Судове рішення #20143488


Категорія №10.1


ПОСТАНОВА

Іменем України


21 грудня 2011 року Справа № 2а-11292/11/1270


          Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цицюри О.О.,

при секретарі судового засідання – Молчановій С.В.,

за участю представників сторін:

від позивача – завідуюча юридичним сектором ОСОБА_1,

                        довіреність №4194/01-06 від 12.09.2011,

від відповідача – не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області до Публічного акціонерного товариства «Племінний завод імені Літвінова» про стягнення несплачених сум фінансових санкцій в розмірі 50222,32 грн.,

                                                       ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністартивний позов Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області до Публічного акціонерного товариства «Племінний завод імені Літвінова» про стягнення несплачених сум фінансових санкцій в розмірі 50222,32 грн.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на наступне.

На обліку в УПФУ в Слов’яносербському районі Луганської області як платник страхових внесків  на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування  перебуває Публічне акціонерне товариство «Племінний завод імені Літвінова». Відповідно до прикінцевих положень Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 не настав, здійснюється фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Так, частиною 6 ст.20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Відповідно до частини 2 ст.106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Так, відповідачем порушені вимоги даного Закону, у зв’язку з чим, за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, відповідачу нараховані фінансові санкції, які станом на 29.11.2011 складають 50222,32 грн. та виникли до 01.01.2011. Відповідно до частини 3 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідачу було надіслано вимогу про сплату недоїмки №Ю-283 від 07.11.2011 на загальну суму 1142842,38 грн., у тому числі: фінансові санкції (штрафи) – 50222,32 грн., пеня – 2469,62 грн. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом та підлягає виконанню протягом 10-ти робочих днів з дня її одержання. Вищезазначена вимога була отримана відповідачем 10.11.2011, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення, оскаржена не була, тому вважається узгодженою. Неперерахування підприємствами та організаціями відповідних коштів до Пенсійного фонду України є порушенням інтересів держави, оскільки порушуються принципи, засади та механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідача несплачену суму фінансових санкцій, застосованих за несвоєчасну сплату стахових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з 01.07.2010 по 19.01.2011, в розмірі 50222,32 грн. на свою користь у судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, дав суду пояснення по суті позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неприбуття суду не доповів, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України  якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть  докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з абзацом 5 пункту 7 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Так, у судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач Публічне акціонерне товариство «Племінний завод імені Літвінова» (ідентифікаційний код юридичної особи 00846279) з 18.05.2011 внесено до ЄДРПОУ (а.с.9) та взято на облік в УПФУ в Слов’яносербському районі Луганської області в якості платника страхових внесків (страхувальника) на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України від 09 липня 2003 року   № 1058-IV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) Публічне акціонерне товариство «Племінний завод імені Літвінова» повинно нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Так, у порушення норм ст.20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідач несвоєчасно сплачує страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у зв’язку з чим, станом на  29.11.2011 за останнім рахуються несплачені суми фінансових санкцій у розмірі 50222,32 грн., що підтверджується розрахунком ціни позову (а.с.6) та карткою особового рахунку страхувальника ПАТ «Племінний завод імені Літвінова» за період з 01.10.2011 по 29.11.2011 (а.с.7-8).

Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності у платника страхових внесків одночасно із зобов’язаннями зі сплати страхових внесків зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 6 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для Публічного акціонерного товариства «Племінний завод імені Літвінова».

Відповідно до статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин):

- суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій;

- територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;

- протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій;

- страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку;

- у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки;

- строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Так, Управлінням ПФУ в Слов’яносербському районі Луганської області відповідачу направлено вимогу про сплату боргу №Ю-283 від 07.11.2011, яка була сформована станом на 01.11.2011 на суму 1142842,38 грн., у тому числі: фінансові санкції (штрафи) – 50222,32 грн., пеня – 2469,62 грн., яка була отримана відповідачем 10.11.2011, що підтверджується підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.11).

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Даних про оскарження відповідачем зазначеної вимоги на час розгляду справи судом не встановлено, а тому, вона вважається узгодженою та чинною на час розгляду справи.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

- 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

- 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

- 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно, на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами 9 і 10 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами 9 і 10 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов’язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.

Так, на підставі пункту 7 частини 9 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» Управлінням ПФУ в Слов’яносербському районі Луганської області 31.08.2011 відносно відповідача винесено рішення №63 про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків на суму 50222,32 грн., що підтверджується копією відповідного рішення (а.с.19) та розрахунком фінансових санкцій за період з 01.07.2010 по 19.01.2011 (а.с.20).

У суду відсутні відомості щодо оскарження відповідачем рішення УПФУ в Слов’яносербському районі Луганської області №63 від 31.08.2011 про застосування фінансових санкцій, а тому, воно є чинним на час розгляду справи та таким, що підлягає виконанню.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області до Публічного акціонерного товариства «Племінний завод імені Літвінова» про стягнення несплаченої суми фінансових санкцій, застосованих за несвоєчасну сплату стахових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з 01.07.2010 по 19.01.2011, в розмірі 50222 грн. 32 коп., документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси,  у зв’язку з чим  підлягають повному задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач згідно із пунктом 18 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (який набув чинності з 01.11.2011) від сплати судового збору звільнений, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 21 грудня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 26 грудня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

                                                           ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області до Публічного акціонерного товариства «Племінний завод імені Літвінова» про стягнення несплачених сум фінансових санкцій в розмірі 50222,32 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Племінний завод імені Літвінова» (код ЄДРПОУ 00846279, місцезнаходження: 93706 Луганська область, Слов’яносербський район, с.Сміле, вул.Первомайська, буд.29; р/р №26002301487 філія Луганського обласного АТ «Ощадбанк» м.Луганськ, МФО 304665) на користь Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області (код ЄДРПОУ 21792620, місцезнаходження: 93701 Луганська область, смт.Слов’яносербськ, вул.Гагаріна,34б; р/р №25605301011546 філія Луганського обласного АТ «Ощадбанк» м.Луганськ, МФО 304665) несплачену суму фінансових санкцій, застосованих за несвоєчасну сплату стахових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з 01.07.2010 по 19.01.2011, в розмірі 50222 грн. 32 коп. (п’ятдесят тисяч двісті двадцять дві гривні 32 копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова складена в повному обсязі та підписана 26 грудня 2011 року.


  < Текст >  

          < Резолютивна частина > 

          < Текст >

  < Текст > 


           СуддяО.О. Цицюра


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація