Судове рішення #20142419

  

            ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                              ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

"03" серпня 2011 р.                                                                                  Справа № 2a-2178/11/0970

м. Івано-Франківськ  

          Івано-Франківський  окружний адміністративний суд у складі:

          Судді Панікара І.В.

          при секретарі  Богусевич А.С.

          за участю сторін:

  прокурора: не з"явився,

  представника позивача: не з"явився,

  представника відповідача: не з"явився,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

          за позовом:  прокурора Галицького району в інтересах держави, в особі управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі      

          до відповідача:  ФОП ОСОБА_1

          про стягнення заборгованості в сумі 1464,07 грн,-  

                                                              ВСТАНОВИВ:

          

  05.07.2011 року прокурор Галицького району в інтересах держави, в особі управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі (надалі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_1 (надалі – відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 1464,07 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, в порушення статті 20, 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не погашено заборгованість зі сплати страхових внесків в розмірі 1464,07 гривень.

Прокурор повторно в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлений, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, наявними в матеріалах справи.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду направив клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач повторно в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлений, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, наявними в матеріалах справи, своїм правом на подання заперечення на адміністративний позов не скористався, не повідомив суд про причини неприбуття та не направив жодних заяв про відкладення справи чи проведення судового розгляду без його участі.

Відповідно до вимог статті 128 КАС України повторне неприбуття в судове засідання без поважних причин відповідача чи його представника або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.  

Розглянувши матеріали адміністративного позову, дослідивши та оцінивши подані докази, судом установлено наступне.

05.03.2003 року Галицькою районною державною адміністрацією Івано-Франківської області проведено державну реєстрацію ОСОБА_1 та відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” останній є страхувальником та зареєстрований як платник страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в Галицькому районі.   

Виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Згідно положень статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 даного Закону Страхувальниками відповідно є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Частина перша статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону. Частина третя вказаної статті встановлює, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Суд зазначає, що частиною 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено обов'язки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на відповідача покладено обов'язок нараховувати та сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області.

Частина 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює обов'язок страхувальників сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до вимог статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідальність страхувальників, частиною 1 якої передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем самостійно нараховано суму страхових внесків за 2010 рік в розмірі 1464,07 грн. та подано у формі звіту до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі, однак всупереч вимогам Закону заборгованість вчасно не погашено, внаслідок чого позивачем сформовано вимогу про сплату боргу від 28.04.2011 року за № 34/1У на суму 1464,07 грн., яку відповідач отримав особисто 13 травня 2011 року, яка ним не оскаржена, та станом на 31.05.2011 року не виконано.

Враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, сума страхових внесків відповідачем не погашено, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1464,07 гривень в судовому порядку.   

          На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 < Текст > Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

                                              ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з ФОП ОСОБА_1 (ідент.код НОМЕР_1), АДРЕСА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 1464,07 грн. (одну тисячу чотириста шістдесят чотири гривні сім копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

          



          Суддя:                                        /підпис/                                                            Панікар І.В.







          

          Постанова складена в повному обсязі 03.08.2011 року.  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація