У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві  5 жовтня 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням Заступника Генерального прокурора України на ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 17 травня 2005 року,

                                      в с т а н о в и л а:

Вироком Маловисківського районного суду від 18 лютого 2005 року засуджений:

ОСОБА_1, 1986 року народження, раніше судимий 4 жовтня 2004 року за ст. 185 ч. 3, 75 КК України на 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,

-за ст. 185 ч.3 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України остаточно визначено до відбування 5 років позбавлення волі.

ОСОБА_1. визнаний винним у тому, що він 2 грудня 2004 року, близько 13 години в АДРЕСА_1 Маловисківського району Кіровоградської області  проник в будинок потерпілої ОСОБА_2. звідки викрав гроші та майно на загальну суму 406 грн.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 17 травня 2005 року вирок змінений: ОСОБА_1 пом'якшено покарання за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України остаточно визначено до відбування 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

У касаційному поданні заступник Генерального прокурора України просить ухвалу апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1 скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону, а справу направити на новий апеляційний розгляд. При цьому посилається на те, що суд апеляційної інстанції у порушення вимог ст. 71 КК України призначив ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків менше від невідбутого покарання, призначеного за попереднім вироком.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1. у вчиненні злочину, за який він засуджений, відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю розглянутих у судовому засіданні і наведених у вироку доказів, що у поданні не оскаржується.

Згідно ч. 2 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

За вимогами ч. З ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими   статтями 71,72 КК України.

Як вбачається з ухвали апеляційного суду Кіровоградської області від 17 травня 2005 року апеляційний суд, в порушення вимог ст. 71 КК України за сукупністю вироків призначив ОСОБА_1. покарання менше від  його невідбутої частини за попереднім вироком.

Отже ухвала апеляційного суду Кіровоградської області від 17 травня 2005 року підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону.

Керуючись ст. 395,396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

 касаційне подання  Заступника Генерального прокурора України задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 17 травня 2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд. 

 .

Судді:

Верещак В.М.                      Колесник М.А.                    Кияшко А.Я.