№2-а-844/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2011 року                                                                                                                     м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим   у складі головуючого, судді - Заболотної Н.М., при секретарі –Поляковій В.О.,   розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному  районі м. Сімферополя   Автономної Республіки Крим про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії,  

                                                                     в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду  із позовом до Управління пенсійного фонду України в Центральному  районі м. Сімферополя   АР Крим про визнання дій  неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії.  Свої вимоги позивач мотивує тим, що має статус «дитина війни»та згідно зі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання 30% підвищення  до пенсії,  яка  відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте, йому підвищення до пенсії не сплачується в розмірі передбаченому законом, у зв’язку з чим просить позов задовольнити та  визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача зробити перерахунок та виплатити недоотримане підвищення до пенсії з розрахунку  30% мінімальної пенсії за віком з 01.06.2010 року по цей час в розмірі 984 грн. 90 коп. та виплачувати його в розмірі, передбаченому законом у майбутньому.

Ухвалою суду від 23.12.2010 року позовні вимоги в частині визнання дій відповідача неправомірними, зобов'язання відповідача зробити перерахунок та виплатити недоотримане підвищення до пенсії за період з  01.06.2010 року по 17.06.2010 року залишені без розгляду.

Справа розглядається відповідно до положень статті  183-2  Кодексу адміністративного судочинства України.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус "дитина війни", Пенсійний фонд України в Центральному  районі м. Сімферополя  виплачував йому передбачене Законом України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії  у спірний період в розмірі  - 49,80грн.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-IV від 18.11.2004 року, в редакції, яка діяла з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року №489-V зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29,36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7,9,12,13,14,23,29,30,39,41,43,44,45,46 статті 71, статей 98, 101,103,111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) зазначив, що зупинення Закону України "Про Державний бюджет України", інших законів України, щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1,3 ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 8, ч. 2 ст. 19, ст.ст. 21,22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам 1,2,3 статті 95 Конституції України. Зазначеним рішенням визнані неконституційними положення, зокрема: пункту 12 статті 71, статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Підпунктом 2 пункту  41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28.12.2007 текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладений в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни".

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 п.п.2 п. 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28.12.2007 визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року діє у редакції, згідно з якою дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Положення частини 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до розрахунку інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті визначення розміру мінімального розміру пенсії за віком.

Мінімальна пенсія в розмірі 19,91 грн., встановлена для нарахування соціальних надбавок Постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету", не підлягає застосуванню для соціальної допомоги дітям війни, яка виплачується до пенсії, оскільки виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суперечить нормам діючого законодавства.

Право на отримання державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-ІV від 18.11.2004 року, не залежить від розміру доходів отримувача, наявності механізму реалізації чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.

Статтею 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня - 695 гривень, з  1 квітня  -  706  гривень,  з 1 липня - 709 гривень,  з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.  Статтею 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 січня встановлений  в розмірі 750 гривень.

Таким чином, відповідач здійснював виплату підвищення до пенсії позивачу в розмірі меншому, ніж передбачено законом.

                Суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у порядку, передбаченому статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а не стягнути з відповідача конкретну суму, у зв’язку з тим, що єдиним органом, якому надано виключне право нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги є  відповідне Управління Пенсійного фонду України.

                   Оскільки відповідач здійснював виплати в межах виділеного  фінансування, його дії не можна вважати неправомірними  і в задоволенні цієї частини позовних вимог належить відмовити.

Як вбачається з позову, позивач просить зобов’язати відповідача у майбутньому проводити нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до положень статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України до   адміністративного   суду   має  право  звернутися  з адміністративним позовом особа,  яка вважає, що порушено її права, свободи  чи  інтереси у сфері публічно-правових відносин.

    Таким чином, вимоги про зобов'язання відповідача нараховувати щомісячно підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії на майбутнє задоволенню не підлягають, оскільки права позивача ще  не порушені.

    На підставі вищевикладеного, керуючись  Конституцією України, Законом України "Про соціальний захист дітей війни", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, ст.ст. 9-12,17,18,71,72,99 ч.2, 94 ч.3, 162, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд   

ПОСТАНОВИВ:

  Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному  районі м. Сімферополя   Автономної Республіки Крим  - задовольнити частково.

  Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Центральному  районі м. Сімферополя   Автономної Республіки Крим перерахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни на підставі ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”  у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з  18.06.2010 року по 18.01.2011 року, за вирахуванням виплачених за цей період сум.

  В задоволенні іншої частини позовних вимог –відмовити.

       На постанову може бути подана апеляція в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі протягом 10 днів із дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті  160  цього  Кодексу,  а  також  прийняття  постанови  у  письмовому  провадженні апеляційна  скарга подається  протягом  десяти  днів  з  дня  отримання  копії
постанови.

Суддя                                                                                                                                       Заболотна Н.М.