Справа № 2-223/2007року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2007 року                                                                           м.  Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі

головуючого - судді:                                  Барашкова В.В.

за участю секретаря :                                 Шевчук І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську об'єднану цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОБТІ, ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Перша Івано-Франківська державна нотаріальна контора про визнання недійсним правовстановлюючого документа та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, суд -

встановив:

ОСОБА_1звернулась до суду з позовом до ОБТІ, ОСОБА_2., третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Перша Івано-Франківська державна нотаріальна контора про визнання недійсним правовстановлюючого документа.

ОСОБА_2., в свою чергу, звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Ухвалою від 23.05.2007 року суд об'єднав зазначені позови в одне провадження.

Під час провадження по справі позивачка-відповідачка неодноразово уточнювала позовні вимоги, в судовому засіданні просила позов задоволити, в задоволенні зустрічних вимог відмовити, мотивуючи свою позицію тим, що у спірному будинковолодінні, зі згоди батька, провела будівництво другого поверху житлового будинку, ввела будівництво в експлуатацію, отримала у встановленому законом порядку свідоцтво про право власності на будинковолодіння поАДРЕСА_1 в частині 34/100. Проте після смерті батька довідалась, що її брату ОСОБА_2. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на будинковолодіння поАДРЕСА_1 в цілому і за ним, на підставі свідоцтва про право на спадщину, зареєстровано в ОБТІ право власності на спірне нерухоме майно. Просила позов задоволити в повному обсязі та визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину від 29.11.2004 року, видане Першою Вано-Франківською державною нотаріальною конторою.

Представник ОСОБА_2., адвокат ОСОБА_3, первісний позов не визнали, просили задоволити зустрічний позов, обґрунтовуючи вимоги і заперечення тим, що ОСОБА_2 правомірно отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, провів реєстрацію права власності. Натомість, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане ОСОБА_1не відповідає вимогам законодавства України і суперечить фактичному розміру часток в спірному нерухомому майні.

Представник відповідача ОБТІ всі позовні вимоги не визнав, зазначивши, що свідоцтво про право власності на спірне майно відповідача - позивача видано помилково і не відповідає розрахунку ідеальних часток, поклався на розсуд суду під час постановлення рішення.

2

Представник Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори первісні та зустрічні позовні вимоги не визнала, долучила до матеріалів справи письмові пояснення, згідно з якими, вважає, що спірне свідоцтво про право на спадщину за заповітом видано у відповідності до Закону та поклалась на розсуд суду під час постановлення рішення.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані по справі докази суд встановив, що 27.03.1964 року, згідно рішення № 162/1 Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради депутатів трудящих ОСОБА_4 відведено земельну ділянку площею 500 кв.м.  поАДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку (а.с. 38). Відповідно до рішення №258/2 від 11.07.1984 року Виконавчого комітету Івано-Франківської міської Ради народних депутатів (а. с.  72) ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право власності на жилий будинок від 19.09.1984 року поАДРЕСА_1, реєстровий № 3511 від 21.09.1984 року ( а. с.  74). На підставі рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради народних депутатів № 300 від 12.09.1990 року (а. с.  19), п. 8.8., ОСОБА_1, враховуючи згоду батька гр. ОСОБА_4, дозволено добудувати другий поверх поАДРЕСА_1. 27.07.1992 року Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації був проведений розрахунок ідеальних часток в загальній власності на будинковолодіння поАДРЕСА_1 (а. с.  4), згідно з яким, ідеальна частка в загальній вартості будинковолодіння становить 66/100 і належить ОСОБА_4. Дана частка складалась з кв. 1 (перший поверх в основній частині будинку) - приміщень : 1-3 пл. 6 кв. м. , 1-4 пл. 14, 5 кв. м. , 1-5 пл. 20, 6 кв. м. , 1-6 пл. 19,5 кв. м. , 1-7 пл. 10,6 кв. м. , частка в будинку 48,2 %, і надвірних споруд. Частка ОСОБА_1складається з квартири 2 (другий поверх в основній частині будинку) - приміщень: 2-1 пл. 7,7 кв.м. , 2-2 пл. 15,4 кв.м. , 2-3 пл. 21,7 кв.м. , 2-4 пл. 20,4 кв. м. , 2-5 пл. 11,3 кв.м. , частка в будинку 51,8 %, ідеальна частка в будинковолодінні становить 34/100. 27.07.1992 року Івано-Франківським бюро технічної інвентаризації було видано технічний паспорт на жилий будинок індивідуального житлового фонду (а. с.  5). Рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 450 від 14.12.2004 року було затверджено наведений розрахунок ідеальних часток в будинковолодінні поАДРЕСА_1 (а. с.  44).

14.05.2004    року помер ОСОБА_4 Згідно до заповіту від 25.06.1996 року єдиним спадкоємцем померлого був ОСОБА_2 18.05.2004 для реалізації права на спадщину за заповітом відповідач-позивач звернувся з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину в Першу Івано-Франківську державну нотаріальну контору. Проте під час виготовлення зазначеного свідоцтва Івано-Франківське ОБТІ помилково надало витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно (а. с.  33),в якому зазначалось, що за спадкодавцем ОСОБА_4 зареєстровано право власності на спірне будинковолодіння в цілому, без врахування частки позивача-відповідача, що підтверджується листом ОБТІ № 935 від 03.05.2006 року ( а. с.  78). На підставі даного витягу 29.11.2004 року нотаріальна контора видала ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 2-3351, згідно з яким відповідач-позивач успадкував спірне будинковолодіння в цілому.

Відповідно до  ст.  ст. 391, 393 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.  Правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

26.07.2005    року ОСОБА_1видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно в частині 34/100 будинковолодіння поАДРЕСА_1. Яке складається відповідно до розрахунку ідеальних часток і технічного паспорту з приміщень літ «А»: 2-1 пл. 7,7 кв.м. , 2-2 пл. 15,4 кв.м. , 2-3 пл. 21,7 кв.м. , 2-4 пл. 20,4 кв. м. , 2-5 пл. 11,3 кв.м.  Відповідно до встановлених обставин та зібраних по справі доказів, судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності належить 66/100 будинковолодіння поАДРЕСА_1. Зазначена частка, що належить відповідачу-позивачу, складається з

3

приміщень літ «А» : 1-1 пл. 9,8 кв.м. , 1-2 пл. 10,9 кв.м,1-3 пл. 6 кв. м. , 1-4 пл. 14, 5 кв. м. , 1-5 пл. 20, 6 кв. м. , 1-6 пл. 19,5 кв. м. , 1-7 пл. 10,6 кв. м. , 1-8 пл. 9,0 кв.м.  ; сарай-літня кухня літ «Б», сарай літ. «В», вбиральня літ. «Г», №№ 1,2 - огорожі, колодязь №3.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що первісний позов підлягає до задоволення, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Керуючись  ст.  ст. 391, 393 ЦК України,  ст.  ст. 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1- задоволити.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом № 2-3351 від 29.11.2004 року, виданого Першою Івано-Франківською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_2.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1- відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.