Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 листопада 2011 року Справа № 1170/2а-2707/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Хилько Л.І.
при секретарі: Бабіч О.В.
за участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача –ОСОБА_2,
представника відповідача - Довженка Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (надалі-позивач) до Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області (надалі-відповідач) про визнання протиправними та скасування наказів ДПА у Кіровоградській області від 05.11.2010 року № 416-о та від 17.06.2011 року №169-о "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності",-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправними та скасувати накази ДПА у Кіровоградській області від 05.11.2010 року № 416-о та від 17.06.2011 року №169-о, відповідно яких, його притягнено до дисциплінарної відповідальності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рапорту про звільнення, наказом відповідача від 17.06.2011 року №171-о "Про звільнення співробітника", позивача звільнено з займаної посади 17 червня 2011 року, відповідно до ст. 64 "Б" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991р. №114 через хворобу.
Зважаючи на те, що разом із наказом про звільнення позивач був ознайомлений і з наказом за “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності” № 169-0 від 17 червня 2011р., яким оголошено сувору догану за неналежне виконання завдань та функцій, передбачених підпунктами 4.3, 4.3.2 п. 4 тільки 22 червня 2011 року, позивач вважає що накази є неправомірними, не відповідають дійсним обставинам та винесені з порушенням чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позов повністю та просили його задовольнити.
Відповідач позов не визнав. В своїх запереченнях посилається на те що наказом ДПА у Кіровоградській області від 05.11.2010 року № 416-о правомірно оголошено догану позивачу за неналежне виконання службових обов’язків. Крім того відповідач зазначає, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з позовом та не відповідає дійсності твердження позивача про те, що він дізнався про вищеназваний наказ тільки при звільненні, оскільки позивач бачив та мав би відреагувати на зменшення виплат грошового забезпечення у вересні-грудні 2010 року. А назване зменшення виплат грошового забезпечення у вересні-грудні 2010 року було результатом притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відповідно наказу ДПА у Кіровоградській області від 05.11.2010 року № 416-о.
Також відповідач зазначив, що оскаржуваним наказом від 17.06.2011 року №169-о, на підставі пункту 4 статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460 - IV, оголошено сувору догану позивачу - за неналежне виконання завдань і функцій передбачених підпунктами 4.3.2, 4.3 пункту 4 Розділу І Інструкції з організації діяльності слідчих підрозділів податкової міліції та їх взаємодії з іншими структурними в розкритті та розслідуванні злочинів, затвердженої наказом ДПА України від 12 серпня 2008 року №531, та невжиття всіх передбачених законом заходів для всебічного і об'єктивного дослідження обставин справи під час провадження ним досудового слідства у кримінальній справі №71 - 558.
Відповідач вважає, що посилання позивача у позові на ст. 14 Дисциплінарного статуту ОВС України, якою заборонено проводити службове розслідувані - особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування, є безпідставними, оскільки позивач не надає жодних доказів їх співучасті чи зацікавленості.
Відповідач просив відмовити у задоволенні позову повністю із зазначених вище підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, складення постанови у повному обсязі відкладено до 28 листопада 2011 року із проголошенням вступної та резолютивної частини постанови в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши у судовому засіданні подані суду письмові докази, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно п. 1 ч 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Враховуючи п. 1 ч.І ст. З КАС України спір, який виник між сторонами є публічно-правовим і тому підлягає розгляду у адміністративному суді.
Тобто, до юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд і вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, у яких вони вважають, що суб'єкт владних повноважень своїм рішенням, діями чи бездіяльністю порушив їхні права, свободи чи інтереси.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Порядок проходження служби осіб рядового та начальницького складу в органах податкової міліції регулюється спеціальним законодавством, таким як: Закон України "Про державну податкову службу", Закон України "Про міліцію", Закон України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", Постанова КМ УРСР від 29.07.1991 № 114 "Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ".
Ст.1 Закону України "Про державну податкову службу" визначено, що до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби). У складі органів державної податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями (далі - податкова міліція).
Ст. 19 ЗУ "Про державну податкову службу визначає, що податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Відповідно до ст.20 названого закону до складу податкової міліції належать: Головні управління (управління, відділи), Головне слідче управління, Управління внутрішньої безпеки Державної податкової адміністрації України та підпорядковані йому регіональні підрозділи внутрішньої безпеки при державних податкових адміністраціях в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління (відділи) (з місцем дислокації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі) головних управлінь Державної податкової адміністрації України; управління (відділи) податкової міліції, слідчі підрозділи податкової міліції відповідних державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; підрозділи податкової міліції, слідчі підрозділи (групи) податкової міліції відповідних державних податкових інспекцій в районах, містах, районах у містах, міжрайонних, спеціалізованих та об'єднаних державних податкових інспекцій.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 28.08.2002 року по 17 червня 2011 року проходив безперервну службу в органах податкової міліції Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області, що підтверджується записом у трудової книжці (а.с.22,125-126).
Ст. 16 ЗУ «Про міліцію»встановлено, що особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.
Ст. 17,18 ЗУ «Про міліцію»визначають, що на службу до міліції приймаються на контрактній основі громадяни України, які досягли 18-річного віку (крім випадків, встановлених законодавством), мають повну загальну середню освіту, володіють державною мовою, здатні за своїми особистими, діловими і моральними якостями, фізичною підготовкою і станом здоров'я виконувати покладені на міліцію завдання. Порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», затвердженого Постановою КМ УРСР, від 29.07.1991 № 114 "Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" встановлено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
Пункт 23 названого Положення визначає, що особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.
Порядок звільнення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу регламентовано п.64 названого Положення, відповідно якого особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік):а) за віком - при досягненні віку, встановленого для них пунктом 7 цього Положення. Крім того, за віком можуть бути звільнені особи середнього начальницького складу, які мають вислугу 20 і більше років (у пільговому обчисленні), і яким до досягнення встановленого віку перебування на службі залишилося 3 роки і менше, а за їх бажанням при досягненні цього віку - незалежно від наявності вислуги років; б) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії.
17 червня 2011 року на підставі рапорту про звільнення, наказом відповідача від 17.06.2011 року №171-о “Про звільнення співробітника" позивача звільнено, відповідно до п. 64 “Б”(через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991р. №114(а.с.21).
З 01.06.2011р. по 10.06.11 року знаходився на лікарняному та проходив військову - лікарську комісію у поліклініці УМВС України в Кіровоградській області, що підтверджується листком непрацездатності, виданим ВМЗ УМВС України в Кіровоградській області (а.с. 20).
Згідно довідки військової - лікарської комісії УМВС України в Кіровоградській області за №364 від 10 червня 2011 року ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби в мирний час та обмежено - придатним у воєнний час (а.с.18)
14 червня 2011 року позивач звернувся із рапортом про своє звільнення із служби в органах податкової міліції у зв”язку із непридатністю до військової служби із 17 червня 2001 року до виконуючого обов”язки голови ДПА У Кіровоградській області ОСОБА_4 .(а.с.17)
У судовому засіданні позивачем пояснено, та не заперечено представником відповідача, що у той же день із зазначеним рапортом позивач звернувся до заступника начальника УПМ - начальника СВ ПМ ДПА у Кіровоградській області полковника податкової міліції ОСОБА_5, який відмовив йому у підписанні рапорту про його звільнення. Тому, з метою реєстрації даного рапорту - позивач звернувся до канцелярії ДПА в Кіровоградській області і йому також відмовленоу реєстрації зазначеного рапорту.
Після чого позивач зазначений рапорт та довідку ВЛК УМВС України в Кіровоградській області від 10.06.2011 року направив до ДПА у Кіровоградській області 15.06.2011 року кур”єрською поштою (а.с.19).
Рапорт про звільнення позивача із органів податкової міліції був отриманий відповідачем 15.06.2011 року об 15 год. 30 хв., що підтверджено повідомленням кур”єрської пошти(а.с.19)
Того ж дня: 15 червня 2011 року виконуючим обов’язки голови ДПА у Кіровоградській області ОСОБА_4 було видано розпорядження за №76-р “Про призначення службового розслідування” на підставі рапорту від 14.06.11р. заступника начальника слідчого відділу - начальника відділення розслідування кримінальних справ слідчого відділу податкової міліції ДПА в області Турчака А. Б.(а.с.16,89)
Частинами 1,4 ст. 25 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні»встановлено, що посадова чи службова особа податкової міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну відповідальність згідно із Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ або іншу, передбачену законодавством, відповідальність. Посадова чи службова особа податкової міліції, яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обов'язки, несе відповідальність у встановленому порядку.
Статтею 1 ЗУ «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України»визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.
Статтею 2 названого закону встановлено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 ЗУ «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України»визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Як встановлено судом, 22 червня 2011 року, разом із наказом про звільнення позивач ознайомився із наказом “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" від 17 червня 2011р за № 169-о. Датою ознайомлення позивача із зазначеним наказом є : 22.06.2011 року (а.с.9-10).
В цей же день позивач дізнався про те, що 05 листопада 2010 року наказом ДПА у Кіровоградській області за № 416-о, йому також оголошено догану за неналежне виконання своїх службових обов”язків, що стало причиною повернення кримінальних справ №71 - 558 по обвинуваченню ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у скоєнні злочину, передбаченого ч. З ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 205 КК України; №90-0011 по обвинуваченню ОСОБА_11 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України; № 90-0012 по обвинуваченню ОСОБА_12 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст.205 КК України, №90-0013 по обвинуваченню ОСОБА_13 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України судом для організації додаткового розслідування. Доказів ознайомлення позивача з названим наказом відповідачем не надано (а.с.8).
Статтею 13 ЗУ «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України»визначено, що Міністрові внутрішніх справ України належить право накладати дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, на всіх осіб рядового і начальницького складу.
Інші начальники накладають дисциплінарні стягнення в межах прав, наданих їм міністром внутрішніх справ України.
Стаття 14 ЗУ «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України»встановлює, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
Судом встановлено, що позивачем 15.06.2011 року було надано пояснення заступнику начальника УПМ - начальнику СВ ПМ ДПА у Кіровоградській області полковнику податкової міліції ОСОБА_5, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».
Проте зміст наказу ДПА у Кіровоградській області “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" від 17 червня 2011р за № 169-о позивачу не доведений до відома під час його перебування на службі в ДПА у Кіровоградській області, а доведений лише після звільнення з ДПА у Кіровоградській області 22.06.2011 року, що є порушенням ч. 8 ст. 14 ЗУ «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».
Доказів про надання позивачем пояснень перед виданням наказу ДПА у Кіровоградській області від 05 листопада 2010 року № 416-о, яким позивачу оголошено догану за неналежне виконання своїх службових обов”язків, та доказів про доведення до відома названого наказу позивачу - відповідачем не надано, що є порушенням ч. 5,8 ст. 14 ЗУ «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».
Статтею 20 ЗУ «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України»визначено, що особа рядового або начальницького складу має право усно чи письмово послідовно звернутися зі скаргою щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення до старшого прямого начальника - аж до міністра внутрішніх справ України або до суду.
Суд зазначає, що в результаті недоведення відповідачем до позивача наказу ДПА у Кіровоградській області від 05 листопада 2010 року № 416-о, позивач був позбавлений права звернутися зі скаргою щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення, що є порушенням ст. 20 ЗУ «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».
Відповідно до ч. 3 ст.13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, начальник, який не наділений правом накладання дисциплінарних стягнень, має право порушити перед старшим прямим начальником клопотання про притягнення особи рядового або начальницького складу до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" слідчі відділи податкової міліції державних податкових адміністрацій в областях належать до складу податкової міліції.
Податкову міліцію в державних податкових адміністраціях в областях очолюють начальники управлінь податкової міліції - перші заступники голів відповідних державних податкових адміністрацій.
Згідно ст. 1 Закону, податкова міліція є у складі органів державної податкової служби.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування
Як вбачається із матеріалів справи та підтверджується поясненнями позивача та відповідача в судовому засіданні до складу комісії для проведення службового розслідування були включені працівники слідчого відділу ПМ ДПА в області: заступник начальника відділення розслідування кримінальних справ слідчого відділу ПМ ДПА в області майор податкової міліції Омельченко Ю.С. та старший слідчий з ОВС контрольно-методичного відділення слідчого відділу ПМ ДПА в області майор податкової міліції Канчура О.І., які і безпосередньо були в складі слідчої - оперативної групи по розслідуванню кримінальної справи №71-558 по якій було призначено службове розслідування.
Як передбачено ст.119 Кримінально процесуального кодексу України якщо розслідування особливо складної справи доручається декільком слідчим, то про це зазначається в постанові про порушення справи або виноситься окрема постанова. Один з цих слідчих призначається старшим, він приймає справу до свого провадження і безпосередньо керує діями інших слідчих.
Проте слідчий, включений у слідчу групу, не втрачає процесуальної самостійності. Він має всі права, передбачені ст. 114 КПК України. Він має право приймати будь-які процесуальні рішення. При незгоді його зі вказівками старшого групи питання вирішується протоколом або начальником слідчого відділу.
Постановою про створення слідчо-оперативної групи № 71-558 від 11 липня 2009 року підтверджено, що в складі слідчо-оперативної групи були заступник начальника відділення розслідуванні кримінальних справ слідчого відділу ПМ ДПА в області майор податкової Омельченко Ю.С. та старший слідчий з ОВС контрольно-методичного відділення слідчого відділення слідчого відділу ПМ ДПА в області майор податкової міліції Канчура О.І., які були включені і до складу комісії відповідно розпорядження за №76-р “Про призначення службового розслідування” відносно ОСОБА_1 , що є порушенням ч. 3 ст. 14 ЗУ «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України»(а.с.16,85).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, ч.1ст.9 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дані положення кореспондуються з п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ ” від 06.03.2008 року № 2. З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Встановлення невідповідності діяльності суб’єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності може бути підставою для задоволення позову за умови встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.
З урахуванням викладених обставин суд приходить до висновку, що ані в судовому засіданні ані матеріалами справи відповідачем не наведено жодних належних доказів, якими б підтверджувалася правомірність винесених наказів № 416-о від 05.11.2010 року та №169-0 від 17.06.2011 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" стосовно ОСОБА_1, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання ДПА у Кіровоградській області скасувати наказ № 416-о від 05.11.2010 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та наказ №169-о від 17.06.2011 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" стосовно ОСОБА_1, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 94, 159-163,167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати дії Державної податкової адміністрації України у Кіровоградській області при видачі наказів Державної податкової адміністрації України у Кіровоградській області від 05.11.2010 року № 416-о та від 17.06.2011 року №169-о "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" - протиправними.
Скасувати наказ Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області від 05.11.2010 року № 416-о "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким ОСОБА_1 оголошено догану.
Скасувати наказ Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області від 17.06.2011 року № 169-о "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким ОСОБА_1 оголошено сувору догану.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 28.11.2011 року.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Л.І. Хилько