ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" грудня 2011 р. Справа № 2a-4037/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Панікара І.В.
при секретарі Богусевич А.С.
за участю сторін:
представника позивача: Солонини Р.Д.,
представника відповідача: Гринчака В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківська пересувна механізована колона-118"
до відповідача: державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003691502 та № 0003701502 від 19.09.2011 р,-
ВСТАНОВИВ:
30.11.2011 року Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківська пересувна механізована колона-118" (надалі – позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003691502 та № 0003701502 від 19.09.2011 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідками проведеної перевірки позивача, що викладені у висновках акту за № 6984/15-2/01037525 від 02.09.2011 року, відповідачем винесено зазначені вище податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено зобов"язання зі сплати штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість. Вважає такі податкові повідомлення - рішення необґрунтованими та просить суд визнати їх протиправними та скасувати.
В судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав в повному об"ємі, при цьому зазначивши, що сума визначеного позивачем грошового зобов"язання по штрафних санкціях правомірна тільки в частині несвоєчасної сплати податкового боргу в розмірі 24963,00 грн. з затримкою сплати 60 днів, граничний термін сплати якого настав 30.12.2010 року, і розмір штрафної санкції по якому складає 4992,6 грн., в решті порушень граничних строків сплати податкових зобов"язань, відповідач зобов"язаний був визначити суму штрафних санкцій у розмірі 1-ї гривні за кожне допущене порушення силу п. 7 піродрозділу ХХ "Інших перехідних положень" Податкового кодексу України.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав з мотивів наведених ним у письмовому запереченні, де вказав, що згідно роз"яснень податкового законодавства, яке міститься в листах ДПА № 2963/7/10-1017/302 від 03.02.2011 року та № 7781/7/16-1517-16 від 21.03.2011 року , штрафну санкцію, передбачену п.7 піродрозділу 10 "Інших перехідних положень" Податкового кодексу України слід застосовувати за порушення податкового законодавства виключно при обчисленні податкових зобов"язань за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні та витребувані докази, судом установлено наступне.
02.09.2011 року державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську провела камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на додану вартість за звітний податковий період листопад, грудень 2010 року, січень-березень 2011 року.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт за № 6984/15-2/01037525 від 02.09.2011 року, згідно висновків якого констатовано порушення позивачем пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, зафіксовано порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов’язання з податку на додану вартість.
Зокрема, згідно висновків акту перевірки позивачем сплачено до бюджету:
- 113839,00 грн. – з затримкою до тридцяти календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання.
- 198287,79 грн. – з затримкою більше тридцяти календарних днів наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання.
За наслідками проведеної перевірки, що викладені у висновках вищевказаного Акту, відповідачем винесено податкові повідомлення – рішення за № 0003691502 та за № 0003701502 від 19.09.2011 року, якими до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 11383,90 грн. та 39657,56 грн. відповідно.
Пунктом 56.2 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Не погоджуючись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, у відповідності до вимог пункту 56.2. статті 56 Податкового кодексу України, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПА в Івано-Франківській області, однак рішенням від 13.10.2011 року скаргу залишено без задоволення, а оскаржувані рішення без змін. Позивач повторно оскаржив вищевказані податкові-повідомлення рішення до Державної податкової служби України, проте рішенням від 15.11.2011 року вони повторно залишені без змін.
В судовому засіданні встановлено, що позивач не заперечує обставин по факту несвоєчасної сплати податкового боргу в розмірі 24963 грн., граничний термін сплати якого настав 30.12.2010 року, внаслідок чого нараховано штрафні санкції в сумі 4992,60 грн. В суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання позивачем. З урахуванням вказаного та вимог частини 3 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України суд прийшов до висновку про відсутність необхідності доказування перед судом обставин щодо змісту порушення, зафіксованого у додатку до акту від 02.09.2011 року за № 6984/15-2/01037525.
Вирішуючи наявний податковий спір по суті суд виходив із наступного.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Пунктом 7 підрозділу 10 “Інші перехідні положення” Кодексу визначено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
За змістом пункту 3.1. статті 3 Податкового кодексу України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв’язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі – законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.
Таким чином положення Податкового кодексу України є складовою податкового законодавства України, за порушення норм якого з 1 січня по 30 червня 2011 року, у відповідності до вимог пункту 7 підрозділу 10 розділу 20 Податкового кодексу України, застосовуються штрафні санкції у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
Як встановлено судом за порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України відповідачем до позивача на підставі статті 126 вказаного Кодексу податковими повідомленнями-рішеннями за № 0003691502 та за № 0003701502 від 19.09.2011 року, якими до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 11383,90 грн. та 39657,56 грн. відповідно.
Відповідно до змісту рішень за № 0003691502 та за № 0003701502 від 19.09.2011 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій, відповідач при їх винесенні керувався статтею 126 Кодексу Податкового кодексу України, тобто положеннями чинного податкового законодавства України. А тому, відповідно до вимог пункту 7 підрозділу 10 розділу 20 Податкового кодексу України, із врахуванням того, що порушення вчинено і виявлено в період січень - квітень 2011 року, тобто в період з 1 січня по 30 червня 2011 року, відповідач зобов’язаний був застосувати до позивача штрафні санкції у розмірі не більше 1 гривні за даний вид порушення.
Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на ту обставину, що згідно роз"яснень податкового законодавства, яке міститься в листах ДПА № 2963/7/10-1017/302 від 03.02.2011 року та № 7781/7/16-1517-16 від 21.03.2011 року, штрафну санкцію, передбачену п.7 піродрозділу 10 "Інших перехідних положень" Податкового кодексу України слід застосовувати за порушення податкового законодавства виключно при обчисленні податкових зобов"язань за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року, оскільки лист ДПА України не є нормативно-правовим актом, що прийнятий на підставі та на виконання Податкового кодексу України носить рекомендаційний характер, а відповідно і не є складовою податкового законодавства України. Окрім того, по своїй суті, вищевказані листи істотно звужують поняття "порушення податкового законодавства" так як, в дане поняття входить не тільки правильне визначення платником податків власних податкових зобов"язань, але в тому числі і несвоєчасна сплата уже самостійно визначених зобов"язань.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони в тому числі обгрунтовано, добросовісно та розсудливо.
З урахуванням викладеного, на переконання суду, при визначенні податкових зобов"язань позивачем вірно застосована штрафна санкція по факту несвоєчасної сплати податкового боргу в розмірі 24963 грн., граничний термін сплати якого настав 30.12.2010 року, а саме 4992,60 грн., а також по факту несвоєчасної сплати податкового боргу граничний термін сплати якого входив в період з 1 січня по 30 червня 2011 року, однак тільки в частині 7 грн., оскільки несвоєчасну проплату констатовано по 7 податкових періодах.
На підставі наведеного, а також того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську за № 0003691502 та за № 0003701502 від 19.09.2011 року винесено на суму 51041,46 грн, з яких на суму 46043,86 грн. (51041,46 - (4992,60 + 7) = 46043,86) в порушення положень Податкового кодексу України, а відокремити цю суму з оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не можливо то на думку суду такі рішення слід визнати протиправними та скасувати.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншоб стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Івано-Франківську за № 0003691502 та за № 0003701502 від 19.09.2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківська пересувна механізована колона-118" сплачений ним судовий збір в розмірі 56,46 грн. (п"ятдесят шість гривень сорок шість копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Панікар І.В.
Постанова складена в повному обсязі 26.12.2011 року.