ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" жовтня 2011 р. Справа № 2a-2316/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Панікара І.В.
при секретарі Богусевич А.С.
за участю сторін:
представника позивача: Гавадзина М.В.,
представника відповідача: не з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: державної податкової інспекції в Тисменицькому районі
до відповідача: ФОП - ОСОБА_2
про стягнення заборгованості в сумі 5132,78 грн,-
ВСТАНОВИВ:
18 липня 2011 року державна податкова інспекція в Тисменицькому районі (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до ФОП - ОСОБА_2 (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 5548,86 гривень.
Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті податку на додану вартість в сумі 5132,78 грн. та єдиному податку в розмірі 416,08 грн. Загальна сума заборгованості становить 5548,86 гривень.
10.10.2011 року представником позивача надано суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просить задовольнити позовні вимоги у спосіб стягнення з відповідача 5132,78 грн. з розрахункових рахунків, що є наявними у банківських установах та за рахунок готівки відповідача.
Позовні вимоги в судовому засіданні представником позивача підтримано повністю з мотивів викладених безпосередньо в адміністративному позові та заяві про уточнення позовних вимог. Окрім того, представник пояснив, що сума 5132,78 грн. це заборгованість по сплаті податку на додану вартість.
Відповідач повторно в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлений, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, наявними в матеріалах справи, своїм правом на подання заперечення на адміністративний позов не скористався, не повідомив суд про причини неприбуття та не направив жодних заяв про відкладення справи чи проведення судового розгляду без його участі.
Відповідно до вимог статті 128 КАС України повторне неприбуття в судове засідання без поважних причин відповідача чи його представника або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, оцінивши та дослідивши письмові докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про податкову службу", податкові органи мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).
Податковим кодексом України визначені види податків та зборів, які є обов’язковими до сплати на усій території України. Згідно підпункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, та відповідно до вимог статті 36 Податкового кодексу є податковим обов’язком. Податковий обов’язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
В пункті 3 частини 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” визначено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до вимог підпункту 7.8.1. пункту 7.8. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.
Згідно статті 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181–ІІІ “Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами” податкове зобов’язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Узгоджена сума податкового зобов’язання визнається сумою податкового боргу, про який податковий орган повідомляє платника податків шляхом надіслання податкових вимог.
Судом встановлено, що відповідач як суб’єкт підприємницької діяльності зареєстрований 12.05.2005 року та взятий на облік у ДПІ 18.05.2005 року.
30.11.2009 року відповідач отримав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до поданої декларації по податку на додану вартість за четвертий квартал 2010р., за відповідачем рахується заборгованість по сплаті податку на додану вартість на суму 5132,78 грн. Заборгованість по сплаті податку на додану вартість виникла внаслідок несплати відповідачем узгодженої суми податку, а також несвоєчасній сплаті узгодженої суми податку.
Відповідно до вимог статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти та майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідачем нарощено податкове зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 5132,78 гривень, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника станом на 30.09.2011 року та іншими матеріалами справи.
Доказів, які б свідчили про сплату податкового боргу відповідач суду не надав, доводи позивача не спростував.
Враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, податковий борг відповідачем не погашено, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5132,78 гривень за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належать відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках відкритих у банківських установах.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 < Текст > Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ФОП - ОСОБА_2 (код НОМЕР_1), АДРЕСА_1, в доход Державного бюджету заборгованість в сумі 5132,78 грн. (п"ять тисяч сто тридцять дві гривні сімдесят вісім копійок) за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належать відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках відкритих у банківських установах.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Панікар І.В.
Постанова складена в повному обсязі 14.10.2011 року.