Справа № 2-1/08/05.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 березня 2008 року Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого-судді - Єфіменко Н.В..,
при секретарях - Бієнко О.С., Черненко М.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, спричинених дорожньо-транспортною пригодою, -
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2000року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, який у подальшому доповнив. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 20.06.2000 року о 13 годині 50 хвилин він, керуючи власним автомобілем «Москвич 2140» реєстр.НОМЕР_1, рухався по вул. Блюхера в напрямку вул. Барабашова у м. Харкові, а відповідачка ОСОБА_2, керуючи власним автомобілем ВАЗ -21093 реєстр.НОМЕР_2, рухалась у зустрічному напрямку. Внаслідок порушення відповідачкою Правил дорожнього руху України та її виїзду на зустрічну смугу руху, відбулось зіткнення з його автомобілем, який одержав механічні пошкодження. Просив стягнути з відповідача матеріальні збитки у сумі 1597грн.39 коп., компенсацію інфляції з червня 2000 року до теперішнього часу, три відсотки річних від суми матеріальних збитків, моральну шкоду у сумі 15.000 грн., судові витрати у сумі 132 грн., поштові витрати у сумі 38грн.71коп.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_4 проти позову заперечував, вважає вину відповідача у дорожньо-транспортній пригоді не доведеною. Зазначив, що зіткнення автомобілів сталось з вини позивача.
Відповідачка ОСОБА_2 від отримання судової повістки надісланої через відповідну житлово-експлуатаційну організацію відмовилась, що у відповідності до п.8 ст.75 ЦПК України надає суду право розглядати справу за її відсутності.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, матеріал по факту зіткнення транспортних засобів та наглядове провадження прокуратури м. Харкова № 99-135/00, вислухавши пояснення сторін, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав:
Судом встановлено що 20 червня 2000 року на вул. Блюхера в районі будинку № 15 у м. Харкові сталось зіткнення автомобілів «Москвич 2140» реєстр. НОМЕР_1, під керуванням власника - водія ОСОБА_1 та автомобілю ВАЗ -21093 реєстр. НОМЕР_2, під керуванням власника - водія ОСОБА_2
Постановою інспектора БДПС ДАІ ХДУ УМВСУ у Харківській області від 12.03.2003 року в порушенні кримінальної справи за фактом зіткнення вищевказаних автомобілів відмовлено.
Призначена ухвалою суду за клопотанням представника відповідача комплексна транспортно-трасологічна та автотехнічна експертиза, знята з виконання у зв'язку з несплатою відповідачем її вартості.
При цьому особисто відповідач була ознайомлена з ухвалою суду про призначення експертизи, знала про її вартість, що підтверджується клопотанням ОСОБА_2, поданим через канцелярію суду, яке міститься в матеріалах справи (т.2 а.с. 73;79).
Згідно вимог ст. 143 ЦПК України, у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд, залежно від того, хто з цих осіб ухиляється, а також яке значення для них має ця експертиз, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
З висновку спеціаліста-автотехніка ХНДІСЕ ім.. М.С. Бокаріуса № 4265 від 16.07.2001 року вбачається, що дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.п.10.1;14.2 в)11.4 ПДР України та з технічної точки зору знаходились у причинному зв'язку настанням події дорожньо-траспортної пригоди.
Суд не бере до уваги додатковий висновок спеціаліста-автотехніка № 3 від 06.02.2003 року ЗАТ «Український центр післяаварійного захисту «Експерт-Сервіс» виконаний ОСОБА_5, оскільки зазначена особа не входить до державного Реєстру атестованих судових експертів(т.1а.с.134).
При цьому якщо шкода, спричинена внаслідок зіткнення двох або більше джерел підвищеної небезпеки, то між собою володільці цих джерел розраховуються відповідно до ступеню вини, згідно ст. 440 ЦК України( в ред.1963р.).
З акту технічного огляду автомобілю «АЗЛК 2140» від 11.06.2000року та висновку дослідження спеціаліста - автотоварознавця № 001149 від 17.07.2000року вбачається, що сума матеріальних збитків, спричинених позивачу, внаслідок пошкодження його автомобілю, склала 1597 гривень 30 копійок.
В матеріалах справи відсутні чеки та квитанції на підтвердження витрат, понесених позивачем на відновлювальний ремонт належного йому автомобілю, а з довідки від 16.09.2003 року вбачається, що документи на автомобіль «АЗЛК 2140» здані до МРЕВ УДАІ УМВС у Харківській області, реєстр. номер відсутній.(т.2 а.с.47).
Таким чином, суд стягує з відповідача на користь позивача матеріальні збитки, спричинені пошкодження його автомобілю у сумі 1597грн.39 коп.
Крім того у відповідності до ч.1 ст.440-1ЦК України (в ред.1963р.) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача моральна шкода, завдана позивачу пошкодженням його майна.
Суд вважає безпідставно завищеною суму моральної шкоди зазначеної позивачем у розмірі 15.000 грн. і виходячи з засад розумності та справедливості, а також фактичних обставин у справі, позовні вимоги в цій частині задовольняє частково і стягує на користь позивача з відповідача 1000 гривень в компенсацію моральної шкоди.
Також у відповідності до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню на користь позивача документально підтверджені судові витрати у сумі 58грн.74 коп., які складаються з витрат по сплаті державного мита у сумі 51 грн., витрат на відправку телеграм на адресу відповідача з повідомленням про огляд автомобілю у сумі 7грн.74 коп.
Суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення компенсації інфляції, трьох відсотків річних від суми матеріальних збитків та поштових витрат у зв'язку з їх безпідставністю.
Також не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на проведення дослідження спеціаліста - товарознавця, оскільки як вбачається з акту № 001149 від 17.07.2000 р. зазначене дослідження проведене за направленням ВБДПС, а квитанцій про його сплату, як і калькуляції вартості вищезазначеного дослідження позивач суду не надав.
Керуючись ст.ст. 440,440-1ЦК України (в ред.1963р.), ст.ст. 10, 11, 60, 61,76, 88, 143, 212 - 215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, спричинених дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки у сумі 1597(одна тисяча п'ятсот дев'яносто сім)гривень 39 копійок, компенсацію моральної шкоди у сумі 1000 ( одна тисяча) гривень, судові витрати у сумі 58 (п'ятдесят вісім) гривень74 копійки.
В частині позовних вимог про стягнення компенсації згідно індексу інфляції та трьох відсотків річних - відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі протягом 10 днів після його проголошення до Київського районного суду м. Харкова заяви про апеляційне оскарження рішення суду та протягом наступних 20 днів, подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд, або в порядку ст. ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: підпис. Копія вірна. Суддя:
Секретар: