Справа № 2-5658/11

Р І Ш Е Н Н Я

                                                  І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

04 листопада 2011 року                     Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого –судді -                    Крупінської С.С.

при секретарі -                               Бакай Г.М.

з участю позивача –                                        ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Волиньгранпостач»про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь період затримки розрахунку, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Волиньгранпостач»про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь період затримки розрахунку.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що до 11.05.2011 року працював на посаді начальника юридичного відділу у відповідача. За період роботи з квітня по 11 травня 2011 року йому не було виплачено заборгованість по заробітній платі, яка на день звернення до суду складала 3167 грн. 19 коп.

Оскільки відповідачем не було вчасно виплаченого заробітну плату то слід з нього стягнути середній заробіток за весь період затримки розрахунку за три місяці з дати звільнення в розмірі 7 522 грн. 08 коп.

Просить суд, стягнути з відповідача зазначену ним заборгованість по заробітній платі за середній заробіток за весь період затримки розрахунку.

          В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку станом на 04 листопада 2011 року в розмірі 13 790 грн. 48 коп. Просив суд, позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився без поважних причин, хоча належним чином був повідомлений про день і час розгляду справи, а тому згідно вимог ст. 224 ЦПК України судом ухвалено заочне рішення.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

11 травня 2011 року ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника юридичного відділу ПП «Виробничо-комернійне підприємство»Волиньгранпостач»за згодою сторін (а.с. 8).

Між сторонами існують трудові правовідносини

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується... Кожен має право на належні, безпечні та здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче визначеної законом… Право на своєчасне отримання винагороди за працю захищається законом».

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 15 липня 2011 року встановлено, що посадовий оклад ОСОБА_1 складає 3060 грн., з урахуванням утриманих внесків складає 2 507 грн. 36 коп. в місяць, що підтверджується довідкою виданої ОСОБА_1 (ас. 17).

Позивач зазначає, що за квітень –травень 2011 року йому не виплачено заборгованість по заробітній платі в розмірі 3167 грн. 19 коп.(2 507 грн. 36 коп. за квітень 2011 року та 659 грн. 83 коп. за п’ять робочих днів травня 2011 року), а тому дана заробітна плата підлягає до стягнення в примусовому порядку в користь позивача.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»роз’яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, з наступного дня після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таким чином, обов’язок із виплати заборгованості із заробітної плати покладається на роботодавця незалежно від прохання працівника про вказану виплату. Ст. 117 КЗпП України застосовується у разі несвоєчасної виплати належних працівнику сум незалежно від наявності клопотання працівника про таку виплату.

Середній заробіток позивача складав 2507 грн. 36 коп., з часу звільнення позивача на день винесення рішення по справі пройшло 5,5 місяців , а тому до стягнення підлягає середній заробіток за весь період затримки розрахунку в розмірі 13 790 грн. 48 коп.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню 16 957 грн. 67 коп. з них : 3 167 грн. 19 коп. –невиплаченої заробітної плати, 13 790 грн. 48 коп. середній заробіток за весь період затримки розрахунку.

          У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави також підлягають стягненню судові витрати по справі в розмірі 188 грн. 20 коп.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 88, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст. 116, 117 КЗпП України, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд , -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Волиньгранпостач»в користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 3 167 (три тисячі сто шістдесят сім) грн. 19 коп., середній заробіток за весь період затримки розрахунку в розмірі 13 790 (тринадцять тисяч сімсот дев’яносто) грн. 48 коп., а всього 16 957 (шістнадцять тисяч дев’ятсот п’ятдесят сім) грн.. 67 коп.

Стягнути з Приватного підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Волиньгранпостач»в дохід держави 188 (сто вісімдесят вісім) грн.. 20 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Луцький міськрайонний суд до апеляційного суду у Волинській області протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які були відсутні під час проголошення рішення, з дня отримання його копії .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду                                                     С.С. Крупінська