Ц.с. № 2-1652/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.12.2011

Обухівський районний суд Київської області в складі

головуючого - судді Кулініченко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Денисенко Ю.С.,

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа –Обухівське РВГУ МВС України в Київській області про усунення перешкод у здійсненні права володіння, користування та розпорядження нерухомим майном, шляхом зняття з реєстрації та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа Обухівське РВГУ МВС України в Київській області, Акціонерний комерційний банк «Правекс Банк»про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири,

в с т а н о в и в :

Зважаючи на складність у викладенні рішення у повному обсязі, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст.ст.15,57,59,60,61,88,213-215 ЦПК України, ст.ст.202,212,234,256,257,261,266,267,310,383,386,391,655-657 ЦК України, суд

В И Р И Ш І В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Усунути перешкоди ОСОБА_2 в володінні та користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом зняття з реєстрації ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 45 грн. 50 коп., як відшкодування судових витрат сплачених при зверненні до суду.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа Обухівське РВГУ МВС України в Київській області, Акціонерний комерційний банк «Правекс Банк»про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири відмовити повністю.

Дане рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Обухівській районний суд на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя

                                                   Ц.с.№2-1652/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 грудня 2011 року Обухівський районний суд Київської області в складі

головуючого - судді Кулініченко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Денисенко Ю.С.,

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа –Обухівське РВГУ МВС України в Київській області про усунення перешкод у здійсненні права володіння, користування та розпорядження нерухомим майном, шляхом зняття з реєстрації та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа Обухівське РВГУ МВС України в Київській області, Акціонерний комерційний банк «Правекс Банк»про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулась до суду з даною позовною заявою, обґрунтовуючи яку зазначила, що вона 01 липня 2005 року згідно договору купівлі-продажу придбала двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1. Договором було визначено, що відповідач –ОСОБА_3 зобов’язана була звільнити квартиру та знятися з реєстрації до 14 липня 2005 року, але на час визначений договором відповідачка взяти на себе зобов’язання не виконала, але не дивлячись на це позивач в усній формі дозволила останній проживати далі. Позивач неодноразово пропонувала відповідачу виконати взяті на себе зобов’язання, але відповідачка відмовляється їх виконувати, в зв’язку з чим позивач просить в судовому порядку усунути перешкоди в користуванні майном шляхом зняття відповідача з реєстрації та стягнення з неї судових витрат. (а.с.3-5)

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, так як внаслідок неправомірних дій відповідача порушуються її права власника.

Відповідач в судовому засіданні подавши зустрічний позов, заперечивши позовні вимоги до неї пояснила, що дійсно з позивачем було укладено договір купівлі-продажу квартири, але даний договір був фіктивний, так як він був укладений для отримання її рідними банківського кредиту. Кредит був отриманий та на даний час вона сплачує його з відсотками. Позивачка була у шлюбі з її братом, якій на даний час розірваний, в зв’язку з чим позивачка просить зняти її з реєстрації, а тому просить визнати договір купівлі-пролажу від 01 липня 2005 року недійсним та відмовити в задоволенні позову до неї повністю. (а.с.36-38)

Ухвалою суду від 15 листопада 2011 року зустрічний позов відповідача був прийнятий до розгляду. (а.с.152)

Позивач подавши письмові заперечення (вх.№34798/11 від 30 листопада 2011 року) пояснила, що договір купівлі-продажу був укладений відповідно до цивільного законодавства України, він не був фіктивним, права відповідача, яка була присутня при укладення договору порушені не були, тим самим остання пропустила строк позовної давності, а тому просить застосувавши строк позовної давності відмовити в задоволенні зустрічного позову повністю, а її позовні вимоги задовольнити .

Третя особа, Обухівське РВГУ МВС України в Київській області, будучі повідомлені про час, місце розгляду справи, в судове засідання не з’явились, про поважність неявки суд не повідомили, але подали письмову заяву (вхідний №34905/11 від 01 грудня 2011 року), що позовні вимоги відповідача їх права не порушують, а тому просять справу розглядати за їх відсутністю .

Третя особа, ПАТКБ «Правекс-Банк», будучі повідомлений про час, місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, але подавши письмові пояснення (вхідний №35169/11 від 05 грудня 2011 року), зазначив, що фіктивності в укладенні сторонами договору купівлі-продажу не вбачає, а тому просить в задоволенні позову відмовити та розглядати справу за їх відсутністю.

Заслухавши сторін, свідків, дослідивши та оцінивши матеріали справи встановив.

01 липня 2005 року позивач згідно договору купівлі-продажу придбала у ОСОБА_4 та ОСОБА_3 двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, згідно п.12, якого ОСОБА_4, ОСОБА_3 зобов’язувались звільнити квартиру та знятися з реєстрації до 14 липня 2005 року, з цим позивачка погодилась, що підтверджується копією договору, витягом про право власності. (а.с.7-9,43-44)

01 липня 2005 року позивач отримала згідно кредитного договору №776-010/05Р кредит у сумі 19600 євро для споживчих потреб строком з 01 липня 2005 року по 01 липня 2020 року сплатою 10,5 відсотків, що підтверджується копією договору. (а.с.45-51)

01 липня 2005 року позивач уклала з АКБ «Правекс-Банк»договір іпотеки для забезпечення виконання кредитного договору №776-010/05Р, що підтверджується копією договору. (а.с.52-60)           

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть. (а.с.42)

Суд встановивши обставини справи вважає, що між сторонами виникли спірні цивільні правовідносини щодо створення перешкод позивачу відповідачем в користуванні та розпорядженні приватним нерухомим майном.

Визначивши спірні правовідносини суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов задоволенню не підлягає з наступних них підстав.

Згідно ч.1 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а згідно ст.60 ЦПК України встановлено, що «кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу», а тому суд вважає встановленим та не підлягаючим доказуванню, що позивач є власником двохкімнатної квартири АДРЕСА_1.

Згідно статті 150 ЖК України встановлено, що «громадяни, які мають у приватній власності будинок, користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди», згідно статті 156 ЖК України встановлено, що «члени сім’ї власника будинку, які проживають разом з ним у будинку, що йому належить користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку. якщо при їх вселенні не було іншої угоди, за згодою власника будинку члени його сім’ї вправі вселяти в займане ними жиле приміщення інших членів сім’ї, члени сім’ї зобов’язані дбайливо ставитися до жилого будинку, брати участь у витратах по утриманню будинку, придомової території та проведення ремонту».

Статтею 391 ЦК України встановлено, що «власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном», а як вбачається з матеріалів справи, відповідач створює перешкоди позивачу в користуванні його нерухомим майном, тим самим звернення позивача в даний частині є правомірним.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що способами захисту прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом, а тому суд захищаючи права позивача вважає за необхідне зняти відповідача з реєстрації в квартирі позивача.

При цьому позивач просить усунути перешкоди в розпорядженні, володінні та користуванні квартирою, але на час розгляду справи квартира позивача перебуває у застави банку, а тому суд вважає за необхідне усунути перешкоди позивача тільки в володінні та користуванні даною квартирою шляхом зняття відповідача з реєстрації в квартирі АДРЕСА_1.

Вирішуючи переданий на розгляд суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі належним позивачем. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов’язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов’язку від інших осіб, тим самим лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб’єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з’ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Згідно статті 11 ЦК України встановлено, що «цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, а підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини», правочином, згідно статті 202 ЦК України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, двохстороннім правочином є погоджена дія двох сторін; договором, згідно статті 626 ЦК України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору, таким чином як при правочини, так і при договорі обов’язковими умовами є погоджена дія сторін, тобто повинна існувати домовленість в частині вчинення дій кожною із сторін окремо, але для спланованої мети, що відповідає відносинам, які виникли між сторонами по справі.

Сторони при укладенні договору купівлі-продажу (а.с.7-9,43-44) визначили свої зобов’язання, тим самим вступили у відповідні цивільні правовідносини.

Згідно ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою ст. 203 ЦК України, а саме –зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Дані вимоги є в правочені укладеному сторонами, так як сторони бажали укласти цей договір, що підтверджується копією цього договору.

При укладанні договору сторони мали необхідній обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним і відповідало їх внутрішній волі, право чин укладений між сторонами був спрямований на реальне настання правових наслідків – перехід права власності на нерухоме майно до позивача, тим самим договір був укладений відповідно до ЦК України, що вказує на його правомірність та безпідставність вимог позивача, ОСОБА_3, за зустрічним позовом.

На безпідставність вимог позивача вказує те, що згідно ст.638 ЦК України встановлено –договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, якими є предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Укладений сторонами договір є договором купівлі-продажу, що відповідає ст.ст.655,656 ЦК України, згідно яких встановлено, що предметом даного договору можуть бути товар, який є у продавця на момент укладення договору; даний договір відповідно до ст.657 ЦК України повинен бути укладений у письмовий формі і підлягає нотаріальному посвідченню. З укладеного договору вбачається, що його предметом є нерухоме майно –двохкімнатна квартира АДРЕСА_1, договір укладений письмово, нотаріально посвідчений, що вказує на відповідність договору.

Згідно статті 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, але позивач в порушення даної статті не довів обставин порушення його прав при укладенні договору купівлі-продажу квартири, а обґрунтовую свою позицію відносинами, які виникли між сторонами після укладення договору купівлі-продажу.

При цьому позивач за зустрічним позовом обґрунтовує свою позицію щодо визнання договору купівлі-продажу також показами свідків, які надали свої пояснення в судовому засіданні, але суд, врахувавши дружні та родинні відносини свідків з позивачем за зустрічним позовом, існування у свідків неприязних стосунків з позивачем, ОСОБА_2, ставиться до пояснень свідків критично.

Крім цього згідно статті 256 ЦК України встановлено, що «позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу», статтею 257 ЦК України встановлено, що «загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки», а згідно статті 261 ЦК України встановлено, що «перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила».

Оспорюваний договір був укладений сторонами 01 липня 2005 року, що останніми визнається та не ставиться під сумнів, а до суду позивач, ОСОБА_3 про визнання договору недійсним звернулася 15 листопада 2011 року (а.с.36).

При цьому позивач за зустрічним позовом як в самому позові, так і в своїх поясненнях в судовому засіданні, зазначила, що вона про фіктивність договору знала під час укладення самого договору, але до суду про визнання його недійсним не зверталась, так як в цьому не було необхідності, а подала позов при визнанні договору недійсним, коли до неї з позовними вимогами звернулася ОСОБА_2.

Позивач, ОСОБА_2, подавши письмові заперечення, керуючись статтею 267 ЦК України просить в задоволенні зустрічного позову відмовити, у зв'язку із спливом строку позовної давності.

Суд не вбачає підстав для визнання причин пропущення позовної давності, зазначених позивачем, як поважними, а тому враховуючи заяву відповідача про застосування статті 267 ЦК України вважає за необхідне також відмовити в задоволенні позовних вимог з даних підстав.

Позивач понесла витрати при зверненні до суду, а тому вони відповідно до статті 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача в межах задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.15,57,59,60,61,88,213-215 ЦПК України, ст.ст.202,212,234,256,257,261,266,267,310,383,386,391,655-657 ЦК України, суд

В И Р И Ш І В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Усунути перешкоди ОСОБА_2 в володінні та користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом зняття з реєстрації ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 45 грн. 50 коп., як відшкодування судових витрат сплачених при зверненні до суду.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа Обухівське РВГУ МВС України в Київській області, Акціонерний комерційний банк «Правекс Банк»про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири відмовити повністю.

Дане рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Обухівській районний суд на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя