УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2007 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді:                                         Крижанівського В.В.

суддів                                                                  Михайловського В.І.,

Єрещенко A.M.

прокурора                                                           Селюченко О.А.

засудженого                                                       ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Чуднівського районного суду Житомирської області від 11 травня 2007 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  уродженець с. Борятин Дзержинського району Житомирської області,  громадянин України,  судимий: вироком Чуднівського районного суду Житомирської області від 16.02.2004 року за  ст.  185 ч.3 КК України на З роки позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки,  з застосуванням  ст.  ст. 75, 76 КК України,

засуджений: за  ст.  289 ч.2 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі без

конфіскації майна.

Згідно  ст.  71 КК України до призначеного покарання частково приєднано

невідбута частина покарання за попереднім вироком та остаточно визначено до

відбуття засудженому ОСОБА_1 - 5 (п'ять) років 3 місяці позбавлення

волі без конфіскації майна.

Справа № 11-494 2007 р.                                              Головуючий у 1 інстанції Бондарчук І.Ф.

Категорія  ст. 289 ч.2 КК України                                Доповідач Михайловський В.І.

2

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,  уродженець смт. Чуднів Житомирської області,  громадянин України,  не судимий,  засуджений: за  ст.  289 ч.2 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до  ст.  104 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2 (два) роки.

Згідно  ст.  76 ЮС України на ОСОБА_2 покладено обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,  роботи та навчання,  не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу зазначених органів.

Запобіжний захід засудженим: ОСОБА_1 визначено тримання під вартою,  ОСОБА_2- підписка про невиїзд.

ОСОБА_2 з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 в порядку відшкодування моральної та матеріальної шкоди по 500 гривень з кожного.

ОСОБА_2 з засудженого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирської області судові витрати за проведення експертизи по 36 гривень 20 копійок з кожного.

Речові докази по справі: мотоцикл ІЖ-Юпітер-5,  щиток приборів,  замок запалювання повернуто ОСОБА_4,  навійсний замок та ресору вирішено знищити.

Згідно змісту вироку суду 1 грудня 2006року близько 2і години в с. Дідківці Чуднівського району Житомирської області ОСОБА_1,  за попередньою змовою з ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння по АДРЕСА_1за допомогою металевої ресори зірвали навісний замок з воріт гаража,  проникли в нього,  звідки незаконно заволоділи мотоциклом ІЖ-Юпітер-5 вартістю 1515 гривень,  завдавши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на зазначену суму.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить змінити вирок суду,  призначивши більш м'яке покарання відповідно до статей 66, 69 КК України.

В обгрунтування апеляції засуджений посилається на ті обставини,  що вирок суду є надто суворим та несправедливим,  він повністю визнає себе винним,  щиро кається,  повністю відшкодував потерпілому заподіяні збитки та сприяв розкриттю даного злочину. Вказані обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину,  внаслідок чого,  на думку апелянта,  суд міг призначити основне покарання нижче від найнижчої межі або перейти до іншого більш м'якого виду покарання.

Заслухавши доповідача по справі,  висновок прокурора,  який заперечував проти задоволення апеляції,  засудженого ОСОБА_1,  який підтримав подану апеляцію,  обговоривши доводи апеляції та вивчивши справу,  колегія

3

суддів вважає,  що апеляція засудженого задоволенню не підлягає.

Покарання засудженому ОСОБА_1 призначено судом першої інстанції у відповідності до вимог  ст.  65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину,  даних про особу засудженого та всіх обставин справи,  у тому числі і тих,  на які є посилання в апеляції. Судом враховано,  що ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується з негативної сторони,  вчинив тяжкий злочин у стані алкогольного сп'яніння. Разом з тим,  як зазначено у мотивувальній частині вироку суду,  ОСОБА_1 вину визнав та щиро розкаявся у вчиненому злочині.

Таким чином,  суд,  вирішуючи питання виду і розміру покарання,  врахував обставини,  передбачені вимогами статей 66, 67 КК України,  дані про особу ОСОБА_1 та обгрунтовано призначив йому покарання у мінімальних межах,  передбачених санкцією кримінального закону,  який передбачає відповідальність за вчинений злочин.

При цьому судом першої інстанції правомірно було застосовано до засудженого вимоги  ст.  71 КК України - частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Чуднівського районного суду від 15.01.2004 року та остаточно визначено до відбуття ОСОБА_1 5 (п'ять) років 3 місяці позбавлення волі.

Колегія суддів вважає безпідставними вимоги апелянта щодо необхідності застосування до нього  ст.  69 КК України,  оскільки відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди потерпілому є ознакою дійового каяття,  як і надання правдивих показів,  а тому не можуть визнаватися в обов'язковому порядку виключними обставинами.

З урахуванням наведеного,  колегія суддів не знаходить будь-яких підстав для зміни вироку суду щодо ОСОБА_1,  застосування до нього  ст. 69 КК України та пом'якшення йому міри покарання,  визначеної судом першої інстанції.

Керуючись  ст.  ст.  365,  366,  КПК України,  колегія суддів,  -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення,  а вирок Чуднівського районного суду Житомирської області від 11 травня 2007 року щодо нього - без зміни.