ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
10.10.2006 року Справа № 19/164
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баннової Т.М.
суддів Медуниці О.Є.
Семендяєвої І.В.
за присутністю секретаря
судового засідання Сідорової О.А.
та представників сторін:
від позивача – Романюх Д.М., дов. від 03.01.2006 № 6
від відповідача – Ключнікова С.І., дов. від 21.01.2006 № 40
від ДВС – не прибув
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
„Луганське енергетичне об’єднання”
на ухвалу
господарського суду Луганської області
від 31.08.2006
на дії Відділу примусового виконання
рішень Державної виконавчої служби
Луганської області
у справі №19/164 (суддя Зюбанова Н.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
„Луганське енергетичне об’єднання” в особі Краснодонської філії
до відповідача Луганського обласного комунального підприємства по централізованому водопостачанню „Луганськводпром”
про стягнення 7826350 грн. 62 коп.
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Луганської області від 17.05.2004 у даній справі стягнуто з Луганського обласного комунального підприємства по централізованому водопостачанню „Луганськводпром” (далі –ОКП „Луганськводпром”) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об’єднання” в особі Краснодонської філії заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії у сумі 7826350 грн. 62 коп. та судові витрати в загальній сумі 1818 грн. На виконання вказаного рішення судом першої інстанції був виданий наказ від 04.06.2004.
28.07.2006 до місцевого господарського суду надійшла скарга відповідача на дії державного виконавця згідно ст.1212 Господарського процесуального кодексу України з доповненнями та уточненнями від 29.08.2006 за № 1474, в якій він просив скасувати арешт, накладений на розрахунковий рахунок № 37129705061200, що відкритий в УДК Луганської області, МФО 804013 на ім’я ОКП „Луганськводпром” (код 00191572).
Ухвалою місцевого господарського суду від 31.08.2006 скаргу відповідача задоволено; зобов’язано відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Луганської області (далі –ДВС) зняти арешт з грошових коштів у сумі 7828168 грн. 62 коп., які знаходяться на спеціальному реєстраційному рахунку ОКП „Луганськводпром” в УДК Луганської області, накладений постановою від 21.06.2006.
Мотивована ухвала вимогами ст. ст. 50, 63 Закону України „Про виконавче провадження”, Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 N 1232 ( далі –Положення про Державне казначейство України), п.п. 2.2.2 Порядку відкриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства, затвердженого наказом Державного казначейства України від 02.12.2002 N 221 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за N 976/7264 (далі –Порядок N 221), ст. ст. 25, 51, 78 Бюджетного кодексу України.
За системним аналізом вищевказаних нормативних документів суд першої інстанції дійшов висновку, що Державне казначейство України та його територіальні органи не є ані банками, ані кредитними установами (організаціями);
грошові кошти, які знаходяться на спеціальних реєстраційних рахунках суб’єктів господарювання в Державному казначействі України, або його територіальних органів є бюджетними коштами, і тому до них не можуть застосовуватися положення ст. 63 Закону України „Про виконавче провадження”.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об’єднання” звернулося до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу та прийняти нове рішення про відмову в задоволені скарги.
В обґрунтування апеляційної скарги її заявник посилається на порушення судом процесуальних та матеріальних норм права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, зокрема щодо власника коштів, на які було накладено арешт, і повноважень боржника відносно розпорядження коштами, які обліковуються на рахунку №37129705061200 в УДК Луганської області, та стверджує про безпідставне застосування судом першої інстанції ч.2 ст. 25, ч. 6 ст. 51, ст. 78 Бюджетного кодексу України.
Висновок суду першої інстанції стосовно того, що органи Державного казначейства України не є банками у розуміння законодавства, яке регулює безготівкові розрахунки і виконавче провадження, заявник скарги вважає помилковим, посилається на відсутність в бюджетному законодавстві заборони на примусове списання грошових коштів з бюджетних рахунків, відкритих відповідно до п.п. 2.2.3 п.2 Порядку N 221 з метою виконання рішень суду по зобов’язаннях підприємств. Мотивована апеляційна скарга вимогами ст. 327 Цивільного кодексу України, ст. ст. 63, 78, 136 Господарського кодексу України, ст. ст. 6, 50 Закону України „Про виконавче провадження”, ст. 7 Закону України „Про Національний банк України”, п.п. 1.3, 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/8976, Порядку N 221, Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 N 122 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2002 за N 594/6882, ст. ст. 2, 21 Бюджетного кодексу України.
ОКП „Луганськводпром” доводи заявника скарги оспорює, просить оскаржувану ухвалу господарського суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників сторін, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів не вбачає підстав для скасування або зміни ухвали місцевого господарського суду, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у ході здійснення виконавчого провадження по виконанню наказу по даній справі державним виконавцем винесено постанову від 25.07.2006, якою накладено арешт на кошти у розмірі 7828168 грн. 62 коп., що містяться на рахунку № 37129705061200 в УДК в Луганській області, та належать ОКП „Луганськводпром”.
Висновок суду першої інстанції, що здійснений за результатами розгляду скарги відповідача на дії ДВС щодо неправомірності накладення арешту на вказаний рахунок, судова колегія вважає обґрунтованим та таким, що відповідає нормам чинного законодавства.
Згідно ч. 3 ст. 63 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника –юридичної особи, що знаходяться в кредитних установах, в порядку, передбаченому цим законом.
Як встановлено місцевим господарським судом, на рахунку, що зазначений у постанові старшого державного виконавця від 25.07.2006, знаходяться державні кошти, що мають цільове призначення.
Вказаний рахунок був відкритий для проведення розрахунків відповідно до ст. 116 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” та постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2006 № 705 „Про затвердження Порядку перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення”, що була прийнята відповідно до вказаної статті Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” (далі –Порядок №705).
Згідно п. 3 Порядку №705 підставою для проведення розрахунків є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається між надавачами послуг та іншими підприємствами - учасниками розрахунків.
Про організацію взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2006 № 705 укладені договори від 10.07.2006 № 12/32-3 та № 12/02-1, сторонами у яких є Управління Державного казначейства в Луганській області, Головне фінансове управління Луганської облдержадміністрації, ОКП „Луганськводпром” тощо.
Позивач не є стороною вказаних договорів.
Ст. 7 Бюджетного кодексу України передбачено використання бюджетних коштів тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.
Нецільове використання бюджетних коштів є підставою для призупинення бюджетних асигнувань відповідно до п. 5 ч.1 ст. 117 Бюджетного кодексу України.
Твердження заявника скарги стосовно порушення судом норм цивільного законодавства та необґрунтованості його висновків про те, що державне казначейство не є банками у розумінні законодавства, яке регулює безготівкові розрахунки і виконавче провадження, спростовуються положеннями Законів України „Про Національний банк України” (ст. 7) та „Про банки і банківську діяльність” (ст. 2) тощо.
Орган державного казначейства згідно Положення про Державне казначейство України є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства фінансів і йому підпорядковується.
За вказаних обставин висновок суду першої інстанції щодо неправомірності винесення органом ДВС постанови про арешт бюджетних коштів, які мають цільове призначення, є обґрунтованим.
Отже, оскаржувана ухвала місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи, підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, п.1 ст. 103, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об’єднання” на ухвалу господарського суду Луганської області від 31.08.2006 по справі № 19/164 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Луганської області від 31.08.2006 по справі № 19/164 залишити без змін.
Головуючий суддя Т.М.Баннова
Суддя О.Є.Медуниця
Суддя І.В.Семендяєва