Судове рішення #201645
У х в а л а

У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

                Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого

Присяжнюк  Т.І.,

суддів

Косарєва  В.І.,   Глоса  Л.Ф.,

за участю прокурора

Дев'ятка   В.В.

 

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  26 вересня 2006 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1. і ОСОБА_2. на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Луганської області від 6 квітня 2006 року, яким

 

                            ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

українця, громадянина України,

раніше судимого:

- 9 жовтня 1997 року за ст. ст. 102, 140 ч. 2, 2153 ч. 2, 42

КК України на 3 роки позбавлення волі;

- 1 грудня 2004 року за ст. ст. 309 ч. 2, 263 ч. 4, 185 ч. 3 і 4,

187 ч. 2, 3 і 4, 115 ч. 2 п. 6, 9, 13, 289 ч. 2, 348

КК України до довічного позбавлення волі

з конфіскацією всього майна,

                              засуджено:

 

         - за ст. 348 КК України на 13 років позбавлення волі;

         - за ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч. 2 п. 9, 12, 13 КК України на 14 років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначено 14 років 6 місяців позбавлення волі.

 

         На підставі ст. 71 КК України остаточно за сукупністю вироків призначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

 

                            ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,

українця, громадянина України,

судимого:

- 1 грудня 2004 року за ст. ст. 185 ч. 3, 187 ч. 3 і 4, 263 ч. 1

КК України на 10 років позбавлення волі

з конфіскацією всього майна,

                              засуджено:

 

         - за ст. 348 КК України на 10 років позбавлення волі;

         - за ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч. 2 п. 9, 12 КК України на 10 років 6 місяців позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначено покарання у виді 11 років позбавлення волі.

 

         На підставі ст. 71 КК України остаточно за сукупністю вироків призначено покарання у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

 

         Згідно з вироком суду, ОСОБА_1. і ОСОБА_2. визнано винними і засуджено за посягання на життя працівника міліції та замах на вбивство за попередньою змовою групою осіб з метою приховання іншого злочину за таких обставин.

 

         28 червня 2003 року, близько 2 години 30 хвилин ОСОБА_1 і ОСОБА_2 після вчинення розбійного нападу на кафе-бар “ІНФОРМАЦІЯ_3”, розташованого по вулиці АДРЕСА_1 Кременського району Луганської області та вбивства ОСОБА_1. працівника міліції у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, утікаючи з місця вчинення злочину, побачили службовий автомобіль Рубежанського ВДСО ВАЗ-2106, державний номерний знак НОМЕР_1, на якому прибула група затримання.

 

         ОСОБА_2 . і ОСОБА_1, маючи при собі обрізи мисливської рушниці, діючи за попередньою змовою групою осіб з метою укриття вчинених ними злочинів стали проводити направлені постріли у працівника міліції ОСОБА_3., який був у форменому одязі, з відстані 7 - 13 метрів.

     При цьому ОСОБА_2 провів два, а ОСОБА_1 чотири постріли з метою вбивства працівника міліції у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, але свій умисел не змогли довести до кінця з причин незалежних від їх волі, так як ОСОБА_3 сховався за автомобіль і стріляв в утікачів, а у ОСОБА_2 і ОСОБА_1 закінчилися набої.

 

         На вирок подані касаційні скарги.

 

         Засуджений ОСОБА_1 ., як видно із змісту його касаційної скарги, не заперечуючи правильності кваліфікації його дій за ст. 15 ч. 2,            ст. 115 ч. 2 п. 9, 12, 13 КК України, просить вирок в частині засудження за       ст. 348 КК України скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, не зазначаючи з яких підстав.

 

         Засуджений ОСОБА_2. просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, посилаючись на те, що суд неповно дослідив докази у справі, дав їм невірну оцінку і не вірно кваліфікував його дії.

         Стверджує, що у працівника міліції не стріляв і що його обріз був заряджений холостими набоями.

         Крім того зазначає, що суд не вручив копію обвинувального висновку та  безпідставно не задовольнив його клопотання про фіксацію судового розгляду технічними засобами.

 

         Заслухавши доповідача, думку прокурора про зміну вироку в частині призначення покарання на підставі ст. 70 КК України, оскільки сукупності вироків немає, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

 

         Суд правильно встановив фактичні обставини вчинених засудженими злочинів.

 

         Висновки суду грунтуються на доказах, детально викладених у вироку.

 

         Доводи касаційних скарг обох засуджених про те, що суд дав невірну оцінку доказам у справі і дійшов неправильного висновку про наявність у їх діях посягання на працівника міліції, - безпідставні.

 

         Так, як видно із показань потерпілого ОСОБА_3., після пострілу у ОСОБА_4., який був, як і він у форменому одязі, двоє невідомих вибігли із кафе-бару “ІНФОРМАЦІЯ_3” і провели постріли в його бік з вогнепальної зброї (т. 4, а. с. 27 - 28, т. 5 а. с. 35).

 

         У судовому засіданні ОСОБА_1 . показав, що після пострілу в чоловіка з автоматом, він ще провів чотири постріли в силует біля автомобіля (т. 5, а. с. 33 - 34).

 

         Засуджений ОСОБА_2 відмовився давати показання в судовому засіданні, але із його показань, які він давав на досудовому слідстві в присутності захисника видно, що він, побачивши як ОСОБА_1 провів постріли у працівника міліції вискочив із кафе-бару “ІНФОРМАЦІЯ_3”, де упав і провів два постріли у бік автомобіля (т. 1, а. с. 157 - 158).

 

         На місці події знайдено і вилучено обріз мисливської рушниці з двома стріляними гільзами 20-го калібру та ще чотири гільзи 12-го калібру.

 

         Вказаним доказам в сукупності з іншими доказами у справі суд дав належну оцінку і дійшов обгрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 посягали на життя працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.

 

         Ці їх злочинні дії вірно кваліфіковані за ст. 348 КК України.

 

         Вірною є кваліфікація дій засудженого ОСОБА_2 за ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч. 2    п. 9, 12 КК України, оскільки він з ОСОБА_1 за попередньою змовою вчинив посягання на працівника міліції ще і у зв'язку з укриттям іншого злочину, який вони вчинили цього ж дня у кафе-барі “ІНФОРМАЦІЯ_3”.

 

         Не грунтуються  на матеріалах справи доводи засудженого ОСОБА_2 про те, що суд порушив його право на захист, так як не вручив копію обвинувального висновку та не задовольнив його клопотання про фіксацію судового розгляду технічними засобами.

 

         Як видно із протоколу судового засідання, підсудному ОСОБА_2 повторно була вручена копія обвинувального висновку, яку він одержав раніше, але відмовився розписатися про це. (т. 5, а. с. 13, 32) і, крім того було задоволено його клопотання про фіксацію судового розгляду технічними засобами і носії цієї інформації приєднані до справи (т. 5, а. с. 13, 31 - 32).

 

         Покарання засудженим призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про особу кожного та обставин, що обтяжують і пом'якшують покарання.

 

         Разом з тим, перевіряючи справу колегія суддів знаходить підстави до зміни вироку в частині призначення покарання за сукупністю вироків, оскільки такі зміни не погіршуватимуть становище засуджених.

 

         Так, суд призначаючи покарання, допустився помилки, і призначивши покарання за сукупністю злочинів, безпідставно визначив його ще і за сукупністю вироків.

 

         Як видно із справи, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 вироком від 1 грудня 2004 року були засуджені за сукупністю злочинів, в тому числі і за цей злочин.

 

         Однак, ухвалою Верховного Суду України від 5 липня 2005 року названий вирок від 1 грудня 2004 року по епізоду вчинення злочину щодо потерпілого ОСОБА_3. було скасовано, а справу направлено на нове розслідування.

 

         Після нового розслідування справу направлено до суду, який, розглянувши її постановив даний вирок від 6 квітня 2006 року щодо тих же осіб.

         Оскільки злочин, за який ОСОБА_1 і  ОСОБА_2  засуджено, вчинений до постановлення вироку від 1 грудня 2004 року, то суд мав призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів за правилами ч. 4 ст. 70 КК України.

        Тому колегія суддів вважає за можливе змінити вирок суду в частині призначення покарання і визначити засудженим покарання не за сукупністю вироків, а за сукупністю злочинів.

       Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

                                                 у х в а л и л а:

 

          Касаційні скарги засуджених ОСОБА_1. і ОСОБА_2. залишити без задоволення.

 

         Вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Луганської області від 6 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1. і ОСОБА_2  . в порядку ст. 395 КПК України змінити.

 

         Замість призначеного їм покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України визначити покарання за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 ч. 4 КК України і вважати засудженими:

 

         ОСОБА_1 за сукупністю злочинів, передбачених ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч. 2 п. 9, 12, 13, ст. 348, ст. 115 ч. 2 п. 6, 9, 13, ст. 309 ч. 2, ст. 263 ч. 1, ст.185 ч. 3, 185 ч. 4, 187 ч. 2, 187 ч. 3, 187 ч. 4, ст. 289 ч. 2 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

         ОСОБА_2   за сукупністю злочинів, передбачених ст.  15 ч. 2, ст. 115 ч. 2 п. 9, 12, ст. 348, ст. 185 ч. 3, ст. 187           ч. 3, 187 ч. 4, ст. 263 ч. 1 КК України на 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

 

         Врешті названий вирок залишити без зміни.

 

                                                  С у д д і:

 

    Присяжнюк  Т.І.              Косарєв  В.І.                         Глос  Л.Ф.

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація