Справа №  2-719/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22.12.2011 року            Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого:    Бабоїд О.  М.  

за участю      

при секретарі -   Чуприк Д.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Тараща цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 , третя особа:        про  визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з даним позовом.

В судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, проте в позовній заяві вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розглядати справу без його участі та без фіксування судового процесу технічними засобами.

Судові витрати бере на себе.

Відповідачка в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи належно повідомлена, про причини неявки суд не повідомила, проте надала до суду нотаріально посвідчену заяву, в якій вказала, що позов визнає в повному обсязі, просить розглядати справу без її участі та без фіксування судового процесу технічними засобами.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року, не склавши заповіту, помер ОСОБА_3, який проживав та був зареєстрований до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1.

Після його смерті залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого в АДРЕСА_1, 1929 року побудови, вартістю 65691 грн, на  земельній ділянці 0,50 га.

Спадкоємцями за законом були  його дружина та дочка.

Інших спадкоємців за законом та за заповітом не має.

Дружина, ОСОБА_4, яка після свого чоловіка фактично прийняла спадщину, оскільки на день його смерті проживала  в цьому будинку і продовжувала проживати до дня своєї смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 року, заяви про відмову від прийняття спадщини в шестимісячний строк не подавала.

Дочка, відповідачка по справі, яка спадщину не прийняла, оскільки з спадкодавцем спільно не проживала та заяви до нотаріуса не подавала.

Стаття 1268 ч. 5 ЦК України передбачає, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

15.02.2010 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений виконавчим комітетом Лісовицької сільської ради Таращанського району Київської області, зареєстрований в реєстрі за № 08, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла своєму внукові – ОСОБА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 померла.

Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого в АДРЕСА_1, 1929 року побудови, вартістю 65691 грн, на  земельній ділянці 0,50 га, що належав ОСОБА_3, який ІНФОРМАЦІЯ_1 року, щодо якого вона фактично прийняла спадщину але юридично не оформила та приватизованої земельної ділянки.

Спадкоємцями після її смерті  за законом є дочка,  за заповітом  внук.

Інших спадкоємців за законом та за заповітом не має.

Дочка, відповідачка по справі, 19.10.2011 року відмовилась від прийняття спадщини, подавши до Таращанської державної нотаріальної контори заяву.

Внук, позивач по справі, своєчасно прийняв спадщину, 14.09.2011 року, звернувшись до Таращанської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Крім того він на момент смерті спадкодавця і після її смерті постійно проживав в даному будинку.

Стаття 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявляв відмову від неї.

17.11.2011 року позивач отримав Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на приватизовану земельну ділянку. У видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок йому було відмовлено, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на нього і йому рекомендовано звернутися до суду.

Стаття 1276 ЦК України передбачає, що якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов’язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Отже, право на спадкування після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, переходить до позивача в порядку спадкової трансмісії.

За таких обставин позов підлягає  до задоволення.

Вказані обставини суд встановив з матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.

Судові витрати позивач бере на себе.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-61, 88, 130, 174, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 1223, 1258, 1261, 1268, 1270, 1273 - 1276 ЦК України,  суд,-

вирішив:

 Позов задовольнити.

Визнати  за ОСОБА_1 право власності на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого в АДРЕСА_1, 1929 року побудови  вартістю 65691 грн на  земельній ділянці 0,50 га, що належав на праві власності  ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, в порядку спадкової трансмісії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Таращанський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий:Бабоїд О. М.