У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області про відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2005 року ОСОБА_1. звернувся в суд із позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області про відшкодування моральної шкоди у розмірі 30 000 грн., яка йому спричинена професійним захворюванням в період роботи на шахті “Шахтарська”.

Зазначав, що висновком МСЕК від 12 лютого 2003 року йому було встановлено два професійних захворювання - хронічний бронхіт та вібраційна хвороба з частковою втратою працездатності в сукупності 40% безстроково.

Посилаючись на те, що відповідач відмовився відшкодувати завдану йому моральну шкоду, просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від  13 жовтня 2005 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Донецької області від 8 грудня 2005 року, позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені частково: стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області            25 000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.

У касаційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області просить змінити ухвалені у справі судові рішення - зменшивши розмір виплат на відшкодування моральної шкоди, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог статей 1, 21, 28, 34 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодувати застрахованим особам моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.

Судами встановлено, що ОСОБА_1. тривалий час працював на підприємствах вугільної промисловості під землею і внаслідок систематичного, тривалого впливу несприятливих факторів праці отримав професійне захворювання.

Відповідно до висновку МСЕК від 12 лютого 2003 року позивачу встановлено 40% втрати професійної працездатності безстроково.

За таких обставин суди прийшли до обґрунтованого висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування моральної шкоди, заподіяної здоров'ю за нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Розмір відшкодування завданої ОСОБА_1. моральної шкоди визначений судами з урахуванням характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, їх тривалості, можливості відновлення та з урахуванням інших конкретних обставин.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Шахтарську Донецької області відхилити.

Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від      13 жовтня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від             8 грудня 2005 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.