24 жовтня 2006 року                                                                                             м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на дії посадової особи відкритого акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” (далі - ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”), за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 20 грудня 2002 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 24 лютого 2003 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1. звернувся в суд із скаргою на дії посадової особи ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”.

Зазначав, що з 9 вересня 1969 року по 11 вересня 1983 року працював на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 у ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”. З 1 квітня 1976 року по 2 листопада 1976 року працював на посаді ІНФОРМАЦІЯ_2 у ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”.

У листопаді 2000 року звернувся до директора по персоналу ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” для отримання довідки, яка підтверджує те, що він працював на посадах, які дають право на отримання пенсії на пільгових умовах.

Посилаючись на те, що йому було відмовлено у видачі зазначеної довідки, просив визнати дії директора по персоналу ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” неправомірними.

Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 20 грудня 2002 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Донецької області від              24 лютого 2003 року, в задоволенні скарги ОСОБА_1. відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 20 грудня 2002 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 24 лютого 2003 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.