Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 червня 2011 року Справа № 1170/2а-1921/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі судді Хилько Л.І. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом прокурора Новоархангельського району в інтересах держави, в особі Управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі(надалі-позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 1732,80грн, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 1732,80грн.
У якості доказів наявності підстав для задоволення позовних вимог позивачем додано до позовної заяви:
1. Розрахунок заборгованості.(а.с.7)
2. Копія вимоги за № Ф-93 від 04.02.2011 р. (а.с.8)
3. Копія вимоги за № ф-83 від 22 11 2010 р.(а.с.10)
4. Копія свідоцтва про державну реєстрацію(а.с.12)
5. Докази направлення позовної заяви Управління ПФУ в Новоархангельському районі (а.с.9,11)
6. Копія заяви про реєстрацію (а.с.13)
7. Копія повідомлення про взяття на облік ФОП(а.с.15)
8. Докази направлення позовної заяви з додатками для відповідача.(а.с.1-а)
9. Копія посвідчення прокурора району(а.с.16)
Копія ухвали про відкриття скороченого провадження направлялася відповідачу за адресою зазначеною в позовній заяві та витягу ЄДР, проте поштова кореспонденція 16.04.2011 р. повернулася до суду з відміткою “за зазначеною адресою не проживає”(а.с. 18 ).
Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Враховуючи те, що протягом строку, встановленого п.3 ч.5 ст.1832 КАС України, до суду не надійшло заперечення відповідача проти позову або ж його заява про визнання позову, суд вважає необхідним здійснення розгляду справи за наявними в матеріалах справи доказами.
Пунктом 2 статті 121 Конституції України, частиною 2 статті 60 КАС України передбачено, що прокурор зебезпечує представництво інтересів держави в суді у випадках передбачених законом.
Статею 36-1 Закону України „Про прокуратуру” визначено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Підставою звернення прокурора до суду з даним позовом стало завдання шкоди економічним інтересам держави, що виявилось у порушенні законодавства про загальнообов’язкове державне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності та недоотриманні коштів відповідним фондом.
Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-ІV(надалі-Закону № 1058-ІV), платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники і застраховані особи. У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, страхувальниками та відповідно платниками страхових внесків до Пенсійного фонду є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи–суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб–суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний Фонд України, зареєстрованої в Мін’юсті 16.01.2004 р. за № 64/8663, страхувальники є платниками страхових внесків.
Відповідно до ч.3 ст.15 Закону №1058-ІV, страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду.
Згідно із ст. 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-ІV(надалі Закон №1058-ІV) страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше, а також кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього закону. Частиною 2 ст. 5 Закону передбачено, що виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону №1058-ІV страхувальник зобов’язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною 2 ст. 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які, відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Пунктом 6 ст. 20 Закону №1058-ІV визначено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно з ч. 12 ст. 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до ч.2ст.106 Закону №1058-ІV- за неподання несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були с плачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподаткованих мінімумів доході в громадян.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 159-163,167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість зі сплаті страхових внесків в сумі 1732 грн 80 коп. (тисячу сімсот тридцять дві грн..80 коп.) на користь управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Л.І.Хилько