Справа № 11-185 2008 р. Головуючий у І-й інст. - Музичук Н.Ю.
Категорія - ч.2 ст.121, ч.3 ст.186 КК України Доповідач - Міщенко О.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2008 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючої - Міщенко О.А.
Суддів - Гладкого С.В., Квятковського А.С.
З участю прокурора - Горбань О.В.
Адвоката - ОСОБА_1
Захисника ОСОБА_2
Засудженого -ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_4, захисника-адвоката ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 на вирок Рівненського міського суду від 19 листопада 2007 року.
Цим вироком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Здолбунів, Рівненської області, без визначеного місця проживання, українець, громадянин України, раніше не судимий,
- засуджений за ч.2 ст.121 КК України на вісім років позбавлення волі; за ч.1 ст.135 КК України на два роки позбавлення волі; за ч.1 ст.162 КК України на один рік обмеження волі; за ч.2 ст.185 КК України на один рік позбавлення волі; за ч.3 ст.186 КК України на чотири роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_4 призначено вісім років позбавлення волі.
За ч.1 ст.263 КК України ОСОБА_4виправданий.
ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за те, що на початку квітня 2006 року близько 12 год. Проник в жиле приміщення будинку АДРЕСА_1 порушивши право ОСОБА_5 на недоторканість житла.
ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 3 год. ОСОБА_4в приміщенні вищезазначеного будинку умисно наніс ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді множинних переломів кісток скелету та тупої травми грудної порожнини, від яких впродовж доби останній помер. Усвідомлюючи, що ОСОБА_6 знаходиться у небезпечному для життя стані і позбавлений можливості вжити заходів для самозбереження, ОСОБА_4не вжив мір для відвернення небезпеки для життя потерпілого, який би при наданні йому медичної допомоги міг залишитися живим.
3 липня 2006 року близько 3 год. ОСОБА_4проник в жиле приміщення ОСОБА_7, що АДРЕСА_2, де , погрожуючи застосуванням фізичного насильства, відкрито викрав у останнього гроші в сумі 85 грн., заподіявши потерпілому матеріальну шкоду.
26 липня 2006 року приблизно о 17 год.30 хв. повторно, таємно викрав з приміщення магазину "Епіцентр" по вул. Соборній,192 в м.Рівному мобільний телефон "Нокіа-6233", чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на суму 1999 грн.
В поданих на вирок суду апеляціях
- засуджений ОСОБА_4покликається на незаконність та необґрунтованість вироку суду, вказуючи на однобічність та неповноту дізнання, досудового та судового слідства. Просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.
Захисник-адвокат ОСОБА_1та захисник ОСОБА_2 покликаються на незаконність та необґрунтованість вироку вказуючи на однобічність та неповноту дізнання, досудового слідства, невідповідність висновків суду, викладених у вироку , фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону. Просять вирок суду змінити, закрити провадження по справі щодо ОСОБА_4 за відсутністю в його діях складів злочинів, передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.121, ч.1 ст.135, ч.3 ст.186, ч.2 ст.185 КК України. Дії ОСОБА_4 кваліфікувати за ст.124 КК України і призначити йому покарання в межах даної статті.
Апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи, на вирок суду відкликана згідно листа № 1873-08 від 11.03.2008 р.
Заслухавши доповідача Міщенко О.А., засудженого ОСОБА_4, захисника-адвоката ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 про задоволення апеляції та скасування вироку суду, думку прокурора Горбань О.В. про залишення вироку суду без зміни, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають до задоволення з таких підстав.
Висновок суду про винність ОСОБА_4 у вчиненні зазначених у вироку злочинах ґрунтується на сукупності достатніх та достовірних доказів, яким дана повна та всебічна оцінка.
Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.121 КК України, що не оспорюється в апеляції.
Не заслуговують на увагу доводи засудженого, що він не вчиняв інкриміновані йому злочини.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 після заміни замка не давала ключів ОСОБА_4 ,що вона ствердила в судовому засіданні. ОСОБА_5 зазначила, що засуджений виконував їй деякі ремонтно-будівельні роботи за незначну плату та за їжу. Дозвіл на проживання в будинку потерпіла ОСОБА_4 не давала.
Із показань ОСОБА_5 також вбачається, що ОСОБА_4проживав в будинку лише на період виконання ремонтних робіт. В квітні 2006 року свідок поміняв замки і ОСОБА_4не мав вільного доступу до будинку.
Сам ОСОБА_4зазначав в ході досудового слідства під час допиту в якості обвинуваченого в присутності захисника, що йому не дозволили в кінці березня-квітня 2006 року проживати в будинку і заборонили приходити туди. Проникав у будинок через квартирку вікна.
В ході відтворення обстановки та обставин подій проведеної з ОСОБА_4, з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства останній детально розказав та показав як і при яких обставинах він наніс тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6 (а.с.92-95, 192-203).
Будучи допитаним в якості обвинуваченого з участю захисника ОСОБА_4показував, що під час конфлікту з потерпілим наніс йому 6-8 ударів по тулубу або по голові. Коли потерпілий хотів вийти, вдарив його в груди, від чого той присів, він вдарив ногою в спину, а потім лежачого бив по різних частинах тіла, наніс не менше десяти ударів. 9а.с.303-305).
За висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6 у потерпілого виявлені множинні переломи ребер та кісток носа. Смерть настала в результаті травматичного шоку внаслідок тупої травми грудної порожнини, яка супроводжувалась множинними переломами ребер. (а.с. 100)
Згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи встановлено, що при своєчасному наданні кваліфікованої медичної допомоги потерпілий міг би залишитись живим. (а.с.168)
Характер та локалізація тілесних ушкоджень спричинений ОСОБА_6 свідчать про умисне заподіяння ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть.
Доводи засудженого, що він змушений був захищатися від нападу потерпілого не заслуговують на увагу і спростовуються встановленими по справі доказами.
Сам засуджений не заперечував той факт, що потерпілий двічі падав, після чого він умисно наносив удари.
Зміну засудженим показань як в ході судового слідства так і в суді щодо нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 слід розцінювати як намір ОСОБА_4 пом'якшити свою вину.
Суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про вчинення ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч.2 ст.121 ; ч.1 ст.135 КК України. Підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_4 з ч.1 ст.121 КК України на ст.124 КК України колегія суддів не вбачає.
Вірним є висновок суду про винність ОСОБА_4 у відкритому викраденні майна ОСОБА_7, поєднаного з проникненням у житло та у вчиненні таємного викрадення телефону із салону "Епіцентр" в м.Рівному.
Із показань потерпілого ОСОБА_7 вбачається, що коли він був у будинку АДРЕСА_1 у вікно постукав ОСОБА_4, якого він боявся і не відкрив двері. ОСОБА_4проник в будинок через вікно, і не реагуючи на пропозиції залишити помешкання, засуджений витягнув з тумбочки гаманець і забрав звідти 85 грн., пригрозивши, щоб потерпілий мовчав.
В ході відтворення обстановки та обставин події, проведеної з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства, засуджений ОСОБА_4показав та розказав як і при яких обставинах вчинив пограбування потерпілого ОСОБА_7(а.с.192-203)
Доводи ОСОБА_4 в апеляції стосовно того , що він не вчиняв пограбування ОСОБА_7 є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Факт викрадення мобільного телефону "Нокіа 6233" із салону "Епіцентр" в м.Рівному підтвердив потерпілий ОСОБА_8
Сам засуджений ОСОБА_4в ході відтворення обстановки та обставин подій показав і розказав як саме він викрав мобільний телефон.(а.с.289-291).
Покликання в апеляціях на те, що докази вини ОСОБА_4 є сфабриковані колегія суддів вважає надуманими і такими, що не заслуговують на увагу.
Доводи апеляцій захисника ОСОБА_2та захисника-адвокат ОСОБА_1, стосовно того, що суд не взяв до уваги те,що ОСОБА_4 страждає на психічне захворювання, не заслуговують на увагу. Згідно висновку судової психіатричної експертизи ОСОБА_4 страждає легкою розумовою відсталістю з емоційно-вольовою нестійкістю, що не позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. (а.с.212-217).
Що стосується міри покарання, то при її призначенні суд першої інстанції врахував всі обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу засудженого, незадовільний стан його здоров'я та у відповідності до вимог ст.65 КК України призначив ОСОБА_4 необхідне та достатнє покарання для його виправлення та попередження нових злочинів.
Підстав для скасування чи зміни вироку суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Вирок Рівненського районного суду від 19 листопада 2007 року стосовно ОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляції засудженого ОСОБА_4, захисника ОСОБА_2, захисника-адвоката ОСОБА_1 - без задоволення.
Головуюча -
Судді -