24 жовтня 2006 року                                                                                  м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі -ДПІ у м. Вінниці) про вилучення майна із чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою державної податкової інспекції у м. Вінниці на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці  від 18 лютого 2004 року та ухвалу апеляційного суду  Вінницької області  від 17 травня 2004 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2003 року ОСОБА_1. звернувся в суд із позовом  до ДПІ у м. Вінниці про вилучення майна із чужого незаконного володіння.

Зазначав, що 20 листопада 2002 року Вінницьке УВП УТОС відвантажило по фактурі №НОМЕР_1 від 20 листопада 2002 року на адресу фірми “НGВ”, Македонія, м. Скоп”є, вул. Самойлова, 6  насоси побутові електричні водяні “Водолій”.

22 листопада 2002 року вантаж затримано ДПІ у м. Вінниці, перевезення виконував водій ОСОБА_2. автомобілем  НОМЕР_1.

Посилаючись на те, що, під час проведення оперативних дій ДПІ у м.Вінниці у ОСОБА_2. незаконно було вилучено належні ОСОБА_1. кошти у розмірі 750 доларів США та 520 грн., просив суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2. 4519 грн. 30 коп. та судові витрати у розмірі 51 грн.  

            Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці  від 18 лютого 2004 року, залишеним без зміни  ухвалою апеляційного суду  Вінницької області від 17 травня 2004 року, позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені, - зобов'язано начальника ДПІ у м. Вінниці повернути ОСОБА_2. кошти у розмірі 750 доларів США,які знаходяться на відповідальному зберіганні; стягнуто з ДПІ у м. Вінниці на користь ОСОБА_2. вилучені у нього 520 грн. та 51 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Вінниці просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове, - про відмову заявлених позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

          Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Вінниці відхилити.

          Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці  від 18 лютого 2004 року та ухвалу апеляційного суду  Вінницької області  від 17 травня 2004 року залишити без змін.

         Ухвала оскарженню не підлягає.