__________________________________________________________________

Справа № 2-1975/11

03.01.2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2011 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Коцюрби М.П.

за участю секретаря: Кучер В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Києво-Святошинське районне управління юстиції Київської області про встановлення факту проживання однією сім’єю та визнання права власності на 1/2 частину майна , -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2011 року Позивач звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Києво-Святошинське районне управління юстиції Київської області про встановлення факту проживання однією сім’єю та визнання права власності на 1/2 частину майна.

Свої позовні вимоги обгрунтовували тим, що з жовтня 1995 року ОСОБА_1 проживав разом з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали в АДРЕСА_4, належній на праві власності ОСОБА_1

14.12.2004 року за ініціативою ОСОБА_1 ОСОБА_3 на підставі рішення Вишгородського районного суду Київської області отримала ордер на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка потребувала капітального ремонту. Позивач зазначає, що він здійснив у спірній квартирі капітальний ремонт, облаштував її. Оскільки, виникла необхідність зареєструвати в цій квартирі ОСОБА_3 як власницю, Позивач виписав її з квартири АДРЕСА_4, хоча і продовжували проживати разом в зазначеній квартирі.

ІНФОРМАЦІЯ_6 року ОСОБА_3 померла.

23.02.2011 року ОСОБА_1 звернувся до Вишневої державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та з’ясував, що ОСОБА_3 залишила заповіт на спірну квартиру своєму онуку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає у м. Севастополь. Окрім цього спадкодавець в своєму заповіті залишила Відповідачу і власний будинок АДРЕСА_5

Позивач вважає, що він із ОСОБА_3 були чоловіком та дружиною 15 років, а тому і квартира отримана померлою є їх спільною сумісною власністю.

Доказом того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали однією сім’єю, але не перебували у шлюбі між собою є Акт від 02.02.2011 року, складений депутатом Вишневої міської ради у присутності трьох свідків про підтвердження свідками періоду сумісного життя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з жовтня місяця 1995 року по ІНФОРМАЦІЯ_6 року в незареєстрованому шлюбі.

До того ж зазначений факт підтверджується довідкою № 330 від 23.02.2011 року, виданої ЖЕД № 1 КП «Управління міського господарства»Вишневої міської ради та довідкою № 430 від 22.02.2011 року, виданої ЖЕД № 2 КП «Управління міського господарства»Вишневої міської ради та довідкою виконавчого комітету Вишневої міської ради від 21.12.2010 року № 2254, на підтвердження того, що Позивач та ОСОБА_3 проживали разом до дня її смерті та вели спільне господарство.

Позивач зазначає, що він за власний рахунок поховав ОСОБА_3, про що свідчить свідоцтво про поховання № 304 від 14.12.2010 року.

Підставою проживання без реєстрації шлюбу була необхідність у отриманні ОСОБА_3 пільгової квартири.

Спірна квартира була приватизована згідно рішення Вишневої міської ради № 4 від 20.04.2005 року, про що видане свідоцтво про право власності на житло від 20.04.2005 року, про що видане свідоцтво про право власності на житло від 20.04.2005 року.

Також Позивач зазначає, що в спірній квартирі знаходяться речі, а саме: диван червоного кольору вартістю 800 грн., дзеркало з поличкою вартістю 120 грн., тумбочка кухонна для посуду вартістю 100 грн., штору, карниз, занавіски голубого кольору вартістю 100 грн., стінка 5 м. вартістю 1000 грн., які також є спільною сумісною власністю.

Тому Позивач просив суд встановити факт сумісного проживання однією сім’єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу, визнати за ним право власності на 1/2 квартири АДРЕСА_2 та виділити майно побутового призначення, що знаходиться в квартирі АДРЕСА_3, а саме: диван червоного кольору вартістю 800 грн., дзеркало з поличкою вартістю 120 грн., тумбочка кухонна для посуду вартістю 100 грн., штору, карниз, занавіски голубого кольору вартістю 100 грн., стінка 5 м. вартістю 1000 грн.

31.08.2011 року ОСОБА_1 подав до суду доповнення до позовної заяви.

Представник Відповідача надав до суду письмові заперечення проти задоволення позовних вимог. Свої заперечення проти позову обґрунтовував тим, що на момент смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не проживали однією сім’єю. Так твердження Позивача щодо того, що він разом із померлою були чоловіком та дружиною протягом 15 років, вели разом господарство, були пов’язані спільним побутом, мали взаємні права та обов’язки та спільний сімейний бюджет спростовуються формою Б та формою 16, наданою ВГІРФО Києво-Святошинського району Київської області, з якої вбачається, що 17.01.1996 року ОСОБА_1 здавав ОСОБА_3 під найм з тимчасовою реєстрацією, яка кілька разів продовжувалася до 03.02.2005 року. Сімейних стосунків вони не підтримували, спільного сімейного бюджету у них не було як і жодних довірливих відносин.

З 08.02.2005 року ОСОБА_3 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 в зв’язку з отриманням вказаної квартири згідно ордеру № 00069 від 14.12.2004 року, виданий виконавчим комітетом Вишнівської міської ради, в якій зазначено, що квартиру громадянка ОСОБА_3 отримала одноосібно, і членів сім'ї в неї немає.

Посилання Позивача на те, що ОСОБА_3 надала йому довіреність на представництво її інтересів з питання оформлення інвалідності та отримання спірної квартири ніяким чином не підтверджують родинні зв’язки, ведення спільного сімейного бюджету чи пов’язаність спільним побутом.

Представник Відповідача зазначає, що Акт від 02.02.2011 року не є доказом по справі, оскільки він складений через два місяці після смерті ОСОБА_3

Факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спростовується долученими до матеріалів справи матеріалами перевірки Києво-Святошинського РВ ГУ УМВС України в Київській області, зробленими по адвокатському запиту, що містять в собі письмові пояснення сусідів як ОСОБА_3 так і ОСОБА_1, відповіддю Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області від 25.07.2011 року за № 11085/08 в якій зазначено, що ОСОБА_3 проживала за адресою: АДРЕСА_2, і що саме а цією адресою вона отримувала пенсію з доставкою до дому.

Стосовно посилання Позивача на довідку виконавчого комітету Вишневої міської ради від 21.12.2001 року № 2254, то вказані дані про поховання ОСОБА_3 за власні кошти ОСОБА_1 спростовується наданою до матеріалів справи копією власноруч написаної заяви ОСОБА_1 на ім’я начальника КП УМГ про надання безкоштовних ритуальних послуг, актами виконаних робіт, накладною на відпуск гробу, авто послуг та вінків на адресу міськвиконкому.

Представник відповідача зазначає, що позовна вимога про поділ речей є безпідставною, оскільки ОСОБА_1 не надано жодних об’єктивних доказів їх спільного придбання.

В судовому засіданні Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Як встановлено в судовому засіданні, що на момент смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не проживали однією сім’єю. Так твердження Позивача щодо того, що він разом із померлою були чоловіком та дружиною протягом 15 років, вели разом господарство, були пов’язані спільним побутом, мали взаємні права та обов’язки та спільний сімейний бюджет спростовуються формою Б та формою 16, наданою ВГІРФО Києво-Святошинського району Київської області, з якої вбачається, що 17.01.1996 року ОСОБА_1 здавав ОСОБА_3 під найм з тимчасовою реєстрацією, яка кілька разів продовжувалася до 03.02.2005 року.

З 08.02.2005 року ОСОБА_3 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 в зв’язку з отриманням вказаної квартири згідно ордеру № 00069 від 14.12.2004 року, виданий виконавчим комітетом Вишнівської міської ради, в якій зазначено, що квартиру громадянка ОСОБА_3 отримала одноосібно, і членів сім'ї в неї немає.

Статтею 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Суд, на підставі викладеного, приходить до висновку, що сімейних стосунків ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не підтримували, спільного сімейного бюджету у них не було.

Факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спростовується долученими до матеріалів справи матеріалами перевірки Києво-Святошинського РВ ГУ УМВС України в Київській області, що містять в собі письмові пояснення сусідів як ОСОБА_3 так і ОСОБА_1, відповіддю Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області від 25.07.2011 року за № 11085/08 в якій зазначено, що ОСОБА_3 проживала за адресою: АДРЕСА_2, і що саме а цією адресою вона отримувала пенсію з доставкою до дому.

Посилання Позивача на те, що ОСОБА_3 надала йому довіреність на представництво її інтересів з питання оформлення інвалідності та отримання спірної квартири ніяким чином не підтверджують родинні зв’язки, ведення спільного сімейного бюджету чи пов’язаність спільним побутом.

Будучи допитаними у якості свідків по справі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, надали в суді показання та підтвердили, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не проживали разом як чоловік та дружина.

Суд не має підстав брати під сумнів достовірність фактів, які повідомили свідки, даних про зацікавленість свідків під час розгляду судової справи не виявлено.

Суд зазначає, що позовна вимога про поділ речей є безпідставною, оскільки ОСОБА_1 не надано жодних об’єктивних доказів їх спільного придбання.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Посилання Позивача на те, що спірна квартира є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3, суд розцінює критично, оскільки переконливих доказів, що Позивач та померла проживали однією сім’єю, але не перебували у шлюбі, Позивачем суду не надано.

На підставі ст. 60 ЦК України, ст. 3 СК України, керуючись ст. ст. 60, 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України , -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Києво-Святошинське районне управління юстиції Київської області про встановлення факту проживання однією сім’єю та визнання права власності на 1/2 частину майна –відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення чи протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя:                                                                        М.П. Коцюрба