ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 911/3480/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Прокопенко О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Садівничого товариства "Берізка-1"

на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 (головуючий суддя Коробенко Г. П., судді Кравчук Г. А., Тищенко А. І.)

у справі № 911/3480/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ермес-Менеджмент"

до 1) Головного управління Держгеокадастру у Київській області і 2) Садівничого товариства "Берізка-1",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - 1) Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) і 2) Бориспільська районна державна адміністрація Київської області,

про усунення перешкод у користуванні правом власності шляхом скасування наказу, визнання недійсними рішень про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та свідоцтва про право власності на об`єкти нерухомого майна,

(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Гарбарук С. М., відповідача - Новохацька В. В.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Хронологія спору

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ермес-Менеджмент" (далі - позивач, ТОВ "Ермес-Менеджмент") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - відповідач-1) та до Садівничого товариства "Берізка-1" (далі - СТ Берізка-1, відповідач-2), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - третя особа-1) та Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (далі - третя особа-2), про усунення перешкод у користуванні правом власності шляхом скасування наказу, визнання недійсними рішень про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та свідоцтва про право власності на об`єкти нерухомого майна.

2. Рішенням Господарського суду Київської області від 18.08.2022 позовні вимоги задоволено повністю.

3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 апеляційну скаргу СТ "Берізка-1" та заяву ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги СТ "Берізка-1" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 18.08.2022 залишено без змін.

4. ТОВ "Ермес-Менеджмент" звернулося до суду апеляційної інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просило стягнути з відповідачів на користь позивача 60 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Узагальнений зміст та обґрунтування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

5. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 заяву ТОВ "Ермес-Менеджмент" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.

Стягнуто з СТ "Берізка-1" на користь ТОВ "Ермес-Менеджмент" витрати на професійну правничу допомогу, що понесені в суді апеляційної інстанції в розмірі 30 000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Ермес-Менеджмент" витрати на професійну правничу допомогу, що понесені в суді апеляційної інстанції в розмірі 30 000 грн.

6. Суд апеляційної інстанції, врахувавши принцип співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), врахувавши тривалий термін розгляду цієї справи, велику кількість процесуальних дій, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ "Ермес-Менеджмент" щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді апеляційної скарги СТ "Берізка-1" та заяви ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги СТ "Берізка-1" у розмірі 60 000,00 грн.

7. Разом з тим, апеляційний суд зазначив, що ТОВ "Ермес-Менеджмент" у поданій заяві просить суд стягнути понесені ним судові витрати з обох відповідачів, що суперечить приписам статті 129 Господарського процесуального кодексу Укракїни (далі - ГПК України), оскільки дане апеляційне провадження ініціював відповідач-2 (СТ "Берізка-1"), відповідно відповідач-2 і є стороною на яку слід покласти такі витрати. З урахуванням того, що до апеляційного скарги СТ "Берізка-1", в порядку ст. 265 ГПК України, приєднався ОСОБА_1 , підтримавши позицію апелянта, апеляційний суд дійшов висновку про те, що правомірним буде покладення понесених позивачем судових витрат на СТ "Берізка-1" та ОСОБА_1 в рівних частинах.

Касаційна скарга

8. Не погодившись із додатковою постановою суду апеляційної інстанції, СТ "Берізка-1" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить додаткову постанову скасувати, в задоволенні заяви ТОВ "Ермес-Менеджмент" про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 60 000 грн відмовити в повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги

9. Скаржник наголошує на тому, що суд апеляційної інстанції застосував положення статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", статей 15, 124, 126, 129 ГПК України, без урахування висновків Верховного Суду у справах № 922/2604/20, № 922/3812/19, № 922/445/19, № 826/1216/16, № 775/9215/15ц, № 910/9714/22, № 910/5724/23, № 918/535/23, № 903/581/18, № 909/887/18, № 916/1813/16, № 925/594/18, № 910/16803/19, також не врахував:

- порушення практичної реалізації механізму відшкодування витрат на професійну правничу допомогу;

- відсутність в матеріалах справи доказів, на які послався суд апеляційної інстанції;

- неузгодженість обсягу витраченого часу та наданих послуг, загальної кількості витраченого часу з детальним описом робіт (наданих послуг) від 17.09.2024;

- участь в апеляційному суді представника позивача та представників АО "Мітракс" на підставі ордерів, виданих за іншим договором;

- вихід суду апеляційної інстанції за межі вимог позивача, зазначених у заяві про ухвалення додаткового рішення.

10. Наведене, за доводами скаржника, мало наслідком безпідставне стягнення з відповідача-2 та ОСОБА_1 як особи, яка приєдналася до апеляційної скарги витрати позивача на правничу допомогу в розмірі 60 000 грн.

Позиція інших учасників справи

11. Позивач подав відзив, у якому стверджує про те, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо розміру судового збору, який підлягає відшкодуванню ТОВ "Ермес-Менеджмент". Доводи касаційної скарги вважає безпідставними і необґрунтованими. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів скаржника і висновків суду апеляційної інстанції

12. Частиною 1 статті 300 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

13. Відповідно до приписів пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

14. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

15. Згідно статті 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

16. Відповідно до частин 1-2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

17. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

18. Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

19. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

20. За змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

21. У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).

22. Апеляційний суд встановив, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: (1) копію договору №08.10/47 про надання юридичних послуг, укладеного між Адвокатським об`єднанням "Мітракс" і ТОВ "Ермес-Менеджмент" 15.06.2020, (2) копію додатку №1 до договору №08.10/47 про надання юридичних послуг від 15.06.2020, (3) копію додаткової угоди від 15.07.2020 №2 до договору №08.10/47 про надання юридичних послуг від 15.06.2020, (4) копію акта надання послуг від 17.09.2024 №2 на суму 60 000,00 грн, (5) копію детального опису робіт (наданих послуг) від 17.09.2024 відповідно до договору юридичних послуг.

23. Дослідивши подані документи, суд також з`ясував, що в детальному описі робіт (наданих послуг) від 17.09.2024 ТОВ "Ермес-Менеджмент" та Адвокатське об`єднання "Мітракс" визначили склад правової допомоги, що надається за договором №08.10/47 про надання юридичних послуг від 15.06.2020. Загальна вартість послуг згідно з вказаним детальним описом робіт (наданих послуг послуг) складає 97 125,00 грн.

24. За викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позивач згідно із вимогами статті 74 ГПК України, надав докази в обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу.

25. Враховуючи зазначені положення законодавства, надані позивачем докази, з огляду також на принцип співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), враховуючи тривалий термін розгляду даної справи, велику кількість процесуальних дій, апеляційний суд стягнув з відповідача-2 і ОСОБА_1 як особи, яка приєдналася до касаційної скарги, витрати на професійну правничу допомогу, понесені при розгляді апеляційної скарги СТ "Берізка-1" у розмірі 60 000,00 грн.

26. У касаційній скарзі скаржник наполягає, що вказаний висновок судом зроблено без урахування правової позиції Верховного Суду, зокрема, про те, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

27. Водночас таке твердження скаржника прямо суперечить встановленим обставинам цієї справи та її матеріалам, які однозначно свідчать про зворотне.

28. Також скаржник стверджує про неврахування судом висновку Верховного Суду, зокрема, про те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

29. Скаржник наполягає на тому, що договір від 15.06.2020 №08.10/47 про надання юридичних послуг та додаток №1 до договору №08.10/47 про надання юридичних послуг від 15.06.2020 не містять положень щодо погодинної оплати за надані послуги. Водночас, наголошує на тому, що суд апеляційної інстанції безпідставно врахував положення додаткової угоди від 15.07.2020 №2 до договору №08.10/47 про надання юридичних послуг від 15.06.2020, якою сторони погодили погодинну оплату, оскільки судом першої інстанції було відмовлено у її долученні до матеріалів справи.

30. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що обставин порушення позивачем строку на подання доказів щодо розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, апеляційним судом встановлено не було. На порушення відповідних строків не посилається і сам скаржник, а тому відповідні доводи касаційної скарги визнаються безпідставними та відхиляються.

31. Окрім того, скаржник наполягає у неврахуванні судом висновків Верховного Суду про те, що у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суд, керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 2 та 15 ГПК України, має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у справі, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

32. Так, відповідач-2 стверджує, зокрема, про те, що детальний опис робіт (наданих послуг) від 17.09.2024 відповідно до договору юридичних послуг виходить за межі договору та не узгоджується з ним, а також не погоджується із зазначеною у детальному описі робіт загальною кількістю витраченого часу на консультації по справі та підготовку до судових засідань (11 засідань, 22 години). Крім того, вказує на представництво інтересів позивача адвокатами на підставі ордерів, виданих АО "Мітракс" в рамках іншого договору.

33. Верховний Суд констатує, що аргументи касаційної скарги відповідача в цій частині на додаткову постанову апеляційного суду не містять у собі питань права чи правозастосування та фактично зводяться до незгоди із наданою апеляційним судом оцінкою розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та обсягом фактично наданих послуг. Такі аргументи суд касаційної інстанції визнає формальними та декларативними і за цим відхиляє.

34. При цьому, колегія суддів наголошує, що наводячи відповідні доводи, скаржник, разом з тим, жодним чином не спростовує встановлені судом апеляційної інстанції обставини щодо загальної вартості послуг згідно з детальним описом робіт (наданих послуг послуг), загального обсягу наданих послуг за договором, виду наданих в рамках договору робіт та витраченого адвокатом часу, з урахуванням тривалості розгляду справи в суді апеляційної інстанції та кількості вчинених процесуальних дій, а відтак і не спростовує висновок апеляційного суду щодо співмірності заявлених позивачем витрат.

35. Касаційний суд також зазначає, що неузгодженості із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах у справах № 922/2604/20, № 922/3812/19, № 922/445/19, № 826/1216/16, № 775/9215/15ц, № 910/9714/22, № 910/5724/23, № 918/535/23, № 903/581/18, № 909/887/18, № 916/1813/16, № 925/594/18, № 910/16803/19 у даному випадку немає, оскільки оскаржувана додаткова постанова прийнята у відповідності до положень статей 123, 126, 129, 244 ГПК України, з урахуванням всіх необхідних принципів та критеріїв розподілу судових витрат на оплату послуг адвоката, та на підставі поданих позивачем доказів та обставин встановлених судом. Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують.

36. Стосовно доводів скаржника про вихід судом за межі вимог заяви та покладення судових витрат на заявника апеляційної скарги та особи, яка приєдналася до апеляційної скарги, то вони Судом відхиляються, оскільки не обґрунтовані посиланнями на відповідні пункти частини 2 статті 287 ГПК України.

37. Окрім цього, зазначені висновки суду апеляційної інстанції концептуально узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у пункті 8.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 923/199/21 щодо принципу обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом, а також ухвалах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 23.05.2024 і Великої Палати Верховного Суду від 10.09.2024 та постанові Верховного Суду від 08.04.2025 у справі № 907/947/22.

38. Звідси, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, за рахунок заявника апеляційної скарги та особи, яка приєдналася до апеляційної скарги та підтримувала її вимоги.

39. Стосовно доводів скаржника про представництво інтересів позивача на підставі ордерів, виданих за іншим договором, колегія суддів зазначає, що відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 12.09.2023 у справі № 925/1073/22, не можуть бути підставою для прийняття рішення про відмову у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу формальні (несуттєві) помилки, недоліки в оформленні заяви та доказів, що подаються разом із такою заявою, які не впливають на зміст заяви або документів та інформації, зокрема, технічні помилки та описки. Скаржник не спростував факт надання правової (правничої) допомоги позивачеві в суді апеляційної інстанції на підставі договору від 15.06.2020 №08.10/47 про надання юридичних послуг, а тому посилання скаржника на відповідні недоліки в оформлені документів не приймаються Судом до уваги.

40. Усі інші доводи касаційної скарги наведеного вище не спростовують та направлені на переоцінку судом касаційної інстанції обставин справи в частині здійсненого судом апеляційної інстанції розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу, а тому колегією суддів визнаються необґрунтованими та відхиляються.

41. У зв`язку із наведеним вище, Суд враховує доводи відзиву позивача в тій мірі, в якій вони узгоджуються з наведеним у даній постанові і з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

42. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

43. Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

44. Оскільки в ході касаційного розгляду не було виявлено неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушень норм процесуального права в межах підстав касаційного оскарження, то і підстав для зміни чи скасування оскаржуваної додаткової постанови у касаційному провадженні також немає, у зв`язку з чим касаційна скарга СТ "Берізка-1" не підлягає задоволенню, а оскаржене судове рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Садівничого товариства "Берізка-1" залишити без задоволення.

2. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 у справі № 911/3480/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил