Справа № 2-13

2008р.

РІШЕННЯ

           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня  2008 року  Герцаївський районний суд Чернівецької області  в складі:

      головуючого - судді:  Болгака Л.П.

      при секретарі:             Нікулау А.П.

      з участю адвокатів:    ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Герца справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про виселення з житлового будинку за неможливістю проживання,-

 В С Т А Н О В И В :

В січні 2008 року позивачка звернулася до суду  з указаним позовом, посилаючись на те, що відповідач по справі є ії бувший зять ОСОБА_2., який з 1991 по 2007 роки перебував в зареєстрованому шлюбі з ії дочкою ОСОБА_3 і весь час проживав в ії господарстві, яке розташоване в с.Молниця, Герцаївського району.

Після розірвання шлюбу відповідач продовжує проживати в ії господарстві, незваєаючи на те, що він для неї  зовсім чужа людина. На грунті неприязнених стосунків між ними часто виникають  сварки та  скандали, що створює неможливі умови для спільного проживання, в зв»язку з чим просить суд виселити відповідача з ії будинку.

 В судовому засіданні позивачка та ії представник позов підтримали і просять суд іх задовільнити в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав і пояснив, що позивачка приходиться йому, тещою. В ії господарстві він проживає як член сім»ї з 1991 року, тобто з моменту реєстрації шлюбу з ії донькою ОСОБА_3, вели спільне господарство.

В 2007 році шлюб між ними був припинений, але незважаючи на це він продовжує проживати  в господарстві позивачки, оскільки іншого житла у нього  не має, тим більше він за час спільного проживання в господарстві позивачки побудував літню кухню та інші господарські споруди. Останнім часом позивачка з метою його виселення провокує різні скандали, чинить перешкоди в користуванні житлом.

Суд, заслухавши пояснення  сторін та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

В судовму засіданні встановлено, що позивачка є власником спірного домогосподарства, про що свідчить витяг із державного реєстру об»єктів нерухомого майна під № 204199991( а.с.    )

Згідно ксерокопії особового рахунку за № 184 по Молницькій сільскій раді в домогосподарстві  позивачки значиться  зареєстрованими відповідач ОСОБА_2., як зять, дочка ОСОБА_3. та онучка ОСОБА_6. ( а.с.   ).

Крім цього, судом встановлено, що відповідч з 1991 року проживає в господарстві позивачки як член сім»ї і до  2007 року, тобто до розірвання шлюбу з донькою позивачки вели спільне  господарство. Тільки після розірвання шлюбу відповідач з метою уникнення скандалів тимчасово в господарстві позивачки не проживає.

Даний факт не заперечує сама позивачка і відповідач  і підтверджується показами свідків ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8 та іншими.

Таким чином, відповідач, як член сім»ї власника жилого будинку, згідно ст. 156 ЖК України набув право користуватись жилим  приміщенням нарівні з влансиком будинку, якщо при іх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Припинення сімейних відносин з влансиком будинку не позбавляє його права користування займаним приміщенням.

Згідно ст. 157 ЖК України членів сім»ї власника житлового будинку може бути виселено у випадках, передбачених ч.1 ст. 116 цього Кодексу, зокрема, якщо член сім»ї, який проживає разом систематично руйнують чи псують жиле приміщення або використовують його не за призначеннням, або систематичним порушенням правил  соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одному будинку, а заходи  запобігання і громадського впливу виявились безрзультативними, виселення винних  на вимогу власника проводиться без надання іншого жилого приміщення.

В судовому засіданні позивачка  не довела, а суд не встнановив зазначених в законі підстав для виселення відповідача.

Твердження позивчки про те, що відповідач безпричнно вчиняє дебоші, порушує правила соціалістичного співжитя, чим створєю неможливі умови сіпльного життя у ії власному будинку не можна визнати переконливими, оскільки, вони  спростовуються показами свідка ОСОБА_8., який суду показав, що працює дільничним інспектором міліції і останніх 2 роки обслуговував село, де проживають сторони. Дійсно між ними виникали спори, но вони, як правило, носять майновий характер.

В результаті дослідження матеріалів органів дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи судом встановлено, що спори виникали між бувшим подружжям ОСОБА_2 відносно майна, але не з позивачкою.

Крім цього, суд, оцінюючи твердження позивачки, встановив іх суперечливість. Зокрема в позовній заяві та в судовому засіданні позивачка  вказує, що відповідач протипраними діями створює для неї неможливі умови проживання у власній садибі і в добровільному порядку відмовляється виселитись і одночасно стверджує, що відповідач співмешкає з ОСОБА_7 де проживає.

З урахуванням наведеного суд вважає, що в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про його виселння із спірного будинку слід відмовити.

На підставі ст. 64,116, 156, 157ЖК України,  та ст.ст. 209, 218 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

               В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2про виселення з житлового будинку за неможливістю спільного проживання - відмовити.

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Чернівецької області через Герцаївський районний суд.

Суддя: підпис

Копія вірна: оригінал знходиться в справі.