Справа №2-а-854\11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

11 січня 2011 року                                                                                     м. Сімферополь

Суддя Центрального районного суду м. Сімферополя АРК Благодатна О.Ю. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, відповідно до  вимог  Закону  України "Про соціальний  захист дітей  війни", -    

В С Т А Н О В И В:

Позивач 20.12.2010 р. звернулась до суду із вказаним позовом. У позові позивач зазначила, що має правовий статус дитини війни відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідач має виплачувати ії підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», однак таке підвищення протягом 01.06.2010 по 20.12.2010 р. в повному обсязі не виплачується. Просить суд поновити строк звернення до суду, визнати бездіяльність відповідача протиправною за період з 01.06.2010 р. по 20.12.2010 р., зобов’язати відповідача здійснити нарахування та доплату підвищення до пенсії як дитині згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 01.06.2010 р. та забезпечити соціальної допомоги з 01.06.2010 року.

Ухвалою суду від 20.12.2010 року позовні вимоги про зобов’язання відповідача здійснити нарахування та доплату підвищення до пенсії з 01.06.2010 р. по 20.06.2010 р. включно залишено без розгляду у зв’язку з пропуском строку звернення до суду. В іншій частині позовних вимог відкрито провадження у справі.   

Позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.   

Позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення НОМЕР_1 та довідкою УПФ України в Центральному районі м. Сімферополя.   

Згідно довідки про розмір отриманого позивачем підвищення до пенсії, виданої УПФ України в  Центральному районі м. Сімферополя, підвищення до пенсії як дитині війни нарахована та виплачено у розмірі 10% мінімальної пенсії за віком.   

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від  18 листопада 2004 року № 2195-IV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.   

Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.   

Посилання відповідача на те, що величина мінімальної пенсії за віком не застосовується до правовідносин, встановлених Законом  України «Про соціальний захист дітей війни», суд не бере до уваги, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком є єдиною соціальною гарантією для усіх непрацездатних громадян, та відповідно до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000р. №2017 та до Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15.07.1999р. №966 він не може бути меншим за прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, оскільки обмеження цих норм тягне за собою не тільки порушення права позивача, встановленого спеціальним законом, а ще й порушення його конституційних прав, передбачених ст. ст. 22, 46, 48 Конституції України.   

Статтею 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»від 27 квітня 2010 року (із змінами від 13 травня 2010 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня —695 гривень, з 1 квітня —706 гривень, з 1 липня —709 гривень, з 1 жовтня —723 гривень, з 1 грудня —734 гривень.   

Враховуючи, що ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є чинною у наведеній вище редакції на цей час і відповідачем до цього часу не застосовується, то позовні вимоги за період з 20.06.2010 року по день розгляду справи судом –20.12.2010 року є обґрунтованими.   

Вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача здійснювати нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком в подальшому не підлягають задоволенню з наступних підстав.   

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.   

Оскільки вимоги позивача стосуються спонукання відповідача вчинити певні дії у майбутньому, то у суду на теперішній час відсутній предмет розгляду, тобто рішення, дія чи бездіяльність відповідача, які необхідно перевірити на предмет відповідності вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України. Таким чином, відповідно до наведеної норми, судовому захисту підлягають порушені права, а не ті, які в майбутньому можливо будуть порушені.   

Згідно ст. 94 ч.1 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України стягуються судові витрати у розмірі 01 грн.70 коп.   

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 19, 22, 46 Конституції України, ст.ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі № 1-28/2008 № 10-рп/2008, керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 99, 100, 158-163 КАС України, суд,-        

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний  позов ОСОБА_2 задовольнити частково.    

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя щодо невиплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії у передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»розмірі за період з 20 червня 2010 року.   

Зобов’язати відповідача Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя провести донарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни  ОСОБА_2, відповідно до  вимог  Закону  України "Про соціальний  захист дітей  війни"  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 20.06.2010 року по 20.12.2010 року, з урахуванням сплачених раніше сум щомісячної державної соціальної  допомоги, як дитині війни.    

Стягнути з Державного бюджету України на користь  ОСОБА_2 1 грн. 70 коп. у відшкодування судового збору.

У задоволенні іншої частини заявлених вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Центральний районний суд м. Сімферополя протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.   

Суддя: