Копія
Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 грудня 2011 року Справа № 1170/2а-3081/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Хилько Л.І., суддів: Могилан С.В., Петренко О.С.,
при секретарі: Бабіч О.В.
за участю:
позивача: ОСОБА_1,
представника позивача: ОСОБА_2,
представників відповідача 1: Колтуцького М.П.,
представника відповідача 2: Щербака Г.М.,
представників відповідача 3: Колтуцького М.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі-позивач) до Національного банку України (відповідач1, НБУ), Головного управління Державного Казначейства України в Кіровоградській області (відповідач2, УДКУ в Кіровоградській області), Управління Національного Банку України в Кіровоградській області (відповідач3, УНБУ в Кіровоградській області) про визнання протиправним наказу №102-к від 14.10.2010р. про звільнення ОСОБА_1 з посади інкасатора відділу перевезення цінностей та організації інкасації; поновлення на посаді; стягнення середнього заробітку під час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Національного Банку України в Кіровоградській області - з урахуванням ухвал Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.12.2010 року, 11.11.2011 року (а.с.82,248-249, т.1) - до Головного управління Державного Казначейства України в Кіровоградській області, до Управління Національного Банку України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Кіровоградській області № 102-к від 14.10.2010 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади інкасатора відділу перевезення цінностей та організації інкасації Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Кіровоградській області; про поновлення ОСОБА_1 на посаді інкасатора відділу перевезення цінностей та організації інкасації Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Кіровоградській області з 15.10.2010 року; про зобов’язання Управління Національного банку України в Кіровоградській області здійснити нарахування ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу починаючи з 14 жовтня 2010 року до дня поновлення на посаді; про стягнення з Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди коштів в сумі 10 000,00 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що його було незаконно звільнено з посади інкасатора відділу перевезення цінностей та організації інкасації Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Кіровоградській області відповідно до наказу від 23.12.2009 року №138-к управління Національного банку України в Кіровоградській області. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.10.2010 року вказаний наказ про звільнення ОСОБА_1 було скасовано та зобов'язано поновити позивача на роботі. Відповідно до наказу Управління НБУ у Кіровоградській області від 13.10.2010р. № 101-к ОСОБА_1 поновлено на роботі. Відповідно до наказу Управління НБУ у Кіровоградській області від 14.10.2010р. №102-к позивача було звільнено з посади у зв'язку зі скороченням штату працівників.
Наказ Управління НБУ у Кіровоградській області від 14.10.2010р. №102-к позивач вважає незаконним, оскільки відповідачем 3 порушено вимоги ст.49-2 Кодексу законів про працю України КЗпП України) та про наступне вивільнення позивача не попереджено за два місяці до звільнення.
Позивач також вказав на порушення Управлінням Національного банку України в Кіровоградській області вимог ст.42 КЗпП України у частині незастосування переважного права на залишенні на роботі працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці та, оскільки стаж роботи позивача в Управлінні НБУ у Кіровоградській області складає майже 33 роки, то він мав переважне право на залишенні на роботі, у порівнянні з працівниками з меншим стажем роботи, і йому мала бути запропонована інша робота у тій же установі.
Також позивач зазначив, що на його утриманні знаходяться члени його сім’ї: дружина (яка працює вчителем та отримує мінімальну заробітну плату), онук, невістка, але Управлінням Національного банку України в Кіровоградській області не враховано зазначені обставини, чим порушено вимоги ст.42 КЗпП України, відповідно до норм якої, при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: сімейним - при наявності двох і більше утриманців; особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком.
Позивач наголосив на порушенні Управлінням Національного банку України в Кіровоградській області вимог ст.21 КЗпП України, оскільки вважає, що шляхом видання оскаржуваного наказу від 14.10.2010р. №102-к - відповідач розірвав трудовий договір, який ще не почав діяти.
У обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 прослався на невиконання Управлінням Національного банку України в Кіровоградській області вимог ст.29 КЗпП України, щодо необхідності: 1) роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; 2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; 3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; 4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.
Позивачем також зазначено, що у зв’язку з незаконними діями відповідача, йому було завдано моральної шкоди, яка полягає у моральному знущанні над ним та приниженні у день звільнення, в результаті чого стан його здоров'я значно погіршився та до нього двічі викликалася медична швидка допомога. Позивач пояснив, що він майже рік знаходився без роботи, що призвело до нервових переживань та до порушення його звичайного життєвого ритму. Позивач оцінив моральну шкоду, завдану Управлінням Національного банку України в Кіровоградській області у 10 000,00 грн.
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позов повністю та просили його задовольнити.
Представник відповідачів 1,3 проти заявленого позову повністю заперечив пославшись на те, що постановою Правління Національного банку України від 01.09.2009 року №527 "Про зміну функцій та скорочення чисельності працівників відділів інкасації територіальних управлінь Національного банку України" було виключено із структури Управління Національного банку України в Кіровоградській області відділ перевезення цінностей та організації інкасації із скороченням штату працівників у кількості 13 штатних одиниць. Наказом Управління Національного банку України в Кіровоградській області від 14.09.2009 року №155 “Про зміни в структурі Управління” передбачено скорочення з 16.11.09 року штату працівників на 13 одиниць, в тому числі і позивача, про що позивач був ознайомлений того ж дня. Звільнення ОСОБА_1 було проведено на підставі наказу №138-к від 23.12.2009р.
Представник відповідачів 1,3 пояснив, що 13.10.2010 року згідно наказу №101-к на виконання п.5 постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.10.2010 року, позивач був поновлений на посаді інкасатора та йому нарахована середня заробітна плата.
Управлінням Національного банку України в Кіровоградській області у Кіровоградській області наказом №202 від 12.10.2010р. внесено зміни до штатного розпису та введено відділ перевезення цінностей та організації інкасації, у штаті якого передбачено посаду інкасатора, на яку повторно був призначений ОСОБА_1 та повторно, при поновленні на роботі ,був знову ознайомлений з посадовою інструкцією та правилами внутрішнього трудового розпорядку, що підтверджується його особистим підписом.
Представником відповідачів1,3 зазначено, що дії відповідача по звільненню 14.10.2010р. за п.1 ст.40 КЗпП України ОСОБА_1 з посади інкасатора є правомірними. Так, позивач був попереджений про наступне вивільнення за п.1 ст.40 КЗпП України 14.09.09р., тобто до першого його звільнення та до поновлення судом на посаді. Також названий представник зазначив, що дані дії узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України щодо повторного попередження про наступне вивільнення, а саме, після усунення порушень правил вивільнення працівників, у зв'язку з якими працівника було поновлено на роботі, повторне попередження про наступне вивільнення не потрібне. Відповідачем не запропоновано ОСОБА_1 іншу роботу в Управлінні, оскільки станом на 14.10.10р. були наявні три вакантні посади, зайняття яких потребувало повної вищої освіти, якої позивач не має.
Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди, представник відповідачів 1,3 зазначив, що позивачем не доведено факт заподіяння моральної шкоди з вини відповідачів 1,3, та посилання позивачем на те, що він майже рік не працює, не відповідає дійсності, оскільки оскаржується наказ про звільнення від 14.10.2010рок, з дати видання якого до дня подання позову пройшло менше двох місяців.
Представник відповідачів 1,3 просив відмовити у задоволенні позову повністю із зазначених вище підстав.
Головне управління Державного Казначейства України в Кіровоградській області (відповідач2) позовні вимоги не визнав з тих підстав, що органи Державного казначейства не можуть виступати в якості відповідача у справах, де відповідачем являється орган НБУ та однією з позовних вимог є стягнення моральної шкоди, оскільки органи НБУ не обслуговуються в органах Державного казначейства України, ні адміністративно, ні структурно не підпорядковуються НБУ. Враховуючи, що спірні правовідносини між позивачем та НБУ виникли внаслідок трудових правовідносин, всі виплати, які на думку позивача йому належать, здійснюються власником або уповноваженим ним органом, в тому числі і моральна шкода. Щодо оцінки правомірності дій органу НБУ в даному спорі, представник ГУДКУ в Кіровоградській області зазначив, що дати оцінку неможливо, оскільки відсутні будь-які відносини між НБУ і позивачем.
Ухвалою суду від 08.11.2010 року відкрито провадження у справі(а.с.1, т.1).
Ухвалою суду від 08.12.2010р. залучено головне управління Державного Казначейства України в Кіровоградські області(відповідач2, УДКУ в Кіровоградській області) в якості другого відповідача у справі (а.с.82,т.1).
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року по названій справі - адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано наказ Управління Національного банку України в Кіровоградській області № 102-к від 14.10.2010 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади інкасатора відділу перевезення цінностей та організації інкасації Управління Національного банку України в Кіровоградській області; поновлено ОСОБА_1 на посаді інкасатора відділу перевезення цінностей та організації інкасації Управління Національного банку України в Кіровоградській області з 15.10.2010 року; зобов’язано Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Кіровоградській області здійснити нарахування ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу починаючи з 15 жовтня 2010 року до дня поновлення на посаді та провести відповідні виплати; стягнено з Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 500грн. Узадоволенні інших позовних вимог відмовлено. Постанову в частині поновлення на роботі ОСОБА_1, а також в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання (а.с.114-120,т.1).
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011 року скасовано постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.12.2010 року та справу направлено до Кіровоградського окружного адміністративного суду на новий розгляд в іншому складі (а.с.154,т.1).
Підставою для скасування названої постанови стало те, що позивач звільнений за наказом Управління НБУ в Кіровоградській області, заробітна плата нараховувалась і виплачувалась в Управлінні НБУ в Кіровоградській області, проте позовні вимоги до Управління НБУ в Кіровоградській області не заявлялись і суд першої інстанції вирішив справу відносно особи, до якої - позов не пред'являвся.
Ухвалою суду від 17.08.2011року справу прийнято до провадження Кіровоградським окружним адміністративним судом та призначено справу до розгляду на 05.09.2011 року (а.с.156,т.1).
Ухвалою суду від 11.11.2011р. залучено Управління Національного банку України в Кіровоградській області (відповідач3, УНБУ в Кіровоградській області) в якості другого відповідача у справі(а.с.248-249,т.1).
Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, складення постанови у повному обсязі відкладено до 13 грудня 2011 року із проголошенням вступної та резолютивної частини постанови в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи.
Заслухавши пояснення позивача, відповідачів, дослідивши у судовому засіданні подані суду письмові докази, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Враховуючи п. 1 ч.І ст. З КАС України спір, який виник між сторонами є публічно-правовим і тому підлягає розгляду у адміністративному суді.
Згідно п.1 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
П.2 ч.1 ст.17 КАС України передбачено, що на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби поширюється компетенція адміністративних судів.
Відповідно до п.15 ч.1 ст.3 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Згідно ст.233 КЗпП України “працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки”.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 18.07.1977 року згідно наказу №85 від 18.07.1977 прийнято на посаду інкасатора відділу інкасації і перевезення цінностей міського управління Кіровоградської обласної контори Держбанку (а.с.12,205,т.1). У зв’язку з реорганізацією та зміною структури управління позивач був переведений на посаду інкасатора відділу перевезення цінностей та організації інкасації управління Національного банку України в Кіровоградській області (а.с.12 зв., 206,т.1). 01.02.2000 року позивач приймав присягу державного службовця, йому був присвоєний 10 ранг державного службовця, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 13зв., 208,т.1).
Згідно наказу Управління Національного банку України в Кіровоградській області № 138-к від 23.12.2009 р. позивача звільнено з посади інкасатора відділу перевезення цінностей та організації інкасації Управління Національного банку України в Кіровоградській області у зв’язку зі скороченням штату працівників за п.1 ст.40 КЗпП України. Підставою для звільнення в наказі зазначено: Постанова Правління Національного банку України від 01.09.2009 №527 "Про зміну функцій та скорочення чисельності працівників відділів інкасації територіальних управлінь Національного банку України", наказ Управління №155 "Про зміни в структурі Управління", попередження про вивільнення, згода профспілкового комітету (протокол від 23.12.2009 № 94)(а.с. 6,т.1).
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.10.2010 року по справі №2а-671/10/1170 за позовом ОСОБА_1 до Управління Національного банку України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу № 138-к від 23.12.2009 р про звільнення ОСОБА_1 з посади, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку під час вимушеного прогулу - вищевказаний наказ про звільнення ОСОБА_1 було скасовано та зобов'язано поновити позивача на роботі та виплатити йому середній заробіток під час вимушеного прогулу. Постанова суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 була звернута до негайного виконання (а.с.7-9,т.1).
З метою виконання постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 4.10.2010року в частині негайного виконання рішення суду щодо поновлення на посаді ОСОБА_1 Управління НБУ у Кіровоградській області звернулося до Департаменту персоналу Національного банку України (лист від 12.10.10р. №17-30/4062 ДВК) щодо погодження проекту переліку №3 змін до штатного розпису на 2010 рік в частині виведення вакантної посади головного економіста відділу банківського нагляду та введення тимчасово в структуру Управління НБУ у Кіровоградській області відділу перевезення цінностей та організації інкасації, до штату якого входить посада інкасатора, та Департаментом персоналу НБУ було погоджено вищеназвані зміни до штатного розпису Управління НБУ у Кіровоградській області (лист № 17-224/3030 від 12.10.2010р.)( (а.с.93-94,95,т.1).
Наказом Управління НБУ у Кіровоградській області від 12.10.2010року №202 “Про зміни в штатному розписі Управління” у відділі банківського нагляду була закрита посада головного економіста та відкрито посаду інкасатора відділу перевезення цінностей та організації інкасації (а.с.98,т.1).
Листом Управління НБУ у Кіровоградській області від 13.10.2010р. №17-29/4076 до Департаменту персоналу Національного банку України був надісланий Перелік №3 змін до штатного розпису Управління Національного банку України в Кіровоградській області на 2010 рік та введено в структуру Управління НБУ у Кіровоградській області відділ перевезення цінностей та організації інкасації, до штату якого входить посада інкасатора (а.с.96-97,т.1).
Наказом Управління Національного банку України в Кіровоградській області від 13.10.2010 року № 101-к «Про поновлення на роботі ОСОБА_1»- позивача поновлено на посаді інкасатора відділу перевезення цінностей та організації інкасації Управління Національного банку України в Кіровоградській області з 23.12.2009 року і ознайомлено з наказом, про що свідчить підпис позивача (а.с.10,42,т.1).
13.10.2010року позивач був ознайомлений з Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників Управління Національного банку України в Кіровоградській області (а.с.55-63,66,т.1) та посадовою інструкцією інкасатора , про що свідчить підпис позивача (а.с.72-73,т.1). Інструктаж по охороні праці був проведений позивачем 16.06.2009року, що підтверджується сторонами та про що свідчить копія Журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці(а.с.68-71,т.1).
Як встановлено в судовому засіданні зі слів позивача, що не заперечувалося представником відповідачів 1,3, позивач в день поновлення на роботі 13.10.10р. та 14.10.10р. працював у сховищі Управління НБУ у Кіровоградській області, що підтверджує фактичний допуск позивача до виконання його трудових обов'язків.
Тому позовна вимога щодо того, що відповідач3 порушив вимоги ст.21 КЗпП України шляхом видання оскаржуваного наказу від 14.10.2010р. №102-к та розірвав трудовий договір, який ще не почав діяти не відповідає обставинам справи та не підлягає задоволенню.
14.10.2010 року начальником Управління НБУ в Кіровоградській області складено подання заступникові голови профспілкового комітету щодо скорочення ОСОБА_1,- інкасатора відділу перевезення цінностей та організації інкасації (а.с.44,т.1).
Згідно протоколу №50 засідання профспілкового комітету від 14.10.2010р., про надання згоди на звільнення за скороченням працівника відділу перевезення цінностей та організації інкасації-Колобутіна В.Л, члени профспілкового комітету надали згоду про звільнення ОСОБА_1 Позивач також був присутній на засіданні, який висловив свою незгоду щодо скорочення та вважав звільнення незаконним (а.с.46-48,т.1).
14.10.2010 року згідно наказу Управління Національного банку України в Кіровоградській області №102-к ОСОБА_1 звільнено з посади у зв'язку з скороченням штату працівників Підставою для звільнення в наказі зазначено: Постанова Правління Національного банку України від 01.09.2009 №527 "Про зміну функцій та скорочення чисельності працівників відділів інкасації територіальних управлінь Національного банку України", наказ Управління №155 "Про зміни в структурі Управління", попередження про вивільнення, згода профспілкового комітету (протокол від 14.10.2010 № 50)(а.с. 11,т.1).
Згідно п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
На підставі ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Як встановлено судом, та не заперечувалось сторонами у справі, станом на 14.10.2010 року в Управлінні Національного банку України в Кіровоградській області були в наявності три вакантних посади, перебування на яких потребувало спеціальних знань, у тому числі: вищої освіти (а.с.49,т.1).
Позивач має лише повну загальну середню освіту, тому відповідач 3 не запропонував та не перевів позивача на ці вакантні посади.
Згідно із ч.2 ст.40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
З огляду на зміст наведеної норми, суд визнає право роботодавця діяти в інтересах установи при виборі кандидатури працівника на вакантні посади інших відділів Управління НБУ в Кіровоградській області, які вимагають відповідної освіти та кваліфікації.
Частиною першою статті 43 КЗпП України передбачено, що розірвання трудового договору на підставах, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 ст. 40 і пунктами 2 і 3 ст. 41 цього Кодексу, може бути проведене лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Відповідно до ст.49-2 КЗПП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.
З аналізу викладених норм суд вбачає, що за наявності обставин, визначених у п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України розірвання трудового договору з працівником має бути проведено з дотриманням правил такого звільнення встановлених законодавством, тобто у відповідності до ст.49-2 КЗпП України повинно бути проведено персональне попередження працівника про наступне звільнення з зазначених підстав, не пізніше ніж за два місяці та з повідомленням служби зайнятості про наступне звільнення працівника у разі неможливості надати йому іншу роботу.
Судом встановлено, що профспілковим комітетом Управління Національного банку України в Кіровоградській області 23.12.2009 року, відповідно до протоколу № 94, надана згода на звільнення позивача з посади інкасатора відділу перевезення цінностей та організації інкасації Управління Національного банку України в Кіровоградській області у зв’язку зі скороченням штату працівників за п.1 ст.40 КЗпП України, що відображено у наказі Управління Національного банку України в Кіровоградській області № 138-к від 23.12.2009 р.(а.с.6). Підставою для звільнення в названому наказі зазначено: Постанова Правління Національного банку України від 01.09.2009 №527 "Про зміну функцій та скорочення чисельності працівників відділів інкасації територіальних управлінь Національного банку України", наказ Управління №155 "Про зміни в структурі Управління".
Аналогічна підстава для звільнення зазначена і у оскаржуваному наказі Управління Національного банку України в Кіровоградській області від 14.10.2010 року №102-к: Постанова Правління Національного банку України від 01.09.2009 №527 "Про зміну функцій та скорочення чисельності працівників відділів інкасації територіальних управлінь Національного банку України", наказ Управління №155 "Про зміни в структурі Управління".
Тобто наявна повторна згода з тих же підстав профспілкового комітету на звільнення позивача за скороченням штату відповідно протоколів профспілкового комітету Управління Національного банку України в Кіровоградській області 23.12.2009 року та № 94 від 14.10.2010 року № 50.
При первинному звільненні позивача у зв’язку зі скороченням штату працівників за п.1 ст.40 КЗпП України відповідно наказу Управління Національного банку України в Кіровоградській області № 138-к від 23.12.2009 р. позивач був попереджений про наступне вивільнення наказом Управління Національного банку України в Кіровоградській області № 155 від 14.09.2009 року, про що свідчить особистий підпис позивача та не заперечується самим позивачем (а.с.40-41,т.1).
Тобто відповідачем3 дотримано вимоги, встановлені ст.49-2 КЗпП України та строк попередження ОСОБА_1 про наступне вивільнення, який передбачає, що працівників персонально попереджають про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці - закінчився 14.11.2009 року (включно).
Повторне звільнення позивача після поновлення на роботі за постановою суду від 04.10.2010 року відбулося 14.10.2010 року. Тобто, фактично, після поновлення позивача на роботі за рішенням суду –трудовий договір відновився.
А тому, виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що законодавством не встановлено повторне попередження працівника про наступне звільнення його з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України.
Дана правова позиція підтверджується Ухвалою судової колегії в цивільних справах Верховного суду України від 11.11.2008 року, яка надрукована у офіційному виданні: "Рішення Верховного Суду України", 1999 р.
Тому суд приходить до висновку, що Управлінням Національного банку України в Кіровоградській області при виданні наказу від 14.10.2010 року №102-к правомірно враховано попередження ОСОБА_1 про наступне вивільнення наказом Управління Національного банку України в Кіровоградській області № 155 від 14.09.2009 року.
Тобто, з аналізу викладених норм, суд вбачає, що за наявності обставин, визначених у п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, розірвання трудового договору Управління Національного банку України в Кіровоградській області з ОСОБА_1 проведено з додержанням передбаченого ст. 49-2 КЗпП України порядку звільнення працівників, відповідно до якого вони попереджаються про звільнення не пізніше ніж за два місяці.
Що стосується позовної вимоги про незастосування Управлінням Національного банку України в Кіровоградській області вимог ст.42 КЗпП України щодо переважного права на залишенні на роботі працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, враховуючи стаж роботи позивача, то матеріалами справи підтверджено, що зі структури Управління Національного банку України в Кіровоградській області взагалі виключено відділ відділу перевезення цінностей та організації інкасації Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Кіровоградській області (а.с.38,40-41,т.1).
Станом на день видання оскаржуваного наказу від 14.10.2010 року №102-к, як уже встановлено судом та зазначено вище, в Управлінні Національного банку України в Кіровоградській області були в наявності три вакантних посади, перебування на яких потребувало спеціальних знань - тому застосування переважного права на залишенні на роботі позивача, враховуючи тільки його стаж роботи –було б неправомірним. Тому ця позовна вимога не підлягає задоволенню.
Також суд вважає, що оскільки після поновлення позивача на роботі за рішенням суду –трудовий договір відновився - не є обов’язковим повторний інструктаж працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони. Інструктаж по охороні праці був проведений позивачем 16.06.2009року, що підтверджується сторонами та про що свідчить копія Журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці.
Тому позовна вимога у частині невиконання Управлінням Національного банку України в Кіровоградській області вимог ст.29 КЗпП України не підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про неврахування Управлінням Національного банку України в Кіровоградській області вимог ст.42 КЗпП України у частині надання переваги в залишенні на роботі сімейним - при наявності двох і більше утриманців та особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком, суд зазначає наступне.
Як зазначено самим позивачем, його дружина працює вчителем, тобто, не знаходиться на утриманні позивача. Доказів того, що онук, невістка є членами сім’ї позивача, та знаходиться на утриманні позивача –суду не надано.
Крім того, ст.42 КЗпП України, передбачає, що при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації, перевага в залишенні на роботі надається окремим категоріям працівників. Як уже було встановлено судом, зі структури Управління Національного банку України в Кіровоградській області взагалі виключено відділ відділу перевезення цінностей та організації інкасації Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Кіровоградській області. Тому питання щодо продуктивності праці і кваліфікації та переваги в залишенні на роботі у відділі не ставилось, оскільки відділ виключено зі структури управління.
Тому позовна вимога щодо неврахування відповідачем 3 вимог ст.42 КЗпП України у частині надання переваги в залишенні на роботі сімейним - при наявності двох і більше утриманців та особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком - не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, ч.1ст.9 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дані положення кореспондуються з п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ ” від 06.03.2008 року № 2. З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Встановлення невідповідності діяльності суб’єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності може бути підставою для задоволення позову за умови встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Позивач не надав суду безспірних доказів про наявність в діях відповідача порушень приписів Кзпп України, що привело до необхідності визнати позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Таким чином суд відхиляє вимоги позивача про визнання про визнання протиправним та скасування наказу Управління Національного банку України в Кіровоградській області № 102-к від 14.10.2010 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади інкасатора відділу перевезення цінностей та організації інкасації з 14.10.2010 року у зв’язку зі скороченням штату працівників за п.1 ст.40 КЗпП України.
У зв'язку з відмовою в задоволенні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Управління Національного банку України в Кіровоградській області № 102-к від 14.10.2010 р. не підлягають до задоволення і вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді інкасатора відділу перевезення цінностей та організації інкасації Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Кіровоградській області з 15.10.2010 року; про зобов’язання Управління Національного банку України в Кіровоградській області здійснити нарахування ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу починаючи з 14 жовтня 2010 року до дня поновлення на посаді; про стягнення з Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди коштів в сумі 10 000,00 грн.
Враховуючи встановлені судом обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд дійшов висновку, що Управлінням Національного Банку України в Кіровоградській області звільнення ОСОБА_1 з посади інкасатора відділу перевезення цінностей та організації інкасації Національного банку України Управління Національного банку України в Кіровоградській області проведено у встановленому законом порядку та з дотриманням вимог чинного законодавства, а позивачем не доведено та не надано суду доказів, які б підтверджували порушення його прав, свобод чи інтересів при зміні в структурі Управління Національного банку України в Кіровоградській області та проведенні у зв’язку з цим скорочення чисельності працівників відділу перевезення цінностей та організації інкасації. Тому позовні вимоги не підлягають задоволенню, як безпідставні та такі, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо - визнання протиправним та скасування наказу Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Кіровоградській області № 102-к від 14.10.2010 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади інкасатора відділу перевезення цінностей та організації інкасації Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Кіровоградській області; - поновлення ОСОБА_1 на посаді інкасатора відділу перевезення цінностей та організації інкасації Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Кіровоградській області з 15.10.2010 року; - зобов’язання Управління Національного банку України в Кіровоградській області здійснити нарахування ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу починаючи з 14 жовтня 2010 року до дня поновлення на посаді; - стягнення з Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди коштів в сумі 10 000,00 грн. - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Виготовлення повного тексту постанови відкладено до 13.12.2011 року
Головуючий суддя Л.І. Хилько
Судді С.В. Могилан
О.С. Петренко