Справа № 331/3944/24

Провадження № 1-кп/331/306/2025

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082020000621 від 20.06.2024 року, відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянин України, має повну загальну середню освіту, офіційно не працевлаштований, неодружений, зі слів має на утриманні малолітню дитину 2025 року народження, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-17.02.2020 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнений 29.11.2023 у зв`язку із відбуттям строку покарання;

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

І. Формулювання обвинувачення, яке пред`явлено особі і визнане Судом доведеним.

ОСОБА_4 , будучи особою раніше засудженою за вчинення корисливих злочинів, судимість за які в установленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення та перевиховання не встав, та знову вчинив корисливий злочин на території Олександрівського району м. Запоріжжя за наступних обставин.

20.06.2024 року, приблизно о 16 годині 03 хвилини, ОСОБА_4 , в умовах воєнного стану, введеного указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, знаходячись біля зупинки громадського транспорту «вул. Базарна», розташованій навпроти буд.42 по пр. Соборному в м. Запоріжжі, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, розуміючи, що його дії носять відкритий характер, підійшов до раніше не знайомого ОСОБА_7 та під приводом надання допомоги отримав від останнього мобільний телефон марки «Huawei P smart 2019», в корпусі блакитного кольору, імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , вартістю згідно висновку експерта 2024 гривні 75 копійок, який належить потерпілому, в якому встановлена сім-карта оператора мобільного зв`язку «Київстар» № НОМЕР_3 , яка для потерпілого матеріальної цінності не представляє, після чого продовжуючи свій злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, утримуючи при собі мобільний телефон ОСОБА_7 , ігноруючи вимоги останнього про повернення належного йому майна побіг в сторону вул. Благовіщенської по проспекту Соборному в м. Запоріжжі, зник з місця вчинення злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, відкрито викрав майно потерпілого ОСОБА_7 , а саме мобільний телефон марки «Huawei P smart 2019», в корпусі блакитного кольору, імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , чим спричинив останньому матеріальну шкоду на суму 2024 гривні 75 копійок.

ІІ. Позиція представника потерпілого.

Допитаний у судовому засіданні 03.03.2025 року потерпілий ОСОБА_7 , пояснив обставини за яких став потерпілим від злочину. Показав, що 20.06.2024 із своїм приятелем сиділи на зупинці громадського транспорту «вулиця Базарна», після того як завершили покупки на ринку. Він дістав свій телефон та перевіряв графік руху маршрутних транспортних засобів. До нього підійшов обвинувачений із дівчиною, почали розмовляти, обвинувачений спитав, що з телефоном, а потерпілий вказав, що не може знайти відповідний графік. Тоді хлопець, у якому потерпілий впізнав обвинуваченого, сказав, що допоможе, потерпілий передав йому телефон, та обвинувачений відразу побіг із ним геть. У цей час товариш потерпілого побіг за обвинуваченим, потерпілий же пильнував речі. У зв`язку зі тим, що обвинувачений значно молодший, наздогнати його не вдалося. Після чого вони із товаришем пішли до відділу поліції, повідомити про вчинення кримінального правопорушення. На уточнюючі запитання вказав, що товариш кричав обвинуваченому, щоб той зупинився.

Телефон потерпілому повернули співробітники поліції. Претензій майнового характеру до обвинуваченого не має.

Покарання просив призначити на розсуд суду

ІІІ. Позиція сторони захисту.

3.1. у судовому засіданні 09 грудня 2024 обвинувачений вказав, що він знаходився на зупинці громадського транспорту «Базарна», побачив потерпілого, у якого у руках був мобільний телефон. Після чого ОСОБА_4 попросив у потерпілого телефон, і останній добровільно передав його. Після чого потерпілий відволікся на свою сумку опустив голову, а обвинувачений із телефон пішов геть. На уточнюючі питання вказав, що силу до потерпілого не застосував, ніхто за ним не йшов та ніхто не кричав із вимогою повернути майно.

Після дослідження доказів у кримінальному провадженні Обвинувачений ОСОБА_4 провину у вчиненому визнає повністю. Переглянувши відеозапис із камер зовнішнього відео спостереження, на якому зафіксовані події, викладені у обвинувальному акті, вказав, що на записі дійсно він утікає із телефоном та за ним біжить інший чоловік. Також пояснив, що поліцейські через нетривалий час приїхали до нього додому, і він їм видав мобільний телефон.

Також обвинувачений просив вибачення у потерпілого.

У судових дебатах обвинувачений просив не карати його суворо, оскільки у нього нещодавно народився син, він повністю усвідомив протиправність своїх дій, кається.

Захисник у судових дебатах не заперечуючи винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення просив врахувати його ставлення до скоєного та розглянути можливість застосування положень ст. 69 КК України та ст. 75 КК України.

IV. Дослідженні докази.

4.1. У судовому засіданні 09 січня 2025 допитаний свідок обвинувачення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зазначив, що він приятелює із потерпілим ОСОБА_7 .

У день подій, влітку, вони разом із потерпілим ОСОБА_7 скупилися на ринку «Анголнко», прийшли на зупинку громадського транспорту та чекали автобус. Потерпілий ОСОБА_7 присів на лавочку на зупинці та щось шукав у своєму телефоні. Біля нього був хлопець із дівчиною. На запитання суду підтвердив, що це був обвинувачений. Хлопець запропонував ОСОБА_7 допомогти із мобільним телефоном, після чого взяв мобільний телефон потерпілого та побіг. ОСОБА_7 почав кричати ОСОБА_8 , щоб той наздогнав хлопця, а сам залишився із покупками. На запитання учасників свідок підвередив, що вимагав у обвинуваченого зупинитися. Оглядаючи відеозапис з камер відео спостереження, свідок впізнав події та себе із потерпілим на зупинці.

4.2. Крім того, судом досліджені письмові докази, подані стороною обвинувачення.

Протокол огляду місця події від 20.06.2024. Слідчим СВ відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 , за участю спеціаліста ОСОБА_10 , а проведений огляд місцевості, розташованої навпроти будинку 42 пр. Соборний в м. Запоріжжя, кафе «Пузата Хата».

Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 20.06.2024;

Протокол огляду речей від 27.06.2024. Слідчий відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_11 , за участю потерпілого ОСОБА_7 провів огляд мобільного телефону «HUAWEI P SMART 2019» модель «POT-LX1 в корпусі блакитного кольору 3 GB RAM 32 GB ROM», ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕ2: НОМЕР_2 . Потерпілий впізнав мобільний телефон по зовнішнім ознакам та вмістом файлів на телефоні та в якому зазначено аккаунт потерпілого. В якості додатку до протоколу додано фотознімки мобільного телефону;

Висновок судової товарознавчої експертизи №2362 від 26.06.2024, відповідно до якого ринкова вартість, з урахуванням зносу, мобільного телефону «HUAWEI P SMART 2019» модель «POT-LX1 в корпусі блакитного кольору 3 GB RAM 32 GB ROM», ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕ2: НОМЕР_2 , який був придбаний в 2020 року вживаним, без видимих пошкоджень, в робочому стані, на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто 20.06.2024 становить 2024 (дві тисячі двадцять чотири) гривні 75 копійок;

Відеозапис з камер відео спостереження «Безпечне місто» від 20.06.2024, на якому зафіксовано локацію 17, з камери С01.

Протокол огляду відеозапису від 27.06.2024. виявлено 2 відеофайли. При перегляді відео файлу, який має назву: «20.06.2024 15_34_59 (UTL+03_00) було встановлено, що дана камера розташована за адресою м. Запоріжжя, біля зупинки громадського транспорту «вул. Базарна», пр. Соборний, 42, локація А17, камера С01 (фіксація ситуації в районі зупинки ГТ «вул. Базарна», на яку зафіксовано, що 20.06.2024 о 15:46:44 до зупинки, де вже перебуває потерпілий зі своїм товаришем підходить ОСОБА_4 . На відеозаписі «20.06.2024 15_34_59 (UTL+03_00)_002» о 16:03:43 ОСОБА_4 , тримаючи в руці телефон потерпілого біжить від зупинки громадського транспорту «вул. Базарна», а за ним біжить потерпілий та його товариш. В протоколі також додано скрин шоти подій з відеозапису;

Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 20.06.2024, де слідчий СВ відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_12 , в присутності спеціаліста-криміналіста ОСОБА_10 , оперуповноваженого СКП відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_13 , захисника ОСОБА_5 , 20.06.2024 року о 19-10 годин в порядку ст. 208 КПК України, затримав ОСОБА_4 за адресою м. Запоріжжя, вул. Базарна, буд. 28. При затриманні у ОСОБА_4 було виявлено та вилучено мобільний телефон «HUAWEI P SMART 2019» модель «POT-LX1 в корпусі блакитного кольору 3 GB RAM 32 GB ROM», ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕ2: НОМЕР_2 , мобільний телефон «SAMSUNG GT-E 1080I» в корпусі чорно-червоного кольору, ІМЕІ НОМЕР_5 , з сім-картою Київстар НОМЕР_6 , на телефоні наявний пін-код 2299, вилучено футболку поло рожевого кольору, шорти блакитного кольору, капці чорного кольору.

У судовому засідання сторона захисту звернула увагу на те, що фактичним часом затримання є 17 година 00 хвилин.

V. Кваліфікація дій обвинуваченого за законом України про кримінальну відповідальність

Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого за нормами Кримінального кодексу України, суд керується наступним.

Виходячи з положень ст. 186 КК, грабіж це відкрите викрадення чужого майна. При цьому викрадення вважається відкритим, якщо воно вчинюється у присутності власника майна або особи, у віданні чи під охороною якої перебуває майно, і винний усвідомлює, що ці особи розуміють сутність його злочинних дій. Грабіж вважається закінченим злочином з моменту заволодіння майном і таким моментом визнається поява у злочинця реальної початкової можливості розпоряджатися вилученим майном.

Поряд з наведеним, відповідно до положень ст. 190 КК шахрайство це заволодіння майном або набуття права на нього шляхом обману потерпілого чи зловживання його довірою. Отже, предметом шахрайства є як чуже майно, так й право на нього. З об`єктивної сторони шахрайство полягає в протиправному заволодінні чужим майном, в набутті права на нього шляхом обману потерпілого чи зловживання його довірою. При цьому обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності або обов`язковості передачі йому майна чи права на нього.

На початку судового розгляду обвинувачений вказував, що потерпілий самостійно передав йому телефон, а тому його дії невірно кваліфіковані прокурором саме як грабіж.

Дослідженими у судовому засіданні показами потерпілого та свідка обвинувачення підтверджено, що потерпілий не передавав обвинуваченому у власність мобільний телефон, телефон опинився у руках ОСОБА_4 для того, щоб він допоміг потерпілому знайти відповідну інформацію у мережі. Потерпілий не давав згоди на те, щоб обвинувачений залишив місце перебування потерпілого із його майном. Фактично, ОСОБА_4 , використав обставини, які об`єктивно склалися на момент грабежу (він тримав телефон потерпілого у своїх руках біля потерпілого). Після чого, обвинувачений усвідомлюючи, що потерпілий спостерігає за ним, побіг із місця події із майном потерплого.

Ці обставини підтверджені переглянутим відеозаписом із камер системи «Безпечне місто». ОСОБА_4 не заперечував ані на початку судового розгляду, ані у своїх поясненнях після дослідження доказів сторони обвинуваченого не заперечував, той факт, що він розумів, що телефон належить потерпілому. Таким чином, обман (пропозиція допомоги потерпілому із телефоном) був лише способом отримання доступу до майна, а заволодів телефоном потерпілого ОСОБА_4 коли почав бігти, утримуючи при собі цей мобільний телефон.

Також поясненнями свідка підтверджено, що він намагався затримати обвинуваченого, що підтверджує відкритий характер заволодіння майном.

Досліджені докази спростовують пояснення обвинуваченого про те, що він заволодів майном шляхом вчинення шахрайських дій та був впевнений, що за його діями ніхто не спостерігає.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 4 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, який згідно ст.12 КК України є тяжким злочином.

VІ. Призначення покарання.

При призначенні покарання, суд бере до уваги особу обвинуваченого, який вину в скоєному визнав після дослідження доказів, попросив вибачення у потерпілого, даних про перебування на обілках у лікаря нарколога та лікаря психіатра у матеріалах провадження немає, має місце проживання що збігається з місцем реєстрації, не одружений, із пояснень під час перебування під вартою у нього народилася дитина, є особою раніше засудженою за вчинення корисних кримінальних правопорушень, викрадене майно було повернуте власнику внаслідок обставин, які не залежали від волі обвинуваченого, характер і ступінь тяжкості суспільно небезпечного діяння, який закон відносить до тяжких корисливих злочинів.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Відповідно до ст.66 КК України обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття. У судовому засіданні обвинувачений просив вибачення у потерпілого, виказував засудження своєї поведінки.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України під час розгляду кримінального провадження не встановлено.

Санкцією частини 4 статті 186 Кримінального кодексу України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. Зважаючи на вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне призначити покарання у вигляді нижньої межі санкції статті.

Призначення ОСОБА_4 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду». Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

VІІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Враховуючи, що кримінальному провадженні була проведені судова товарознавча експертиза, висновок № 2362 від 26.06.2024 року (вартість 200 грн. 00 коп..), то процесуальні витрати в силу ст. 124 КПК України на залучення експерта, підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_4 ..

Запобіжних захід у кримінальному провадженні не обирався.

Клопотань щодо обрання, зміни чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження не надходило.

З цих підстав,

Керуючись ст.ст.368,370,374 КПК України,суд

ухвалив:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати із дати набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирати.

Речові докази:

-Диск з відеозаписом з камер спостереження «Безпечне місто», що міститься в матеріалах кримінального провадження №12024082020000621- залишити у матеріалах кримінального провадження;

-Мобільний телефон «HUAWEI P SMART 2019» модель «POT-LX1 в корпусі блакитного кольору 3 GB RAM 32 GB ROM», ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕ2: НОМЕР_2 , в якому встановлена сім-карта оператора мобільного зв`язку «Київстар» із номером НОМЕР_3 , переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_7 - залишити потерпілому за належністю

-мобільний телефон «SAMSUNG GT-E 1080I» в корпусі чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_7 , в якому встановлена сім-карта оператора мобільного зв`язку «Київстар» із номером НОМЕР_8 , футболку поло рожевого кольору, шорти джинсові блакитного кольору, капці гумові чорного кольору, передані на зберігання до камери схову відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області - повернути обвинуваченому;

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні у розмірі 200 (двісті) гривень 00 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1