РІШЕННЯ
(ЗАОЧНЕ)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.04.2008 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді: Фінагєєва В.О.
при секретарі: Кабанець О.С.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ЗАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про виселення, -
ВСТАНОВИВ:
04.01.2008 року позивач звернувся з вказаним позовом до суду та просив суд винести рішення, яким виселити Відповідачів з кімнати АДРЕСА_1, без надання іншого житла.
Свій позов позивач обґрунтовує тим, Закрите акціонерне товариство «ДЗЗУ ІЕЗ ім. Є.О. Патона» відповідно до статуту було створене за участю Фонду державного майна України та інших юридичних осіб. До статуту товариства ФДМ України вніс цілісний майновий комплекс, що підтверджується Актом прийому-передачі № 165 від 12.06.2002 р. Відповідно до ЦК України ст. 328 право власності набувається на підставах, що незаборонені законом, а також право власності вважається набутим якщо незаконність набуття права власності не встановлена судом. Позивач набув право власності на Адміністративно-побутовий корпус, що обліковується на балансі товариства за адресою АДРЕСА_1 на підставі Акту прийому-передачі № 165 від 12.06.2002 р. ОСОБА_3 було надано для тимчасового проживання житлове приміщення у АПК, а саме кім. АДРЕСА_1. Зараз в кімнаті проживає дружина ОСОБА_3 та ОСОБА_2 без жодних підстав. Відповідачі у трудових відносинах з позивачем не перебувають та не перебували. Позивачем відповідачам ордер на вселення в АПК не видавався.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав лише в частині виселення відповідача та стягнення судових витрат оскільки відповідачі сплатили заборгованість за користування кімнатою, просив суд його задовольнити, пославшись на обставини викладені в позовній заяві.
Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду справи до суду не з'явилися та не повідомили суд про причини своєї неявки. Про належне повідомлення відповідачів свідчить підпис відповідача ОСОБА_2 на судовій повістці.
Приймаючи до уваги, що представник позивача не заперечує проти розгляду справи у відсутність відповідачів, суд на підставі ст. 169 ч. 4 ЦПК України вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідачів за правилами постановлення заочного рішення.
Розглянувши цивільну справу, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані суду докази, суд вважає позов обґрунтованим та підлягаючим задоволенню з наступних підстав.
Згідно з наданим суду актом прийому передачі № 165 від 12 червня 2002 року Фондом Державного майна України було передано у власність ЗАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона нерухоме майно, в тому числі будівлю Адміністративно-побутового корпусу, за адресою АДРЕСА_1.
Відповідно до вимог ст.ст. 319, 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
За договором найму, оренди житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає, або зобов'язується передати другій стороні житло для проживання в ньому на певний строк за плату. Договір найму житла укладається в письмовій формі, що визначено у ст.ст. 810, 811 ЦК України.
Наданою суду гр. ОСОБА_3 написаною на ім'я директора заводу встановлено, що він письмово звернувся до адміністрації заводу з проханням дозволити проживати в кімнаті йому та дружині за адресою АДРЕСА_1. Вказана заява була задоволена і відповідача з дружиною було поселено за вказаною адресою. Відповідачка ОСОБА_1 проживає в кімнаті і в даний час разом з гр. ОСОБА_2. який взагалі ніяких підстав до проживання в кімнаті позивача немає. Вказаний факт підтверджується письмовими заявами відповідачів, що вислані до суду на судове засідання на 31.03.2008 року, а також наданими суду квитанціями про оплату за проживання відповідачем ОСОБА_1
Таким чином, суд приходить до висновку, що хоча договір найму житлового приміщення сторонами в письмовій формі укладений не був, сторони вчинили дії направлені на його виконання, а саме позивач надав житлове приміщення відповідачам, а відповідачі прийняли його, користувалися ним та сплачували плату за користування, а тому зазначений договір є дійсним.
Частиною першою та другою ст. 218 ЦК України встановлено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
Згідно з наданим суду повідомленням, адміністрацією заводу відповідачі 20.08.2007 року був попереджений про необхідність виселення з Адміністративно-побутового корпусу позивача. Однак відповідачі в добровільному порядку відмовляються звільнити кімнату.
Частиною третьою ст. 825 ЦК України встановлено, що Договір найму частини будинку, квартири, кімнати (частини кімнати) може бути розірваний на вимогу наймодавця у разі необхідності використання житла для проживання самого наймодавця та членів його сім'ї. Наймодавець повинен попередити наймача про розірвання договору не пізніше ніж за два місяці.
У відповідності до вимог ст. 826 ЦК України у разі розірвання договору найму житла наймач та інші особи, які проживали у помешканні, підлягають виселенню з житла на підставі рішення суду, без надання їм іншого житла.
Згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 218, 317, 319, 391, 810,811,825,826 ЦК України, ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, - суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Виселити відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з кімнати АДРЕСА_1 в будівлі адміністративно-побутового корпусу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, без надання іншого житла.
Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ЗАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона 59.5 грн. судового збору та 7.5 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд протягом 10 днів з моменту його проголошення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги протягом 20 діб з моменту подачі заяви, а відповідачем протягом 10 діб з дня отримання рішення може бути подана заява про його перегляд до Печерського районного суду м. Києва.
Суддя: