ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" грудня 2011 р. Справа № 2а-3638/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Панікара І.В.
при секретарі Богусевич А.С.
за участю сторін:
представника позивача: не з"явився,
представника відповідача: не з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі
до відповідача: Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма Чернелицька"
про стягнення коштів в сумі 4957,36 грн,-
ВСТАНОВИВ:
04 листопада 2011 року управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі (надалі – позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Чернелицька" (надалі – відповідач) про стягнення коштів в сумі 4957,36 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не відшкодував понесені управлінням Пенсійного фонду України в Городенківському районі витрати на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” працівникам відповідача в розмірі 4957,36 гривень, чим порушив пункт 1 статі 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” та пункт 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1. Однак, дані кошти відповідачем не відшкодовано, внаслідок чого просить стягнути їх у судовому порядку.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, однак на адресу суду направив клопотання про розгляд справи без його участі. Просив позов задовольнити повністю.
Відповідач в судове засідання не з’явився, одак на адресу суду направив клопотання про розгляд справи без його участі.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, дослідивши та оцінивши подані докази, судом установлено наступне.
Відповідач є юридичною особою, зареєстрованою Городенківською районною державною адміністрацією 21.08.2002 року, як суб’єкт підприємницької діяльності та зареєстрованим в управлінні Пенсійного фонду України в Городенківському районі як платник страхових внесків.
Виключно Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначаються: принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов’язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.
Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.
Відповідно пункту 1 статті 11 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.
Абзацом 1 пункту 8 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду (крім підпункту 5, який діє протягом строку, визначеного Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників" від 24 червня 2004 року) страхові внески, що перераховуються до солідарної системи (крім страхових внесків, що перераховуються особами, зазначеними в пунктах 3 і 4 статті 11 та у статті 12 цього Закону, а також страхових внесків, сплачуваних за осіб, зазначених у пунктах 8, 13, 14, 17 статті 11 цього Закону), сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для відповідних платників збору. Платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначені пунктами 5-10 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку та розмірах, визначених зазначеним Законом.
Закон України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Згідно абзацу 4 пункту 1 статі 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Абзацом 3 пункту 1 статті 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах: 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 розроблена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, встановлює обов’язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 “Прикінцевих положень”Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Пункт 6.8. вказаної Інструкції встановлює, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов’язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач зобов’язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається відповідачу.
Позивач на адресу відповідача надіслав розрахунок фактичних витрат на виплату до доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій призначених відповідно до підпункту “а”, “в” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечень” за вище вказаний період, згідно яких відповідач зобов’язаний сплатити 4957,36 гривень. Однак, відповідачем у передбачені строки не здійснено відшкодування сум понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у вказаний період.
Судом встановлено, що застрахованим особам, яким відповідачем видано довідки про наявність пільгового трудового стажу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, призначені пенсії на пільгових умовах у відповідності до пункту “в” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, ОСОБА_6 призначена пенсія у відповідності до пункту “а” статті 13 вказаного Закону, а ОСОБА_7 призначена пенсія у відповідності до пункту “б” статті 13 вказаного Закону виплата та доставка яких здійснена позивачем за період з 01.10.2011 року до 31.10.2011 року в розмірі 4957,36 гривень.
Вказані особи набули трудового стажу, що дає право призначення пенсії за віком на пільгових умовах під час роботи в колгоспі імені Чапаєва, селянської спілки “Вільна Україна”, агрофірми “Вільна Україна”, агрофірми “Чернелицька”, приватного підприємства “Барва”, сільськогосподарського виробничого кооперативу “Чернелицький –1”, сільськогосподарського виробничого кооперативу “Агрофірма Чернелицька”(а.с. 105-145).
Як встановлено судом 20.09.1991 року на базі колгоспу імені Чапаєва створено селянську спілку “Вільна Україна”, 24.06.1993 року на базі селянської спілки “Вільна Україна” створено агрофірму “Вільна Україна”, 01.03.1994 року внаслідок виходу із складу агрофірми “Вільна Україна” створено агрофірму “Чернелицька”, 22.02.2000 року внаслідок реорганізації агрофірми “Чернелицька” створено приватне підприємство “Барва”, 02.12.2002 року внаслідок реорганізації приватного підприємства “Барва” створено сільськогосподарський виробничий кооператив “Чернелицький –1”, який є правонаступником всіх попередніх підприємств.
06.02.2003 року Городенківською районною державною адміністрацією зареєстровано зміни до Статуту сільськогосподарського виробничого кооперативу “Агрофірма Чернелицька”, згідно якого сільськогосподарський виробничий кооператив “Агрофірма Чернелицька” набув прав правонаступника сільськогосподарського виробничого кооперативу “Чернелицький-1”(внаслідок реорганізації) в частині розподільчого балансу, який затверджено 30.01.2003 року загальними зборами сільськогосподарського виробничого кооперативу “Чернелицький-1”.
Відповідно до вказаного розподільчого балансу з майна (основних засобів, інвестицій, запасів, дебіторської заборгованості тощо) сільськогосподарського виробничого кооперативу “Чернелицький –1”, вартість якого визначена в розмірі 5 839, 4 тисячі гривень на баланс сільськогосподарського виробничого кооперативу “Агрофірма Чернелицька” передано майно в розмірі 4739,4 тисяч гривень, а сільськогосподарському виробничому кооперативу “Чернелицький-1”залишено майно в розмірі 1099,9 тисяч гривень, що у відсотковому співвідношенні від загальної вартості балансового майна складає відповідно 81,16% та 18,84%.
Правові, організаційні, економічні та соціальні умови діяльності кооперативів у сільському господарстві та їх об’єднань визначає Закон України “Про сільськогосподарську кооперацію”.
Статтею 37 вказаного Закону врегульовані питання реорганізації кооперативу (об’єднання) у відповідності до частини 2 якої у разі реорганізації кооперативу (об’єднання) всі його права та обов’язки переходять до правонаступників.
Частиною 4 статті 59 Господарського кодексу України встановлено, що у разі поділу суб’єкта господарювання усі його майнові права і обов’язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб’єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб’єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов’язки реорганізованого суб’єкта.
Як зазначалось судом вище, відповідач внаслідок реорганізації сільськогосподарського виробничого кооперативу “Чернелицький –1” набув прав його правонаступника в частині отриманого, внаслідок реорганізації майна за розподільчим балансом, що складає 81,16 відсотка від всіх майнових прав реорганізованого суб’єкта.
У відповідності до підпункту 6.3 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, яким врегульовано порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах встановлено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.
Як наслідок суд приходить до висновку, що відповідач, як правонаступник суб’єктів господарювання – платників страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, під час роботи в яких ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. ОСОБА_7 набули трудового стажу, що дає право на призначення та виплату пенсій за віком на пільгових умовах у відповідності до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, зобов’язаний здійснювати відшкодування понесених позивачем витрат в частині набутих обов’язків правонаступника за розподільчим балансом, обсяг яких складає 81, 16 відсотка.
Тому, загальна сума, витрат що підлягають відшкодуванню сільськогосподарським виробничим кооперативом “Агрофірма Чернелицька” понесених управлінням Пенсійного фонду України в Городенківському районі на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у відповідності до пунктів “а”,”б” та “в”статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. ОСОБА_7 складає 81, 16 відсотка таких витрат та за період з 01.10.2011 року до 31.10.2011 року дорівнює 4023,40 гривень.
Окрім того, суд вважає за неможливим відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог на тій підставі, що направлений відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, який є підставою для відшкодування відповідачем зазначених витрат у жовтні 2011 року, включає в себе суми понесених позивачем витрат, які не підлягають до відшкодуванню з вищевказаних судом підстав, оскільки відмова у захисті такого порушеного права позивача призведе до неможливості в подальшому здійснити ним стягнення з відповідача належних до відшкодування сум в судовому поряду в силу дії положень пункту 2 частини 1 статті 109 та пункту 4 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що несплата сільськогосподарським виробничим кооперативом “Агрофірма “Чернелицька” понесених управлінням Пенсійного фонду України в Городенкіському районі витрат на виплату та доставку пенсій, призначених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. ОСОБА_7 відповідно до пунктів “а”, “б” та “в” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за період з 01.10.2011 року до 31.10.2011 року в розмірі 4023,40 гривень вчинена всупереч пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, пункту 1 статі 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”, пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма Чернелицька" (ідент. код 32173600), вул. Шевченка, 3, смт. Чернелиця, Городенківський район, Івано-Франківська область, 78112 на користь управління Пенсійного України в Городенківського районі заборгованість в сумі 4023,40 грн. (чотири тисячі двадцять три гривні сорок копійок).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Панікар І.В.
Постанова складена в повному обсязі 26.12.2011 року.