ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
10.10.2006 року Справа № 16/293(14/374)
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Медуниці О.Є.
суддів Семендяєвої І.В.
Парамонової Т.Ф.
Секретар судового засідання: Сідорова О.А.
за участю представників сторін:
від позивача Орлов В.І., голова, протокол №1
від 12.01.2006;
від відповідача Сланцицька О.Г., представник за
довіреністю б/н від 02.10.2006;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Виробничого кооперативу „Диск”,
м. Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 27.07.2006
по справі № 16/293(14/374)
(головуючий суддя – Шеліхіна Р.М.,
судді – Пономаренко Є.Ю., Василенко Т.А.)
за позовом Виробничого кооперативу „Диск”,
м. Луганськ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
„Бокрі”, м. Луганськ
про стягнення 121999 грн. 19 коп.
ВСТАНОВИВ:
Виробничий кооператив „Диск”, м. Луганськ, позивач у справі, звернувся з позовною заявою до господарського суду Луганської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Бокрі”, м.Луганськ, відповідач у справі, боргу за виконані роботи по договору підряду №12 від 20.07.2005 (далі - Договір) у сумі 111954 грн. 00 коп. та пені у сумі 10045 грн. 19 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 27.07.2006 у справі №16/293(14/374) у задоволенні позову відмовлено; судові витрати за подання позову покладені на позивача; повернуто позивачу оригінал рахунку від 31.07.2005 за його заявою; визнано недійсним Договір №12 від 20.04.2002 на виконання робіт (надання послуг), укладений між Виробничим кооперативом „Диск” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Бокрі”, оскільки він не відповідає вимогам закону на підставі правил ст.48 Цивільного кодексу УРСР від 1963 року.
В обґрунтування рішення місцевий господарський суд посилаючись на вимогами ст. 334 Цивільного кодексу УРСР від 1963 року зазначив, що позивач не довів суду обставин складання кошторису і виконання робіт у відповідності до проектно – кошторисної документації, необхідність складання якої вказана у Договорі і є невід’ємною частиною Договору.
Не погоджуючись з даним рішенням, позивач – Виробничий кооператив „Диск”, м. Луганськ, звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 14.08.2006, якою просить рішення господарського суду Луганської області від 27.07.2006 у даній справі скасувати через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Так скаржник вважає, що суд першої інстанції прийшов до невірного висновку про відсутність проектно – кошторисної документації, тоді як сторонами підписані зведені кошторисні розрахунки.
Крім того, на думку скаржника порушення ст.83 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд при прийнятті рішення вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивачем не заявлялася вимога про визнання недійсним Договору, а також він не надавав клопотання про це.
Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю „Бокрі”, м.Луганськ, відзивом б/н від 20.09.2006 з доводами апеляційної скарги не погоджується, просить рішення господарського суду Луганської області залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Позивач – Виробничий кооператив „Диск”, м. Луганськ, надав відзив №71 від 21.09.2006, яким підтримав вимоги апеляційної скарги, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Бокрі” борг за виконані роботи по договору підряду №12 від 20.07.2005 у сумі 111954 грн. 00 коп. (без урахування пені).
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 18.08.2006 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Виробничого кооперативу „Диск”, м. Луганськ, від 14.08.2006 на рішення господарського суду Луганської області від 27.07.2006 по справі №16/293(14/374) призначена судова колегія у складі: Медуниця О.Є. - суддя – головуючий, Бойченко К.І., Семендяєва І.В. – судді.
У зв’язку з відпусткою судді Бойченко К.І. розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 09.10.2006, на підставі ст.28 Закону України “Про судоустрій України” та ст.46 Господарського процесуального кодексу України, суддю Бойченко К.І. виключено із складу судової колегії по розгляду апеляційної скарги у даній справі та введено до складу судової колегії суддю Парамонову Т.Ф.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як на підставу своїх вимог позивач посилається на договір на виконання робіт (надання послуг) №12 від 20.04.2002 (далі - Договір) (а.с.9;Т.1).
На підставі Договору замовник (відповідач) замовив та зобов’язався прийняти виконані роботи підрядника (позивача) по розробці будівлі магазину „Ягідка” у м. Луганську по вул. Леніна, 54, а підрядник зобов’язався виконати роботи та здати їх відповідачу по акту приймання – передачі виконаних робіт.
Даний договір за своєю природою є договором підряду і правовідносини сторін за даним договором регулюються нормами Цивільного кодексу УРСР від 1963 року.
Стаття 332 Цивільного кодексу УРСР встановлює, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За приписами ст.334 Цивільного кодексу УРСР на виконання робіт, передбачених договором підряду, складається кошторис.
Як передбачено ст.846 Цивільного кодексу УРСР строки виконання робіт встановлюються у договорі підряду.
Порядок приймання та оформлення виконаних за договором підряду робіт встановлений ст.342 Цивільного кодексу УРСР.
Відповідно до ст.345 Цивільного кодексу УРСР замовник зобов'язаний оплатити виконану підрядчиком роботу після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлене законом або договором.
Пунктом 2.1 Договору встановлено, що вартість підрядних робіт визначається проектно – кошторисною документацією, підписаною обома сторонами по договору, і відповідно до складеного на підставі кошторису розрахунку, який є невід’ємним додатком до договору.
Зміна договірної ціни оформлюється додатковою угодою (п.2.2 договору).
Пунктом 5.2 Договору встановлено, що розрахунок за виконані роботи проводиться на підставі форми №КБ-2в шляхом перерахування суми вартості виконаних робіт на розрахунковий рахунок позивача на протязі 7 днів з моменту підписання відповідної форми №КБ-2в.
Сторонами за договором встановлено, що рахунки позивача оплачує відповідач в встановленому порядку (п.2.3 Договору).
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень.
Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи апеляційної скарги судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки вони документально не підтверджені, спростовуються матеріалами справи.
На підтвердження виконання підрядних робіт позивачем надано суду матеріали, які судова колегія оцінює критично виходячи з наступного.
Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва та локальний кошторис 2-1-1 замовником не підписані; в графі „затверджено” стоїть підпис невідомої особи, посада та призвище якої не зазначені (а.с.12-18,25-28;Т.1).
Довідка вартості виконаних робіт за липень 2002 року та акт приймання виконаних робіт за липень 2002 року підписані невідомими особами, призвище та посада яких не зазначені, а також вони не містять дати їх підписання, зазначено лише що роботи виконувались за липень 2002 року (а.с.19-24;Т.1).
Позивач надав оригінали документів для огляду в судове засідання апеляційної інстанції, серед яких відсутній оригінал довідки вартості виконаних робіт за липень 2002 року.
Листом від 10.10.2006 №04 позивач наполягає, що факт виконання ним робіт з будівництва нового трьохповерхового будинку на вул. Луніна, 54 підтверджується зовнішнім виглядом нового будинку, наявністю проекту робіт, частковим відображенням об’ємів робіт в рахунку 10.3 за 2002 рік.
Посилання позивача, як на непрямі докази виконання робіт по договору №12 від 20.07.2005, на табеля урахування робочого часу, а також на докази зазначені в листі від 10.10.2006 №04, судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки вони не стосуються правовідносин сторін по даній справі та не є належними доказами виконання підрядних робіт.
Отже суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність проектно – кошторисної документації, а за таких обставин, що позивач – заявник апеляційної скарги, не надав належних доказів відповідно до приписів чинного законодавства в обґрунтування викладених в апеляційній скарзі доводів.
Позивачем в судовому засіданні було також подано судовій колегії на огляд, акти приймання здачі робіт за їх етапами. Дані акти підписані невідомими особами, підписи печатками не завірені.
Отже, доводи скаржника за апеляційною скаргою про те, що неповно з’ясовані обставини справи не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією, оскільки суд першої інстанції врахував ті обставини і докази, що мають значення для справи.
За таких обставин пеня нарахована позивачем за несплату боргу за виконані роботи по договору на виконання робіт (надання послуг) №12 від 20.07.2005 не підлягає задоволенню.
Апеляційна інстанція не приймає до уваги доводи позивача стосовно того, що місцевий господарський суд при прийнятті рішення вийшов за межі позовних вимог.
Пунктом 1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов’язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
Отже, суд першої інстанції визнав недійсним договір на виконання робіт (надання послуг) №12 від 20.04.2002 тому, що він пов’язаний з предметом спору та суперечить законодавству України, тобто судом була застосована інша норма ніж та, на яку посилається скаржник.
На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 27.07.2006 по справі №16/293(14/374) ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судова колегія витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносить на заявника – Виробничий кооператив „Диск”, м.Луганськ.
У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Виробничого кооперативу „Диск”, м. Луганськ, б/н від 14.09.2006 на рішення господарського суду Луганської області від 27.07.2006 у справі №16/293(14/374) залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 27.07.2006 у справі №16/293(14/374) залишити без змін.
3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий О.Є.Медуниця
Суддя І.В. Семендяєва
Суддя Т.Ф. Парамонова