Категорія №3.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
09 грудня 2011 року Справа № 2а-8505/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Широкої К.Ю.,.,
при секретарі: Босовій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Донбаського державного технологічного університету до Територіальної державної інспекції праці у Луганській області про визнання припису протиправним та його скасування,-
ВСТАНОВИВ:
23 вересня 2011 року Донбаський державний технічний університет звернувся до Луганского окружного адміністративного суду з позовом до Територіальної держаної інспекції праці у Луганській області про визнання дій посадової особи Територіальної державної інспекції праці у Луганській області протиправними та скасування припису.
В обґрунтування позову позивачем зазначено наступне. 26 липня 2011 року посадовою особою Територіальної державної інспекції праці у Луганській області головним інспектором праці відділу контролю додержання законодавства № 1 Краковською Мариною Вікторівною складено припис № 12-03-0078/0064-0051 та акт перевірки № 12-03-0078/0064. Позивач вважає, що складений припис № 12-03-0078/0064-0051 та акт перевірки № 12-03-0078/0064 суперечать чинному законодавству та не відповідають дійсності, а дії посадової особи відповідача істотно порушують права Дон ДТУ.
Припис № 12-03-0078/0064-0051 Територіальної державної інспекції праці у Луганській області підлягає скасуванню з наступних підстав. Перша частина ст. 2 Закону України «Про оплату праці» визначає, що основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці, тобто для науково-педагогічного працівника максимальну навчальне навантаження не може перевищувати 900 навчальних годин на навчальний рік (п.1 ст. 49 ЗУ «Про вищу освіту»). На підставі наказу МОНУ № №557 від 26.09.2005 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем посадових окладів працівникам навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» (на виконання постанови КМУ № 1298 пунктом 4.5) керівникам навчальних закладів дано право затверджувати порядок і розміри преміювання в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків та преміювати працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи в межах коштів на оплату праці. Фактично виплати надбавки та премій за вказаний період були здійснені в межах затвердженого фонду на оплату праці відповідно особистого внеску викладача. 02.08.2011 позивач направив відповідачу скаргу в якій просив відповідача визнати зазначені в приписі №12-03-0078/0064-0051 порушення КзпП України не дійсними, а сам припис скасувати. У відповіді на скаргу від 15.08.2011 відповідач зазначив, що перевірка здійснена державним інспектором праці Краківською М.В. в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені Порядком проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів. Позивач просив визнати протиправними дії посадових осіб відповідача по видачі та складанню припису № 12-03-0078/0064-0051 та визнати припис № 12-03-0078/0064-0051 Територіальної державної інспекції праці у Луганській області нечинним та скасувати його.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві.
Представник відповідача - Територіальної держаної інспекції праці у Луганській області у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення, вважає, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав. 26 липня 2011 року головним держаним інспектором праці відділу контролю за додержанням законодавства № 1 Краковською М.В. на виконання постанови Алчевського міського суду від 11.07.2011 року про дозвіл на проведення позапланової документальної перевірки та вимог прокуратури м. Алчевська Луганської області від 25.07.2011 року у Донбаському державному технологічному університеті була проведена перевірка щодо правильності нарахування та сплати надбавок за складність і напруженість роботи викладацькому складу за 2008-2009, 2009-2010, 2010-2011.Перевіркою встановлено, що згідно з п. 2.2 Положення «Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», затвердженого наказом Міністерства освіти України від 02.06.1993 року № 161 «Організація навчального процесу здійснюється навчальними підрозділами вищого навчального закладу. Основним нормативним документом, що визначає організацію навчального процесу в конкретному напрямку освітньої або кваліфікаційної підготовки, є навчальний план. Навчальний план – це нормативний документ вищого навчального закладу, який складається на підставі освітнього-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного підсумкового контролю. Навчальний план затверджується керівником вищого навчального закладу». Пунктом 1 ст. 49 Закону України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 № 2984-ІІІ передбачено: «Робочий час педагогічного та науково-педагогічного працівника визначається КзпП України. Час виконання навчальних, методичних, наукових організаційних та інших трудових обов’язків у поточному навчальному році не повинен перевищувати річний робочий час. Максимальне навчальне навантаження науково - педагогічних працівників не може перевищувати 900 навчальних годин на навчальний рік». Питання щодо фактичного навантаження викладачів Університету державним інспектором праці були перевірені на прикладах декількох викладачів. При вивчені ситуації були встановлені порушення вимог пункту 5.4 Положення № 161 у питанні додаткового навчального навантаження (0,25 мінімального обов’язкового обсягу навчального навантаження) при цьому навантаження знаходилося у межах загального робочого часу. Встановлено, що протоколом засідання Вченої ради Університету від 28 березня 2008 року № 3 було ухвалено рекомендувати ректорату Університету при наданні додаткового навчального навантаження виплачувати премію та надбавку викладачам. Але необхідно зазначити, що премії та надбавки згідно з частиною 2 ст. 2 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 за № 108/95 –ВР відносяться до додаткової заробітної плати і не можуть вважатися доплатою за фактично виконану роботу. Заробітна плата викладачам Університету за 2008-2009 роки нараховувалася за фактично виконану роботу, при цьому додаткове навантаження у розмірі 564,2 год., виконання якого підтверджено актами виконання навчального навантаження, сплачувалось не як основна заробітна плата, розрахована із посадового окладу, а як премія за рахунок спеціального фонду. На підставі викладеного державним інспектором праці було зроблено висновок щодо порушення норм статті 94 КЗпП України, якою визначено: «Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу» та ст. 21 Закону України «Про оплату». Представник відповідача просив в задоволені адміністративного позову Донбаського державного технічного університету до Територіальної державної інспекції праці у Луганській області про визначення протиправними дії посадової особи ТДПІ по видачі та складання припису № 12-03-0078/0064-0051 від 26.07.2011р. та визнання припису від 26.07.2011р. нечинним та його скасування відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд приходить до наступного.
Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У судовому засіданні встановлено, що позивач зареєстрований у якості юридичної особи виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 24.09.04, ін.код 02070708 про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 320103 від (а.с. 39).
26 липня 2011 року територіальною державною інспекцією праці у Луганській області була проведена перевірка додержання законодавства про працю, загальнообов’язкове державне соціальне страхування в Донбаському державному технічному університету (а.с.62) на вимогу прокуратури м. Алчевська Луганської області за №10/91-4855 від 25.07.2011року.
На підставі акту перевірки від 26.07.11 № 12-03-0078/0064, 26 липня 2011 року керівнику Університету внесено припис на усунення виявлених порушень законодавства. В якому інспектор праці вказала на допущені порушення чинного законодавства та приписала у місячний термін (в строк до 26.08.2011р.) усунути порушення шляхом дотримання при здійсненні оплати праці вимог ст. 94 КЗпП України та ст. 21 Закону України “Про оплату праці” оплату праці викладачам за 2008-2009 навчальний рік. Термін виконання протягом одного місяця. Виконувати постійно (а.с.12). При визначення навантаження працівниками дотримуватись вимог п.5.4. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України. Термін виконання – протягом одного місяця.
Один примірник акта та припису під розпис надається керівнику підприємства, установи, організації (у т.ч. керівникам робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування) чи фізичній особі, яка використовує найману працю, або особі, що виконує його обов'язки в день їх винесення.
Як вбачається з матеріалів справи позивач отримав припис від 26 липня 2011 року № 12-03-0078/0064-0051, 26.07.11 про що свідчить підпис ректора на останній сторінки припису (а.с. 12).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 4 “Порядку проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів” затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21 березня 2003 року № 72 за результатами кожної перевірки обов'язково складається акт перевірки, а в разі виявлення порушень законодавства про працю чи загальнообов'язкове державне соціальне страхування - припис щодо їх усунення.
Акт - документ, складений посадовою особою Держнаглядпраці чи ТДІП, що підтверджує будь-які встановлені факти порушення законодавства про працю чи загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Припис - документ органів Держнаглядпраці про усунення виявлених порушень, що можуть призвести до шкідливих наслідків.
Згідно п. 4.3 п. 4 “Порядку проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів” затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21 березня 2003 року № 72 у приписі вказуються порушення відповідно до висновків акта, і в резолютивній частині окремо встановлюється термін усунення кожного із порушень із зазначенням строку письмового повідомлення щодо їх усунення. У разі, якщо термін усунення порушень перевищує календарний місяць, установлюються вимоги подання щомісячного письмового повідомлення на визначену дату до повного усунення зазначеного порушення.
Як вбачається з матеріалів справи в резолютивній частині припису від 26 липня 2011 року № 12-03-0078/0064-0051 відсутні відомості про конкретні порушення, містяться загальні фрази, що треба дотримуватися законодавства, при визначенні навантаження дотримуватися вимог і не мають переліку порушень, які на думку відповідача були вчинені Донбаським державним технічним університетом відносно ОСОБА_3 та термінів усунення кожного порушення, не зазначено як потрібно усунути виявлені порушення, не вказано до яких шкідливих наслідків ці порушення можуть призвести.
Таким чином, суд вважає, що резолютивна частина припису від 26 липня 2011 року № 12-03-0078/0064-0051 не відповідає вимогам п.п. 4.1, п.п. 4.3 п. 4 «Порядку проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів» затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21 березня 2003 року № 72.
У зв’язку з чим суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині скасування припису від 26 липня 2011 року № 12-03-0078/0064-0051 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позовна вимога щодо визнання неправомірними дій посадових осіб територіальної державної інспекції праці у Луганській області по видачі та складанню припису від 26 липня 2011 року № 12-03-0078/0064-0051 залишається судом без задоволення з огляду на таке.
Вчинення дій суб’єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб’єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб’єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії –постанови про зупинення виконавчого провадження. Саме вони мають вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів).
Під час судового засідання було встановлено, що відповідач діяв у межах своїх повноважень, передбачених «Порядком проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів» затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21 березня 2003 року № 72 (далі Положення).
Відповідно до п.п. 1.3 п. 3 Положення посадові особи Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю (далі - Держнаглядпраці) та територіальних державних інспекцій праці (далі - ТДІП) (головні державні інспектори праці, їх заступники, державні інспектори праці) контролюють додержання законодавства про працю та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині забезпечення прав і гарантій застрахованих осіб шляхом проведення перевірок роботодавців та робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, суд не вбачає порушень в діях відповідача під час здійснення своїх повноважень, передбачених “Порядком проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів” затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21 березня 2003 року № 72, а саме, видачі та складанню припису від 26 липня 2011 року № 12-03-0078/0064-0051, а тому вимоги позивача щодо визнання дій відповідача неправомірними є безпідставними.
Зважаючи на обставини справи, враховуючи “Порядок проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів ” затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21 березня 2003 року № 72, суд вважає за необхідне скасувати припис територіальної державної інспекції праці у Луганській області від 26 липня 2011 року № 12-03-0078/0064-0051, оскільки саме такий спосіб захисту порушених прав позивача відповідає об’єкту порушеного права і, на думку суду, у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним.
Згідно ст.. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
Керуючись ст. ст. 11,71,94,159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
< Текст >
< Текст >
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Донбаського державного технічного університету до територіальної державної інспекції праці у Луганській області про визнання дій протиправними та скасування припису №12-03-0078/0064-0051 від 26.07.11 задовольнити частково.
Скасувати припис територіальної державної інспекції праці у Луганській області №12-03-0078/0064-0051 від 26.07.11.
В задоволенні решти позовних вимог – відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Донбаського державного технічного університету витрати по сплаті судового збору у розмірі 1,70 грн. (одна грн.70 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанову у повному обсязі складено протягом п’яти днів з дня закінчення розгляду справи, відповідно до ч.3 ст.160 КАС України.
< Текст >
< Текст >
Суддя К.Ю. Широка