УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2007 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді Романова О.В.
суддів Михайловського В.І.,
Слісарчука Я.А.
прокурора Руденка В.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями Овруцького міжрайонного прокурора, засудженого ОСОБА_1 на вирок Овруцького районного суду Житомирської області від 25 квітня 2007 року.
Цим вироком
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянин України, судимий 10.06.2005 року вироком Народицького районного суду за ст. ст. 185 ч.3, 296 ч.2 КК України на 1 рік позбавлення волі, з застосуванням ст. 104 КК України та іспитовим строком на 1 рік,
засуджений: за ст. 187 ч.1 ЮС України на 3 (три) роки позбавлення волі, за ст.
187 ч.2, з застосуванням ст. 69 КК України на 3 (три) роки 6 місяців
позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого
покарання більш суворим остаточно призначено засудженому ОСОБА_2 -
З (три) роки 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України частково приєднано невідбутий
строк покарання за попереднім вироком та остаточно визначено до відбуття
ОСОБА_2 у вигляді 4 (чотири) роки позбавлення волі без конфіскації
майна.
Справа № 11-452 2007 р. Головуючий у 1 інстанції Кондратюк В.І.
Категорія ст. 185 ч.3 , 187 ч.2, 198, 396ч.1КК України Доповідач Михайловський В.І.
2
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_2 народження.
громадянин України, не судимий, засуджений: за ст. ст. 15 ч.2, 186 ч.1 КК України до штрафу в сумі 850 гривень в прибуток держави.
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, громадянин України, уродженець та мешканець смт. Народичі, судимий: вироком Народицького районного суду від 10.06.2005 року за ст. 185 ч.3 КК України на 6 місяців виправних робіт, засуджений: за ст. 198 КК України на 45 діб арешту; за ст. 396 ч.1 КК України на 45 діб арешту; за ст. 187 ч.2 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України, на 3 (три) роки 3 місяці позбавлення волі без конфіскації майна; за ст. 185 ч.3 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено засудженому ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 (трьох) років 3 місяців позбавлення волі без конфіскації майна, яке є власністю засудженого.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, громадянин України, не судимий, засуджений: за ст. 187 ч.2 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі без конфіскації майна з застосуванням ст. 69 КК України.
Міра запобіжного заходу засудженим: ОСОБА_2, ОСОБА_1 , визначена тримання під вартою, засудженим ОСОБА_3, ОСОБА_4 -підписка про невиїзд.
Стягнуто з засуджених ОСОБА_2 та його законного представника ОСОБА_5, засудженого ОСОБА_3 солідарно на користь потерпілої ОСОБА_6 777 гривень матеріальної та 2000 гривень моральної шкоди, а також стягнуто з засудженого ОСОБА_2 та його законного представника ОСОБА_5, засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та його законного представника ОСОБА_1 судові витрати за проведення оціночних експертиз у сумі 50 гривень, в рівних частинах - по 12 гривень 50 копійок.
Речовий доказ - чорну рукавицю повернуто власниці ОСОБА_7. Згідно змісту вироку суду, ОСОБА_2, ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння 8 січня 2006 року близько 17 год. 10 хвилин на вул. Інтернаціональній у м. Овручі Житомирської області наблизилися до потерпілої ОСОБА_6 іОСОБА_3 схопив рукою сумку останньої, намагався вирвати її з рук потерпілої, яка утримала сумку та
3
ОСОБА_3 з місця злочину втік. Згодом ОСОБА_2 наніс потерпілій ОСОБА_6 удари ногою в живіт та по руці і в обличчя, вирвав з рук сумку вартістю 65 гривень, в якій знаходились грошові кошти в сумі 684 гривні та гаманець вартістю 28 гривень, після чого з місця вчинення злочину зник. Внаслідок протиправних дій потерпіла ОСОБА_6 отримала легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді травматичного відлому коронкової частини другого зуба зліва на верхній щелепі та їй була заподіяна матеріальна шкода на загальну суму 777 гривень.
У цей же день, біля 19і години у вагоні дизель-поїзду сполученням "Овруч-Коростень" ОСОБА_2 таОСОБА_3 про обставини вчиненого злочину повідомили ОСОБА_1 , передавши останньому відібрані у ОСОБА_6 гроші. Усвідомлюючи фактичні обставини вчиненого злочину, ОСОБА_1 приховав вказаний злочин, заволодів викраденими грішми, які зберігав при собі 8-9 січня 2006 року та витратив на гральних автоматах м. Житомира.
Після цього, 26 лютого 2006 року біля 9 годин 45 хвилин біля будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою, скоїли розбійний напад на потерпілу ОСОБА_7, під час якого збили потерпілу з ніг, натягнули на обличчя капюшон куртки та руками ОСОБА_2 здавив шию ОСОБА_7, ОСОБА_4 притиснув її до землі, а ОСОБА_1 вирвав з рук ОСОБА_7 пакет з рукавицями вартістю 2 грн. 50 коп. під час нападу також ОСОБА_2 наніс потерпілій ще декілька ударів ногами по тулубу, в праве плече, спричинивши легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді забою правого плечевого суглобу.
Згодом, 7 травня 2006 року біля Iі години ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_7 проникли на охоронювану територію лінійної дільниці цеху електрозв'язку № 22 Житомирської філії по АДРЕСА_2, звідки таємно викрали барабан з кабелем відповідною вартістю 4476, 3 грн., 17839, 1 грн. заподіявши матеріальну шкоду на суму 22782, 4 гривень.
В апеляціях:
прокурор просить вирок Овруцького районного суду змінити, виключивши з резолютивної частини вироку кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ст. 198 КК України та доповнити словами при обранні остаточної міри покарання за сукупністю злочинів, ст. 70 ч.1 КК України після слів: ** у вигляді позбавлення волі на 3 роки 3 місяці" - без конфіскації майна. В обгрунтування апеляції прокурор посилається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги наявність ідеальної сукупності злочинів, передбачених статтями 198 та 396 ч.1 ЮС України. А тому дії засудженого ОСОБА_1 необхідно було кваліфікувати за однією з зазначених статей, а не двома.
4
Засуджений ОСОБА_1 просить змінити вирок суду, застосувати ст. 69 КК України та призначити більш м'яке покарання, ніж передбачено законом. В обгрунтування апеляції засуджений посилається на ті обставини, що він визнає свою вину та розкаюється за вчинені злочини, запевняє суд, що більше ніколи не буде вчиняти злочинів.
Заслухавши доповідача по справі, міркування прокурора, який підтримав апеляцію Овруцького міжрайонного прокурора та заперечував проти задоволення апеляції засудженого ОСОБА_1 , обговоривши доводи апеляції та вивчивши справу, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та засудженого задоволенню не підлягають.
Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини вчинення ОСОБА_1 інкримінованих злочинів та дії засудженого правильно кваліфікував за ст. ст. 198, 396 ч.1, 187 ч.2, 185 ч.3 КК України.
Зі змісту вироку суду першої інстанції вбачається, що ОСОБА_1 за кожний з вчинених злочинів було окремо призначено певний вид і розмір покарання та відповідно до вимог ч.1 ст. 70 КК України остаточно визначено до відбуття засудженому покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 3 (три) роки 3 місяці позбавлення волі. Враховуючи, у даному випадку, наявність реальної сукупності вчинених злочинів, правомірність та обгрунтованість застосування до засудженого ОСОБА_1 ч.1 ст. 70 КК України будь-яких сумнівів не викликає, у зв'язку з чим вимоги прокурора щодо необхідності доповнення вироку словами "за сукупністю злочинів є безпідставними".
Що стосується вимог про необхідність виключення з вироку кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1 за ст. 198 КК України, то колегія суддів виходить з наступного.
Згідно змісту ст. 33 КК України, яка розкриває поняття сукупності злочинів, ідеальною сукупністю називають випадки, коли однією і тією ж дією винна особа вчиняє два чи більше злочинів, передбачених різними статтями кримінального кодексу.
Основна відмінність між ідеальною і реальною сукупністю полягає в тому, що у першому випадку однією дією (бездіяльністю) вчиняються два або більше злочинів, у той час як у другому випадку - кожне діяння вчинене винним є самостійним злочином. Кваліфікація дій особи у цих випадках завжди відбувається за різними статтями (або частинами однієї статті) кримінального кодексу.
У даному випадку, з встановлених судом першої інстанції обставин справи вбачається, що ОСОБА_1 , достовірно дізнавшись від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про вчинення ними тяжкого злочину щодо певної особи, заздалегідь необіцяно придбав, зберігав і збув майно, завідомо здобуте злочинним шляхом, а також заздалегідь необіцяно приховав вчинений тяжкий злочин.
5
Достовірно володіючи інформацією щодо часу, місця, способу вчинення злочину ОСОБА_3 та ОСОБА_3 відносно потерпілої ОСОБА_6, він заволодів її майном у вигляді грошей, переданих ОСОБА_3 і ОСОБА_3, після чого витратив їх на гральних автоматах у м. Житомирі.
А тому, враховуючи викладене, колегія суддів не погоджується з вимогами прокурора про необхідність виключення з резолютивної частини вироку кваліфікації протиправних дій засудженого ОСОБА_1 за ст. 198 КК України.
Покарання засудженому ОСОБА_1 призначено судом у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, даних про особу засудженого, а також всіх обставин справи, у тому числі і тих, на які є посилання в апеляції.
З урахуванням наведеного, колегія суддів не знаходить будь-яких підстав для зміни вироку щодо ОСОБА_1 та пом'якшення йому міри покарання, визначеної судом першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 366, 365 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції Овруцького міжрайонного прокурора та засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Овруцького міжрайонного суду Житомирської області від 25 квітня 2007 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.