Головуючий у 1 інстанції - Ушаков Т.С.                                           Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 УХВАЛА

Іменем України

22.04.2008 р.                                                                                 справа № 22-а-4337/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

В С Т А Н О В И Л А:

09.01.2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до судді Старобільського районного суду Луганської області ОСОБА_2 про визнання дій протиправними.

Ухвалою судді Луганського окружного адміністративного суду від 10.01.2008 року у відкритті провадження в адміністративній справі за зазначеним позовом ОСОБА_1 відмовлено з тих підстав, що такий позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

 Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на це судове рішення, в якій вказав, що йому було відмовлено в праві на судовий захист з порушенням норм процесуального права. Просить скасувати ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 10.01.2008 року і постановити нову ухвалу.

Особи, які беруть участь у справі, до суду апеляційної інстанції не прибули.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

           Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових та службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій.

           Відповідно до ч.2 ст. 4 КАСУ юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Як видно із змісту позовної заяви, ОСОБА_1 скаржиться на неправомірні дії відповідача при розгляді цивільної справи.

Колегія суддів зазначає, що процесуальна діяльність судді (в даному випадку при розгляді конкретної цивільної справи) не може бути оскаржена в порядку КАС України, бо для оскарження таких процесуальних дій існує інший порядок судового вирішення, в тому числі, виправлення судових помилок, тобто через процедури апеляційного (касаційного) оскарження у випадках, встановлених процесуальним законодавством.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року №8 “Про незалежність судової влади” відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Відповідно до абз.1 п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 “Про незалежність судової влади” суддя не зобов'язаний давати будь-які пояснення щодо розглянутих справ або справ, які знаходяться в його провадженні.

Згідно п.8 тієї ж постанови звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом. Звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченими процесуальним законом, розгляду судами не підлягають.

Відповідно до положень ч.1 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь в справі, не можуть бути обмежені у праві на отримання в адміністративному суді як усної, так і письмової інформації щодо результатів розгляду справи. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в адміністративному суді інформації про дату, час і місце розгляду своєї справи та ухвалені в ній судові рішення.

Як вбачається з тексту позову, ОСОБА_1 обізнаний щодо дати, часу і місця розгляду своєї справи.

Іншого діючим процесуальним законодавством не передбачено.

Повістку про виклик до судового засідання взагалі заповнює секретар судового засідання або інший працівник суду, в цій частині предмет позову ОСОБА_1 не стосується зазначеного ним відповідача, а у вимогах позовної заяви про зміст повістки не йдеться.

За таких обставин судова колегія вважає обґрунтованим висновок місцевого загального суду, який виступав як суд адміністративної юрисдикції, що подібну справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального законодавства.

В повному обсязі ухвала складена 24.04.2008 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 199, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 10 січня 2008 року в справі № 2-а-3752/08 за позовом ОСОБА_1 до судді Старобільського районного суду Луганської області ОСОБА_2 «про визнання дій протиправними» - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту складення її в повному обсязі.

            Головуючий:

            Судді: