Справа № 2-2435/11          

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

          І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Донецьк                      13 грудня 2011 року

Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді :                                         Тараньової В.С.,

при секретарі судового засідання:                                         Рачек А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Будьоннівського районного суду м. Донецька з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказавши, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 24 липня 2004 року. Шлюб було зареєстровано Пролетарським відділом РАЦС м. Донецька. Від спільного проживання мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. В листопаді 2010 року ОСОБА_2 пішов з родини, забрав всі свої речі, і до теперішнього часу у родину не повертався, у зв’язку з чим позивачка просить суд розірвати шлюб між сторонами.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з’явилася, надавши клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог (ст.11 ЦПК України) суд встановив наступне:

Відповідно до свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 24 липня 2004 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження відділу РАЦС Пролетарського районного управління юстиції м. Донецька зроблено відповідний запис № 198, після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 присвоєно прізвище ОСОБА_2.

Як вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Будьоннівського районного управління юстиції м. Донецька 28.12.2004 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно зі ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею 105 Сімейного Кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.111 Сімейного Кодексу України суд вживає заходів до примирення подружжя.

Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України та постановою Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 N 11 проголошена Конституцією України охорона сім’ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Рішення про розірвання шлюбу суд приймає, якщо його подальше збереження є неможливим, у той час як підставою для встановлення режиму окремого проживання подружжя є неможливість чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані в силу ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд визнає, що між подружжям, внаслідок розладу виникли погані стосунки, однією родиною не проживають з листопада 2010 року, жоден з подружжя не бажає надалі підтримувати шлюб. За таких обставин суд дійшов висновку, що спільне проживання подружжя не можливе. Шлюб розривають вперше. Беручи до уваги сформовані взаємини між подружжям, причини розладу, тривалість їх окремого проживання, небажання кожного з них надалі підтримувати сімейні стосунки, що суперечитиме інтересам кожного з них, суд вважає, що збереження їхньої родини стало не можливим.

При прийнятті рішення про розподіл судових витрат та витрат, що сплачуються в дохід держави при реєстрації розірвання шлюбу, суд бере до уваги ступінь відповідальності кожного з подружжя в розпаді родини, враховує їхнє матеріальне становище, інші обставини справи та вважає за необхідне покласти судові витрати на обох сторін у рівних частках.

          Сплата позивачем судових витрат (судового збору у розмірі 8,50 грн. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. ) підтверджена документально.

На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 10,11, 60, 88, 208,209,212,213-215 ЦПК України , ст.ст.105, 109-112 Сімейного Кодексу України,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 24 липня 2004 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Пролетарського районного управління юстиції м. Донецька, актовий запис № 198, - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище «ОСОБА_1».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 19 (дев’ятнадцять) гривень 25 копійок

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів, з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подання в десяти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяті днів апеляційної скарги.

          У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: