Категорія №8
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 грудня 2011 року Справа № 2а-10870/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Пляшкової К.О.,
при секретарі: Зацепіній Ю.В.
за участю
позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 05.12.2011),
відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 1/10 від 04.01.2011),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-Комерційний Союз 2006» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
18 листопада 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-Комерційний Союз 2006» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, у якому позивач просив:
- визнати незаконними та протиправними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо проведення та оформлення результатів позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «ТКС 2006» за грудень 2010 року;
- визнати незаконними та протиправними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо видалення даних про задекларовані ТОВ «ТКС 2006» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань за грудень 20120 року із «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»;
- зобов'язати Ленінську МДПІ у м. Луганську поновити задекларовані ТОВ «ТКС 2006» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань за грудень 2010 року у «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «ТКС 2006» у січні 2011 року подало до Ленінської МДПІ у м. Луганську декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року з додатками, та у лютому 2011 року - уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2010 року, в яких було задекларовано дані про певні податкові зобов'язання з ПДВ та задекларовано певний податковий кредит. Задекларовані показники відповідають обсягу фактично здійсненних господарських операцій з постачання та отримання товарів/послуг у грудні 2010 року.
04.11.2011 позивачем отримано акт перевірки від 17.03.2011 № 92/23/34525163 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «ТКС 2006», код за ЄДРПОУ 34525163, з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.12.2010».
У висновках акту перевірки зазначено про нікчемність угод та порушення Позивачем п.3 ст.5 та п.1 ст.7 Господарського кодексу України, п.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», із змінами та доповненнями, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, в результаті чого позивачем у грудні 2010 року завищено податковий кредит у сумі 3501112,00 грн. та занижено податкове зобов'язання у сумі 3742412,00 грн. Податкових повідомлень-рішень з цього приводу позивач не отримував.
Позивач вважає дії відповідача щодо проведення перевірки незаконними і протиправними, а відтак і акт перевірки таким, що підлягає скасуванню з таких підстав.
В акті перевірки зазначено, що відповідачем на адресу позивача направлено запит від 07.02.2011 № 4935/16-25. Вказаний запит на адресу позивача взагалі не надходив, що, на думку позивача, свідчить про відсутність підстав для проведення документальної позапланової перевірки.
Позивач вважає, що наказ № 428 від 16.03.2011 є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на те, що запит від 07.02.2011 № 4935/16-25 взагалі не надходив на адресу позивача.
Це свідчить про те, що посадові особи відповідача діяли всупереч вимогам Податкового кодексу України та провели перевірку без витребування пояснень та їх документальних підтверджень, як це вимагає п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України.
З акту перевірки вбачається, що перевірку проведено без вивчення документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, а також те, що в акті зазначено непідтверджена інформація та припущення, що є неприпустимим.
Разом з тим, у грудні 2010 року позивач здійснював закупівлю товарів промислової групи у ТОВ «Автодорожник-Плюс», ТОВ «Біос-01», ПП «Бриз», ТОВ «Веселка», ТОВ «Дор-Транс», ТОВ «Луганськбудлепс», ПП «ВФ «Надія», ТОВ «Резон-Дон», ТОВ «Таргус», ТОВ «Універсал-Трейд» тощо. Транспортування товару, згідно укладених з покупцями угод, здійснювалося за їх рахунок. Кожна угода закупівлі товару підтверджена первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, розрахунковими документами.
Висновки акта перевірки про нікчемність правочинів між позивачем та його контрагентами, та, як наслідок, висновки щодо завищення податкового кредиту та податкових зобов’язань у грудні 2010 року зроблені без використання жодного первинного документа, документів бухгалтерського та податкового обліку.
Висновки акта перевірки спричинили внесення змін до облікових даних позивача. Дані щодо завищення позивачем податкового кредиту та податкових зобов’язань внесено до усіх інформаційних та звітних баз податкового органу, чим фактично спростовано факт декларування позивачем певних сум податкового кредиту та податкових зобов’язань за грудень 2010 року.
Необґрунтовані, на думку позивача, висновки відображені, зокрема у «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, що діє на рівні ДПА України».
Фактично «Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, що діє на рівні ДПА України» є джерелом інформації для податкових органів, в якій відображаються задекларовані платниками дані щодо обсягів придбання і продажу товарів/послуг по всьому ланцюгу постачання. Розбіжності у задекларованих контрагентами даних податкові органи використовують як підставу для проведення позапланових перевірок одного з контрагентів.
Видалення даних щодо задекларованих позивачем сум податкового кредиту та податкових зобов’язань за грудень 2010 року із «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, що діє на рівні ДПА України» порушує права та охоронювані законом інтереси ТОВ «ТКС 2006», та породжує для позивача обов’язок задекларувати дані щодо здійснених у грудні 2010 року операцій купівлі-продажу товарів/робіт/послуг.
Зазначені дії відповідача висвітлюють ТОВ «ТКС 2006» як несумлінного підприємця, негативно впливають на ділову репутацію, що впливає на довіру контрагентів підприємства, подальшу роботу в цілому та, як наслідок, до неотримання прибутку.
На підставі викладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, пояснення надав аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення (том 4 а.с.96-98), у яких зазначено, що головним державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби І рангу відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Ленінської МДПІ у м. Луганську, на підставі п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового Кодексу України та відповідно до наказу Ленінської МДПІ у м. Луганську від 16.03.2011 № 428, проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «ТКС 2006», код за ЄДРПОУ 34525163 з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.12.2010.
Так, управлінням податкового контролю юридичних осіб Ленінської МДПІ у м. Луганську направлено посадовим особам ТОВ «Торгово-Комерційний Союз 2006» запит від 07.02.2011 № 4935/16-25 щодо здійснення господарських операцій, постачання товарів, послуг, повноти декларування податкових зобов'язань/правомірності формування податкового кредиту платником ПДВ та документальне підтвердження. Станом на 16.03.2011 пояснення та документи податкового та бухгалтерського обліку не надані.
ТОВ «ТКС 2006» завищено податковий кредит з ПДВ по операціях з придбання товарів, робіт та послуг в сумі 3 501 112 грн., в тому числі за грудень 2010 року у сумі 3501 112 грн. у зв'язку з тим, що підприємством не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкового кредиту з ПДВ по операціях з придбання товарів, робіт та послуг: головні книги, журнали-ордери та картки рахунків №№ 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», 64 «Розрахунки по податкам і платежам», 68 «Розрахунки по іншим операціям», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» та первинних документів для них, податкові накладні на придбання, реєстри отриманих податкових накладних, прибуткові накладні, тощо.
Перевіркою встановлені порушення п.3 ст.5 та п.1 ст.7 Господарського Кодексу України; п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 завищено податковий кредит у сумі 3501112 грн., та занижено податкове зобов'язання у сумі 3742412 грн.
Враховуючи те, що у ТОВ «ТКС 2006» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, невиконані обов'язки зі сплати податкових зобов'язань, згідно до ч.1, 5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, угоди з вищезазначеним підприємством, є нікчемними.
Представник відповідача також зазначив, що актами перевірки ТОВ «ТКС 2006» для позивача не встановлено будь-якого обов'язку, не порушено конкретних прав платника податків.
За таких обставин представник відповідача у задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.
У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст.2 КАС України у справах про оскарження рішень суб’єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-Комерційний Союз 2006» (далі – ТОВ «ТКС 2006»), код ЄДРПОУ 34525163, зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 21.07.2006 за № 1 382 107 0007 009116 ( том 1 а.с.20) та перебуває на податковому обліку у Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську з 21.07.2006 за № 74 (том 1 а.с.22).
Відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» (який був чинним до 01 січня 2011 року) ТОВ «ТКС 2006» зареєстровано платником податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість –345251612361.
16.03.2011 начальником Ленінської МДПІ у м. Луганську відповідно до п.п.78.1.1 п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України прийнято наказ № 428 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість ТОВ «ТКС 2006», код ЄДРПОУ 34525163 за період з 01.12.2010 по 31.10.2010 (том 4 а.с.116).
Вищевказаний наказ разом з повідомленням про проведення з 16.03.2011 по 22.03.2011 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТКС 2006», код ЄДРПОУ 34525163 з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 направлено позивачу рекомендованої кореспонденцією з повідомленням та отримано останнім 18.03.2011, про що свідчить підпис уповноваженої особи на корінці поштового відправлення (том 4 а.с.117).
Відповідно до наказу Ленінської МДПІ у м. Луганську від 16.03.2011 № 428 проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «ТКС 2006», код ЄДРПОУ 34525163 з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт № 92/23/34525163 від 17.03.2011 (том 1 а.с.23-37).
Як зазначено у висновках акта перевірки № 92/23/34525163 від 17.03.2011, перевіркою встановлені порушення ТОВ «Торгово-Комерційний Союз 2006»:
- п.3 ст.5 та п.1 ст.7 ГК України, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 завищено податковий кредит у сумі 3 501 112,00 грн. та занижено податкове зобов’язання у сумі 3 742 412,00 грн.;
- враховуючи те, що у ТОВ «ТКС 2006» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не виконані обов’язки зі сплати податкових зобов’язань, згідно з ч.1, 5 ст.203, п.1, 2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, угоди з вищезазначеним підприємством, є нікчемними.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено ст.78 ПК України.
Так, відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, у разі якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливість порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Особливості проведення документальної невиїзної перевірки встановлено ст.79 ПК України.
Так п.79.1 ст.79 ПК України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Як вбачається з акта перевірки, управлінням податкового контролю юридичних осіб Ленінської МДПІ у м. Луганську директору ТОВ «ТКС 2006» направлено запит від 07.02.2011 № 4935/16-25 щодо здійснення господарських операцій, постачання товарів, послуг, повноти декларування податкових зобов’язань, правомірності формування податкового кредиту платником ПДВ та їх документальне підтвердження. Підприємством не надані пояснення та підтверджуючі документи по взаємовідносинам з контрагентами за грудень 2010 року.
Ухвалами суду від 21.11.2011 та від 05.12.2011 Ленінську МДПІ у м. Луганську зобов’язано надати до матеріалів справи запит від 07.02.2011 № 4935/16-25 разом з доказами його надіслання та отримання ТОВ «ТКС 2006».
На вимогу суду представником відповідача до матеріалів справи надано запит від 07.02.2011 № 4935/16-25. Разом з тим, представником відповідача у судове засідання не надано доказів надіслання цього запиту та його отримання ТОВ «ТКС 2006».
Як повідомив представник відповідача, такі докази він надати не може, оскільки запит було надіслано простою кореспонденцією.
Представник позивача у судовому засіданні повідомив суду, що запит від 07.02.2011 № 4935/16-25 ТОВ «ТКС 2006» не отримувало.
Представником відповідача такі твердження представника позивача належними та допустимими доказами не спростовано.
З огляду на те, що підставою для здійснення позапланової документальної невиїзної перевірки є ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, як про це зазначено у п.78.1 ст.78 ПК України, а також те, що відповідний запит ТОВ «ТКС 2006» не отримано, суд приходить до висновку, що відповідачем наказ про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки № 428 від 16.03.2011 прийнято з порушенням ст.ст.78, 79 ПК України, за відсутності законних підстав для проведення такої перевірки, а відповідно підстав для прийняття цього наказу.
Крім того, у судовому засіданні встановлено, що наказ про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки № 428 від 16.03.2011 разом з повідомленням про проведення перевірки, надісланий позивачу рекомендованою кореспонденцією тільки 17.03.2011 та отриманий ТОВ «ТКС 2006» тільки 18.03.2011, тобто вже після закінчення перевірки та складення відповідного акта.
З урахуванням вищевказаного, суд погоджується з доводами позивача про те, що такі дії відповідача порушують права позивача як платника податків, оскільки фактично Ленінська МДПІ у м. Луганську позбавлено ТОВ «ТКС 2006» таких прав:
- бути присутнім під час проведення перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом (п.п.17.1.6 п.17.1 ст.17 ПК України);
- вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків (п.п.17.1.8 п.17.1 ст.17 ПК України).
Крім того, не надіслання ТОВ «ТКС 2006» відповідного запиту та несвоєчасне отримання ТОВ «ТКС 2006» наказу про проведення перевірки та повідомлення проведення перевірки призвело до того, що платник податків був позбавлений можливості надати до податкового органу документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що наказ № 428 від 16.03.2011 про проведення перевірки є протиправним.
Прийнявши наказ № 428 від 16.03.2011 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та здійснивши перевірку ТОВ «ТКС 2006» з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов’язань з податку на додану вартість за грудень 2010 року, за відсутності законних підстав, відповідач своїми діями порушив права платника податків та свій обов’язок щодо дотримання Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими Законами України, іншими нормативними актами (п.п.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України).
Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Обов’язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов’язків, їх зміни чи припинення.
Наказ керівника податкового органу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки видається ним на реалізацію своїх повноважень, передбачених п.79.2 ст.79 ПК України. Видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов’язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні п.1 ч.2 ст.17 КАС України.
Визнання акта суб’єкта владних повноважень протиправним як способу захисту порушеного права позивача застосовується у тих випадках, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.
Скасування ж акта суб’єкта владних повноважень означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням. За змістом ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час прийняття рішення про скасування незаконного рішення суб’єкта владних повноважень має право визначити, з якого моменту відповідне рішення втрачає чинність.
Суд визначає, що рішення суб’єкта владних повноважень є скасованим з моменту набрання постановою законної сили, тобто лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти, оскільки інакше буде заподіяно значно більшої шкоди суб’єктам правовідносин порівняно з відвернутою.
З урахуванням викладеного застосування різних способів захисту порушеного права позивача – визнання спірного акта протиправним або скасування такого акта – повинно відбуватися з урахуванням конкретних обставин справи в кожному окремому випадку.
Зважаючи на обставини справи, суд вважає за необхідне, для повного захисту прав та інтересів позивача, про захист яких він просить, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним наказ Ленінської МДПІ у м. Луганську № 428 від 16.03.2011 «Про призначення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «ТКС 2006», код за ЄДРПОУ 34525163, з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.12.2010», оскільки саме такий спосіб захисту порушених прав позивача відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право позивача.
Внаслідок того, що наказ № 428 від 16.03.2011 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТКС 2006» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 визнаний судом протиправним, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «ТКС 2006», код ЄДРПОУ 34525163, оскільки саме такий спосіб захисту порушених прав позивача відповідає об’єкту порушеного права і, на думку суду, у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним.
Що стосується позовних вимог щодо визнання незаконними та протиправними дій Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо видалення даних про задекларовані ТОВ «ТКС 2006» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань за грудень 20120 року із «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»; зобов'язання Ленінської МДПІ у м. Луганську поновити задекларовані ТОВ «ТКС 2006» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань за грудень 2010 року у «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», суд зазначає таке.
Наказом ДПА України від 18.04.2008 № 266 затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.
Пунктом 1.1 вказаних Методичних рекомендацій визначено, що ці Методичні рекомендації запроваджуються в органах державної податкової служби (далі - орган ДПС) з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість в умовах запровадження системи подвійного контролю перевірки податкової звітності з податку на додану вартість та подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.
Підпунктом 1.3.3 пункту 1.3 Методичних рекомендацій визначено, що для реалізації Методичних рекомендацій створена система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.
Системним аналізом Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів встановлено, що система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України створена для реалізації Методичних рекомендацій та є інформаційною системою для органів державної податкової служби.
Дії органів державної податкової служби щодо включення, виключення, зміни даних у системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України не тягнуть настання будь-яких негативних наслідків для платників податків, жодним чином не порушують їх прав.
Згідно ст.2 КАС України завданнями адміністративного судочинства є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.
Оскільки відповідач своїми діями щодо видалення даних про задекларовані ТОВ «ТКС 2006» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань за грудень 20120 року із «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» жодним чином не порушив права та інтереси позивача, суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо визнання незаконними та протиправними дій Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо видалення даних про задекларовані ТОВ «ТКС 2006» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань за грудень 20120 року із «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що п.2.21 Методичних рекомендацій визначено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.
Згідно п.2.23 Методичних рекомендацій, у разі якщо результати такої перевірки оскаржуються платником у судовому порядку, юридичний підрозділ передає структурному підрозділу, що здійснював перевірку платника, копії рішень судових органів, якими змінено суми ПДВ, визначені за результатами перевірки.
Структурний підрозділ, що здійснював перевірку платника ПДВ, на наступний день після отримання вказаних рішень складає Довідку про зміну результатів перевірки платника ПДВ за наслідками оскарження у судовому порядку (додаток 2) у розрізі періодів, операцій з одним контрагентом і сум ПДВ та реєструє в АС «Аудит».
Таким чином, з викладеного вбачається, що уразі прийняття судового рішення, яким змінено суми ПДВ, визначені за результатами перевірки, на відповідача покладено обов’язок щодо складення Довідки про зміну результатів перевірки платника ПДВ за наслідками оскарження у судовому порядку та її реєстрація в АС «Аудит».
Отже, на думку суду, не потребує додаткового зобов’язання відповідача вчинити дії, визначені п.2.23 Методичних рекомендацій, судовим рішенням.
За таких обставин позовна вимога щодо зобов'язання Ленінської МДПІ у м. Луганську поновити задекларовані ТОВ «ТКС 2006» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань за грудень 2010 року у «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» задоволенню також не підлягає.
Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 19 грудня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 26 грудня 2011 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 78, 79 Податкового кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-Комерційний Союз 2006» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним наказ Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 16.03.2011 № 428 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-Комерційний Союз 2006», код ЄДРПОУ 34525163 за період з 01.12.2010 по 31.10.2010.
Визнати протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо проведення та оформлення результатів позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-Комерційний Союз 2006» за грудень 2010 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-Комерційний Союз 2006» (місцезнаходження: 91031, м. Луганськ, кв. Димитрова, 33А к.14, код ЄДРПОУ 34525163) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 14,12 грн. (чотирнадцять гривень дванадцять копійок).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 26 грудня 2011 року.
< Текст >
СуддяК.О. Пляшкова