Категорія №8.2.4
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 грудня 2011 року Справа № 2а-10834/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Пляшкової К.О.,
при секретарі: Зацепіній Ю.В.,
за участю представників
позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 27.07.2011),
відповідача: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області про визнання дій протиправними, скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 0000372343 від 14.10.2011, -
ВСТАНОВИВ:
16 листопада 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області, у якому позивач просив:
- визнати дії державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області протиправними;
- скасувати повністю рішення державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області про застосування фінансових санкцій № 0000372343 від 14.10.2011.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що державною податковою інспекцією в м. Ровеньки Луганської області на підставі матеріалів перевірки ГВПМ ДПІ в м. Красний Луч винесено рішення про застосування фінансових санкцій № 0000372343 від 14.10.2011, яким до ФОП ОСОБА_2 застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу у розмірі 4996,00 грн.
З таким рішенням позивач не погоджується та вважає його таким, що винесено з порушенням норм діючого законодавства з таких підстав.
Оскаржуване рішення прийнято на підставі: протоколу про адміністративне правопорушення від 10.06.2011 КН № 429632, протоколу огляду господарського об’єкту від 10.06.2011, постанови Ровеньківського міського суду від 30.06.2011 у справі № 3-2132/11. Усі вказані документи не містять опису порушення, за яке застосовано фінансову санкцію. Крім того, ці документи не є документами, якими оформлюються результати перевірки, тому вони не могли бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Відсутній розрахунок фінансових санкцій та не зрозуміло, з яких підстав розмір такої санкції становить 4996,00 грн.
Згідно з абз.5 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб’єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у випадку роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії в розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700,00 грн.
Відповідачем при проведенні перевірки не взято до уваги, що відповідальність позивача за торгівлю без отримання відповідної ліцензії настає лише в частині партії товару, отриманої за одним товаро-супровідним документом. Відповідачем здійснено суцільний опис продукції без зазначення та ідентифікації партії товару. Таким чином, відповідачем не з’ясовано, що наявні документи, які свідчать про те, що товар, наявний у магазині під час проведення перевірки, надходив до магазину декількома партіями.
Таким чином, позивач вважає, що відповідачем розраховано штрафні санкції з порушеннями абз.5 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
На підставі викладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 22 листопада 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом та її призначено до розгляду у відкрите судове засідання.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представники відповідача у судовому засіданні 07.12.2011 надали письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.19), у яких зазначено, що рішення про застосування фінансових санкцій за порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» приймаються у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Згідно п.5 цього Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб’єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Рішення про застосування фінансових санкцій від 14.10.2011 № 0000372343 прийнято на підставі матеріалів перевірки ГВПМ ДПІ в м. Красний Луч, направлених листом від 10.08.2011 № 6103/7/23-1231 на адресу ДПІ в м. Ровеньки для прийняття відповідного рішення про застосування фінансових санкцій за порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Протокол про адміністративне правопорушення від 10.06.2011 КН № 429632 містить вичерпний перелік вчиненого порушення з посиланням на норми діючого законодавства. Постановою Ровеньківського міського суду Луганської області від 30.06.2011 № 3-2132/11 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП за торгівлю алкогольними напоями без придбання відповідної ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями. Про факт правопорушення свідчить протокол огляду господарського об’єкту, де здійснювався продаж алкогольних напоїв, пояснення ОСОБА_2 та осіб, які працювали у кафе.
Крім того, на запит позивача від 09.09.2011 № 784/23-306 орган ліцензування – РУ Департамент САТ ДПА України в Луганській області повідомив, що станом на 10.06.2011 ФОП ОСОБА_2 ліцензія на право здійснення торгівлі алкогольними напоями в кафе за адресою: АДРЕСА_1 не видавалась. Ліцензія ОСОБА_2 була отримана тільки 18.07.2011.
Всі ці документи, на думку відповідача, підтверджують порушення позивачем ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме те, що 10.06.2011 реалізація алкогольних напоїв здійснювалась без наявності відповідної ліцензії.
Що стосується розміру штрафної санкції, представник відповідача зазначив, що матеріалами перевірки, а саме: протоколом огляду, рапортом підтверджена наявність в реалізації алкогольних виробів на суму 2498,00 грн.
Для розрахунку суми фінансової санкції за вказане порушення ДПІ в м. Ровеньки листом від 12.10.2011 № 904/7305/234 звернулось до ГВПМ ДПІ в м. Красний Луч за уточненням вартості отриманої партії товару (алкогольних напоїв) та отримала відповідь, що вартість партії товару (алкогольних напоїв), які знаходились в реалізації під час перевірки 10.06.2011, складає 2498,00 грн.
Фінансова санкція складає 200 відсотків вартості партії товару - 4996,00 грн.
На підставі викладеного представники відповідача просили у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
У судове засідання 19.12.2011 представники відповідача не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.
З огляду на положення ст.128 КАС України, суд ухвалив подальший розгляд адміністративної справи здійснити за відсутності представників відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають, з таких підстав.
Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 10.06.2011 співробітниками ГВПМ ДПІ в м. Красний Луч проведено перевірку кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2.
Під час проведення перевірки складено протокол огляду, у якому зазначено, що оглядом встановлено у кафе барну стійку з алкогольними напоями в асортименті (а.с.29).
З листа ГВПМ ДПІ в м. Красний Луч № 7875/7/26-1216 від 10.10.2011 вбачається, що вартість партії товару (алкогольних напоїв), яка знаходилась в реалізації під час перевірки 10.06.2011, складає 2498,00 грн. (а.с.22).
З пояснень ОСОБА_2 (а.с.30) вбачається, що на час проведення перевірки, у нього відсутні документи на розміщення торгівельного об’єкту, ліцензія на торгівлю алкогольними напоями. Пакет документів знаходиться на оформленні. Працівники кафе будуть офіційно працевлаштовані після одержання ОСОБА_2 дозвільних документів на кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Поясненнями ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 підтверджено, що у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» здійснюється реалізація алкогольних напоїв. Чи наявна у ОСОБА_2 відповідна ліцензія пояснити не можуть (а.с.31-33).
Співробітниками ГВПМ ДПІ в м. Красний Луч за результатами перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення № 19 від 10.06.2011 (а.с.27), у якому зазначено, що при перевірці ОСОБА_2 встановлено, що 10.06.2011 в АДРЕСА_1 у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_2 здійснював реалізацію алкогольних напоїв без документів дозвільного характеру, а саме рішення на розміщення торгівельного об’єкту та ліцензії. ОСОБА_2 було порушено п.1 ст.58 Господарського кодексу України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.164 КУпАП (здійснення господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності або без отримання ліцензії на здійснення певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню).
Постановою Ровеньківського міського суду Луганської області від 30.06.2011 у справі № 3-2132/11 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 510,00 грн. без конфіскації предметів торгівлі (а.с.26).
На підставі матеріалів перевірки відносно приватного підприємця ОСОБА_2: протоколу про адміністративне правопорушення від 10.06.2011 КН № 429632, протоколу огляду господарського об’єкту від 10.06.2011, постанови Ровеньківського міського суду від 30.06.2011 у справі № 3-2132/11, ДПІ в м. Ровеньки винесено рішення від 14.10.2011 № 0000372343 про застосування фінансових санкцій, яким згідно абз.5 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до ОСОБА_2 застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу у розмірі 4996,00 грн. – роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (а.с.7).
Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України вирок суду у кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов’язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
З огляду на положення ч.4 ст.72 КАС України, з урахуванням того, що постановою Ровеньківського міського суду Луганської області від 30.06.2011 у справі № 3-2132/11 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 510,00 грн. без конфіскації предметів торгівлі, суд вважає звільненими від доказування обставини того, що ОСОБА_2 допущено порушення п.1 ст.58 Господарського кодексу України, а саме порушення ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» - роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд зазначає таке.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами врегульовано Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначено, що:
- роздрібна торгівля – це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування;
- місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Згідно ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у разі роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
Визначаючи вартість отриманої партії товару за розрахункову величину при визначенні розміру фінансових санкцій за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, законодавець тим самим встановив відповідальність не лише за факти здійснення без ліцензії торговельних операцій, а за безліцензійну торгівлю в цілому, тобто і за торговельні операції, щодо здійснення яких у суб’єкта підприємницької діяльності були намір та реальні можливості.
Відсилання абз.5 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до вартості отриманої партії товару в цілому означає прийняття в розрахунок як реалізованих, так і ще не реалізованих, але наявних у місці здійснення торгівлі алкогольних напоїв та тютюнових виробів, призначених для реалізації як товар.
З протоколу опису від 10.06.2011 вбачається, що у місті здійснення торгівлі за адресою: АДРЕСА_1, кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» знаходилися на реалізації алкогольні напої на загальну суму 2498,00 грн.
З розрахунку можливої фінансової санкції (а.с.21) вбачається, що так як загальна вартість партії алкогольних напоїв, які знаходились у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» під час перевірки 10.06.2011 – 2498,00 грн., застосуванню підлягає сума розмірі 200 відсотків вартості, отриманої партії товару – 4996,00 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що розмір застосованих до ОСОБА_2 фінансових санкцій відповідає вимогам Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Що стосується посилань позивача на те, що відповідачем не з’ясовано, що товар, наявний у магазині під час проведення перевірки, надходив до магазину декількома партіями, суд вважає необґрунтованими, з огляду на те, що при проведенні перевірки ОСОБА_2 товаро-супровідна документація на алкогольні напої, які знаходилися у кафе на час проведення перевірки, не надана. Як вбачається з пояснень ОСОБА_2 така документація на час проведення перевірки була відсутня. Товаро-супровідна документація на алкогольні напої, які знаходилися у кафе на час проведення перевірки, не надана і у судове засідання.
Що стосується посилань позивача на те, що матеріали не перевірки не могли стати підставою для прийняття оскаржуваного рішення, суд зазначає таке.
Рішення про застосування фінансових санкцій за порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» приймаються у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:
- акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;
- результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення стали матеріали перевірки ГВПМ ДПІ в м. Красний Луч, тобто матеріали правоохоронного органу щодо недотримання суб'єктом підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Отже, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті рішення про застосування фінансових санкцій № 0000372343 від 14.10.2011 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством.
З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що представником відповідача доведено суду правомірність прийнятого рішення про застосування фінансових санкцій до позивача, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають у повному обсязі.
Відповідно до ст.94 КАС України, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 19 грудня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 26 грудня 2011 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області про визнання дій протиправними, скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 0000372343 від 14.10.2011, - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено та підписано 26 грудня 2011 року.
< Текст >
Суддя К.О. Пляшкова