало те, що: «01.03.2025 близько 18:30 год. ОСОБА_9 , діючи умисно, з корисливих мотивів, зустрівся на АЗС «БРСМ», що у м. Ужгороді, вул. Баб?яка, 26 з ОСОБА_10 , який діяв під контролем правоохоронних органів та повідомив ще раз, що 02.03.2025 о 05:00 год із АЗС «БРСМ», щ у м. Ужгороді по вул. Баб?яка, 26 його забере особа жіночої статі, яка доставить його до населеного пункту Великий Березний Ужгородського району та наголосив, що перед виїздом ОСОБА_10 повинен передати ОСОБА_9 частину заздалегідь обумовленої грошової винагороди у розмірі 1000 доларів США, а дівчині повинен віддати решту, зокрема 4000 доларів США після посадки в автомобіль. 02.03.2025 близько 05:06 год. ОСОБА_9 на виконання заздалегідь обумовленої злочинної схеми зателефонував через додаток «Вацап» ОСОБА_10 , який діяв під контролем правоохоронних органів та повідомив, що решту обумовленої грошової винагороди у розмірі 5000 доларів США необхідно віддати дівчині, яка буде його доставляти до населеного пункту Великий Березний Ужгородського району та повідомив, що близько 05:30 вона прибуде на АЗС та хай її очікує. Надалі, близько 05:30 год. на АЗС «БРСМ» на автомобілі марки «SKODA», моделі «SUPERB», д.н.з. НОМЕР_1 приїхала ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_9 на виконання його злочинної схеми сказала ОСОБА_10 , який діяв під контролем правоохоронних органів, сідати до автомобіля, після чого поїхала у напрямку населеного пункту Великий Березний Ужгородського району. По дорозі ОСОБА_11 заїхала на парковку, що за адресою: АДРЕСА_2 , де зустрілась зі своїм чоловіком ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де було висунуто вимогу ОСОБА_10 надати грошові кошти за організацію його переправлення через Державний кордон України. На вказану вимогу ОСОБА_10 відмовив та сказав, що передасть грошову винагороду біля Державного кордону України, як це було обумовлено напередодні. У подальшому, близько 06:28 год. ОСОБА_11 приїхала на автомобілі марки «SKODA», моделі «SUPERB», д.н.з. НОМЕР_1 до населеного пункту Домашин Ужгородського району, де остання передала ОСОБА_10 . ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мав здійснити безпосередній супровід ОСОБА_10 до Державного кордону України та висунула вимогу надати решту обумовленої грошової винагороди у розмірі 5 000 доларів США, після чого ОСОБА_10 надав ОСОБА_11 вказану суму. Після цього ОСОБА_13 у супроводі провідника ОСОБА_4 попрямував у напрямку Державного кордону України через лісисту місцевість та був доведений до лінії Державного кордону України із Словацькою Республікою, після чого ОСОБА_14 , перебуваючи у лісистій місцевості почула звуки БПЛА, які здійснювали спостереження та маючи боязнь бути викритим правоохоронними органами втік у невідомому напрямку. В свою чергу, ОСОБА_9 о 06:50 був викритий правоохоронними органами та затриманий за адресою: м. Ужгород, вул. Капушанська, 168/ 174, а ОСОБА_11 о 07:59 год. в АДРЕСА_3 ».

06.05.2025 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, а саме: в незаконному переправленні осіб через державний кордон України, в сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Обставини кримінального правопорушення та причетність ОСОБА_4 до даного кримінального правопорушення, обґрунтованість підозри підтверджується:

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 01.02.2025;

- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 02.03.2025;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, фото таблицею та довідкою про осіб, які зображені на фотокартках, що пред`являються для впізнання від 03.03.2025, відповідно до яких свідок ОСОБА_10 впізнав на фото №4 « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » який здійснював його супровід до лінії державного кордону України, надавав вказівки та поради щодо якісного перетину державного кордону України;

- протоколом за результатами проведення НСРД від 03.04.2025.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч.5 ст.9 КПК України).

Так, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги вищевказані рішення ЄСПЛ, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування, суду; незаконно впливати на свідка у цьому кримінальному провадженні.

Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. Санкція статті відносить інкриміноване кримінальне правопорушення до тяжких. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).

Слідчий суддя враховує обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину у сфері недоторканості державних кордонів, який вчинено в умовах воєнного стану; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.

Разом з тим, суд враховує те, що подія мала місце 02.03.2025, особа ОСОБА_4 та його ймовірна причетність до вчинення злочину була встановлена органом досудового розслідування 03.03.2025, коли свідок ОСОБА_10 при проведенні впізнання впізнав на фото №4 ОСОБА_4 як особу, який здійснював супровід свідка до лінії державного кордону України, надавав вказівки та поради щодо якісного перетину державного кордону України, а з того часу суду не надано відомостей щодо ухилення або переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування чи суду. Відсутні відомості, що ОСОБА_4 не з`являвся за викликом слідчого чи ухилявся від його отримання.

Отже, хоча слідчий суддя і вважає встановленим існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, проте ймовірність його реалізації, на думку суду, є незначною.

Слідчий суддя, беручи до уваги обставини вчиненого правопорушення, враховуючи, що докази по кримінальному провадженню в повному обсязі не зібрано, вважає, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може впливати на свідка ОСОБА_10 з метою дачі, зміни показань на його користь, а це створює загрозу тиску та підбурювання вказаної особи до дачі неправдивих показань або відмови від надання таких.

Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст.95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Вказане в сукупності свідчить про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Щодо заявленого ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, то в контексті його обґрунтування стороною обвинувачення він не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.

Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч.1 ст.176 КПК України тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч.1 ст.177 КПК України).

Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання реалізації ним встановлених ризиків. Слідчий суддя ґрунтує свої твердження на підставі сукупного аналізу як і обставин можливого вчинення кримінального правопорушення, так і зазначених відомостей, що характеризують особу підозрюваного, якому інкримінується вчинення кримінального правопорушення під час дії режиму воєнного стану, що є в умовах, в якому опинилося суспільство, особливим цинізмом.

Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі. Застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання та особистої поруки є неможливим з огляду на м`якість, а також з огляду на те, що виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_4 , їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

Таким чином, зважаючи на доволі високі встановлені при розгляді клопотання ризики, з урахуванням особистих характеристик підозрюваного, слідчий суддя приходить висновку, що до ОСОБА_4 слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відтак, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

Об`єктивних медичних висновків щодо неможливості тримання ОСОБА_4 в умовах ізоляції слідчому судді стороною захисту не надано.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_4 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.

Таким чином, за наведених вище обставин, слідчий суддя вважає за доцільне обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 04.07.2025.

Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному ОСОБА_4 розміру застави.

За приписами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Санкція ч. 3 ст. 332 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з конфіскацією майна, зазначене кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких. Частиною 5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, слідчий суддя враховує як характер кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного, який має місце реєстрації та проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, а також обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, та двох ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , корисливий характер даного кримінального правопорушення, сучасні реалії в Україні /умови збройної агресії проти України та тимчасової окупації частини території України/, які зумовлюють публічний (суспільний) інтерес до злочинів у сфері недоторканості державних кордонів, а тому слідчий суддя переконаний, що застава в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, передбаченому ч. 5 ст. 182 КПК України, гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_4 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти відповідні обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 04.07.2025.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 90 840,00 гривень.

У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, в залежності від стадії кримінального провадження, на їх першу вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає Закарпатська область, Ужгородський район без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду, в залежності від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- не спілкуватися із свідком ОСОБА_10 у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Строк дії покладених на підозрюваного обов`язків визначити до 04.07.2025.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання вищевказаних обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Зобов`язати прокурора Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_15 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_4 про тримання під вартою останнього.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала підлягає негайному виконання після її оголошення.

Слідчий суддя                                                                                    ОСОБА_16