Народицький районний суд Житомирської області

Справа № 2-а-686/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2011 року            смт. Народичі

Суддя Народицького районного суду Житомирської області Бруховського Є. Б. , розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації про визнання дій протиправними, стягнення коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 26.02.2010 року звернулась до суду з зазначеним позовом та просить визнати дії протиправними, стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації за період з 01.01.1998 року по 01.05.2006 року не виплачені кошти, що передбачені ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(надалі Закон) в сумі 9042,26 грн.,мотивуючи тим, що вона отримувала зазначені кошти у відповідача не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як це визначено в Законі, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення її прав. Розмір не виплачених коштів за ст. 39 Закону становить вказану вище суму.

Позивач та представник відповідача просять справу розглядати без їх участі. Дослідивши докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Позивач працювала в Базарському сільськогосподарському ТОВ «Злагода» в с.Базар Народицького району Житомирської області, яке Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93, віднесено до зони безумовного обов»язкового відселення.

Вказані обставини підтверджуються наданими копіями паспорту, трудової книжки, посвідченням потерпілої ЧАЕС, довідкою.

Відповідно до ст.с 39 Закону позивач має право на відповідні доплату та допомогу, які отримувала згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в конкретних розмірах, а зокрема, за за ст.39 – 13,2 грн.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Законом передбачені наступні виплати:

ст.39 - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні безумовного обов’язкового відселення – 3 мінімальні заробітні плати.

Постановою КМ України № 836 від 26.07.96 усупереч Закону встановлено конкретні розміри допомоги та доплати і, зокрема:

для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні безумовного (обов’язкового) відселення – 1320 тис. крб. (13,2 грн. за гр. реф.).

Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Законом визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні, а Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку його застосування(статті 62 та 67) та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.

Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян, визначені останнім, застосування зазначеної постанови не можливе.

Позивачем ставиться питання про стягнення коштів за період з 01.01.1998 року по 01.05.2006 року.

Позивач звернулась 26.02.2010 року.Згідно ст.99 КАС України ( в ред. ВВР, 2005, №35-36, №37) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів у зв"язку з чим вимоги позивача щодо стягнення коштів, передбачених ст. 39 Закону не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.ст. 8-11, 18, 71, 160, 161, 162 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації про стягнення доплати до заробітної плати, передбаченої ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.01.1998 року по 01.05.2006 року, відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Народицький районний суд до Житомирського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:Є. Б. Бруховський