Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

18 жовтня 2006 року

м. Київ

 

Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

в цивільних справах у складі:

 

 

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

 

в с т а н о в и л а :

 

У листопаді 2003 року ОСОБА_1. звернулась із позовом до            ОСОБА_2. про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 407 грн. 59 коп. та моральної шкоди у сумі 5000 грн., посилаючись на те, що 17 травня 2003 року при випасанні череди корів жителів АДРЕСА_1 на неї раптово напала корова, власником якої є ОСОБА_2., заподіявши їй тілесні ушкодження.

 

Рішенням Драбівського районного суду від 15 грудня 2003 року позов задоволено.

 

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 11 березня 2004 року рішення Драбівського районного суду від 15 грудня 2003 року у частині відшкодування моральної шкоди змінено. Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. 1025 грн. моральної шкоди.

 

У касаційних скаргах ОСОБА_1. просить скасувати рішення апеляційного суду, а ОСОБА_2. - ухвалені рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та   процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_2. підлягає задоволенню, а касаційна скарга ОСОБА_1. - частковому задоволенню з таких підстав.

 

Відповідно до вимог ст. 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

 

Судом встановлено, що 17 травня 2003 року при випасанні череди корів жителів АДРЕСА_1 належна ОСОБА_2 корова напала на ОСОБА_1, яка випасала корів, і заподіяла їй тілесні ушкодження у вигляді перелому лівої стегнової кістки. На лікування ОСОБА_1. витратила 407 грн. 59 коп.

 

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив з положень             ст. ст. 440, 440-1 ЦК України 1963 року та прийшов до висновку про покладення відповідальності за шкоду, заподіяну коровою, на її власника.

 

З таким висновком суду погодилась і колегія суддів апеляційного суду при апеляційному розгляді справи.

 

Відповідно до положень ст. ст. 440, 440-1 ЦК України 1963 року шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню у повному обсязі іншою особою, яка її заподіяла, лише за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними та шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

 

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2. ніяких неправомірних дій відносно ОСОБА_1. не вчиняв, отже, між ним і позивачкою не виникло жодних правовідносин, які б покладали на ОСОБА_2. зобов'язання по відшкодуванню шкоди.

 

За таких обставин судом при вирішенні справи застосовано закон, який не поширюється на спірні правовідносини, у зв'язку з чим ухвалені рішення суду підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_1. у задоволенні позову.

 

Керуючись ст. ст. 341, 346 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

 

в и р і ш и л а :

 

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

 

 

 

Рішення Драбівського районного суду від 15 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 11 березня 2004 року скасувати і ухвалити нове рішення.

 

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.

 

Рішення оскарженню не підлягає.

 

 

 

 

Головуючий                                                     А.В. Гнатенко

 

Судді:                                                                 В.І. Гуменюк

 

                                                                           Л.І. Григор'єва

 

                                                                           В.М. Барсукова

        

                                                                           М.І. Балюк